Ухвала

від 25.11.2019 по справі 640/22491/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

25 листопада 2019 року м. Київ № 640/22491/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - суд) надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач) про скасування вимоги відповідача про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 10 травня 2019 року №Ф-69635-17У, (далі - оскаржувана вимога) .

При цьому, одночасно з позовом представником позивача подано до суду письмову заяву про забезпечення позову шляхом: зупинення дії оскаржуваної вимоги до ОСОБА_1 ; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - оскаржуваної вимоги до ОСОБА_1 ; зупинення дії постанови старшого державного виконавця Урбан Д.Д. про арешт коштів ОСОБА_1 від 16.10.2019р., (далі - подана заява) .

В обґрунтування поданої заяви позивачем зазначено, зокрема, позивачем отримано оскаржувану вимогу в Дніпровському районному відділі Державної виконавчої служби м. Києва від державного виконавця, проте виконавче провадження розпочате без надання стягувачем у виконавчому провадженні можливостей позивачу оскаржити вимогу в судовому порядку, або ж погодити факт недоїмки та сплатити визначену в ній суму боргу.

Також, позивачем зазначено, що постановою про відкриття виконавчого провадження відбувається примусове стягнення боргу у розмірі 22721,50 грн. із позивача на підставі оскаржуваної постанови, скасування якої є предметом адміністративного позову по справі №640/22491/19, при цьому, державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника від 16.10.2019р., якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкрити після.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Так, згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 150, ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України) , суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглядаючи та вирішуючи по суті подану заяву, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Так, куруючись інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідач прийняв оскаржувану вимогу та повідомив, що станом на 18 липня 2019 року заборгованість зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 становить 22721,50 грн.

Відповідно до п. 3, 10 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI, (далі - Закон) вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Отже, , згідно з наведеними законодавчими положеннями, оскаржувана вимога має силу виконавчого документу.

З наведеного вбачається, що оскільки позивач не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та не оскаржив її у визначеному Законом порядку, відповідач реалізував свої повноваження, Законом, та подав оскаржувану вимогу на примусове виконання до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

У зв`язку з цим органом державної виконавчої служби було відкрито відповідне виконавче провадження.

Суд звертає увагу, оскільки нормами Закону та ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" не передбачено такої підстави для зупинення дії (реалізації) вимоги податкових органів як оскарження таких вимог до суду, та з огляду на фактичне пред`явлення оскаржуваної вимоги до примусового виконання, наразі існує очевидна та реальна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі №640/22491/19.

Також у випадку встановлення за результатами судового розгляду справи №640/22491/19 протиправності оскаржуваної вимоги, позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат для відновлення своїх порушених прав та повернення власного майна (коштів), на яке може бути звернуте стягнення.

При цьому суд не вбачає підстав для зупинення дії оскаржуваної вимоги, оскільки на переконання суду, невжиття таких заходів істотно не ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а тому вказана вимога не підлягає задоволенню.

Щодо забезпечення позову в частині зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - оскаржуваної вимоги суд зазначає наступне.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Таким чином, оскільки постанова старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Урабана Дмитра Дмитровича про арешт коштів боржника ( ОСОБА_1 ) від 16 жовтня 2019 року не є предметом оскарження в адміністративній справі №826/22491/19, суд приходить до висновку, що вказана вимога про зупинення дії вищезазначеної постанови про арешт коштів боржника від 16 жовтня 2019 року не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищезазначене у сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість тверджень позивача відносно того, що невжиття заходів забезпечення позову в частині зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - оскаржуваної вимоги може істотно ускладнити реалізацію виконання рішення суду, ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи від 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" (Заява №11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Таким чином, перевіривши зазначені у поданій заяві доводи позивача на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з`ясованим судом обставинам, а також оцінивши докази, які уже містяться у матеріалах справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість поданої заяви в частині та, як наслідок, про наявність підстав та необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - оскаржуваної вимоги, оскільки, за переконанням суду, дійсно невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, а тому, подана заява підлягає частковому задоволенню.

При цьому, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову за результатами розгляду поданої заяви не є вирішенням публічно-правового спору по суті без фактичного його розгляду судом. Вжиття заходів забезпечення позову, у даному випадку, суд вважає вимушеним заходом, оскільки, як уже зазначено у даному судовому рішенні, невжиття заходів забезпечення позову призведе до негативних наслідків, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72, 77, 150, 151, 154, 241-243, 248 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову - задовольнити частково.

2. Зупинити стягнення на підставі Вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10 травня 2019 року №Ф-36493-17У.

3. В іншій частині заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову залишити без задоволення.

4. Дана ухвала підлягає негайному виконанню згідно з ч. 1 ст. 156 КАС України.

5. Дана ухвала може бути пред`явлена до виконання у порядку та спосіб, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", у строк до 25 листопада 2022 року.

Стягувач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )

Боржник: Головне управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ: 39439980).

Роз`яснити, що дана ухвала діє до вирішення адміністративної справи №640/22491/19 по суті та набрання судовим рішенням у вказаній справі законної сили.

Дана ухвала суду підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко