Постанова

від 27.11.2019 по справі 200/6927/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 року справа №200/6927/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів: Арабей Т.Г., Міронової Г.М.,

секретар судового засідання - Сухов М.Є.,

за участю:

представник позивача - не з`явився,

представник відповідача - Сенникова А.А., довіреність № 15/09-9908-06 від 15.11.2019 року,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2019 року у справі № 200/6927/19-а (головуючий І інстанції Зінченко О.В., повний текст рішення складено 7 жовтня 2019 року у приміщенні суду за адресою: вул. Добровольського, 1, м. Слов`янськ Донецької області) за позовом Державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№2) до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними дій, про визнання протиправними та скасування вимоги Ю-0001921303 від 30 січня 2019 року про сплату боргу (недоїмки) у сумі 903 576,39 грн та рішення № 0001931303 від 30 січня 2019 року про застосування штрафних санкцій в сумі 456696,69грн,-

ВСТАНОВИВ:

В травні 2019 року Державне підприємство Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№2) (далі - позивач, ДП Підприємство ДКВС України (№2) ) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Донецькій області), в якому з урахуванням уточнюючих позовних вимог просило:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області щодо проведення у період часу з 14 грудня 2018 року по 28 грудня 2018 року документальної позапланової виїзної перевірки Державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№2) з питань дотримання правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період діяльності з 01 жовтня 2015 року по 30 вересня 2018 року та з питань дотримання правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2018 року, оформленої актом від 08 січня 2019 року № 9/05-99-13-03/08679818 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Державне Підприємство Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№2) , код ЄДПРОУ 08679818, з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01 жовтня 2015 року по 30 вересня 2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2018 року;

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю - 0001921303 про визначення Державному підприємству Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№2) станом на 08 січня 2019 року заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 903 576,39 грн від 30 січня 2019 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області № 00012931303 від 30 січня 2019 року в частині застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску на суму 450 677,77 грн (т.1, а.с. 4-16, 196-198).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2019 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ю-0001921303 від 30 січня 2019 року.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у Донецькій області № 0001931303 від 30 січня 2019 року в частині застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску на суму 450 677,77 грн.

В задоволенні іншої частин позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь Державного підприємства Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№2) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області суму судового збору в розмірі 19 210,00 грн.

Відповідач з вказаним рішенням суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій послався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просив скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2019 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами відзиву на позов. Зазначає, що відповідно до трудових договорів в період з 1 жовтня 2015 року по 31 серпня 2018 року щомісяця використовувалась праця засуджених до позбавлених волі 55 осіб, відповідно до умов договорів цивільно-правового характеру. Перевіркою були встановлені порушення: абз. 2 п.1 ч. І ст. 4, п.1 ч.2 ст. 6, ч.5 ч,12, ч. 13, ст. 8, ч. 8 ст. 9 Закону України № 2464-VІ, в частині не нарахування єдиного внеску за період, що перевірявся на суму 903 683,17 грн.; п. 2 ч. 1 ст. 4, п.1 ч.2 ст. 6, ч.7 ст. 8, ч.9 ст. 9 Закону України № 2464-VІ, в частині зайвого нарахування єдиного внеску за період, що перевірявся, за період, що перевірявся на суму 106,78 грн.; абз. 2 п.1 ч. 1 ст. 4, п. 1 ч. 2 ст. 6, ч. 8 ст. 9 Закону України № 2464-VІ, в частині несвоєчасного нараховування єдиного внеску за період, що перевірявся, у сумі 33 729,33 грн.; абз. 2 п.1 ч. І ст. 4, п.1 ч.2 ст. 6, ч.8 ст. 9 Закону України № 2464-VІ, в частині не сплати, сплати не в повному обсязі, або несвоєчасної сплати сум єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансові платежі) за період, що перевірявся на суму 36 622,53 грн. Також зазначив, що на виконання умов договорів ДП Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№2) велись табелі обліку робочого часу на робочих, з числа засуджених наданих Виконавцем по фактичній наявності засуджених на їх робочих місцях і відпрацьованому часу із зазначенням ПІБ робочих. Кількість відпрацьованого часу засуджених по табелям відпрацьованого часу відповідає відомостям нарахування заробітної плати). Також, на виконання умов договорів ДП Підприємство Державної кримінально- виконавчої служби України (№2) велись відомості нарахування заробітної плати з числа спецконтингенту за кожний місяць які містять: кількість відпрацьованих чол/днів; заробітна плата робочих з числа засуджених; кінцеві дані по нарахуванню заробітної плати і відрахування Виконавцю . У зв`язку з чим вважає що позивач є роботодавцем відповідно до діючого законодавства, а тому повинен сплачувати єдиний внесок.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено, що Державна установа Торецька виправна колонія (№2) це саме та установа, з якою повинні укладатися строкові трудові договори із засудженими відповідно до ст. 118 КВК України, а не з ДП Підприємство ДКВС України (№2) Позивач здійснював облік робочого часу та виконаних робіт по кожному засудженому. ДП Підприємство ДКВС України (№2) проводило розрахунок заробітної плати та нарахування 50% на заробітну плату засудженим, та всі виплати перераховувало Державній установі Торецька виправна колонія (№2) , на особисті рахунки фізичних осіб з числа засуджених кошти позивачем не перераховувались. Вважає, що відповідачем безпідставно визнано позивача роботодавцем. Також зазначив, що на час проведення антитерористичної операції позивач звільнений від виконання обов`язків визначених ч. 2 ст. 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування . Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просив справу розглянути за відсутності представника позивача.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року на підставі клопотання відповідача здійснено заміну відповідача - Головного управління ДФС у Донецькій області на Головне управління ДПС у Донецькій області.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Позивач у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явився, про місце, час та дату слухання справи повідомлений належним чином.

Суд, заслухав суддю - доповідача, пояснення представника відповідача, перевірив матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, встановив наступне.

Позивач - ДП Підприємство ДКВС України (№ 2) , є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 08679818. За даними державного реєстру місцезнаходженням позивача є: 85200, Донецька обл., місто Торецьк, вулиця Херсонська, будинок 1. Перебуває на обліку в Костянтинівсько-Дружківському управлінні, Торецька ДПІ (м. Торецьк) ГУ Державної фіскальної служби в Донецькій області як платник податків. Код КВЕД 30.20 Виробництво залізничних локомотивів і рухомого складу.

На підставі наказу ГУ ДФС у Донецькій області № 2329 від 11 грудня 2018 року Про проведення позапланової документальної виїзної перевірки ДП Підприємство Державної виконавчої служби України (№ 2) з 14 грудня 2018 року по 28 грудня 2018 року, проводилась перевірка позивача за період діяльності з 01 жовтня 2015 року по 30 вересня 2018 року з метою перевірки питань дотримання правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та за період діяльності з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2018 року з метою військового збору та за період діяльності з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2018 року з метою перевірки питань дотримання правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (т.1, а.с. 127).

За результатами перевірки складений акт від 08 січня 2019 року за № 9/05-99-13-03/08679818, про порушення:

1. п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст.14, пп.49.18.2 п.49.18 ст.49, п.п. б п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, п.3.1, п.3.2, п.3.3, п.3.4, п.3.5, п.3.6 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року за №111/26556, в частині подання не в повному обсязі Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) за 4 квартал 2015 року, 1 квартал 2016 року, 2 квартал 2016 року, 3 квартал 2016 року, 4 квартал 2016 року, 1 квартал 2017 року, 2 квартал 2017 року, 3 квартал 2017 року, 4 квартал 2017 року, 1 квартал 2018 року, 2 квартал 2018 року, 3 квартал 2018 року.

2. п.п. 14.1.180 п.14.1 ст. 14, ст. 18, п.164.1 ст. 164, п.п. 164.2.1 п.164.2 ст. 164, п.п. 168.1.1, п.п. 168.1.4, п.168.1 ст. 168, абз. а п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в частині не сплати (не перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся на суму 243100,83 грн., в тому числі по звітних періодах: заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що утворилась станом на 01.10.2015 року у сумі 243100,83 грн.

3. п.п. 14.1.180 п.14.1 ст. 14, ст. 18, пп. 168.1.1, пп. 168.1.2, пп. 168.1.4 п.168.1 ст. 168, абз. а п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в частині несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб в розмірі 7886,49 грн. в тому числі по звітних періодах: - заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що утворилась станом на 01.10.2015 року у сумі 6121,24 грн.,

4. пп. 14.1.180 п.14.1 ст. 14, ст. 18, п.164.1 ст. 164, пп. 164.2.1 п.164.2 ст. 164, пп. 168.1.1 та пп. 168.1.2 п.168.1 ст. 168, пп. 169.4.1 п.169.1 ст. 169 абз. а п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податок на доходи фізичних осіб при виплаті платникам податку доходів за вересень 2018 року у сумі 3467,19 грн.

5. п.п. 14.1.180 п.14.1 ст. 14, ст. 18, пп. 168.1.1, п.п. 168.1.2, п.п. 168.1.5 п.168.1 ст. 168, абз. а п.176.2 ст. 176, п.п. 1.6 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, в частині не сплати (не перерахування) до бюджету військового збору за період, що перевірявся на суму 1058,89 грн., в тому числі по звітних періодах: заборгованість з військового збору, що утворилась станом на 01.10.2015 року у сумі 1058,89 грн.

6. п.п. 14.1.180 п.14.1 ст. 14, ст. 18, пп. 168.1.1, п.п. 168.1.2, п.п. 168.1.4 п.168.1 ст. 168, абз. а п.176.2 ст. 176, п.п. 1.6 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, в частині несвоєчасної сплати військового збору за період, що перевірявся на суму 8521,40 грн., в тому числі по звітних періодах: заборгованість з військового збору, що утворилась станом на 01.10.2015 року у сумі 860,66 грн.,

п.4 ч.2 ст. 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , п.3.1 р.ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 року №454, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.09.2013 року за №1628/24160, п.1 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року №435 ДП Підприємство ДКВС України (№2) в частині несвоєчасного подання Звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за період, що перевірявся в тому числі по звітних періодах: жовтень 2014 року, грудень 2014 року, березень 2015 року, травень 2015 року, лютий 2016 року, червень 2016 року.

7. абз. 2 п.1 ч.1 ст. 4, п.1 ч.2 ст. 6, ч.5 ч.12, ч.13 ст. 8, ч.8 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , в результаті чого донараховано своєчасно не нарахований єдиний внесок за період, що перевірявся на суму 903683,17 грн.

8. абз. 2 п.1 ч.1 ст.4, п.1 ч.2 ст. 6, ч.8 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не сплачено, сплачено не в повному обсязі, або несвоєчасно сплачено суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансові платежі) за період, що перевірявся на суму 36622,53 грн. (т.1, а.с. 74-126).

15 січня 2019 року позивач звертався зі скаргою про скасування акта про результати перевірки позапланової документальної виїзної перевірки (т. 1, а.с. 64-68).

Листом від 25 січня 2019 року за № 6682/109Є05-99-13-03, ГУ ДФС у Донецькій області надало відповідь на заперечення позивача, відповідно до вимог п. 86.7 статті 86 Податкового Кодексу України, стосовно вставлених порушень вимог Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (т.1, а.с. 49-63)

Головним управлінням ДФС у Донецькій області 30 січня 2019 року винесено рішення № 0001931303 про застосування штрафних санкцій за донарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01 жовтня 2015 року по 30 вересня 2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2018 року, якою виявлено порушення абз. 2 п.1 ч.1 ст. 4, п.1 ч.2 ст. 6, ч.5 ч.12, ч.13 ст. 8, ч.8 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , за наслідками якого донараховано 903683,17 грн. єдиного внеску, застосовані штрафні санкції у розмірі 456 696,69 грн. (т.1 а.с. 70).

Податковим органом винесено податкову вимогу № Ю-0001921303 від 30 січня 2019 року про сплату боргу (недоїмки) від на загальну суму 903 576,39 грн. (т.1, а.с. 73).

Підприємство скористалося правом оскарження спірного рішення та вимоги.

18 лютого 2019 року позивач звернувся до ДФС України із скаргою, в якій просив скасувати рішення № 0001931303 від 30 січня 2019 року та податкову вимогу № Ю-0001921303 від 30 січня 2019 року (т.1, а.с. 41-48).

Рішенням ДФС України від 22 березня 2019 року № 23628/6/99-11-05-02-25, скарга позивача залишена без розгляду у зв`язку з порушенням 10-денного строку звернення (т.1, а.с. 39-40).

Вважаючи вказані рішення та вимогу про сплату боргу (недоїмки) протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI) єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з частини 1 статті 4 цього Закону платниками єдиного внеску є, крім інших, роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Статтею 12 Закону № 2464-VI забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску віднесено до завдань центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI, п. 3 Інструкції № 499 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку (на кінець календарного місяця), вимогу про її сплату. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується за даними інформаційної системи органу доходів та зборів.

Згідно пункту 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI недоїмкою є сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Проте, приписами пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VІ (9-3 в редакції Закону № 2464-VI чинній до Закону № 219-VІІІ від 02.03.2015) визначено, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 цього Закону, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (далі Закон № 1669-VII), де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VІ, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Серед обов`язків платника єдиного внеску, визначених частиною другою статті 6 Закону України № 2464-VI наявний обов`язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Пункт 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ є чинним та не скасований на час прийняття спірної вимоги, будь-яких змін, пов`язаних із його дійсністю до цього Закону не вносилося.

Приписами статті 1 Закону № 1669-VII встановлено наступне: період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1669-VII затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому зазначено серед населених пунктів м. Торецьк, де розташовані позивач і податкова інспекція, в якій позивач перебуває на обліку як платник єдиного внеску.

Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 року № 1275-р. Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України на виконання абзацу третього пункту 5 статті 1-1 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1669-VII затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, у якому також наявне місто Торецьк Донецької області.

Отже, з наведених вище нормативно-правових актів вбачається, що на час виникнення спірної суми недоїмки та на час прийняття відповідачем спірної вимоги та рішення в оскаржуваній частині населений пункт, в якому знаходяться позивач та відповідач (орган, в якому перебуває на обліку позивач), включений до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Оскільки Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності, із врахуванням змісту частини 1 статті 1 Закону № 1669-VII період проведення антитерористичної операції розпочався. Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не опубліковувався, проведення антитерористичної операції триває, у зв`язку з чим посилання відповідача з цього приводу судом не приймаються.

З урахуванням викладених норм та встановлених обставин справи, апеляційний суд дійшов висновку, що починаючи з 14 квітня 2014 року позивач звільнений від обов`язку щодо сплати єдиного внеску у строки, встановлені Законом України № 2464-VI.

Таким чином, спірна вимога, яка сформована на підставі висновків перевірки за актом № 9/05-99-13-03/08679818 від 08 січня 2019 року та рішення контролюючого органу за №0001931303 від 30 січня 2019 року в частині застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску на суму 450 677,77 грн., є такими, що порушують права позивача, а тому підлягають скасуванню.

З огляду на викладене апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача щодо визнання протиправними та скасування спірної вимоги та рішення в частині застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску на суму 450 677,77 грн.

Згідно вимог частини 1статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2019 року у справі № 200/6927/19-а за позовом Державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№2) до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними дій, про визнання протиправними та скасування вимоги Ю-0001921303 від 30 січня 2019 року про сплату боргу (недоїмки) у сумі 903 576,39 грн та рішення № 0001931303 від 30 січня 2019 року про застосування штрафних санкцій в сумі 456696,69грн - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2019 року у справі № 200/6927/19-а - залишити без змін.

Повний текст постанови складений та підписаний 27 листопада 2019 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення окрім випадків визначених статтєю 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач: І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Арабей

Г.М. Міронова