Постанова

від 27.11.2019 по справі 640/16855/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/16855/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.

За участю секретаря: Гайворонського В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2019 року, суддя Пащенко К.С., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанов,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Окружному адміністративному суду м. Києва з адміністративним позов до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у якому просила:

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича № 5604351 від 13.05.2019 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 89 040,00 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича № 56296227 від 13.05.2019 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 311 640,00 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича № 56499870 від 13.05.2019 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 658 140,00 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича № 56630312 від 15.05.2019 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 265 650,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з`явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровцем Андрієм Тарасовичем, на підставі заяв ПАТ "Уксоцбанк", прийнято постанови про відкриття виконавчих провадження: від 29.03.2018 року ВП № 56043519 з примусового виконання виконавчого напису № 583; від 03.05.2018 року ВП № 56296227 з примусового виконання виконавчого напису № 586; від 01.06.2018 року ВП № 56499870 з примусового виконання виконавчого напису № 585; від 19.06.2018 року ВП № 56630312 з примусового виконання виконавчого напису № 5834.

Стягувачем у вказаних провадженнях є ПАТ "Уксоцбанк", як особа, на користь та в інтересах якої видано виконавчий документ, а боржником ОСОБА_1 , тобто особа на яку покладається обов`язок щодо виконання рішення.

13.05.2019 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровцем Андрієм Тарасовичем винесено постанови про стягнення виконавчого збору у сумі 89 040,00 грн у виконавчому проваджені № ВП № 56043519, у сумі 311 640,00 грн у виконавчому провадженні ВП № 56296227 та у сумі 658 140,00 грн у виконавчому провадженні ВП № 56499870.

Також, 15.05.2019 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору у сумі 265 650,00 грн у виконавчому провадженні ВП № 56630312.

Вважаючи вказані постанови про стягнення виконавчого збору протиправними та такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства, позивачка звернулась до суду за захистом порушених прав та інтересів з відповідним позовом.

Щодо строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, колегія суддів зазначає.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Про прийняття вказаних постанов позивачка дізналася 20.08.2019 року під час ознайомлення її представника із матеріалами відповідних виконавчих проваджень.

У матеріалах справи відсутні докази вручення ОСОБА_1 оскаржуваних постанов. Вказані докази відповідачем до суду також наданні не були.

Таким чином, враховуючи, що позов подано 30.08.2019 року, що підтверджується відміткою поштового штемпеля на поштовому конверті, а про порушення свого права позивачка дізналася 20.08.2019 року, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 звернулась до суду в межах строку передбаченого ст. 287 КАС України.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок та умови виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі не виконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404).

Відповідно до статті 1 Закону № 1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Отже, правомірними вважаються дії державного виконавця, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом.

Згідно з частинами першою та другою статті 15 Закону № 1404-VІІІ cторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Частиною першою статті 18 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 19 Закону № 1404-VІІІ сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Частиною першою статті 18 Закону № 1404-VІІІ на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За приписами частини п`ятої статті 26 Закону № 1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 39 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження підлягає закінченню у разі затвердження (визнання) судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення.

Відповідно до частини другої статті 74 Закону № 1404-VІІІ рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Приписами статей 40, 42 Закону № 1404-VІІІ передбачено порядок винесення постанови про стягнення виконавчого збору, зокрема частиною третьою статті 40 Закону № 1404-VІІІ унормовано, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1 - 4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною четвертою статті 42 Закону № 1404-VІІІ на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

За приписами пунктів 1-6 частини п`ятої статті 27 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Також, частиною дев`ятою статті 27 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частинами першою, другою статті 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Як убачається із матеріалів справи, на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало ВП № 56043519 з виконання виконавчого напису № 583 від 26.01.2018 року, виданого приватним нотаріусом міського нотаріального округу Осипенко Д.О. про звернення стягнення на земельні ділянки, що розташовані за адресою: Київська обл., Обухівський район, Старобезрадичівська сільська рада, с/т Лісове ,а саме: земельну ділянку площею 0,12 га із цільовим призначенням: для ведення садівництва, кадастровий номер 3223187700:12:018:0022; земельну ділянку площею 0,12 га із цільовим призначенням: для ведення садівництва, кадастровий номер 3223187700:12:018:0019; земельну ділянку площею 0,12 га із цільовим призначенням: для ведення садівництва, кадастровий номер 3223187700:12:018:0017; земельну ділянку площею 0,12 га із цільовим призначенням: для ведення садівництва, кадастровий номер 3223187700:12:018:0016; земельну ділянку площею 0,12 га із цільовим призначенням: для ведення садівництва, кадастровий номер 3223187700:12:018:0020; земельну ділянку площею 0,12 га із цільовим призначенням: для ведення садівництва, кадастровий номер 3223187700:12:018:0021 шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна, що належать на праві власності ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА УКРСОЦБАНК (місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Ковпака, буд. 29, податковий номер 00039019, рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ Укрсоцбанк , МФО 300023).

