Ухвала

від 26.11.2019 по справі 760/22385/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 760/22385/19

Провадження1-кс/991/2128/19

У Х В А Л А

іменем України

26 листопада 2019 року м.Київ

слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

детектива ОСОБА_4

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6

підозрюваного ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката ОСОБА_5 , що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , про відвід детективу Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42017000000003675 від 14.11.2017,

В С Т А Н О В И Л А:

До Вищого антикорупційного суду надійшла заява адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , про відвід слідчого (детектива) та прокурора у кримінальному провадженні № 42017000000003675 від 14.11.2017.

Заява обґрунтовується тим, що детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 під процесуальним керівництвом прокурора САП Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 здійснюється досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.10.2019 було задоволено клопотання детектива НАБУ ОСОБА_4 , погоджене прокурором САП ГПУ ОСОБА_3 , про арешт майна. Вказаною ухвалою накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_7 у виді належних йому корпоративних прав щодо «AT Rally Invest OU» із забороною останньому розпоряджатися ними, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. Іншою ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.10.2019 було задоволено клопотання детектива про арешт майна підозрюваного ОСОБА_7 у виді належних йому корпоративних прав у Приватному підприємстві «Моноліт-М» із забороною останньому розпоряджатися ними, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Заявник зазначає, що після ознайомлення у Вищому антикорупційному суді з матеріалами, які були надані детективом слідчому судді з метою обґрунтування клопотання про арешт майна, було виявлено обставини, що свідчать про упередженість детектива ОСОБА_4 . Прокурор ОСОБА_3 , в свою чергу, не маючи жодної інформації про наявність у власності ОСОБА_7 корпоративних прав в ПП «Моноліт-М», незаконно погодив клопотання детектива НАБУ ОСОБА_4 про їх арешт. За твердженням захисника, детектив ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_3 ввели в оману слідчого суддю щодо наявності у власності ОСОБА_7 корпоративних прав естонської компанії «AT Rally Invest OU» та Приватного підприємства «Моноліт-М» з метою подальшого застосування заходу забезпечення кримінального провадження арешту. А відтак, детектив та прокурор не мають права брати участь у розслідуванні зазначеного вище кримінального провадження, оскільки існують обставини, що викликають сумнів в їх неупередженості.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заяву підтримав. Вказав, що з метою впливу на підозрюваного, детектив використав у клопотанні завідомо недостовірні дані, відповідне клопотання було погоджено прокурором, а слідчим суддею накладено арешт на корпоративні права, які не належать підозрюваному. Захисник стверджує, що така несправедливість порушує права підозрюваного, та свідчить про упередженість детектива і прокурора щодо підозрюваного.

Захисник ОСОБА_6 та підозрюваний ОСОБА_7 підтримали заявлену заяву.

Прокурор проти задоволення відводу заперечував. Вказав, що в діях детектива відсутні ознаки умисного подання недостовірної інформації, а прокурор погоджував відповідні клопотання в межах своїх повноважень. Станом на час звернення з клопотаннями існували розумні підозри щодо володіння підозрюваним відповідними корпоративними правами.

Детектив заперечував проти відводу, зазначив, що закон покладає на слідчого і прокурора обов`язок вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні. Інформація щодо належності корпоративних прав естонської компанії була надана структурним підрозділом Інтерполу. Щодо власності у статутному капіталі ПП «Моноліт-М», інформація була сформована автоматично із реєстру, до якого детективи мають доступ.

Заслухавши думку адвокатів, підозрюваного детектива, прокурора, дослідивши заяву про відвід та додані до неї матеріали, слідчий суддя доходить таких висновків.

У ст.80 КПК України передбачено, що заява про відвід слідчого або прокурора може бути заявлена під час досудового розслідування особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, за наявності підстав, передбачених ст. 77 КПК України. Відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно зі ст. 77 КПК України прокурор, слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Таким чином КПК України встановлює вичерпний перелік підстав, за наявності яких слідчий, в тому числі детектив т прокурор підлягають відводу.

Заявлений відвід не містить належних даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу детектива та прокурора, що передбачені КПК України.

Ключовим моментомвідводу якцілісного інститутукримінального провадженняє упередженістьсуб`єкта процесуальноїдіяльності при вирішенні поставлених перед ним питань. Така упередженість, як вбачається із формулювань ст. 77 КПК України, може виникнути у зв`язку з наявністю у процесуального суб`єкта іншого процесуального статусу, родинних, професійних зв`язків, що можуть обумовити особисту зацікавленість, або з попередньою участю у цьому провадженні. Інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості детектива і прокурора, мають бути обумовлені фактами. Водночас, позиція захисту щодо відводу детектива і прокурора зводиться до припущень щодо наявності в діях детектива умислу на введення слідчого судді в оману через надання документу, переклад якого є неповним, і документу, який не відображає відсутність у підозрюваного корпоративних прав. Заявлений відвід фактично зводиться до заперечення захистом достовірності документів, які були використані детективом на підтвердження клопотання про арешт майна. Таке не може бути розцінене як обставини, що викликають сумніви у неупередженості детектива і прокурора, а отже як передбачена законом підстава для їх відводу.

Окремо слід зазначити, що захист звертався з клопотанням про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України, однак цей захід забезпечення було залишено в силі.

Враховуючи вищевикладене, заявником не доведено наявність обставин, які б викликали сумніви у неупередженості детектива та прокурора, тому слідчий суддя дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 77, 80, 81, 372 КПК України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Заяву про відвід детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 та прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42017000000003675 від 14.11.2017 залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлений, підписаний і оголошений 27.11.2019 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1