Рішення

від 27.11.2019 по справі 903/679/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 листопада 2019 р. Справа № 903/679/19

Господарський суд Волинської області у складі судді Костюк С. В., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі

за позовом Приватного підприємства «Вояж Луцьк»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтердек»

про стягнення 77 666,36 грн збитків,

за участю представників-учасників справи:

від позивача: н/з;

від відповідача: Міщук І. В., ордер серія АС № 1001722 від 15.10.2019.

Права та обов`язки учаснику судового процесу роз`яснені відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду» .

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Встановив:

Позивач, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 04.11.2019, просить стягнути з відповідача 71316,36 грн збитків, 1350,00 грн витрат за послуги перекладача, 5000,00 грн витрат за надання правової допомоги, 1921,00 грн витрат по судовому збору.

При обґрунтуванні позовних вимог посилається на умови укладеного між сторонами договору № 10/04/19 про перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні від 10.04.2019, на виконання якого відповідачем було подано заявку на перевезення вантажу - макулатури в тюках за маршрутом: Rzeszow (Польща) - м.Луцьк (Україна), для виконання заявки забезпечено вантажний автомобіль марки Reno АС НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ; під час проходження митних процедур на митному посту в Польщі на водія транспортного засобу накладено штраф в розмірі 10000,00 злотих із-за відсутності на транспортному засобі таблички-маркування з літерою А , що необхідно для перевезення вторсировини, дане є порушенням договору № 10/04/19 та Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (надалі - Конвенція), яка регулює відносини сторін договору; вважає, що відшкодований позивачем водію штраф в силу положень ст. ст. 224, 225 ГК України та ст. 22 Конвенції слід стягнути з відправника - відповідача по справі, який ні у заявці, ні у міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) не повідомив про необхідність позначення транспортного засобу відповідним знаком, що завдало збитків перевізнику у вигляді сплаченого штрафу.

Також, посилаючись на норми ст. ст. 123, 126 ГПК України, просить стягнути з відповідача витрати на перекладача в сумі 1350,00 грн та витрати на послуги адвоката в сумі 5000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 02.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.09.2019, зобов`язано відповідача надати відзив на позов, позивача - відповідь на відзив.

Відповідач 06.09.2019 подав відзив на позов (а.с.68-70), в якому вимогу позивача заперечує, вказуючи, що в заявці на перевезення вантажу № 01 від 10.04.2019 вказано всю необхідну інформацію щодо вантажу (п. 2.1 договору); згідно п. 5.1.3 договору перевезення обов`язок забезпечити транспортний засіб необхідними документами лежить на перевізнику; протоколом дорожньо-технічної перевірки від 12.04.2019 встановлено відсутність необхідного маркування транспортного засобу при перевезені відходів за кодом В3020; згідно Правил дорожнього руху (п.30.3) саме на позивачеві лежить обов`язок забезпечити транспортні засоби відповідними розпізнавальними знаками, а на відповідачу, як замовнику, лежить обов`язок забезпечувати виконавця (перевізника) вантажосупровідними документами, до яких будь-яких зауважень при проходженні митних процедур не було, тому вважає, що вина відповідача у понесених позивачем збитках в сумі еквівалентній 71 316,36 грн (10000,00 злотих штраф та 50,00 злотих комісії) відсутня, а оскільки вимогу про стягнення збитків вважає незаконною, то і в частині судових витрат вимога задоволенню не підлягає. У відзиві повідомив про те, що відповідач в зв`язку з розглядом справи в суді очікує понести судові витрати орієнтовно в сумі 4712,45 грн.

Позивач 04.11.2019 подав відповідь на відзив відповідача, де вказує, що перевізник зі своєї сторони виконав умови договору, що підтверджується актом наданих послуг № 131 від 16.04.2019, однак відповідач в заявці, CMR, додатку № 1 до CMR не зазначив необхідності маркування транспортного засобу літерою А , чим порушив п.f ст. 6, п.1 ст. 11 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення, а тому в силу ст. 22 даної Конвенції тягар доказу лежить на відправнику або одержувачу вантажу, яким виступає замовник ТзОВ Інтердек .

11.11.2019 позивач подав заяву про доповнення підстав позовних вимог, в якій посилається на Положення про контроль за транспортними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацію/видалення і Жовтого та Зеленого переліків відходів, затв. ПКМ від 13.07.2000 № 1120, у п. 20 додатку № 4 вказаного положення вказано, що документ про перевезення повинен містити, зокрема, спеціальні вимоги до поводження з вантажем (у т.ч. при аваріях), а тому вважає, що документ про перевезення має містити інформацію щодо маркування транспортного засобу, що не було зроблено відповідачем у поданій заявці на перевезення вантажу.

В судовому засіданні представник позивача підтримує заявлену вимогу з підстав викладених в позовній заяві, відповіді на відзив та заяві про доповнення підстав позову, представник відповідача підтримав зазначене у відзиві на позов та просить відмовити в його задоволенні з підстав зазначених у відзиві.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

10.04.2019 між ПП Вояж Луцьк (Виконавець) та ТзОВ Інтердек (Замовник) було укладено договір № 10/04/19 про перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні (а.с.9-12) (далі -Договір, договір перевезення).

По пункту 2.1 Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується виконати транспортні перевезення вантажів в міжнародному та міжміському сполученні за заявками, поданими Замовником, а Замовник зобов`язується оплатити Виконавцю вартість наданих транспортних послуг на умовах цього договору.

Пунктом 2.2 визначено, що відносини сторін за цим договором регулюються положеннями Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів 1956, Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП, Європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів 1957, Європейською Угодою про режим роботи і відпочинку водіїв, Цивільного і Господарських кодексів України, Законом України Про транспортно-експедиційну діяльність та інших нормативно-правових актів України, міжнародних конвенцій, угод, договорів, визнаних Україною.

Відповідно до п. 3.1 договору після попередньої усної домовленості з Виконавцем, Замовник направляє заявку письмово в термін, обумовлений попередньою усною домовленістю між сторонами. Заявка від Замовника до Виконавця передається або факсимільним повідомленням або електронною поштою. У свою чергу, Виконавець письмово підтверджує виконання замовлення із зазначенням в заявці номера автотранспортного засобу. В заявці вказуються: адреси завантаження і розвантаження вантажу, дату і час початку завантаження, термін доставки, прізвища і телефони відповідальних осіб, найменування і кількість вантажу, розмір і термін оплати, інші умови. У разі термінового перевезення Замовник, за згодою Виконавця, подає заявку того ж дня. Конкретні умови по кожному перевезенню, якщо вони не визначені в даному договорі, обумовлюються в заявці. Умови перевезення зазначені в заявці не можуть суперечити або змінювати умови даного договору. При тлумаченні умов даного договору перевагу мають умови, що зазначені в цьому договорі.

Сторони визначили, що Виконавець і Замовник визнають юридичну силу і значимість заявок і договорів, підписаних та переданих факсом або електронною поштою, так само як всіх пов`язаних з договором документів, переданих аналогічним чином, до моменту обміну оригіналами документів. Виконавець і Замовник зобов`язані підтвердити прийняття заявки до виконання підписом уповноважених осіб і печаткою сторони.

Обов`язки Замовника визначено в р.4 договору, а саме, згідно п. 4.1.2 Замовник зобов`язаний забезпечити завантаження (розвантаження) вантажу, своєчасне і повне оформлення в установленому порядку товарно-транспортних, митних і інших вантажосупровідних документів протягом нормативного часу.

Обов`язки Виконавця визначено р.5 договору, а саме, згідно п. 5.1.3 Виконавець зобов`язаний забезпечити наявність всіх необхідних документів на транспортний засіб (дозволів, страхових полісів, ліцензій на здійснення вантажоперевезень тощо).

Відповідно до п. 8.1 всі суперечки та розбіжності, що можуть виникнути з даного договору або в зв`язку з ним, будуть за можливості розв`язуватися шляхом переговорів між сторонами.

У випадку, якщо сторони не досягли згоди, будь-яка суперечка або розбіжність, що можуть виникнути з даного договору або в зв`язку з ним, підлягають розв`язуванню у судовому порядку відповідно до вимог діючого законодавства (п.8.3 договору).

По п. 10.1 договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до моменту остаточного виконання сторонами своїх зобов`язань, але у будь-якому випадку до 31.12.2019.

Встановлено, що 10.04.2019 між Замовником та Виконавцем узгоджено заявку № 01 на перевезення вантажу (а.с.13).

Відповідно до даної заявки Виконавець зобов`язався доставити автомобілем Renаult, державний № НОМЕР_3 , номер причепа НОМЕР_2 , вантаж - макулатуру, по маршруту 35-959 Rzeszow (Польща) - м.Луцьк (Україна), вантажовідправником в заявці вказано Violet, необхідні документи - ЦМР, особливості вантажу вторсировина .

Відповідно до ст. 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956, до якої Україна приєдналася 01.08.2006 (скорочено КДМПВ) договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.

Згідно п. 1 ст. 5 даної Конвенції вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна. Перший примірник передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.

В вантажно-митній декларації (CMR) та додатку № 1 відправником вантажу вказано ТзОВ Віолет Лайн (вул.На Барцях,14/7, 31-423 Краків, Польща (а.с.15-18).

В пункті перетину кордону ОСОБА_1 в напрямку виїзду з Польщі до України було проведено перевірку транспортного засобу, тягача Renаult з реєстраційним номером НОМЕР_3 разом з причепом 8СНМ1Т2 з реєстраційним номером НОМЕР_4 196 НОМЕР_5 , водієм якого був громадянин України ОСОБА_2 . Для перевірки водій надав: Дозвіл № 5499425 на міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом, рахунки-фактури від 04.04.2016, СМR від 11/04/2019. Додаток VII до Регламенту (ЄС) № 1013/2006 Європейського Парламенту та Ради від 14 червня 2006 року про переміщення відходів, паспорт РС856391 та реєстраційні документи. На підставі транспортних документів, поданих на перевірку, було встановлено, що водій виконав міжнародне вантажне перевезення відходів з кодом відходів В3020 (макулатурні відходи). За результатами перевірки складено протокол № 54/Р/РSG в Корчові/2019 від 13.04.2019, в якому, зокрема, зазначено, що під час перевірки встановлено, що вказане перевезення відходів проводилось без необхідного маркування транспортного засобу. Даному порушенню загрожує покарання - штраф в розмірі 10000,00 злотих, який сплачено водієм перевізника.

Платіжним дорученням № 5116 від 08.08.2019 позивач відшкодував сплачений штраф водію ОСОБА_3 у складі відрядних витрат (а.с.34).

26.04.2019 позивач звернувся з претензією до відповідача про відшкодування сплаченого штрафу в розмірі 10000,00 злотих та 50 злотих комісії сплаченої банку при оплаті штрафу.

Предметом спору у справі є стягнення з відповідача, який є Замовником по договору перевезення, збитків у вигляді витрат понесених внаслідок сплати штрафу за рішенням митних органів у сумі, еквівалентній 71316,36 грн (10000,00 злотих штрафу та 50,00 злотих комісії), а також судових витрат: 1350,00 грн за послуги перекладача, 5000,00 грн за надання правової допомоги, 1921,00 грн судового збору.

Як правову підставу для стягнення заявленої суми збитків позивач посилається на Конвенцію про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 (п. f ст.6, п.п.1,2 ст.11, ст. 22), ч. 1 ст. 224, 225, ч.1 ст. 306, ч. 1 ст. 307, ч.4 ст. 308 ГК України, ч.1 ст. 917 ЦК України, Положення про контроль за транспортними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видалення із Жовтого та Зеленого переліків відходів, затв. ПКМ від 13.07.2000 № 1120.

Згідно ч. 2 ст. 306 суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізник (позивач), вантажовідправник (ТзОВ Віолет Лайн ) та вантажоодержувач.

Згідно із ч.1 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

З матеріалів справи вбачається, що вантажовідправником вторсирови (макулатури) було ТзОВ Віолет Лайн (вул.На Барцях,14/7, 31-423 Краків, Польща), яка оформляла CMR та супровідні документи - додаток VII, в п.10 якого вказано код відходів.

Перевізник зобов`язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 917 ЦК України).

Відправник вантажу вправі відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу (ч.2 ст. 917 ЦК України).

Згідно ч. 4 ст. 308 ГК України у разі, якщо для здійснення перевезення вантажу законодавством або договором передбачено спеціальні документи (посвідчення), які підтверджують якість або інші властивості вантажу, що перевозиться, вантажовідправник зобов`язаний передати такі документи перевізникові разом з вантажем.

На виконання взятих на себе зобов`язань за заявкою № 01 від 10.04.2019 позивач подав вантажовідправнику (ТзОВ Віолет Лайн Польща) під завантаження обумовлений заявкою автомобіль марки Renаult з реєстраційним номером НОМЕР_3 разом з причепом 8СНМ1Т2 з реєстраційним номером НОМЕР_6 , під керуванням водія ОСОБА_2 .

11.04.2019 вантажовідправник завантажив автомобіль макулатурою для доставки вантажоодержувачу: ТзОВ ЛКПФ-Україна , в зв`язку з чим оформив міжнародну товарно-транспортну накладну CMR з додатком VII (супровідна інформація на доставку відходів згідно ст.3 (2) та (4), в графі 10 додатку вказав код відходів В 3020.

13.04.2019 на дорожньому пункті перетину кордону Корчова (Польща) представником митного органу, сержантом СГ Яюга Павел встановлено, що перевезення вантажу - відходів макулатури проводилось без необхідного маркування транспортного засобу, про що відображено в додатку до протоколу перевірки № 54/Р/РSG в Корчові/2019 від 13.04.2019 (а.с.23). Зокрема зазначено, що засоби транспортування відходів повинні позначатися відповідно до параграфів 9,10 Постанови Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 7.10.2019 про конкретні вимоги до транспортування відходів, порушено положення зазначеного в ст. 24 п.3 Закону від 14.12.2012 про відходи, санкція за дане порушення визначена в додатку № 3 до Закону про автомобільний транспорт.