29.03.2018 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №56043519. Відповідно до виконавчого документа необхідно звернути стягнення на визначене майно боржника.

29.03.2018 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника ВП № 56043519 (а.с. 15 т 2).

В ході примусового виконання рішення державним виконавцем описано та арештовано майно боржника, що розташоване за адресою: Київська обл., Обухівський район, Старобезрадичівська сільська рада, с/т Лісове (постанова від 22.06.2018 року ВП 56043519 (а.с. 18-19 т.2)).

Постановою державного виконавця від 17.08.2018 року ВП № 56043519 з метою подальшого примусового виконання рішення призначено суб`єкта оціночної діяльності (а.с. 20-21 т.2).

Після отримання звіту про оцінку майна, дepжaвним виконавцем було вжито заходи спрямовані на реалізацію арештованого майна.

Відповідно до протоколів проведення електронних торгів від 18.03.2019 року № 393108, № 393109, № 393113, № 393110, №393111, № 393112, електронні торги по лоту № 332907, № 332909, № 332922 № 332914 № 332917, № 332918 не відбулися у зв`язку із відсутністю допущених учасників торгів.

Згідно заяви від 22.03.2019 року стягувач Акціонерне товариство Укрсоцбанк звернулось до ВПВР ДДВС МЮУ із заявою про придбання вищезазначених лотів - предметів іпотеки, вищезазначених земельних ділянок, що розташовані за адресою: Київська обл., Обухівський район, Старобезрадичівська сільська рада, с/т Лісове .

06.05.2019 року державним виконавцем складено акти про реалізацію вищезазначених предметів іпотеки відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України Про іпотеку . Загальна вартість переданого майна, яка підлягає заліку забезпечених вимог, склала 890400,00 грн.

13.05.2019 року головним державнив виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровцем Андрієм Тарасовичем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 15 частини 1 статті 39 Закону України Про виконавче провадження (а.с. 128 т. 2). Виконавчий збір за виконавчим документом стягнуто не було.

Разом з тим, 13.05.2019 року державним виконавцем винесена постанова про стягнення виконавчого збору ВП № 56043519 у розмірі 89040,00 грн (10% від 890400,00 грн).

Також на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало ВП № 56296227 з виконання виконавчого напису № 586 від 26.01.2018 року, виданого приватним нотаріусом міського нотаріального округу Осипенко Д.О. про звернення стягнення на земельні ділянки, що розташовані в межах Маловільшанської сільської ради Обухівського району Київської області, а саме: земельна ділянка площею 1,9901 га із цільовим призначенням: для ведення садівництва, кадастровий номер 3223186000:04:002:0004; земельна ділянка площею 1,99 га із цільовим призначенням: для ведення садівництва, кадастровий номер 3223186000:04:002:0006; земельна ділянка площею 1,9899 га із цільовим призначенням: для ведення садівництва, кадастровий номер 3223186000:04:002:0003; земельна ділянка площею 1,9899 га із цільовим призначенням: для ведення садівництва, кадастровий номер 3223186000:04:002:0005, які належать на праві власності ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА УКРСОЦБАНК (місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Ковпака, буд. 29, податковий номер 00039019, рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ Укрсоцбанк , МФО 300023).

03.05.2018 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №56296227. У постанові про відкриття виконавчого провадження зазначалося про стягнення виконавчого збору (а.с. 235, Т 3). Відповідно до виконавчого документа необхідно звернути стягнення на визначене майно боржника.

03.05.2018 року державним виконавцем винесено постанову ВП №56296227 про арешт майна боржника (а.с. 238 т.3).

В ході примусового виконання рішення державним виконавцем описано та арештовано майно боржника, що розташоване в межах Маловільшанської сільської ради Обухівського району Київської області (постанова від 22.06.2018 року ВП 56296227 (а.с. 241-242 т.3)).

Постановою державного виконавця від 17.08.2018 року ВП № 56296227 з метою подальшого примусового виконання рішення призначено суб`єкта оціночної діяльності (а.с. 243-244 т.3).

Після отримання звіту про оцінку майна, дepжaвним виконавцем було вжито заходи спрямовані на реалізацію арештованого майна.

Відповідно до протоколів проведення електронних торгів від 22.03.2019 року електронні торги по лотам № 3337763, № 333766, № 333765 № 333761 не відбулися у зв`язку із відсутністю допущених учасників торгів.

Згідно заяви від 22.03.2019 року стягувач Акціонерне товариство Укрсоцбанк звернулось до ВПВР ДДВС МЮУ із заявою про придбання вищезазначених лотів - предметів іпотеки, вищезазначених земельних ділянок, що розташовані в межах Маловільшанської сільської ради Обухівського району Київської області.

06.05.2019 року державним виконавцем складено акти про реалізацію вищезазначених предметів іпотеки відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України Про іпотеку . Загальна вартість переданого майна, яка підлягає заліку забезпечених вимог склала 3 116 400,00 грн.

13.05.2019 року головним державнив виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровцем Андрієм Тарасовичем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 15 частини 1 статті 39 Закону України Про виконавче провадження (а.с. 310-311 т. 3). Виконавчий збір за виконавчим документом стягнуто не було.

Разом з тим, 13.05.2019 року державним виконавцем винесена постанова про стягнення виконавчого збору ВП № 56296227 у розмірі 311640,00 грн (10% від 3 116 400,00 грн).

Крім того, на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало ВП № 56499870 з виконання виконавчого напису № 585 від 26.01.2018 року, виданого приватним нотаріусом міського нотаріального округу Осипенко Д.О. про звернення стягнення на 9 земельних ділянок розташованих в межах Маловільшанської сільської ради Обухівського району Київської області, а саме: земельна ділянка площею 1,9887 га із цільовим призначенням: для слення садівництва, кадастровий номер 3223186000:03:006:0034; земельна -тянка площею 1,9899 га із цільовим призначенням: для ведення садівництва кадастровий номер 3223186000:03:006:0032; земельна ділянка площею 1,99 га із цільовим призначенням: для ведення садівництва, кадастровий номе 3223186000:03:006:0036; земельна ділянка площею 1,99 га із цільовим призначенням: для ведення садівництва, кадастровий номер 3223186000:03:006:0037; земельна ділянка площею 0,8205 га із цільовим призначенням: для ведення садівництва, кадастровий номер 3223186000:03:003:0024; земельна ділянка площею 1,99 га із цільовим призначенням: для ведення садівництва, кадастровий номер 3223186000:03:003:0021; земельна ділянка площею 1,9899 га із цільовим призначенням: для ведення садівництва, кадастровий номер 3223186000:03:006:0033; земельна ділянка площею 1,9901 га із цільовим призначенням: для ведення садівництва, кадастровий номер 3223186000:03:003:0022; земельна ділянка площею 1,99 га із цільовим призначенням: для ведення садівництва, кадастровий номер 3223186000:03:003:0023 шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна, що належать на праві власності ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідн . НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк (місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, код 00039019).

01.06.2018 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №56499870. У постанові про відкриття виконавчого провадження зазначалося про стягнення виконавчого збору (а.с. 162-161 т. 1). Відповідно до виконавчого документа необхідно звернути стягнення на визначене майно боржника.

01.06.2018 року державним виконавцем винесено постанову ВП №56499870 про арешт майна боржника (а.с. 165-166 т.1).

В ході примусового виконання рішення державним виконавцем описано та арештовано майно боржника, що розташоване в межах Маловільшанської сільської ради Обухівського району Київської області (постанова від 22.06.2018 року ВП 56499870 (а.с. 167-168 т.1)).

Постановою державного виконавця від 17.08.2018 року ВП № 56499870 з метою подальшого примусового виконання рішення призначено суб`єкта оціночної діяльності (а.с. 170-171 т.1).

Після отримання звіту про оцінку майна, дepжaвним виконавцем було вжито заходи спрямовані на реалізацію арештованого майна.

Відповідно до протоколів проведення електронних торгів від 29.03.2019 року електронні торги по лотам № 334943, № 334942, №334938, №334933, №334921, №334945, №334944, №334927, №334925 не відбулися у зв`язку із відсутністю допущених учасників торгів.

Згідно заяви від 01.04.2019 року стягувач Акціонерне товариство Укрсоцбанк (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019) звернулось до ВПВР ДДВС МЮУ із заявою про придбання вищезазначених лотів - предметів іпотеки, вищезазначених земельних ділянок, що розташовані в межах Маловільшанської сільської ради Обухівського району Київської області.

06.05.2019 року державним виконавцем складено акти про реалізацію вищезазначених предметів іпотеки відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України Про іпотеку . Загальна вартість переданого майна, яка підлягає заліку забезпечених вимог склала 6 581 400,00 грн.

13.05.2019 року головним державнив виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровцем Андрієм Тарасовичем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 15 частини 1 статті 39 Закону України Про виконавче провадження (а.с. 310-311 т. 3). Виконавчий збір за виконавчим документом стягнуто не було.

Разом з тим, 13.05.2019 року державним виконавцем винесена постанова про стягнення виконавчого збору ВП № 56499870 у розмірі 658140,00 грн (10% від 6 581 400,00 грн).

Також на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало ВП № 56630312 з виконання виконавчого напису № 584 від 26.01.2018 року, виданого приватним нотаріусом міського нотаріального округу Осипенко Д.О. про звернення стягнення на 18 земельних ділянок, розташованих за адресою Київська область, Вишгородський район, с. Лебедівка , а саме: земельна ділянка площею 0,2448 га із цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 3221884001:32:017:0327, земельна ділянка пощею 0,2448 га із цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кастровий номер 3221884001:32:017:0325, земельна ділянка площею 0,2459 га із цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд кадастровий номер 3221884001:32:035:0012; земельна ділянка площею 0,2459 га із цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3221884001:32:017:0304; земельна ділянка площею 0,2460 га із цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд,кадастровий номер 3221884001:32:017:0306; земельна ділянка площею 0,2449 га із цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3221884001:32:017:0328; земельна ділянка площею 0,2460 га із цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3221884001:32:035:0010; земельна ділянка площею 0,2460 га із цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3221884001:32:017:0301; земельна ділянка площею 0,2459 га із цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3221884001:32:017:0308; земельна ділянка площею 0,2450 га із цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3221884001:32:035:0009; земельна ділянка площею 0,2448 га із цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3221884001:32:035:0030; земельна ділянка площею 0,2450 га із цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3221884001:32:035:0011; земельна ділянка площею 0,2448 га із цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3221884001:32:017:0326; земельна ділянка площею 0,2471 га із цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кастровий номер 3221884001:32:017:0302;земельна ділянка площею 0,2450 га із цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3221884001:32:017:0305; земельна ділянка площею 0,2450 га із цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3221884001:32:017:0307; земельна ділянка площею 0,2448 га із цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3221884001:32:035:0029; земельна ділянка площею 0,2450 га із цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3221884001:32:017:0303, що належать на праві власності ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікацій код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк (місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, код 00039019).

19.06.2018 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №56630312. У постанові про відкриття виконавчого провадження зазначалося про стягнення виконавчого збору (а.с. 147-149 т. 2). Відповідно до виконавчого документа необхідно звернути стягнення на визначене майно боржника.

19.06.2018 року державним виконавцем винесено постанову ВП №56630312 про арешт майна боржника (а.с. 151-153 т.2).

В ході примусового виконання рішення державним виконавцем описано та арештовано майно боржника, що розташоване за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Лебедівка (постанова від 25.06.2018 року ВП 56630312 (а.с. 155-1158 т.2)).

Постановою державного виконавця від 17.08.2018 року ВП № 56630312 з метою подальшого примусового виконання рішення призначено суб`єкта оціночної діяльності (а.с. 159-162 т.2).

Після отримання звіту про оцінку майна, дepжaвним виконавцем було вжито заходи спрямовані на реалізацію арештованого майна.

При примусовому виконанні виконавчого докумета № 56630312 на електронних торгах реалізовано частину вищезазначених земельних ділянок.

Загальна сума стягнутих та перерахованих коштів на користь стягувача ПАТ Укрсоцбанк склала 1 288 116,66 грн. Загальна сума стягнутого та перерахованого виконавчого збору склала: 128811,68 грн. На користь Міністерства юстиції стягнуто витрати виконавчого провадження, згідно платіжного доручення № 2640 від 06.03.2019 року кошти у сумі 307,66 грн, згідно платіжного доручення № 2639 від 06.03.2019 року кошти у сумі 69,00 грн.

Разом з тим, відповідно до протоколів проведення електронних торгів від 19.03.2019 року, електронні торги по лотам № 332959, № 3325/8, № 332962, № 332963, № 332964, № 332971, № 332978, № 332973, № 332979, № 332981, № 332985, № 332983 (частина земельних ділянок, розташованих за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Лебедівка) не відбулися у зв`язку із відсутністю допущених учасників торгів.

Згідно заяви від 22.03.2019 року стягувач Акціонерне товариство Укрсоцбанк (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019) звернулось до ВПВР ДДВС МЮУ із заявою про придбання вищезазначених лотів - предметів іпотеки, вищезазначених земельних ділянок, що розташовані за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Лебедівка.

22.04.2019 року державним виконавцем складено акти про реалізацію вищезазначених предметів іпотеки відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України Про іпотеку .

Загальна вартість майна переданого стягувачу за виконавчим документом у рахунок погашення боргу склала: 2 656 500,00 грн.

06.05.2019 року державним виконавцем складено акти державного виконавця про реалізацію вищезазначених предметів іпотеки відповідно до ч.1 ст. 49 Закону України Про іпотеку .

15.05.2019 року головним державнив виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровцем Андрієм Тарасовичем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 15 частини 1 статті 39 Закону України Про виконавче провадження (а.с. 218-221 т. 3). Виконавчий збір за виконавчим документом стягнуто не було.

Разом з тим, 15.05.2019 року державним виконавцем винесена постанова про стягнення виконавчого збору ВП № 56630312 у розмірі 265 650,00 грн (10% від 2 656 500,00 грн).

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів зазначає, що доводи позивачки про те, що державним виконавцем не здійснено жодних заходів щодо виконання виконавчих написів, є безпідставними та спростовано матеріалами справи.

Колегія суддів зазначає, що добровільне виконання боржником судового рішення у строк, встановлений Законом № 1404-VІІІ, є підставою для звільнення його від сплати виконавчого збору та інших витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Невиконання боржником у встановлений строк рішення суду в добровільному порядку є підставою для примусового виконання такого рішення, що, в свою чергу, тягне за собою застосування специфічних санкцій майнового характеру, а саме - стягнення з боржника виконавчого збору та інших витрат виконавчого провадження.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18 січня 2019 року в справі № 826/19730/16.

Як убачається із матеріалів справи, державним виконавцем після відкриття виконавчого провадження та спливу строку, наданого для самостійного виконання виконавчого документа, вчинено ряд дій, спрямованих на примусове виконання.

При цьому позивачем протягом установленого строку не вчинено жодних дій, спрямованих на добровільне виконання виконавчих документів, та не повідомлено державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов`язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання.

Доводи позивача щодо неможливості стягнення виконавчого збору внаслідок того, що боржник був позбавлений можливості самостійно виконати виконавчі документи, не відповідають нормам матеріального права.

Щодо доводів позивачки про те, що державний виконавець повинен був діяти згідно ч. 7 ст. 51 Закону України Про виконавче провадження з урахуванням положень Закону України Про іпотеку , колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 7 ст. 51 Закону № 1404- VIII примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, згідно з частиною 1 статті 41 Закону України Про іпотеку від 05.06.2003 року №898-IV (далі - Закон №898-IV) проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України Про виконавче провадження , з дотриманням вимог цього Закону.

Згідно статті 1 Закону України Про іпотеку іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов`язання або зобов`язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель; майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи-боржника.

Згідно долучених договорів, позивач не була позичальником за Договором про надання кредиту, а мала правовий статус майнового поручителя, як особи, що передала належне їй на праві власності майно в іпотеку, для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи.

Вартість предмета іпотеки відповідно до статті 5 Закону №898-IV визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб`єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону №898-IV, майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Отже, майновий поручитель несе відповідальність перед боржником виключно в межах вартості предмета іпотеки, що у свою чергу, визначається угодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем.

Щодо визначення вартості предмета іпотеки, колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 57 Закону № 1404- VIII встановлює, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Як убачається із матеріалів справи, державним виконавцем по виконавчим провадженням № 56043519, № 56296227, № 56499870 та № 56630312 було прийнято постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання Приватне підприємство Консалтингова група Арго-Експерт .

Разом з тим, вказаним підприємством було здійснено грошову оцінку вищезазначених земельних ділянок, що підтверджується наявними у матеріалах справи висновками про експертну грошову оцінку земельної ділянки.

Визначаючи розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню з боржника державний виконавець діяв на підставі закону, оскільки стягненню підлягає 10 % суми, яка була визначена в звіті про оцінку майна.

Крім того, колегія суддів зазначає, що положення Закону України Про іпотеку визначають особливості проведення процедури стягнення на предмет іпотеки державним виконавцем, водночас не позбавляють державного виконавця повноважень щодо стягнення виконавчого збору на підставі статті 27 Закону України Про виконавче провадження .

Доводи відповідача про те, що судом першої інстанції в описовій частині рішення не вірно зазначено дати трьох постанов про відкриття виконавчих проваджень не можуть бути підставою для скасування правильного по суті рішення суду, оскільки це є опискою. Крім того, з тексту оскаржуваго рішення вбачається, що судом першої інстанції в мотивувальній частині вірно зазначено дати прийняття вказаних постанов.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав про визнання протиправними та скасування постанов про стягнення виконавчого від 13.05.2019 року та від 15.05.2019 року, оскільки приймаючи оскаржуванні постанови державний виконавець діяв у межах та в спосіб визначенний чинним законодавством.

Доводи апеляційної скарги про те, що державний виконавець фактично передав майно стягувачу, тоді як воно повинно бути реалізовано на прилюдних торгах, колегія суддів не бере до уваги, оскільки предметом даного спору є постанови про стягнення виконавчого збору.

Доказів того, що постанови про відкриття виконавчого провадження з виконавчих написів, постанови про закриття виконавчого провадження оскаржувались, позивач не надав.

Крім того, колегія суддів зазначає, що редакція ст. ст. 27 Закону України Про виконавче провадження у редакції станом на 07.03.2018 року, що діяла на час відкриття виконавчих проваджень по виконанню приписів нотаріуса не містила норми, яка б зобов`язувала виконавця стягувати виконавчий збір під час відкриття виконавчого провадження.

У подальшому з 03.07.2018 року ст. 27 вказаного Закону була викладена в новій редакції. Зокрема, ч. 4 ст. 27 Закону визначено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору.

Разом з тим, усі виконавчі провадження по виконавчим написам мали місце до внесення змін до ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , тобто до 03.07.2018 року.

Доводи позивача про те, що у постановах про відкриття виконавчих проваджень від 29.03.2018 року ВП № 56043519, від 03.05.2018 року ВП № 56296227, від 01.06.2018 року ВП № 56499870 та від 19.06.2018 року ВП № 56630312 не зазначено сум стягнення виконавчого збору, судова колегія також не приймає до уваги, оскільки в зазначених постановах державний виконавцем визначено, що виконавчий збір стягути у розмірі 10 %, що буде фактично стягута, повернута або вартості майна боржника переданого стягувану за виконавчим документом.

Після отримання звіту про оцінку майна, державний виконавець визначив розмір виконавчого збору, який підлягає стягненню. Такий порядок визначення розміру виконавчого збору не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Щодо доводів апеляційної скарги про безпідставне стягнення виконавчого збору по ВП № 56630312 по виконавчому напису, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до постанови ВП № 56630312 від 19.06.2018 року про відкриття виконавчого провадження, відкрито виконавче провадження по виконавчому напису № 584 від 26.01.2018 року (а.с. 147 т. 2) та стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі, визначеному ст. 27 Закону України Про виконавче провадження .

По даному виконавчому документу звернуто стягнення на 18 земельних ділянок.

Під час проведення електронних торгів 6 земельних ділянок, вказаних у даному виконавчому документі було продано, по інших 12 земельних ділянках торги не відбулися.

У постанові про закінчення виконавчого провадження від 15.05.2019 року ВП № 56630312 виконавчий збір по 6 земельних ділянках, реалізованих на електронних торгах, було сплачено у розмірі 128 811,68 грн, що становить 10 % від суми стягнутих та перерахованих коштів на користь стягувача, саме 1 288 116,66 грн (а.с. 219 т 3).

Отже, на час закриття виконавчого провадження, боржник добровільно сплатив виконавчий збір з реалізовані земельні ділянки, про що зазначено в постанові, а тому підстав для відкриття виконавчого провадження по стягненню виконавчого збору не має.

Відповідно до постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 56630312 від 15.05.2019 року з позивача стягнуто виконавчий збір у розмірі 265 650,00 грн (10% від 2 656 500,00 грн), тобто за 12 земельних ділянок, які були передані стягувану в рахунок погашення боргу.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2019 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.

Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 272 КАС України судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 271, 272, 287, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2019 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Кобаль М.І.

Постанову виготовлено: 27 листопада 2019 року.