Рішення

від 12.11.2019 по справі 905/1178/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.11.2019 Справа № 905/1178/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В.

при секретарі судового засідання Барбаш Д.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Департаменту житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації (84313, Донецька область, місто Краматорськ, бульвар Машинобудівників, будинок 20; код ЄДРПОУ 33838679)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький інститут води» (84313, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Олекси Тихого, будинок 10; код ЄДРПОУ 37671633)

про стягнення 8 778 662,94 грн., з яких: кошти невикористаної попередньої оплати - 8 372 318,76 грн. , штрафні санкції - 406 344,18 грн.,-

за участю представників сторін:

від позивача : Сачава О.І. - на підставі довіреності № 0.2342/1064/1/54-19 від 12.08.19

від відповідача : не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Департамент житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький інститут води» про стягнення 8 778 662,94 грн., з яких: кошти невикористаної попередньої оплати - 8 372 318,76 грн., штрафні санкції - 406 344,18 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором підряду №528 від 29.10.2018, відповідно до якого відповідач приймав на себе зобов`язання на свій ризик виконати роботи по об`єкту «Капітальний ремонт магістрального Другого Донецького Водопроводу Д=1400 мм (ліва нитка), ПК0-ПК29+22, Слов`янський район Донецької області» , що стало підставою для стягнення позивачем коштів невикористаної попередньої оплати в сумі 8 372 318,76 грн. та нарахування штрафних санкцій за порушення підтвердження використання коштів отриманої попередньої оплати в сумі 406 344,18 грн.

Представник позивача під час розгляду даної справи наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Позивач зазначає, що наявність акту із назвою акт приймання-передачі будівельного майданчика (фронту робіт) по об`єкту ніяким чином не впливає на можливість виконання робіт за проектно-кошторисною документацією та підряднику не заважає не визначена проектом стадія підготовчих робіт, а саме: відведення в натурі майданчика (траси) для будівництва. Крім того, 07.11.2018 департаментом фактично передано будівельний майданчик, кількісні та якісні характеристики якого передбачені проектно-кошторисною документацією, факт передачі підтверджується актом здачі-приймання документації. В період з 29.10.2018 по 04.04.2019 від підрядника не надходило жодного повідомлення про неможливість виконання умов договору через відсутність акту з назвою Акт приймання-передачі будівельного майданчика (фронту робіт). Позивач зазначає, що сплатою штрафних санкцій за спірним договором на підставі вимоги від 06.02.2019 погодився зі своєю можливістю виконання умов договору у відповідності до проектно-кошторисної документації. Крім того, департамент позбавлений законної можливості внесення змін до істотних умов договору в частині збільшення суми договору за рахунок здороження матеріалів з огляду на положення ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі .

Представник відповідача під час розгляду даної справи проти задоволення позовних вимог заперечував. Зокрема, у наданому ним відзиві відповідач повідомив про те, що мала місце прострочка кредитора, оскільки позивач не надав відповідачу будівельний майданчик (фронт робіт), тобто не виконав свої зобов`язання за договором, передбачені п. 6.1.1., 6.1.2., 11.5.1., до вчинення яких відповідач не може виконати свого обов`язку щодо початку виконання та виконання робіт за договором. На думку відповідача, не розгляд пропозицій підрядника щодо коригування (внесення змін) до проектної документації унеможливило початок виконання та виконання ним підрядних робіт за договором. Позивачем не доведено існування права на отримання коштів невикористаної попередньої оплати та порушення його відповідачем. Крім того, оскільки договором не передбачений строк підтвердження відповідачем використання коштів попередньої оплати, позивач повинен спочатку пред`явити вимогу і у разі її невикористання відповідачем в обумовлений в вимозі строків тільки за цих умов можливо виникнення у позивача порушеного права за умовами договору та ст. 530 ЦК України. Відповідач наголошував на тому, що договір не припинив свою дію, оскільки договором не передбачена можливість розірвання договору в односторонньому порядку, про що повідомив позивача листом № 10/1 від 10.05.2019 у відповідь на лист позивача № 02342/351/0/50-19 від 16.04.2019 про розірвання.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -

В С Т А Н О В И В

29.10.2018 між Департаментом житлово-комунального господарства Донецької облдержадміністрації (далі - замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Донецький інститут води» (далі - підрядник) було укладено договір підряду № 528 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого підрядник приймає на себе зобов`язання на свій ризик виконати роботи по об`єкту «Капітальний ремонт магістрального Другого Донецького водопроводу Д = 1400 мм (ліва нитка), ПК0-ПК29 +22, Слов`янський район Донецької області» (далі - об`єкт), а замовник прийняти та оплатити такі роботи відповідно до проектно-кошторисної документації.

Згідно п. 3.1. договору обсяг, вартість та термін виконання робіт визначаються прикладеними до договору календарним графіком виконання робіт і договірною ціною, які є невід`ємною частиною даного договору. Договірна ціна складає 81 001 536 грн. 00 коп. (вісімдесят один мільйон одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень 00 копійок), у тому числі ПДВ 13 500 256 грн. 00 коп.

За змістом п.3.2 цього договору, договірна ціна складається згідно з Правилами визначення вартості будівництва - ДСТУ БД.1.1-1:2013.

Пунктом 4.3 договору встановлено, що замовник може перерахувати на розрахунковий рахунок підрядника попередню оплату 10,336% річного обсягу фінансування з урахуванням ПДВ, що складає 8 372 318 грн. 78 коп. (вісім мільйонів триста сімдесят дві тисячі триста вісімнадцять гривень 76 копійок).

У відповідності до пункту 4.3.1. договору «підрядник» зобов`язується використати одержати попередню оплату відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117 (зі змінами) до 25.12.2018 року. По закінченню терміну невикористані кошти попередньої оплати повертаються замовнику.

Згідно із пунктом 4.3.2. «Підрядник» підтверджує використання коштів отриманої попередньої оплати актами виконаних підрядних робіт, складених за формою КБ 2в і довідками про вартість виконаних підрядних робіт, складених за формою КБ З.

Відповідно до п. 5.1. договору строки виконання робіт визначаються календарним графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною договору.

Згідно п. 6.1.1. договору замовник зобов`язаний надати підряднику будівельний майданчик, передати за актом приймання-передачі дозвільну та іншу документацію, документи про дозвіл на виконанню будівельних робіт на об`єкті, надані відповідними органами. Забезпечити об`єкт комплектною проектно-кошторисною документацією.

Відповідно до п. 6.2.5. договору замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений графіком виконання робіт, стає неможливим.

Пунктом 6.2.6. договору передбачено, що замовник має право ініціювати внесення змін у договір підряду, вимагати розірвання договору підряду та відшкодування збитків за наявності істотних порушень підрядником умов договору підряду.

Відповідно до п. 6.2.8. договору замовник має право відмовитися від договору, якщо підрядник не виконує умови цього договору, а також виконує доручену йому роботу неякісно (з відступленням від проектно-кошторисної документації, діючих будівельних норм і правил, вимог замовника), згідно з п. 3 ст. 651 ЦКУ.

У випадку невиконання підрядником зобов`язань, передбачених у пунктах 4.2., 4.3. договору, за кожний день порушення замовником застосовуються штрафні санкції у розмірі облікової ставки у розмірі облікової ставки Національної банку України (п. 7.3 договору).

Згідно п. 7.4. договору за порушення строків виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни невиконаних робіт за кожен день прострочки.

Відповідно до п. 10.1. договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 28.12.2018) даний договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 30 червня 2019, але до повного виконання зобов`язань сторін за договором.

Згідно п. 11.5.1. договору замовник надає підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), що оформлюється відповідним актом.

Внесення змін у договір підряду оформлюється додатковою угодою (п. 11.8.1. договору).

Згідно п. 11.8.2. договору сторона договору підряду, яка вважає за необхідне внести зміни у договір чи розірвати його, повинна надіслати відповідну пропозицію другій стороні.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про внесення змін у договір або розірвання його, у 10-денний строк повідомляє другу сторону про своє рішення (п. 11.8.3 договору).

Відповідно до п. 11.8.4. договору замовник має право розірвати в односторонньому порядку цей договір після відповідного письмового повідомлення, за 30 календарних днів, в разі, якщо підрядник не виконує умови цього договору, а також виконує доручену йому роботу неякісно (з відступленням від проектно-кошторисної документації, діючих будівельних норм і правил, вимог замовника).

Згідно п. 11.8.5. договору замовник може розірвати договір відповідно до пунктів 6.2.5., 6.2.6. та 6.2.8. цього договору.

Вищезазначений договір підписано представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками.

Як свідчать матеріали справи, 06.02.2019 позивач звернувся до відповідача з вимогою від №0.2342/106/0/50-19 виконати вимоги п. 4.3.2. Договору, надавши Замовнику акти виконаних підрядних робіт, складених за формою КБ 2в і довідками про вартість виконаних підрядних робіт, складених за формою КБЗ на суму попередньої оплати у розмірі 8 372 318 грн. 78 коп. (а.с. 31-32).

Позивач також звертався до відповідача з вимогою №0.23111/261/0/50-19 від 22.03.2019, в якій, з огляду на те, що станом на 22.03.2019 відповідачем не підтверджено використання коштів отриманої попередньої оплати актами виконаних підрядних робіт, складених за формою КБ2в і довідками про вартість виконаних підрядних робіт, складених за формою КБ3, вимагав терміново повернути невикористані кошти попередньої оплати (а.с.79).

У відповідь на вищевказаний лист відповідач листом № 04/3 від 04.04.2019 повідомив позивача про відсутність правових підстав для її задоволення, оскільки саме позивач не надав підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), тобто не виконав свої зобов`язання за договором, до вчинення яких останній не може виконати свого обов`язку щодо початку виконання та виконання робіт за договором. Крім того, позивач не розглянув пропозиції підрядника щодо коригування (внесення змін) до проектної документації, що унеможливило початок виконання та виконання робіт за договором.

Листом № 0.2342/35110/5019 від 16.04.2019 позивач на виконання п. 11.8.4. договору повідомив про розірвання договору підряду № 528 від 29.10.2018 з 16.05.2019.

У відповідь на вищевказаний лист відповідач листом № 10/1 від 10.05.2019 (а.с. 94) повідомив позивача про відсутність правових підстав для його задоволення, оскільки не визначено конкретної підстави для його розірвання. Також відповідач зазначив про свою готовність виконувати умови договору у разі виконання позивачем зобов`язань щодо передачі будівельного майданчику та подовження строку дії спірного договору.

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.06.2019 по справі №905/374/19 у задоволенні позовних вимог Департаменту житлово-комунального господарства Донецької облдержадміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький інститут води» про присудження до виконання обов`язку в натурі відмовлено.

Під час розгляду вищезазначеної справи судом встановлено, що в спірних правовідносинах між сторонами договору підряду № 528 має місце прострочка кредитора - позивача, а саме не вчинення ним дій, передбачених п.п. 6.1.1., 6.1.2., 11.5.1. договору, п.п. 18, 29, 69 Умов, оскільки саме замовник не передав підряднику за актом прийому-передачі будівельний майданчик (фронт робіт), що унеможливило виконання відповідачем робіт за цим договором.

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.09.2019 по справі №905/946/19 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький інститут води» до Департаменту житлово-комунального господарства Донецької облдержадміністрації про спонукання виконати дії відмовлено повністю.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що в період з 29.10.2018 по 04.04.2019 від підрядника не надходило жодного повідомлення про неможливість виконання умов договору через відсутність акту з назвою: «Акт приймання - передачі будівельного майданчика (фронту робіт)» .

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як зазначає позивач, станом на 24.06.2019 відповідач не виконав умови пункту 4.3.2. договору, лише сплатив штрафні санкції у розмірі 177539,62 грн. відповідно до вимоги від 06.02.2019 № 0.2342/106/0/50-19 за порушення підтвердження використання коштів отриманої попередньої оплати, що підтверджується платіжним дорученням від № 83 від 07.02.2019.

Посилаючись на те, що спірний договір є розірваний відповідно до п. 11.8.4., а сума невикористаної попередньої оплати за вказаним договором залишилась неповернутою у встановлений п. 4.3.1. строк, позивач звернуся з даним позовом до господарського суду Донецької області.

Оцінюючи правомірність заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору підряду № 528 від 29.10.2018.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором підряду, а відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно приписів ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Частиною першою та третьою статті 843 Цивільного кодексу України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно із статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Як вже зазначалося, згідно 4.3 договору замовник може перерахувати на розрахунковий рахунок підрядника попередню оплату 10,336% річного обсягу фінансування з урахуванням ПДВ, що складає 8 372 318 грн. 78 коп. (вісім мільйонів триста сімдесят дві тисячі триста вісімнадцять гривень 76 копійок).

Згідно наявних в матеріалах справи платіжних доручень № 3 від 12.11.2018 на суму 5 860 623,13 грн. та № 3 від 12.11.2018 на суму 2 511 695,63 грн., що разом складає 8 372 318,78 грн. департаментом було перераховано кошти попередньої оплати за вказаним договором.

Відповідно до 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно з пунктами 98, 99 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 N 668, оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду. Договором підряду може бути передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться після прийняття замовником закінчених робіт (об`єкта будівництва) або поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт. У договорі підряду сторони можуть передбачати надання замовником авансу з визначенням порядку його використання. Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов`язаний оплатити виконані роботи.

Пункт 18 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001, (далі по тексту - Порядок) передбачав, що розрахунки за виконані роботи, поставлену продукцію та надані послуги в будівництві (далі - роботи) здійснюються за договірними цінами відповідно до укладених договорів (контрактів), вимог законодавства та проводяться платежами за об`єкт у цілому або проміжними платежами (за етапи, черги будівництва, пускові комплекси або окремі види робіт, конструктивні елементи). Розрахунки здійснюються на підставі актів приймання виконаних робіт.

Відповідно до абзацу 2 пункту 19 Порядку замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу . По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина 4 статті 849 цього Кодексу).

Отже, замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і визначене цією нормою право не може бути обмежено.

Проте, така відмова замовника від договору підряду, яка за своєю суттю є одностороннім правочином, може бути вчинена до моменту завершення виконання підрядником робіт та з зазначенням відповідних правових підстав.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду 21.08.2019 у справі №917/1489/18.

Судом встановлено, що між сторонами велось численне листування щодо виконання договору, натомість через несвоєчасне виконання позивачем, як замовником, покладеного на нього обов`язку з передачі відповідачу будівельного майданчику своєчасно не було розпочато виконання відповідачем виконання робіт. Факт прострочки кредитора був встановлений рішенням господарського суду Донецької області від 18.06.2019 по справі №905/374/19.

Разом із тим, факт прострочення кредитора у спірних правовідносинах жодним чином не впливає на можливість реалізації позивачем права на односторонню відмову від договору, передбачену п. 11.8.4. договору.

Як вбачається зі змісту вимоги про розірвання договору від 16.04.2019, позивач повідомив відповідача про розірвання договору підряду № 528 від 29.10.2018 з 16.05.2019 з посиланням п. 11.8.4. договору.

У відповідь на вищевказану вимогу відповідач листом від 10.05.2019 № 10/1 повідомив позивача про відсутність підстав для його розірвання з огляду на не передачу будівельного майданчику та не розгляд пропозицій по проектній документації, що зумовило неможливість виконання відповідачем зобов`язань за договором. Суд наголошує на тому, що відповідач у вказаному листі від 10.05.2019 посилався лише на не зазначення позивача у заяві про дострокове розірвання договору від 16.04.2019 на конкретну підставу для такого розірвання, а також на можливість розірвання даного договору лише в порядку, передбаченому ст. 188 Господарського кодексу України. Сам факт отримання вимоги позивача про розірвання договору від 16.04.2019 відповідачем не заперечується.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості.

Положеннями ст.ст. 11, 629 ЦК України встановлено, що договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Аналогічні положення містить стаття 291 ГК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Згідно ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Отже, за змістом наведених норм, розірвання господарського договору може бути вчинено, як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а у разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін (ч. 4 ст. 188 ГК України).

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що підрядник не приступив до виконання замовлення, мотивуючи це тим, що замовник прострочив з передачею будівельного майданчику.

Проте, як встановлено рішенням господарського суду Донецької області від 11.09.2019 по справі № 905/946/19, в період з 29.10.2018 по 04.04.2019 від підрядника не надходило жодного повідомлення про неможливість виконання умов договору через відсутність акту з назвою: «Акт приймання - передачі будівельного майданчика (фронту робіт)» .

Як встановлено п. 11.8.4. договору замовник має право розірвати в односторонньому порядку цей договір після відповідного письмового повідомлення, за 30 календарних днів, в разі, якщо підрядник не виконує умови цього договору, а також виконує доручену йому роботу неякісно (з відступленням від проектно-кошторисної документації, діючих будівельних норм і правил, вимог замовника).

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з повідомленням від 16.04.2019 про розірвання договору підряду № 528 від 29.10.2018 з 16.05.2019 в порядку ч. 4 ст. 849 ЦК України, тобто, договір підряду від 29.10.2018 № 528 з урахуванням 30 денного строку, встановленого п. 11.8.4 був чинним до 16.05.2019 включно.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

З аналізу наведеної норми вбачається, що за своєю суттю зобов`язання складається із права вимоги кредитора та обов`язку виконання такої вимоги боржником. При цьому, є неможливим існування права вимоги без кореспондуючого такій вимозі обов`язку виконання.

Лише існування одночасно як права вимоги так і обов`язку виконання такої вимоги становить собою суть зобов`язання.

В матеріалах справи відсутні належні докази виконання відповідачем будь-яких підрядних робіт за договором та використання коштів отриманої попередньої оплати в сумі 8 372 318,76 грн. в строк до 25.12.2018, як це передбачено п. 4.3.1 договору. Також відповідачем не надано доказів повернення невикористаних коштів попередньої оплати в строк до 25.12.2018.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача кошти невикористаної попередньої оплати в сумі 8 372 318,76 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені за неналежне виконання відповідачем обов`язку підтвердження використання коштів отриманої попередньої оплати, передбаченої п. 4.3.1., 4.3.2 в сумі 406 344,18 за період з 07.02.2019 по 16.05.2019 суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

За змістом п.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Заборона на застосування пені прямо не випливає з закону чи із суті відносин сторін, що дозволяє здійснити відповідне врегулювання у договорі.

Судом встановлено, що позивач просить стягнути пеню, нараховану до припинення строку дії даного договору (до 16.05.2019).

Як вже зазначалося, згідно п. 7.3. договору у випадку невиконання підрядником зобов`язань, передбачених у пунктах 4.2., 4.3. договору, за кожний день порушення замовником застосовуються штрафні санкції у розмірі облікової ставки у розмірі облікової ставки Національної банку України.

У відповідності до пункту 4.3.1. договору «підрядник» зобов`язується використати одержати попередню оплату відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117 (зі змінами) до 25.12.2018 року. По закінченню терміну невикористані кошти попередньої оплати повертаються замовнику.

Згідно із пунктом 4.3.2. «Підрядник» підтверджує використання коштів отриманої попередньої оплати актами виконаних підрядних робіт, складених за формою КБ 2в і довідками про вартість виконаних підрядних робіт, складених за формою КБ З.

Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" наданий позивачем розрахунок пені за період з 07.02.2019 по 16.05.2019 на суму 406 344,18 грн., господарський суд дійшов висновку, що він є арифметично та методологічно вірним.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій в сумі 406 344,18 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судовий збір на підставі статей 123 та 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Департаменту житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації до товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький інститут води» про стягнення 8 778 662,94 грн., з яких: кошти невикористаної попередньої оплати - 8 372 318,76 грн., штрафні санкції - 406 344,18 грн. - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький інститут води» (84313, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Олекси Тихого, будинок 10; код ЄДРПОУ 37671633) на користь Департаменту житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації (84313, Донецька область, місто Краматорськ, бульвар Машинобудівників, будинок 20; код ЄДРПОУ 33838679) 8 778 662,94 грн., з яких: кошти невикористаної попередньої оплати - 8 372 318,76 грн., штрафні санкції - 406 344,18 грн., судовий збір в сумі 131 680,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 12.11.2019 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22.11.2019

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua .

Суддя Ю.В. Бокова