Рішення

від 22.11.2019 по справі 908/2561/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/137/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2019 Справа № 908/2561/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Проскуряков К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянувши матеріали справи

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерлінк» (36017, м. Полтава, вул.Лисенка, буд. 98, код ЄДРПОУ 25158877)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОС-КОМПАНІ» (71503, Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, буд. 22, код ЄДРПОУ 38131812)

про стягнення 10 357,66 грн.

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

17.09.2019 р. до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерлінк» від 13.09.2019 р. (вх. №2742/08-07/19 від 17.09.2019 р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОС-КОМПАНІ» про стягнення 14 357,66 грн.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2019 р. справу №908/2561/19 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 23.09.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2561/19 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи, присвоєно справі номер провадження - 5/137/19, ухвалено розгляд справи по суті розпочати з 21.10.2019 р.

Ухвалою від 21.10.2019 р. судом оголошено перерву. Також цієї ухвалою суду прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерлінк» від 30.09.2019 р. про зменшення розміру позовних вимог, в якій зазначено, що 17.09.2019 р. відповідач сплатив суму основного боргу в розмірі 4000,00 грн., що підтверджується банківською випискою. З урахуванням викладеного, на підставі п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач зменшує розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 4 141,83 грн., 36% річних за просо та 3% річних за біологічно-активний імунопротектор на основі кремнію « BAI-Si» в розмірі 4 116,61 грн. та втрати від інфляції в розмірі 2 099,22 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Судом у судовому засіданні 22.11.2019 р. підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

В обґрунтування своєї позиції позивач у позовній заяві з урахуванням заяви від 30.09.2019 р. про зменшення розміру позовних вимог посилається на наступне: 11.07.2018 р. між ТОВ «Інтерлінк» та ТОВ «КОЛОС-КОМПАНІ» укладено договір №11/07/001. На виконання умов вказаного договору позивач поставив, а відповідач отримав товар на суму 34 404,00 грн. Відповідачем з порушенням строків, встановлених у договорі здійснив повну оплату за отриманий товар. У зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано пеню в розмірі 4 141,83 грн., 36% річних за просо та 3%; річних за біологічно-активний імунопротектор на основі кремнію « BAI-Si» в розмірі 4 116,61 грн. та втрати від інфляції в розмірі 2 099,22 грн. На підставі викладеного, посилаючись ст.ст. 655-658, 692 Цивільного кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі №908/2561/19 від 23.09.2019 р. була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача.

В матеріалах справи містяться оригінали рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень №6900118526840 від 24.09.2019 р., №6900118642514 від 25.10.2019 р., які свідчать про отримання 30.09.2019 р. та 04.11.2019 р. уповноваженою особою відповідача за довіреністю, відповідно копії ухвал Господарського суду Запорізької області від 23.09.2019 р. про відкриття провадження у справі №908/2561/19 та від 21.10.2019 р. про оголошення перерви у справі №908/2561/19.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Запропонований ухвалою суду від 23.09.2019 р. про відкриття провадження у справі №908/2561/19 надати відзив на позовну заяву та додані до нього документи відповідач на адресу суду не надіслав, правами, передбаченими ст. 42 ГПК України, не скористався.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю Інтерлінк (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Колос-Компані (далі - Покупець) укладено договір №-11/07/001, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити в порядку та на умовах, визначених цим договором, просо посівне сорту Ювілейне врожаю 2017 року (далі - Товар) у кількості та по ціні згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору, Покупцю мав передати Товар в кількості - 2 100 кг, та відповідно до п.2.2. договору ціна товару становить 16,08 грн. за 1 кг з ПДВ.

Поставка товару здійснюється транспортом Покупця. (п. 4.1.) Завантаження здійснюється силами Постачальника. (п. 4.2.) Покупець приймає товар по кількості в момент передачі товару на складі продавця. (п. 4.3.)

У Розділі 5 договору визначені, документи, на підставі яких поставляється Товар: видаткова накладна, рахунок, договір, документи, підтверджують якість товару

Відповідно до п.6.1 договору, розрахунки за кожну партію товару здійснюються згідно рахунку у безготівковому порядку.

