Постанова

від 26.11.2019 по справі 607/12696/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/12696/18Головуючий у 1-й інстанції Черніцька І.М. Провадження № 22-ц/817/1040/19 Суддя - доповідач - Храпак Н.М. Категорія - 308010000

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2019 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Дикун С. І., Парандюк Т. С.,

за участю секретаря - Кантицька О.І.

та сторін: представника ПАТ АК «Укргазбанк» - адвоката Молинь Р.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №607/12696/18 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» на заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 липня 2019 року, ухваленого суддею Черніцька І.М., повний текст якого складений 07 серпня 2019 року, у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Чистилівська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області про виселення осіб з предмета іпотеки, -

В С Т А Н О В И В:

у липні 2018 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Чистилівська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області про виселення з квартири АДРЕСА_1 з наданням іншого постійного житлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить відповідачам на праві власності, а також стягнення судових витрат з відповідачів у рівних частках.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ АК «Укргазбанк» зазначило, що 08 серпня 2008 року між банком та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №8, згідно умов якого банк надав ОСОБА_3 кредит на споживчі цілі в сумі 54000 доларів США на строк з 07 серпня 2008 року по 07 серпня 2028 року, зі сплатою процентів за користування кредитом виходячи з 13,8% річних. В забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором 08 серпня 2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки без оформлення заставної, що зареєстрований в реєстрі за №6104, згідно умов якого останньою передано банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру за АДРЕСА_1 , житловою площею 38 кв.м., загальною площею 65,3 кв.м. У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 своїх зобов`язань перед банком, банк звернувся до суду за захистом своїх прав. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 листопада 2012 року звернуто стягнення на належну ОСОБА_1 трикімнатну квартиру за АДРЕСА_1 , яка перебуває в іпотеці ВАТ АБ «УКРГАЗБАНК» згідно договору іпотеки від 08 серпня 2008 року, зареєстрованого в реєстрі за №6103 приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Білецькою Н.А., укладеного між ВАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 , на суму боргу кредиту за кредитним договором №8 від 08 серпня 2008 року, укладеного між ВАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_3 в розмірі 951 379,77 грн., що еквівалентно 119 026,62 доларів США станом на 07 листопада 2012 року, заставна вартість предмета іпотеки складає 384 000 грн. станом на день укладення договору. Встановлено спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом застосування процедури продажу, а саме: шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Всі спроби представників банку оглянути предмет іпотеки та здійснити показ потенційним покупцям були невдалими, оскільки двері квартири були зачинені. Згідно довідки з місця реєстрації, у вказаній квартирі зареєстровані відповідачі. Відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , окрім квартири, яка є предметом іпотеки, також належить на праві власності домоволодіння по АДРЕСА_2 . Посилаючись на наведене та те, що рішенням суду звернуто стягнення на предмет іпотеки, відповідачі у добровільному порядку не виселяються з квартири, банк просить позов задовольнити.

Заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 липня 2019 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» (м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ - 23697280) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Чистилівська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області (вул. Галицька, 52, с. Чистилів, Тернопільського району, код ЄДРПОУ - 04393640) про виселення осіб з предмета іпотеки - відмовлено.

В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 липня 2019 року по справі №607/12696/18 та ухвалити нове, яким позовні вимоги АБ «Укргазбанк» задовольнити та виселити відповідачів з квартири АДРЕСА_1 з наданням іншого постійного житлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить відповідачам на праві власності, а також, судові витрати покласти на відповідачів у рівних частках, посилаючись на те, що воно є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги ПАТ АК «Укргазбанк» зазначило, що за наявності рішення суду, банк виконав вимогу, яка передбачена як в ст.109 ЖК України та ст.40 ЗУ «Про іпотеку» , а саме: направив 26 березня 2018 року Відповідачу-1, Відповідачу-2 вимогу про добровільне звільнення протягом 30 днів квартири (предмет іпотеки), однак, дані вимоги не були виконанні відповідачами та станом на день подання позову останніми не забезпечено доступу до предмета іпотеки для безперешкодної реалізації у спосіб визначений рішенням суду. Також вказує, що у відповідача 2 є інше житло, а саме: житловий будинок по АДРЕСА_2 , в якій просять пересилити відповідачів.

Відповідно до ст.360 ЦПК України відповідачі своїм правом на відзив не скористалися.

У судовому засіданні представник ПАТ АК «Укргазбанк» - адвокат Молинь Р.П. апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на доводи, викладені в ній.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися повторно. В зв`язку з цим судом було розміщене повідомленням на веб-порталі судової влади України (а.с. 159).

Згідно з частинами 11-12 статті 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Заслухавши пояснення представника ПАТ АК «Укргазбанк» - адвоката Молинь Р.П., ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено та матеріалами справи не підтверджено, що будинковолодіння по АДРЕСА_2 придатне для проживання, оскільки будь-яких доказів на підтвердження придатного стану для проживання позивачем не надано, а судом не встановлено. Крім того, власником даного житла є ОСОБА_2 , яка згоди на вселення у належне їй житло ОСОБА_1 суду не надавала.

Колегія суддів, з даним висновком суду першої інстанції погоджується, оскільки він відповідає обставинам справи, правильно застосовано норми матеріального права.

Згідно з ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що 08 серпня 2008 року між ВАТ АБ «УКРГАЗБАНК» , правонаступником якого є ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір за №8. Відповідно до умов договору ОСОБА_3 були надані грошові кошти в сумі 54 000 доларів США на споживчі потреби строком з 08 серпня 2008 року по 07 серпня 2028 року зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи з 13,8% річних (а.с. 4-7).

На забезпечення виконання умов кредитного договору від 08 серпня 2008 року за №8, між банком та ОСОБА_1 08 серпня 2008 року було укладено іпотечний договір серії ВКР №353677, зареєстрований в реєстрі за №6104. Згідно умов іпотечного договору від 08 серпня 2008 року, ОСОБА_1 передала банку в іпотеку трикімнатну квартиру за АДРЕСА_1 , загальною площею 65,3 кв.м. (а.с. 8-11).

Отже, спірна квартира придбана не за рахунок кредиту банку, повернення якого забезпечене іпотекою даного жилого приміщення.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 листопада 2012 року позов - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» 119 026,62 доларів США боргу за кредитним договором за №8 від 08 серпня 2008 року, що згідно офіційного курсу НБУ гривні до долара США станом на 07 листопада 2012 року становить 951 379,77 грн. (799,30 грн. за 100 доларів США), з них: 53 106,14 доларів США, що еквівалентно 424 477,38 грн. - тіло кредиту, 27 561,11 доларів США, що еквівалентно 220 295,95 грн. - проценти по кредиту, 306 606,44 грн. - пеня.

Звернуто стягнення на належну ОСОБА_1 трикімнатну квартиру за АДРЕСА_1 , яка перебуває в іпотеці ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» згідно договору іпотеки від 08 серпня 2008 року, зареєстрованого в реєстрі за №6103 приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Білецькою Н.А., укладеного між ВАТ АБ «УКРГАЗБАНК» в особі начальника відділення №73/19 ВАТ АБ «Укргазбанк» ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , на суму боргу кредиту за кредитним договором №8 від 08 серпня 2008 року, укладеного між ВАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_5 в розмірі 951 379,77 грн., що еквівалентно 119 026,62 доларів США станом на 07 листопада 2012 року, заставна вартість предмета іпотеки складає 384 000 грн. станом на день укладення договору.

Встановлено спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом застосування процедури продажу, а саме: шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Вирішено питання судового збору (а.с. 12-13).

ПАТ АК «Укргазбанк» надсилала Претензію №50408/142/2018 від 26 березня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , щоб останні добровільно звільнили квартиру АДРЕСА_1 протягом місяця з дати отримання цієї вимоги (претензії). У разі відмови від добровільного виселення з квартири, банк або новий власник змушені будуть виселити їх у судовому порядку (а.с. 15-16).

Відповідно до статті 589 ЦК України, частини першої статті 33 Закону України «Про іпотеку» в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону.

За змістом статті 47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Частиною першою статті 40 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Нормою, яка встановлює порядок виселення із займаного житлового приміщення, є стаття 109 ЖК УРСР.

Законом України від 22 вересня 2011 року № 3795-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» внесено зміни до статті 109 ЖК УРСР, згідно з якими виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Громадянам, яких виселяють із жилих приміщень надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду

Згідно з вимогами ст.50 ЖК УРСР жиле приміщення, що надається громадянам для проживання, має бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічних вимогам. При наданні жилих приміщень не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими за дев`ять років, крім подружжя. Не допускається також заселення квартири, збудованої для однієї сім`ї, двома і більше сім`ями або двома і більше одинокими особами, за винятком випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 54 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що кредит надавався не на придбання квартири, яка була предметом іпотеки.

Отже, відповідачі не можуть бути виселені із спірної квартири без надання іншого постійного жилого приміщення.

У матеріалах справи відсутні докази щодо надання відповідачам, яких позивачі просять виселити іншого постійного приміщення, придатного для проживання.

Банк просить надати відповідачам житло, а саме: будинок по АДРЕСА_2 , який належить на праві власності ОСОБА_2 .

Позивачем не доведено та матеріалами справи не підтверджено, що вказане житло придатне для проживання.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з частинами 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Тому не заслуговують на увагу доводи заявника, що докази придатності для проживання банком не можуть бути надані в силу вимог закону.

Таким чином, установивши у справі, яка переглядається, що позивач набув право власності на спірний будинок у зв`язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки і з цих підстав просить виселити відповідачів зі спірної квартири, яка придбана не за рахунок кредиту, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неможливість виселення відповідачів із зазначеного будинку без надання їм іншого постійного житла.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 22 червня 2016 року у справі №6-197цс16.

Такий висновок узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №753/12729/15-ц, згідно якої, немає підстав для відступу від висновків щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладених у раніше ухвалених постановах Верховного Суду України від 22 червня 2016 року у справі №6-197цс16 та від 21 грудня 2016 року у справі №6-1731цс16.

Отже, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» слід залишити без задоволення, а заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 липня 2019 року - залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Оскільки ухвалою суду апеляційної інстанції від 15 жовтня 2019 року було зупинено дію оскаржуваного рішення суду першої інстанції до закінчення його перегляду в апеляційному порядку, а колегія суддів дійшла висновку про те, що відсутні підстави для скасування судового рішення, яке переглядалось, тому дію заочного рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 липня 2019 року слід поновити.

Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції покласти на сторони в межах них понесених.

Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» - залишити без задоволення.

Заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 липня 2019 року - залишити без змін.

Поновити дію заочного рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 липня 2019 року.

Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції покласти на сторони в межах них понесених.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 27 листопада 2019 року.

Головуючий

Судді