Постанова

від 27.11.2019 по справі 420/2816/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/2816/19 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства "ЦЕНТР ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року, ухвалене в порядку письмового провадження у м.Одесі за правилами спрощеного позовного провадження у справі за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "ЦЕНТР ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просить стягнути з Приватного підприємства ЦЕНТР ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2018 році у розмірі 26975,00 грн. та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 178,09 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не створив жодного робочого місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, а у відповідності з нормативом місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю мав створити 1 робоче місце.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить повністю скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення у формі постанови, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Доводами апеляційної скарги зазначено, що відповідач не був обізнаний, що інвалідність не продовжена працівнику, який був працевлаштований та вважав, що норматив по працевлаштуванню інвалідів дотримано згідно законодавства. Відповідач стверджує, що ним укладено трудовий договір з особою інвалідом та ця особа продовжує працювати до цього часу на підприємстві. Жодного з правопорушень відповідачем не вчинено.

У відзиві на апеляційну скаргу зазначається, що на підприємстві протягом 2018 року працювала одна особа з інвалідністю (5міс.), відповідно до розрахунку (5 місяців : 12 місяців = 0,41 місяця = 0). За правилами заокруглення, відповідно до листа Мінсоцполітики від 26.03.2017 р., норми щодо працевлаштування осіб з інвалідністю вважаються виконаними, якщо інвалід працював на підприємстві шість місяців звітного року. Відповідно до звіту за формою №10-ПІ представник Підприємства підтвердив, що особа з інвалідністю працювала на підприємстві 5 місяців. Отже, відповідач не створив жодного робочого місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, а у відповідності з нормативом місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю мав створити 1 робоче місце

Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватним підприємством ЦЕНТР ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ направлено до Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2018 рік від 25.01.2019 року за формою №10-ПІ та список працюючих інвалідів-штатних працівників, які мали інвалідність та були зайняті на підприємстві у 2018 році (а.с.7-8).

У вказаному звіті зазначено: середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу за рік - 8; з них: середньооблікову кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність - 1; кількість інвалідів - штатних працівників, які працюють на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні - 1; фонд оплати праці штатних працівників (тис.грн.) - 431,60; середньорічна заробітна плата штатного працівника - 53950; сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (грн.) - - (прочерк) (а.с.7).

Відповідно до списку працюючих інвалідів-штатних працівників, які мали інвалідність та були зайняті на ПП ЦЕНТР ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ у 2018, зазначено, що наказом №6 від 04.09.2015 року ОСОБА_1 , інваліда ІІІ групи прийнято на посаду еколога, яка відпрацювала у 2018 році повних 5 місяців, у яких має інвалідність (а.с.8).

Також судом встановлено, що за заявою від 31.07.2018 року ОСОБА_1 , наказом №23 від 08.08.2018 року у зв`язку з виробничою необхідністю з 01.08.2018 року встановлено 8-годинний робочий день.

Як вбачається зі звіту ПП ЦЕНТР ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ за серпень 2018 року, середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період становить 9 осіб, при цьому, пункт працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність містить прочерк.

Позивачем, на підставі наданого звіту та список працюючих інвалідів-штатних працівників встановлено, що позивачем не створено жодного робочого місця, призначеного для працевлаштування особи з інвалідністю та розраховано адміністративно-господарські санкції у розмірі 26975,00 грн. (а.с.9) та нараховано пеню у розмірі 178,09 грн.

У своєму позові позивач навів розрахунок, на підставі якого дійшов висновку, що відповідачем не було створено жодного робочого місця призначеного для працевлаштування осіб з інвалідністю, а саме: так як, на підприємстві протягом 2018 року особа з інвалідністю ОСОБА_1 , працювала 5 місяці, то кількість створених відповідачем робочих місць для працевлаштування інвалідів = 0 з результату розрахунку 5 місяці : 12 місяців = 0,41 місяця = 0.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем з моменту переведення ОСОБА_1 , з 01.08.2018 року на 8-годинний робочий день, та повідомлення відповідача звітом за серпень 2018 року про відсутність на підприємстві працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність не надавались звіти за формою №3-ПН, в тому числі з позначкою вакансії для інвалідів , чим відповідачем не виконано приписи Порядок подання форми звітності №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) та Закону України Про зайнятість населення №5067.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно частини першої статті 18 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Частиною першою статті 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

З аналізу вказаних норм вбачається, що на підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, покладено обов`язок, по-перше, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів; по-друге, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; по-третє, якщо середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

При цьому, обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується обов`язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій статті 18 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні .

Разом з тим, відповідно до пункту 2.1 Порядку подання форми звітності №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) , затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 року №316, форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Таким чином, за умови виконання підприємством обов`язку щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, своєчасного інформування органів, які реалізують державну політику у сфері зайнятості населення, про наявність вакантних посад, а також за відсутності даних про безпідставну відмову інваліду у прийнятті на роботу, не виникає підстав для застосування адміністративно-господарських санкцій.

Доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, є звіт форми №3-ПН.

Однак, як вбачається з матеріалів справи апелянтом з моменту переведення ОСОБА_1 , з 01.08.2018 року на 8-годинний робочий день, та повідомлення відповідача звітом за серпень 2018 року про відсутність на підприємстві працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність не надавались звіти за формою №3-ПН, в тому числі з позначкою вакансії для інвалідів ,

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не виконано приписи Порядок подання форми звітності №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) та Закону України Про зайнятість населення , що свідчить про неналежне виконання відповідачем покладеного на нього законом обов`язку щодо створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у кількості відповідно до нормативу, встановленого статтею 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , та не належне інформування органів, які реалізують державну політику у сфері зайнятості населення, про наявність вільних робочих місць та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній ухвалі, у зв`язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ЦЕНТР ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ" - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року - залишити без змін.

Відповідно до ст. 325-328 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусика