Постанова

від 26.11.2019 по справі 120/1589/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/1589/19-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Поліщук Ірина Миколаївна

Суддя-доповідач - Охрімчук І.Г.

26 листопада 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Охрімчук І.Г.

суддів: Смілянця Е. С. Капустинського М.М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Михайленко К. Т.,

представника позивача

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2019 року (повний текст рішення складено 16.09.2019 року, м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Енергооблік" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Енергооблік" (далі - ТОВ "ІТЦ "Енергооблік", позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що за результатами планової виїзної перевірки ТОВ "ІТЦ "Енергооблік" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2018, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2018, відповідачем складено акт №1053/1401/34325641 від 27.03.2019, яким зафіксовано порушення п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п. 134.1 ст. 134 ПК України, ст. 1, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положень (стандартів) бухгалтерського обліку: 15 "Доходи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, 11 "Зобов`язання", 3 "Звіт про фінансові результати", 16 "Витрати", затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 177215 грн. Також встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1 ст. 198, п. 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 192083 грн. На підставі виявлених порушень відповідачем 26.04.2019 прийнято податкове повідомлення-рішення №0004061401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 240104,00 грн., з яких 192083,00 грн. - основне зобов`язання, 48021,00 грн. - штрафні санкції, а також податкове повідомлення-рішення №0004051401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 221519,00 грн., з яких 177215,00 грн. - основне зобов`язання, 44304,00 грн. - штрафні санкції.Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Окремо зазначив, що висновки акту перевірки є необґрунтованими, адже товарно-матеріальні цінності згідно договору №16/11-2017 від 16.11.2017 були отримані на загальну суму 277088,80 грн., в тому числі ПДВ 46181,46 грн. На підтвердження даних обставин, перевіряючим були надані належним чином завірені копії усіх документів, а саме: договір та усі видаткові накладні, до яких не було жодних зауважень. Також зазначив, що висновки акту перевірки щодо відсутності документів, які б підтверджували фактичне перевезення товару також не відповідають дійсності, адже товар був доставлений автомобільним перевізником ТОВ "Тех-строй-сервіс", що підтверджується товаротранспортними накладними, наданими під час перевірки. Крім того, представник позивача вказав, що сертифікати відповідності були надані разом із запереченнями на акт перевірки, оскільки останні не були затребувані під час перевірки. З огляду на викладене, представник позивача зазначає, що факт поставки товарів повністю підтверджується первинними документами. Представник позивача також звернув увагу на те, що висновки контролюючого органу стосовно того, що позивач сформував актив за рахунок надходження з джерела невідомого походження, за рахунок використання документів контрагента, який не міг і не здійснював постачання товару, ґрунтується виключно на аналізі бази даних підсистеми "Аналітична система" інтегрованої інформаційної системи ДФС "Податковий блок". При цьому, в порушення вимог ст. 73 ПК України, відповідачем не проводилась зустрічна перевірка ТОВ "Вангард Груп".

Ухвалою від 20.05.2019 судом першої інстанції відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 11.06.2019.

Ухвалою суду першої інстанції від 22.07.2019 задоволено клопотання представника ТОВ "ІТЦ "Енергооблік" та вирішено викликати у судове засідання в якості свідка ОСОБА_1 .

Ухвалою суду першої інстанції від 06.09.2019 задоволено клопотання представника відповідача та замінено первинного відповідача на його правонаступника - Головне управління ДПС у Вінницькій області.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що до перевірки не було надано первинних документів, які б підтверджували фактичне перевезення придбаного товару до позивача від ТОВ "Вангард Груп", а тому за результатами перевірки не має можливості встановити та підтвердити реальне здійснення транспортування придбаного товару у ТОВ "Вангард Груп", а також визначити пункт навантаження, пункт розвантаження продукції: перевізників на всіх етапах руху товару; вантажовідправника та вантажоодержувача продукції тощо. Також вказали, що до перевірки позивачем не було надано первинних документів, які підтверджують якість придбаного товару у ТОВ "Вангард Груп", що не уможливлює ідентифікувати його походження. Крім того, зазначила, що в ході аналізу податкової звітності ТОВ "Вангард Груп", а саме: балансу підприємства за 2017 рік та 1 кв. 2018 року встановлено, що у підприємства ТОВ "Вангард Груп" відсутнє виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, встановлено відсутність будь-якої інформації про основні засоби, основні кошти, наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Відсутність у ТОВ "Вангард Груп" необхідних умов та ознак, необхідних для здійснення задекларованих господарських операцій підтверджує, що дане підприємство фактично не реалізовувало позивачу електромонтажні та інші роботи в листопаді-грудні 2017 року на загальну суму 160750 грн., в тому числі ПДВ 26792 грн., та в першому кварталі 2018 року на загальну суму 714491 грн., в тому числі ПДВ 119082 грн., а акти наданих послуг, відображені в бухгалтерському обліку ТОВ "ІТЦ "Енергооблік" не можуть вважатися такими, що підтверджують реальність проведення операцій з придбання даних послуг.

Крім того, зазначили, що в провадженні СУ ФД ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені 28.02.2018р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №32018100060000023, за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, що підприємства транзитно-конвертаційної групи ТОВ "Айфордж" (код 41549785), ТОВ "Вангард Груп" (правонаступник ТОВ "Огаста Хілс"), ТОВ "ЮЗІ Груп" (код 41360234), ТОВ ВАЙС БУД ПРОМ (код 41273105) створені з метою надання послуг з мінімізації податкових зобов`язань, які підлягають сплаті до бюджету, тобто своїми діями в період 2017-2018р. сприяли умисному ухиленню від сплати податків реально діючим суб`єктам господарювання. З огляду на вище викладене,відповідач зазначає, що ТОВ "Вангард Груп" фактично не виконувало електромонтажних робіт для ТОВ "ІТЦ "Енергооблік" у відповідних періодах, так як в свою чергу не проводило операцій з придбання даних послуг з даним контрагентом.

Допитаний в судовому засіданні судом першої інстанції свідок, директор ТОВ "Вангард Груп" ОСОБА_1 зазначив, що був директором ТОВ "Вангард Груп", яке займалось оптовою торгівлею різними товарами та виконувало роботи щодо автоматизації будинків, офісів, а також є акредитованим проектантом електрообладнання. Вказав, що в ході господарських правовідносин з позивачем усе обладнання закуповувалось та поставлялось ТОВ "Вангард Груп", а роботи виконувались людьми, які були в підряді у даного підприємства. Замовлення на виконання вказаних робіт разом із технічним завданням йому надавав директор ТОВ "ІТЦ "Енергооблік" . За виконанні роботи розрахунок проведено в повному обсязі. ОСОБА_1 зазначив, що йому нічого не відомо про кримінальну справу, на яку посилається представник відповідача.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06.09.2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Енергооблік" (вул. Тимошенко, 3, с. Сербинівці, Жмеринський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 34325641) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43142454) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 26.04.2019 №0004061401 та №0004051401.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Енергооблік" судовий збір в сумі 6924 (шість тисяч дев`ятсот двадцять чотири) гривні 35 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Не погодившись із судовим рішення суду першої інстанції, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції від 06.09.2019 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що первинні документи, які підтверджують дані податкового обліку платника податків, повинні бути достовірними, тобто відображати дійсний зміст господарських операцій, які впливають на визначення об`єкта оподаткування. В даному випадку, первинні документи, які не відображають реального рахунку активів між учасниками господарської операції, а саме між ТОВ "ЕНЕРГООБЛІК" та ТОВ "Вангард Груп" є недостовірними. Крім того, зазначив, що наявність у ТОВ "ІЦТ ЕНЕРГООБЛІК" податкових накладних не є безумовною підставою для віднесення зазначеної у цій накладній сум до податкового кредиту. Податкова накладна є одним із документів, що дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. Однак, така накладна не є документом, що підтверджує придбання або виготовлення товарів та послуг.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2019 року відкрито апеляційне провадження, а ухвалою суду від 13.11.2019 року призначено до апеляційного розгляду.

Позивач, надіслав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому посилається на те, що апеляційна скарга ГУ ДПС у Вінницькій області фактично дублює висновки акту документальної планової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності товариства від 37.03.2019 року №1053/1401/34325641 і не містить обґрунтування допущених судом першої інстанції порушень вимог матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судами встановлено, що в період з 27.02.2019 по 20.03.2019 посадовими особами відповідача проведено планову виїзну перевірку ТОВ "ІТЦ "Енергооблік" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2018, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2018.

За наслідками даної перевірки відповідачем складено акт №1053/1401/34325641 від 27.03.2019, яким зафіксовано порушення позивачем п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п. 134.1 ст. 134 ПК України, ст. 1, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положень (стандартів) бухгалтерського обліку: 15 "Доходи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, 11 "Зобов`язання", 3 "Звіт про фінансові результати", 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 177215 грн. В даному акті також зафіксовано порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 198.1 ст. 198, п. 198.3 ст. 198 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 192083 грн.

На підставі виявлених порушень відповідачем 26.04.2019 прийнято податкове повідомлення-рішення №0004061401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 240104,00 грн., з яких 192083,00 грн. - основне зобов`язання, 48021,00 грн. - штрафні санкції, а також податкове повідомлення-рішення №0004051401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 221519,00 грн., з яких 177215,00 грн. - основне зобов`язання, 44304,00 грн. - штрафні санкції.

Не погоджуючись із даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позову, суд першої інстанції керувався тим, що факт отримання позивачем товару, оплати його вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача. Твердження контролюючого органу про відсутність факту реальності господарських операцій позивача з контрагентом були спростовані наявними в матеріалах справи доказами, а також показаннями свідка - директора ТОВ "Вангард Груп", який був допитаний в судовому засіданні 06.09.2019. Суд вважає, що висновки акта перевірки щодо відсутності факту реального здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "Вангард Груп" не знайшли свого належного підтвердження в ході судового розгляду справи, оскільки спростовуються зазначеними вище нормами законодавства та дослідженими в ході судового розгляду доказами. За таких обставин податкові повідомлення-рішення від 26.04.2019 №0004061401 та №0004051401 є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України). При цьому, в даному випадку норми Податкового кодексу України застосовуються в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п.п. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення, визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, що передбачено п.п. 20.1.18, 20.1.19 цього ж Кодексу. Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. (абз. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. (п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Необхідно враховувати, що згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому, якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Слід зазначити, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи , які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

З матеріалів справи встановлено, що 16.11.2017 між позивачем (покупець) та ТОВ "Вангард Груп" (постачальник) укладено договір поставки №16/11-2017, відповідно до умов якого, постачальник поставляє у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар, оплатити його в порядку, строки та на умовах, обумовлених в цьому договорі (п. 1.1 Договору). Кількість товару, асортимент, одиниця виміру, вартість за одиницю та загальна вартість товару зазначається у товаросупровідних документах. Ними, за вибором сторін, можуть бути: специфікації, видаткові накладні, рахунки, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладі, які є невід`ємною частиною даного договору та які складаються відповідно до замовлень покупця (п. 1.2 Договору)

Поставка товару здійснюється за окремими замовлення покупця на умовах EXW -склад постачальника. Завантаження товару на складі постачальника здійснюється силами і за рахунок постачальника, розвантаження на складі покупця здійснюється силами і за рахунок покупця (п. 3.1 Договору). Між тим, факт подальшого виконання умов даного договору та поставки відповідного товару на адресу ТОВ "ІТЦ "Енергооблік" підтверджується наявними у матеріалах справи податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними (а.с. 98-129).

Колегія суддів враховує, що зі змісту акту перевірки, перевіряючі дійшли висновку про відсутність реального факту здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ "Вангард Груп" згідно договору поставки №16/11-2017 від 16.11.2017. При цьому, представники відповідача зазначають, що позивачем не було надано до перевірки первинних документів, які б підтверджували фактичне перевезення придбаного товару до позивача від ТОВ "Вангард Груп", згідно чого перевіркою не має можливості встановити та підтвердити реальне здійснення транспортування придбаного у ТОВ "Вангард Груп" товару, а також визначити пункт навантаження, пункт розвантаження продукції: перевізників на всіх етапах руху товару; вантажовідправника та вантажоодержувача продукції тощо.

В даному випадку, судова колегія погоджується, що факт транспортування товару, придбаного згідно договору №16/11-2017 від 16.11.2017, підтверджується наступними товарно-транспортними накладними: №Р658 від 16.11.2017, №Р659 від 20.11.2017, №Р660 від 01.12.2017, №Р1 від 03.01.2018, №Р2 від 15.01.2018, №Р3 від 22.01.2018, №Р20 від 16.02.2018.

В даних товарно-транспортних накладних наявна інформація щодо перевізника, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, пункту навантаження та пункту розвантаження, а також інформація про товар, що перевозився та вантажно-розвантажувальні операції. Зауважень до даних товарно-транспортних накладних в акті перевірки не міститься. Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що факт перевезення товару, придбаного згідно договору №16/11-2017 від 16.11.2017, належним чином підтверджується наявними у матеріалах справи первинними документами.

Посилання представника відповідача на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження якості придбаного у ТОВ "Вангард Груп" товару не відповідають дійсності, адже відповідні сертифікати відповідності були надані на адресу контролюючого органу разом із запереченнями на акт перевірки №1053/1401/34325641 від 27.03.2019. При цьому, жодних доказів, які б спростовували твердження представника позивача про те, що сертифікати відповідності не вимагались перевіряючими в ході проведення перевірки, в матеріалах справи не міститься, а відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано.

Стосовно посилань представника відповідача на відсутність у ТОВ "Вангард Груп" умов та ознак, необхідних для здійснення задекларованих господарських операцій, в силу відсутності найманих працівників та основних засобів, судова колегія зазначає таке.

Як слідує із наявної у матеріалах справи звітності, зокрема із Звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів, протягом листопада та грудня 2017 року, січня, лютого та березня 2018 року ТОВ "Вангард Груп" виплачувалась заробітна плата працівникам, а також нараховувався та сплачувався єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Зокрема, в листопаді 2017 року ТОВ "Вангард Груп" було сплачено єдиний внесок в сумі 357,50 грн., в грудні 2017 року - 1419,00 грн., в січні 2018 року - 3332,12 грн., в лютому 2018 року - 3388,00 грн., в березні 2018 - 7226,12 грн.

Колегія суддів погоджується, що вказані обставини, в повній мірі спростовують висновки податкового органу щодо відсутності у ТОВ "Вангард Груп" умов та ознак, необхідних для здійснення задекларованих господарських операцій. Більше того, як слідує із акту перевірки, відповідного висновку податковий орган дійшов лише на підставі аналізу бази даних підсистеми "Аналітична система" інтегрованої інформаційної системи ДФС "Податковий блок" та без проведення зустрічної перевірки ТОВ "Вангард Груп".

Варто враховувати, що здійснення господарської діяльності контрагентом не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов`язок суб`єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов`язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв`язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання доходу, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення понесених витрат до складу валових витрат та формування податкового кредиту.

Надаючи оцінку посилання представника відповідача на матеріали досудового розслідування, внесені 28.02.2018р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №32018100060000023, судова колегія звертає увагу на те, що здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні за фактом фіктивного підприємництва щодо контрагента позивача не свідчить про відсутність факту здійснення цих господарських операцій, оскільки обставини відсутності реального вчинення господарської операції необхідно встановлювати щодо кожної господарської операції окремо. В даній справі кримінальне провадження стосується контрагента ТОВ "Вангард Груп", а не самого ТОВ "Вангард Груп" з яким позивач мав господарські відносини.

Крім того, чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов`язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників (виконавців) при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту та донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Тільки встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит.

Колегія суддів також вважає вірним висновок суду, що відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, щодо встановлення факту відсутності у ТОВ "Вангард Груп" мети на здійснення господарської діяльності та відсутності її реального здійснення. Також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентом. При цьому, жодним нормативно-правовим актом не передбачено право податкового органу самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

В даному випадку, факт отримання позивачем товару, оплати його вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача. Твердження контролюючого органу про відсутність факту реальності господарських операцій позивача з контрагентом були спростовані наявними в матеріалах справи доказами, а також показаннями свідка - директора ТОВ "Вангард Груп", який був допитаний в судовому засіданні 06.09.2019.

Аналізуючи вищевикладені обставини, судова колегія погоджується з позицією суду першої інстанції, що висновки акта перевірки щодо відсутності факту реального здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "Вангард Груп" не знайшли свого належного підтвердження в ході судового розгляду справи, оскільки спростовуються зазначеними вище нормами законодавства та дослідженими в ході судового розгляду доказами. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податкові повідомлення-рішення від 26.04.2019 №0004061401 та №0004051401 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення по справі Щокін проти України Європейський суд з прав людини вказує, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Позбавлення власності можливе тільки на умовах, передбачених законом .

У пункті 53 Рішення по справі "Федорченко та Лозенко проти України" (заява №387/03), Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом"; тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу ч. 2 ст. 77 КАС України В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем в силу ч. 2 ст. 77 КАС не доведено правомірність своїх дій при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, тому встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Енергооблік" підлягає задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджують неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального, оскільки не відповідають обставинам справи та ґрунтуються на помилковому застосуванні норм матеріального права, у зв`язку із чим підстави для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстави для розподілу судових витрат, відповідно до статті 139 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 27 листопада 2019 року.

Головуючий Охрімчук І.Г. Судді Смілянець Е. С. Капустинський М.М.