Суди встановлюють наявність чи відсутність обставини, фактів на підставі доказів у справі.

Згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Пунктами 1, 2 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Способи перевірки і дослідження доказів залежать від конкретного виду засобів доказування, що використовуються. Метою оцінки доказів з погляду на їх належність, допустимість, достатність та взаємозв`язок є усунення протиріч між доказами, сумнівів у достовірності висновків, що слідують із отримуваної доказової інформації.

Відповідно до п. 2.2 Договору, відносини сторін регулюються Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Конвенція), Митною конвенцією про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП, іншими угодами у галузі міжнародних перевезень вантажів.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Конвенції, Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з якими принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство країн.

Згідно ст. 4 Конвенції Договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної.

Згідно ст. 5 Конвенції вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником.

Стаття 6 Конвенції перелічує що має містити вантажна накладна. Зокрема, пункт F ст. 6 (на порушення якого посилається відповідач) прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування; сторони можуть внести у вантажну накладну будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають корисною.

Згідно ст. 7 Конвенції:

1. Відправник несе відповідальність за всі витрати, шкоду і збитки, заподіяні перевізнику внаслідок неточності або недостатності:

a) даних, зазначених у підпунктах b), d), e), f), g), h) та j) пункту 1 статті 6;

b) даних, зазначених у пункті 2 статті 6;

c) будь-яких інших даних чи інструкцій, що надаються ним для складання вантажної накладної або для включення в неї таких даних.

2. Якщо, на запит відправника, перевізник вносить у вантажну накладну дані, зазначені у пункті 1 цієї статті, то вважається, доки не доведене зворотне, що він це зробив від імені відправника.

Згідно ст. 11 Конвенції:

1. Для цілей митних та інших формальностей, які повинні бути здійснені до доставки вантажу, відправник додає до вантажної накладної необхідні документи або надає їх в розпорядження перевізника, і забезпечує його всією інформацією, якої він може потребувати.

2. Перевізник не зобов`язаний перевіряти вірність і адекватність цих документів та інформації. Відправник несе відповідальність перед перевізником за будь-які збитки, заподіяні відсутністю, недостатністю чи невірністю таких документів та інформації, за винятком випадків незаконних дій або недбалості перевізника.

Доводи позивача щодо неналежного оформлення CMR - необхідності позначення транспортного засобу літерою А , не доводять вину відповідача, оскільки дана CMR останнім не оформлялась.

Систематичний аналіз законодавства, яке регулює договірні відносини сторін по справі, дає підстави стверджувати, що саме на вантажовідправнику товару лежить відповідальність за неналежне оформлення міжнародної ТТН (CMR).

Щодо твердження позивача про порушення відповідачем порядку оформлення заявки від 10.04.2019, то суд вважає, що дана містить всі необхідні реквізити, передбачені п. 3.1 договору перевезення.

Враховуючи вищезазначене суд вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами вини відповідача при перевезенні вантажу - відходів макулатури, а відтак і вимога про стягнення з нього збитків в сумі 77666,36 грн задоволенню не підлягає.

При розгляді справи судом встановлено, що на сайті Асоціації міжнародних автоперевізників України міститься відповідне оголошення щодо маркування транспортного засобу при перевезенні відходів.

В частині розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

До винесення даного рішення відповідачем у відзиві на позов та в судовому засіданні 11.11.2019 було заявлено про покладення судових витрат на правничу допомогу на позивача.

11.11.2019 відповідач через відділ документального забезпечення та контролю подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів понесених судових витрат на правову (правничу допомогу) у розмірі 2043,25 грн.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень частини 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126).

Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідач просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 4543,25 грн (а.с.72-73, 121-122).

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до приписів частини 4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Матеріалами справи підтверджено витрати на послуги адвоката відповідача в сумі 4543,25 грн, (а.с.72-73, 121-122), які з врахуванням відмови в позові підлягають стягненню з позивача (ст. 129 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 13, 74-79, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в:

1. В позові про стягнення збитків в сумі 77666,36 грн відмовити.

2. Стягнути з Приватного підприємства Вояж Луцьк (вул.Миру,23, с.Городище, Луцький район, Волинська область, 45644, код ЄДРПОУ 38112465) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтердек (вул.Рівненська,4, с.Струмівка, Луцький район, Волинська область, 45603, код ЄДРПОУ 39211542) 4543,25 грн витрат на правову допомогу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного

судового рішення

27.11.2019.

Суддя С. В. Костюк