У пункті 6.2 договору передбачено, що після оплата товару здійснюється на умовах відстрочки платежу до 15.09.2018 р.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2018 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по цьому договору. (п.7.1.)

Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору. (п. 7.2.)

Відповідно до п. 8.3. договору, за порушення порядку розрахунків за поставлений Товар, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення та 36 % річних.

Вказаний договір підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Аналогічні приписи містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами статті 629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Строком договору, відповідно до ст. 631 ЦК України, є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1. ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як стверджує позивач, попередньо, 06.07.2018 р. сторони усно домовились про поставку разом з просом посівним Біологічно-активного імунопротектора на основі кремнію BAI-Si .

06.07.2018 р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату №6/07/1 від 06.07.2018 р. на загальну суму 34 404, 00 грн. на підставі договору №06/07/001 від 06.07.2018р., в якому визначено, що саме буде постачатись та зазначено вартість товару, а саме:

1) просо Ювілейне (пос) в кількості 2100 кг вартістю на загальну суму 28 140,00 грн. без ПДВ (з ПДВ 33 768,00 грн.);

2) Біологічно-активний імунопротектор на основі кремнію BAI-Si в кількості 2 л загальною вартістю 530,00 грн. без ПДВ (з ПДВ 636,00 грн.).

З матеріалів справи вбачається, що позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 34 404,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №11/07/1 від 11.07.2018 р., товарно-транспортною накладною №Р2/07/4 від 11.07.2018 р., які підписані з обох сторін.

Відповідно до оборотно-сальдової відомості - картки рахунку №361 відповідачем здійснено повну оплату за отриманий товар, що підтверджується платіжними дорученнями від 14.11.2018 р. №328 на суму 8 404,00 грн., від 12.12.2018 р. №370 на суму 6 000,00 грн., від 19.12.2018 р. №388 на суму 8 000,00 грн., від 21.01.2019 р. №31 на суму 8 000,00 грн., від 17.09.2019 р. №75 на суму 4 000,00 грн.

В обґрунтування порушення відповідачем строків оплати за отриманий товар позивач посилається на пункт 6.2 договору, в якому передбачено, що після оплата товару здійснюється на умовах відстрочки платежу до 15.09.2018 р.

Судом встановлено, що договір №-11/07/001, який укладено між позивачем та відповідачем не містить дати його складання.

У Видатковій накладній №11/07/1 від 11.07.2018 р. на суму 34 404,00 грн. та у рахунку на оплату №6/07/1 від 06.07.2018 р. на суму 34 404,00 грн., міститься посилання не на вказаний договір, а на договір №06/07/001 від 06.07.2018 р., однак до матеріалів справи позивачем не надано цього договору.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів поставки товару відповідачу саме за договором №-11/07/001, який, як зазначає позивач укладений між сторонами 11.07.2018 р.

Як зазначає, і сам позивач, договором №-11/07/001 не було обумовлено сторонами поставку - Біологічно-активного імунопротектору на основі кремнію BAI-Si , додаткова угода щодо цього не укладалась, отже суд зазначає що вказане свідчить про наявність поставки товару за договором №06/07/001 від 06.07.2018 р., а не за договором №-11/07/001, тобто на підставі інших господарських угод укладених між сторонами, до яких умови договору №-11/07/001 не можуть бути застосовані, в тому числі і пункт п. 8.3. договору №-11/07/001, в якому визначено, що за порушення порядку розрахунків за поставлений Товар, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення та 36 % річних.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, ні у видатковій накладній №11/07/1 від 11.07.2018 р., ні в рахунку на оплату №6/07/1 від 06.07.2018 р. не визначено строку для здійснення відповідачем оплати за отриманий товар, не надано доказів звернення до відповідача з відповідною вимогою про сплату, отже позивачем не надано належних та допустимих доказів порушення відповідачем строків оплати, тому суд не вбачає підстав для задоволення заявлених вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 4 141,83 грн., 36% річних за просо, 3% річних за біологічно-активний імунопротектор на основі кремнію « BAI-Si» в розмірі 4 116,61 грн. та втрати від інфляції в розмірі 2 099,22 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 76 - 79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено: 27.11.2019 р.

Суддя К.В.Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.