Рішення

від 26.11.2019 по справі 400/2319/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2019 р. № 400/2319/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв,54020 до відповідача:Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Христофорівське", вул. Приінгульська, 110, с. Христофорівка,Баштанський район, Миколаївська область, 56162 про:стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку № 2, за період з 01.10.2018 по 30.06.2019 в загальній сумі 31 208,49 грн.,

Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі - позивач або Управління) звернулося до суду з позовом про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Христофорівське (надалі - відповідач або Товариство) заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку № 2, за період з 01.10.2018 по 30.06.2019 в загальній сумі 31 208,49 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що Управлінням виплачується пільгова пенсія колишнім працівникам Товариства. Але відповідач, в порушення приписів пунктів статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ Про пенсійне забезпечення (надалі - Закон № 1788) та частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (надалі - Закон № 1058), витрати по виплаті та доставці пенсій за період з 01.10.2018 по 30.06.2019 не відшкодував, що стало підставою звернення позивача до суду.

Ухвалою від 20.08.2019 суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, без виклику сторін.

11.09.2019 надійшов відзив (ар. с. 85-86), в якому відповідач просив суд розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Також у відзиві Товариство заперечувало про те, що ним видавалися довідки про підтвердження пільгового стажу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , тому вказані довідки є фіктивними, та законних підстав для їх використанням Управлінням для визначення суми заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку № 2, не було.

Ухвалою від 13.09.2019 суд, з метою дослідження доказів та доводів відповідача, суд призначив судове засідання на 26.09.2019. У судове засідання 26.09.2019 прибув тільки представник позивача, представник відповідача у судове засідання не прибув, про причини своєї неявки суд не повідомив. У зв`язку з неявкою відповідача суд ухвалив відкласти розгляд справи на 15.10.2019.

У судове засідання 15.10.2019 прибув представник позивача, представник відповідача не прибув, про причини своєї неявки суд не повідомив, заява про розгляд справи без його участі до суду не надходила.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідач був зареєстрований в якості юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ар. с. 35-38).

Відповідно Закону № 1058, відповідач зобов`язаний вносити до Пенсійного фонду України внески, що покривають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених громадянам, які працювали на його підприємстві на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списками № 1 і № 2, на пільгових умовах, відповідно до пунктів а , б - з статті 13 Закону № 1788.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058, в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Отже специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Колишнім працівникам відповідача ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ), у відповідності з наданим позивачем списком, була призначена пенсія за віком на пільгових умовах на підставі пункту в статті 13 ЗУ № 1788, який передбачає, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими та важкими умовами праці - за списком № 2 , виробництв, посад, професій, посад і показників затверджених КМУ і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років та 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України , затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 (надалі - Інструкція), підприємства - платники страхових внесків зобов`язані покривати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за списками № 1 і № 2 у розмірі 100%. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що діяв до набрання чинності Законом № 1058.

Згідно з підпунктом 6.8 пункту 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до підпункту 6.4 пункту 6 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

На підставі Інструкції, позивач надсилав відповідачеві до відома розрахунки на оплату витрат за період з 01.10.2018 по 30.06.2019 в загальній сумі 31 208,49 грн. (ар. с. 14-22), які були отримані відповідачем (ар. с. 23-26), але відповідні суми не були ним сплачені.

В матеріалах справи містяться документи, які підтверджують понесення позивачем витрат по виплаті та доставці пенсій, а саме: відомості про виплату пенсії за період 01.10.2018 по 30.06.2019 (ар. с. 49-79).

Таким чином, обов`язок по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, які, згідно з розрахунком заборгованості цих витрат, складеним позивачем відповідно до Інструкції, покладається на відповідача.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд відхилив доводи відповідача, викладені у відзиві, оскільки вони не підтверджені належними доказами. Відповідач у відзиві вказав, що довідки про підтвердження трудового стажу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що містяться в матеріалах справи, є фіктивними, але жодних доказів на підтвердження їх фіктивності (тих, що спростовують інформацію в довідках - особові рахунки, книги обліку трудового стажу, архівні довідки тощо) суду не надав. Крім того, розрахунки на оплату витрат Товариство не оскаржило.

Відповідач доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Відтак сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись статтями 2, 9, 12, 19, 77, 241-243, 246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Христофорівське" (вул. Приінгульська, 110, с. Христофорівка, Баштанський район, Миколаївська область, 56162, ідентифікаційний код 03765163) задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Христофорівське (вул. Приінгульська, 110, с. Христофорівська, Баштанський район, Миколаївська область, 56162, ідентифікаційний код 03765163) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку № 2, за період з 01.10.2018 по 30.06.2019 в загальній сумі 31 208,49 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна