Рішення

від 12.11.2019 по справі 810/53/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2019 року справа № 810/53/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Генічеської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась Генічеська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю з фізичних осіб в сумі 141580,62 грн.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 15.03.2016 відкрито провадження в адміністративній справі №810/53/17, закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 04.04.2017.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 04.04.2017 зупинено провадження в адміністративній справі №810/53/17 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №810/952/17 за позовом ОСОБА_1 до Генічеської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.06.2016 №16657-13, яка знаходиться в провадженні Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2019 поновлено провадження в адміністративній справі, постановлено подальший розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, визначеними Кодексом адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача обліковується податковий борг з орендної плати за землю з фізичних осіб у розмірі 141580,62 грн., який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 30.06.2016 №16657-13.

Податковий борг відповідачем самостійно не сплачений, тому позивач звернувся до суду із даним позовом щодо його стягнення у примусовому порядку.

Відповідач позов визнав частково, 10.07.2019 на адресу суду надав відзив на позовну заяву (вх. №18075/19), в якому зазначив, що суму боргу з орендної плати у розмірі 41066,50 грн. визнає. В іншій частині суму боргу з орендної плати у розмірі 100514,12 грн. не визнає, посилаючись на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2017 у справі №810/952/17, в якому суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення від 30.06.2016 №16657-13, яким позивачу нараховано орендну плату з фізичних осіб за 2016 рік у сумі 141580,62 грн., визнано протиправним та скасовано в частині нарахування відповідачу грошового зобов`язання з орендної плати у розмірі 100514,12 грн.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Фізична особа ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , є платником податків та зборів, передбачених законодавством, зокрема, орендної плати за землю з фізичних осіб.

Судом встановлено, що 11.08.2008 між Генічеською райдержадміністрацією (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар) було укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець зобов`язався надати, а орендар прийняти у строкове платне користування земельну ділянку із земель запасу рекреаційного призначення, розташовану на території Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області (а.с.6-8).

Відповідно до п.2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,00 га.

Пунктом 5 договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 156729 (сто п`ятдесят шість тисяч сімсот двадцять дев`ять) гривень, згідно з технічною документацією про нормативну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення, виготовленою Приватним підприємством "Експерт-Центр" (м.Херсон, вул. Червонофлотська, 33, ліцензія Держкомзему України бланк серія АВ №305 228 від 21.12.2006), та висновку державної експертизи землевпорядної документації від 11.02.2008 №201).

Договір укладено на 49 (сорок дев`ять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 15 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п.8 договору).

Відповідно до п.9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі трикратному розміру земельного податку, що становить 64840 (шістдесят чотири тисячі вісімсот сорок) гривень 56 копійок щороку.

Згідно з п.10 договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації.

Пунктом 11 договору визначено, що орендна плата вноситься у такі строки: рівними частками до 15 серпня та 15 листопада щорічно.

За умовами п.14 договору земельна ділянка передається в оренду для розміщення готелю з розважальним комплексом.

Відповідно до п.17 договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Підставою розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки є розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації від 25.04.2007 №406\7 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки" та розпорядження голови районної державної адміністрації від 29.03.2007 №275 "Про надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду".

Пунктом 19 договору визначено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Згідно з п.41 договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Вказаний договір був зареєстрований у Генічеському реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.12. 2008 за №4АА0002179-0410872000022.

Також між сторонами було погоджено Розрахунок розміру орендної плати за земельні ділянки державної власності, грошова оцінка яких проведена 29.01.2008 (Додаток до договору оренди земельної ділянки), в якому сторонами було визначено, зокрема: площу земельної ділянки - 4,00 га; розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексу інфляції - 156729,00 грн.; розмір щорічної орендної плати - 64840, 56 грн. (а.с.10).

Як вбачається з матеріалів справи, Генічеською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.06.2016 №16657-13, яким позивачу нараховано орендну плату з фізичних осіб за 2016 рік у сумі 141580,62 грн.

При цьому контролюючий орган виходив із визначеного договором оренди землі від 11.08.2008 розміру орендної плати із врахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с.5).

Відповідно до інтегрованої картки платника податків за ОСОБА_1 станом на 31.12.2016 обліковується податковий борг з орендної плати за землю в сумі 141580,62 грн. (а.с.23).

Несплата відповідачем податкового боргу в сумі 141580,62 грн. стала підставою для звернення контролюючого органу з адміністративним позовом про стягнення суми податкового боргу з відповідача у примусовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у даній справі, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно пункту 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є землекористувачі.

Згідно з пунктом 270.1 статті 270 цього Кодексу об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до пункту 288.1. статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (пункт 288.2.). Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4.). Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди (пункт 288.5.).

Згідно з пунктом 288.7 статті 288 цього ж Кодексу податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Статтею 285 даного Кодексу передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлює, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 ПК, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

У пункті 54.5 статті 54 Податкового кодексу України зазначено, що якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з підпунктом 56.2 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Відповідно до підпункту 56.15 статті 56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Відповідно до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Підпунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Суд зазначає, що предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача податкового боргу з орендної плати за землю з фізичних осіб за 2016 рік, у розмірі винесеного контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 30.06.2016 №16657-13 в сумі 141580,62 грн.

Судом встановлено, що відповідач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення від 30.06.2016 №16657-13 в судовому порядку.

Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2017 в адміністративній справі №810/952/17 позов ОСОБА_1 до Генічеської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.06.2016 №16657-13 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Генічеської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області від 30.06.2016 №16657-13 в частині нарахування ОСОБА_1 орендної плати з фізичних осіб у розмірі 100514 (сто тисяч п`ятсот чотирнадцять) грн. 12 коп.

В іншій частині в позові відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2017 апеляційну скаргу Генічеської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2017 без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.04.2019 касаційну скаргу Генічеської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2017 - без змін.

Отже, постанова Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2017 є такою, що набрала законної сили 27.07.2017.

Так, у постанові Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2017 суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 30.06.2016 №16657-13 підлягає визнанню протиправним та скасуванню в частині нарахування позивачеві грошового зобов`язання з орендної плати у розмірі 100514,12 грн. (141580,62 грн. - 41066,50 грн.), виходичи з наступного.

Визначена відповідачем в податковому повідомленні-рішенні від 30.06.2016 №16657-13 сума орендної плати з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 141580,62 грн. перевищує граничний розмір, закріплений Податковим кодексом України.

Так, нормативна грошова оцінка орендованої позивачем земельної ділянки становить 156 729,00 грн.

За період з 2008 по 2016 рр. показники індексу споживчих цін є наступними: 2008 рік - 1,152; 2009 рік - 1,059; 2010 - 2014 роки - 1,00; 2015 рік - 1,249; 2016 рік - 1,433.

Таким чином річний розмір орендної плати за 2016 рік не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки, тобто 41066,50 грн. (156729,00 грн. х (1,152 х 1,059 х 1,249 х 1,433) х 12 %).

Водночас, при визначенні позивачем належної до сплати суми орендної плати за 2016 рік, контролюючий орган користувався не положеннями Податкового кодексу України, а обумовленим в договорі розміром орендної плати, який, як зазначено вище, суперечить кодифікованому нормативному акту.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені зазначеними вище судовими рішеннями, при розгляді цієї справи не доказуються.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача наявний податковий борг з сплати орендної плати за землю з фізичних осіб згідно з податковим повідомленням-рішенням №9817-13-0906 від 20.08.2018 у розмірі 41066,50 грн., який є узгодженим податковим зобов`язанням з 27.07.2017, та визнається відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Аналізуючи в сукупності вищевикладене та враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача у розмірі 41066,50 грн., визнання відповідачем податкового боргу у вказаному розмірі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) 41066,50 грн. (сорок одну тисячу шістдесят шість грн. 50 коп.) в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати за землю з фізичних осіб.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 12.11.2019.

Суддя Кушнова А.О.