Ухвала

від 26.11.2019 по справі 826/9656/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/9656/17

УХВАЛА

26 листопада 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Ісаєнко Ю.А.,

суддів: Земляної Г.В., Собківа Я.М.,

перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2018 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантанна" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подкіна Бориса Леонідовича про визнання протиправним та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2018 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, апелянтом подано апеляційну скаргу.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Так, апеляційна скарга подана втретє 18.10.2019, в той час як рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2018 отримано апелянтом 05.12.2018. А тому, суд приходить до висновку про порушення апелянтом встановленого строку на оскарження вище зазначеного судового рішення.

Апелянтом було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що апелянт вже звертався з апеляційними скаргами, які були повернуті ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2019 та від 30.09.2019.

Проте, в задоволенні такого клопотання було відмовлено, позаяк вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, та ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2019 залишено апеляційну скаргу без руху, з огляду на пропуск строку звернення.

На усунення недоліків апеляційної скарги, апелянтом повторно подано клопотання про поновлення строку звернення, яке обґрунтовано тим, що апелянт вже звертався з апеляційною скаргою, яка була повернута ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду, та тим, що Держархбудінспекцією було дотримано порядок звернення з апеляційною скаргою до суду.

Разом з тим, такі доводи критично оцінюються колегією суддів, позаяк вони не спростовують факт пропуску строку апеляційного оскарження вищезазначеного судового рішення.

Суд вказує на те, що недотримання порядку звернення чи допущення процесуальних помилок при первинному зверненні з апеляційною скаргою не може бути достатньою підставою для поновлення строку оскарження. В частині посилань апелянта на те, що ним дотримано порядок звернення до суду, колегія суддів зауважує, що ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2019 та від 30.09.2019, які набрали законної сили, апеляційні скарги Держархбудінспекції були повернуті останній, зокрема, з підстав несплати судового збору, що свідчить про недотримання порядку звернення з апеляційною скаргою та спростовує відповідні посилання апелянта.

Суд звертає увагу на те, що підставою для поновлення пропущеного процесуального строку, відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України, може бути лише наявність інших поважних причин такого пропуску.

Вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду в адміністративній справі № 819/1224/15-а.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У низці рішень Європейського суду з прав людини зазначено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Осман проти Сполученого Королівства від 28 жовтня 1998 р. зазначено, що обмеження не буде сумісним з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та постановленою метою .

Так, існування процесуальних строків на оскарження судових рішень зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права.

Важливість існування та дотримання строків звернення з апеляційною скаргою також зумовлено і такими обставинами.

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata , тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким кожна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Водночас, суд звертає увагу, що поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, що унеможливлюють вчасне звернення до суду з апеляційною скаргою.

Дослідивши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд вважає що, воно є безпідставним та необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії ).

Отже, недоліки апеляційної скарги дотепер у встановленому порядку не усунуті.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення поданих апелянтом доводів поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. 299, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Державної архітектурно-будівельної інспекції України про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2018 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантанна" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подкіна Бориса Леонідовича про визнання протиправним та скасування рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Ісаєнко Ю.А.

Суддя Земляна Г.В.

Суддя Собків Я.М.