Рішення

від 12.11.2019 по справі 910/8048/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.11.2019Справа № 910/8048/19

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Житловий комплекс Воздвиженка доТовариства з обмеженою відповідальністю Юкрейніен Дефенс Корпорейшн простягнення 353877,92 грн

Суддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Багнюк І.І.

Представники сторін:

від позивачаОнищенко С.В. від відповідачане з`явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Житловий комплекс Воздвиженка звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Юкрейніен Дефенс Корпорейшн 353877,92 грн, з яких: 247016,00 грн заборгованості з орендної плати, 60591,80 грн заборгованості з компенсації комунальних платежів, 13548,00 грн заборгованості за комплексне обслуговування приміщення, 23709,34 грн пені, 7033,34 грн інфляційних втрат та 1979,50 грн 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору оренди №10/12-18 від 10.12.2018 в частині сплати обумовлених договором платежів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2019 на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Житловий комплекс Воздвиженка було залишено без руху.

Позивачем у строк, встановлений судом, усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2019 відкрито провадження у справі №910/8048/19, вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 07.08.2019.

У підготовчому засіданні 07.08.2019 судом постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження у справі на 30 днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 25.09.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.10.2019.

У судовому засіданні 16.10.2019 за клопотанням позивача оголошувалась перерва до 12.11.2019.

Представник позивача у судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач представників у судове засідання не направив, відзив на позов не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Житловий комплекс Воздвиженка (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Юкрейніен Дефенс Корпорейшн (орендар) було укладено договір оренди №10/12-18 (надалі - Договір).

За змістом п. 1.1 Договору орендодавець передає орендарю, а орендар приймає в тимчасове користування для розміщення в ньому офісного та складського приміщень, зазначене в статті 2 цього договору приміщення, в саме: частину адміністративно-виробничих приміщень під літ. Я , що розташовані за адресою: вул. Молдавська, 17 (надалі - приміщення).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Договору приміщення зображене на схемі приміщення, яка міститься в Додатку 1 до цього договору. Загальна площа приміщень складає 1029 кв.м складських приміщень.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України, сторони встановили, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які фактично виникли до його укладення, а саме на період з 01.10.2018 по дату укладення договору. Строк оренди за цим договором закінчується 11.09.2019 включно. У дату підписання договору сторони підписують акт здачі-приймання приміщення, форма якого встановлена у додатку 2 до цього договору (надалі - акт здачі приймання приміщення ), в якому зазначається, що відносини між сторонами фактично виникли до його підписання, а саме з 01.10.2018.

10.12.2018 у відповідності до п. 5.1 Договору представниками сторін підписано Акт здачі-приймання приміщення, за змістом якого сторони визнають та підтверджують, що орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення на дату початку оренди в стані, що відповідає положенням Договору оренди №10/12-18 від 10.12.2018, призначенню приміщення та його придатності для цілей розміщення в ньому складу та офісу. Також в акті сторони зазначили, що відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України умови договору застосовуються до відносин між ними, які фактично виникли до його укладення, а саме: на період з 01.10.2018 по дату укладення договору.

За змістом п. 3.1 Договору орендар зобов`язаний сплачувати орендодавцю такі орендні платежі (далі - платежі) за користування приміщенням під час строку оренди (як цей термін

визначено у Статті 6 цього договору):

- орендна плата: загальна сума орендної плати за користування приміщенням протягом одного місяця (надалі - орендна плата ) вираховується за формулою: прогнозований середній дохід від управління за 1 квадратний метр активів x площу приміщення x офіційний обмінний курс НБУ на дату підписання договору, крім того ПДВ; сторони домовилися, що орендар сплачує орендну плату наступним чином: орендна ставка за приміщення загальною площею 1029 кв.м на дату підписання договору складає: 50,0 грн, з ПДВ за кв.м, що є еквівалентом 1,8 доларів США на дату підписання цього договору оренди; загальна сума орендної плати за користування приміщенням протягом одного місяця на дату підписання договору складає 42875,00 грн, крім того ПДВ 8575,00 грн, всього 51450,00 грн; загальна сума користування приміщеннями у жовтні-листопаді 2018 року складає: 102900,00 грн, у тому числі ПДВ 17150,00 грн; сторони домовилися, що не пізніше ніж 20.12.2018 орендар сплачує орендну плату за перший та останній місяць строку оренди у сумі 102900,00 грн, у тому числі ПДВ 17150,00 грн;

- компенсація комунальних платежів: додатково до орендної плати орендар щомісячно сплачує орендодавцеві компенсацію комунальних платежів за спожиті орендарем комунальні послуги (постачання газу, електроенергії, водопостачання, опалення та забезпечення орендаря іншими комунальними послугами), обсяги яких фіксуються шляхом зняття показників лічильників приладів обліку, встановлених у приміщенні. У разі, якщо приміщення не обладнане приладами обліку, орендар щомісячно сплачує орендодавцеві компенсацію комунальних платежів за спожиті ним комунальні платежі, обсяг яких розраховується пропорційно займаної площі; сторони визнають, що постачання комунальних послуг може здійснюватися відповідними постачальниками комунальних послуг напряму орендарю та може не залежати від орендодавця; у випадку, укладення орендарем прямого договору (договорів) з постачальником (постачальниками) комунальних послуг, він зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця з наданням копій відповідних договорів, у інакшому випадку, орендар повинен сплатити орендодавцеві компенсацію комунальних платежів в загальному порядку; компенсація комунальних платежів здійснюється за відповідними тарифами, встановленими законодавством, на підставі рахунків орендодавця наданих орендарю.

Відповідно до п. 3.2 Договору враховуючи, що договір оренди підписаний сторонами 10.12.2018, при цьому відповідно до пункту 5.1. договору, умови договору застосовуються до відносин між ними, які фактично виникли до його укладення, а саме на період з 01.10.2018 по дату укладення договору, оплата орендної плати за період з 01.10.2018 року по 30.11.2018 буде здійснена орендарем не пізніше 20.12.2018. При цьому, перший акт надання послуг сторони повинні підписати за період з 01.10.2018 по 30.11.2018 не пізніше ніж 20.12.2018. Починаючи з 20.11.2018 сторони зобов`язані підписувати акти надання послуг за місячний період, не пізніше останнього дня поточного місяця, а сплату орендної плати орендар зобов`язаний здійснювати не пізніше 10 числа поточного (оплачуваного) місяця. Оплата орендної плати здійснюється орендарем в українських гривнях, на підставі рахунку, який повинен бути наданий орендарю до 5 включно числа оплачуваного місяця. Оплата компенсації комунальних платежів здійснюється не пізніше ніж 5 банківських днів з дати отримання рахунку від орендодавця.

Згідно з п. 3.3 Договору платежі перераховуються на банківський рахунок орендодавця, зазначений в його рахунках. Не отримання орендарем рахунку не є підставою для не сплати платежів. У такому випадку сплата повинна бути здійснена на банківський рахунок орендодавця, зазначений у статті 11 цього договору.

01.03.2018 сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору (надалі - Додаткова угода №1), за умовами якої доповнено визначення: термін приміщення , означає частину адміністративно-виробничого приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, вул.Молдавська, 15 (надалі - приміщення ); доповнено п. 2.2: 01 березня 2019 року орендодавець додатково передає орендарю, а орендар приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення, загальною площею 268 кв.м, на строк з 01 березня 2019 року до 31 березня 2019 року (включно). Орендар зобов`язується використовувати вказане приміщення для розміщення складу .

У п. 3 Додаткової угоди №1 сторони погодили доповнити п. 3.1.1.1: Загальна сума орендної плати за користування приміщенням протягом одного місяця (надалі - орендна плата ) вираховується за формулою: орендна ставка за 1 квадратний метр з врахуванням ПДВплощу приміщення .

У п. 4 Додаткової угоди №1 сторони погодили доповнити п. 3.1.1.2: орендна ставка за приміщення на дату підписання цієї Додаткової угоди складає 112,00 грн з ПДВ за кв.м. Загальна сума орендної плати за користування приміщенням протягом одного місяця складає 30016,00 грн, в тому числі ПДВ - 5002,66 грн.

Відповідно до п. 5 Додаткової угоди №1 з 01.04.2019 по 11.04.2019 загальна площа становитиме 100 кв.м за адресою: м.Київ, вул. Молдавська, 15 та 1029 кв.м за адресою: м.Київ, вул. Молдавська, 17. Загальна сума орендної плати за користування приміщеннями протягом одного місяця складе 62650,00 грн, в тому числі ПДВ - 10441,66 грн.

У відповідності до п. 6 Додаткової угоди №1 Договір доповнено Додатком №3 Схема приміщень .

01.03.2019 сторонами укладено додаткову угоду №2 до Договору, за якою сторони домовились доповнити статтю 3 наступними пунктами:

3.4. Компенсація за комплексне обслуговування.

3.4.1 Перелік послуг, за які сплачується компенсація за комплексне обслуговування наведений у Додатку №4 до Договору. Перелік не є вичерпним і може змінюватися орендодавцем в односторонньому порядку у разі зміни переліку послуг, викладеному у Додатку №4 до Договору.

3.4.2 Ставка за комплексне обслуговування протягом одного місяця за один квадратний метр на протязі строку оренди складає: 5,00 грн за місяць, крім того ПДВ 1,00 грн, всього: 6,00 грн. Ставка за комплексне обслуговування може змінюватися у разі зміни вартості або складу послуг.

3.4.3 Загальна сума компенсації за комплексне обслуговування приміщення протягом одного місяця за адресами:

вул. Молдавська, 17 в м.Києві загальною площею 1029 кв.м складських приміщень складає - 5145,00 грн, крім того ПДВ - 1029,00 грн, всього: 6174,00 грн;

вул. Молдавська, 15 в м.Києві загальною площею 100 кв.м складських приміщень складає - 500,00 грн, крім того ПДВ - 100,00 грн, всього: 600,00 грн та вираховується за формулою: ставка за комплексне обслуговування у гривні з ПДВ x площу орендованого приміщення.

3.4.4 Нарахування компенсації за комплексне обслуговування починається з дати підписання цієї Додаткової угоди. Сплата компенсації за комплексне обслуговування здійснюється орендарем не пізніше ніж 5 банківських днів з дати отримання відповідного рахунку від орендодавця, але не пізніше ніж 10 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг комплексного обслуговування.

3.4.5 Компенсація за комплексне обслуговування перераховується орендарем на банківський рахунок орендодавця, зазначений в його рахунках .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач періодично припускав порушення строків оплати орендних платежів, у зв`язку з чим станом на 22.05.2019 його заборгованість за Договором склала 321155,80 грн, у тому числі:

- заборгованість з орендної плати у розмірі 247016,00 грн за період з 01.01.2019 до 30.04.2019;

- заборгованість з компенсації за комунальні платежі у розмір 60591,80 грн за період з 01.12.2018 до 30.04.2019;

- заборгованість з компенсації за комплексне обслуговування у розмірі 13548,00 грн за період з 01.03.2019 до 30.04.2019.

За правовою природою укладений між сторонами Договір №10/12-18 від 10.12.2018 є договором оренди.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 ст. 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

За приписами ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд відзначає, що умовами Договору було визначено чіткий розмір орендної плати та розмір компенсації за обслуговування приміщень, які відповідач зобов`язаний був сплачувати орендодавцеві в період користування майном, а також граничний строк сплати таких платежів (в незалежності від отримання орендарем відповідних рахунків на оплату).

Однак, як свідчать обставини справи, в порушення наведених вище положень законодавства та умов Договору відповідач не сплатив позивачу орендну плату за період з січня по квітень 2019 року та не здійснив компенсацію за обслуговування приміщень за березень та квітень 2019 року, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість.

З матеріалів справи вбачається, що листами вих. №19/02 від 19.02.2019 та №11/03 від 11.03.2019 позивач звертався до відповідача з претензіями про сплату існуючої заборгованості за Договором. В свою чергу, відповідач хоча і гарантував погашення заборгованості, проте оплату обумовлених Договором платежів так і не здійснив.

Відповідачем заперечень проти позову не наведено, жодних документів на підтвердження сплати коштів в рахунок належних за Договором платежів (в тому числі орендної плати, починаючи з січня 2019 року, та компенсації комплексного обслуговування, починаючи з 01.03.2019) не надано.

Разом з тим, суд відзначає, що позивачем заявлено до стягнення суму орендної плати та компенсації комплексного обслуговування, нараховані по 30.04.2019.

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За приписами ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

За змістом п. 5.4 Договору, строк дії Договору завершується 11.09.2019 включно, або в день надходження орендодавцеві письмового повідомлення від установника управління про припинення договору управління.

Відповідно до п. 7.1 Договору сторони погодились, що крім підстав, передбачених пунктом 3.1.1.3 та пунктом 5.4. договору, орендодавець може в односторонньому порядку розірвати договір до закінчення строку оренди, зокрема, у випадку несплати більш ніж один місяць усіх або частини платежів чи інших платежів, витрат, зборів у сукупному розмірі більше ніж розмір орендної плати за один місяць. Таке прострочення надає право орендодавцю направити орендарю письмове повідомлення про розірвання договору. При цьому вважається, що договір припиняє свою дію на 5 робочий день з дня отримання орендарем зазначеного повідомлення.

З матеріалів справи вбачається, що у зв`язку з наявністю заборгованості, 01.04.2019 позивач звернувся до відповідача із повідомленням про розірвання Договору оренди №10/12-18 від 10.12.2018 в односторонньому порядку та вказав, що Договір припиняє свою дію на 5 робочий день з дня отримання орендарем зазначеного повідомлення.

Вказане повідомлення було отримано орендарем 01.04.2019, що підтверджується відповідною відміткою, проставленою на екземплярі позивача.

Відтак, з огляду на положення п. 7.1 Договору, укладений між сторонами Договір було розірвано з 08.04.2019.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Таким чином, оскільки з 08.04.2019 укладений між сторонами Договір було розірвано, підстави для стягнення з відповідача орендної плати та заборгованості по компенсації комплексного обслуговування, нарахованих з 08.04.2019 (після розірвання Договору) - відсутні.

Враховуючи наведене, а також з огляду на те, що умовами Договору (з урахуванням укладених додаткових угод до нього) чітко визначено належну до сплати суму орендної плати та суму за комплексне обслуговування приміщення та граничний строк сплати даних платежів, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума орендної плати за період з 01.01.2019 по 07.04.2019 у розмірі 198984,33 грн та заборгованість за комплексне обслуговування приміщення за період з 01.03.2019 по 07.04.2019 у розмірі 8354,60 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості з компенсації за комунальні платежі у розмір 60591,80 грн за період з 01.12.2018 до 30.04.2019, суд відзначає таке.

Як визначено в Договорі, компенсація комунальних платежів означає плату, яку орендар щомісячно сплачує орендодавцеві, в якості компенсації за спожиті ним комунальні платежі.

Положеннями Договору, а саме: п.п. 3.1.2.3, встановлено, що компенсація комунальних платежів здійснюється за відповідними тарифами, встановленими законодавством, на підставі рахунків орендодавця, наданих орендарю.

При цьому, згідно з п.п. 3.1.2.1, обсяги спожитих орендарем комунальних послуг (постачання газу, електроенергії, водопостачання, опалення та ін.) фіксуються шляхом зняття показників лічильників приладів обліку, встановлених у приміщенні; у разі якщо приміщення не обладнане приладами обліку, орендар щомісячно сплачує орендодавцеві компенсацію комунальних платежів за спожиті ним комунальні послуги, обсяг яких розраховується пропорційно займаної площі.

Судом враховується, що відповідачем в ході розгляду справи не надано доказів сплати на користь позивача коштів в рахунок компенсації комунальних платежів.

Разом з тим, за приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17.

З урахуванням наведеної вище сутності принципу змагальності саме Товариство з обмеженою відповідальністю Житловий комплекс Воздвиженка , як позивач у справі та особа, яка стверджує про порушення відповідачем зобов`язань за Договором, мав довести ту обставину, на яку він посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог - факт отримання відповідачем послуг у обсягах, виходячи з яких позивачем розраховано суму заборгованості за заявлений до стягнення період.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги житлово-комунальні послуги - житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України Про житлово-комунальні послуги до житлово-комунальних послуг відносяться, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

З доданого до позовної заяви розрахунку вбачається, що за період з грудня 2018 по квітень 2019 року позивачем нараховано відповідачу до сплати в якості компенсації комунальних платежів суму коштів у розмірі 60591,80 грн.

Однак, позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження факту надання відповідачу комунальних послуг (постачання газу, електроенергії, водопостачання, опалення та ін.) за спірний період, таких як, наприклад, договорів, укладених з постачальниками/виробниками відповідних послуг, актів приймання-передачі робіт/послуг, складених з постачальниками/виробниками відповідних послуг тощо, а також понесення таких витрат позивачем.

До позовної заяви позивач надав лише власний розрахунок суми заборгованості із відшкодування комунальних послуг, який не є належним та допустимим доказом на підтвердження викладених позивачем обставин, а є виключно суб`єктивним відображенням міркувань позивача щодо розміру таких послуг.

За таких обставин, оскільки позивачем належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України не доведено факту надання відповідачу комунальних послуг на суму 60591,80 грн, а також понесення таких витрат позивачем, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з компенсації комунальних платежів задоволенню не підлягають.

Крім основного боргу, за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 23709,34 грн, інфляційні втрати у розмірі 7033,28 грн та 3% річних у розмірі 1979,50 грн, з яких:

- 17327,01 грн пені, 5158,45 грн інфляційних втрат та 1446,79 грн 3% річних за прострочення виконання зобов`язання зі сплати орендної плати;

- 5776,19 грн пені, 1678,38 грн інфляційних втрат та 482,04 грн 3% річних за прострочення сплати коштів в рахунок компенсації за комунальні платежів;

- 606,14 грн пені, 196,45 грн інфляційних втрат та 50,67 грн 3% річних за прострочення сплати компенсації за комплексне обслуговування.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно з положеннями ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидами якої є штраф та пеня.

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 7.5 Договору встановлено, що орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діятиме на момент нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день затримки будь-якого платежу за цим Договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки позивачем не доведено факту прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання з компенсації комунальних послуг у сумі 60591,80 грн, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 5776,19 грн пені, 1678,38 грн інфляційних втрат та 482,04 грн 3% річних, нарахованих на дану суму, задоволенню не підлягають.

Водночас, судом встановлено, що відповідач не виконав свого обов`язку по перерахуванню коштів в рахунок сплати орендної плати та компенсації за комплексне обслуговування, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом та Договором відповідальності у вигляді стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Однак, суд здійснює перерахунок заявлених до стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних втрат з огляду на таке.

Як встановлено судом, підстави для нарахування відповідачу орендної плати та компенсації за комплексне обслуговування після 07.04.2019 були відсутні, а отже, відсутні підстави і для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат на відповідні суми платежів.

При здійсненні розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання зі сплати орендної плати за лютий та березень 2019 року позивачем не враховано, що 10.02.2019 та 10.03.2019 (останні дні строку виконання зобов`язань) є вихідними днями, а відтак, з огляду на положення ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, позивачем невірно визначено початок періоду прострочення виконання відповідного грошового зобов`язання (11.02.2019 та 11.03.2019 (відповідно) замість належних:12.02.2019 та 12.03.2019).

Також суд відзначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України Про індексацію грошових доходів населення у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Такі висновки суду підтверджуються висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі №910/5625/18, від 13.02.2019 у справі №924/312/18, а також постановою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18.

З урахуванням наведеного, за здійсненим судом перерахунком, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню: пеня у розмірі 16686,34 грн, 3% річних у розмірі 1399,64 грн, інфляційні втрати у розмірі 3041,18 грн, з яких:

- 16299,20 грн пені та 1366,45 грн 3% річних (розраховані в розрізі кожного місяця оренди окремо; загальний період нарахування з 11.01.2019 по 13.05.2019 включно), а також 3041,18 грн інфляційних втрат (лютий - березень 2019 року) за прострочення виконання зобов`язання зі сплати орендної плати;

- 387,14 грн пені та 33,19 грн 3% річних за прострочення оплати за комплексне обслуговування приміщення (в межах визначеного позивачем періоду нарахування: з 26.04.2019 по 18.06.2019 на заборгованість за квітень 2019 року та з 26.05.2019 по 18.06.2019 на заборгованість за квітень 2019 року (в межах дії Договору).

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість з орендної плати у розмірі 198984,33 грн, заборгованість за комплексне обслуговування приміщення у розмірі 8354,60 грн, пеня у розмірі 16686,34 грн, 3% річних у розмірі 1399,64 грн та інфляційні втрати у розмірі 3041,18 грн.

У відповідності до вимог ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Юкрейніен Дефенс Корпорейшн (03186, м.Київ, вулиця Соціалістична, будинок 2/4, квартира 45, ідентифікаційний код 39412953) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Житловий комплекс Воздвиженка (04073, м.Київ, провулок Балтійський, будинок 20, ідентифікаційний код 38670536) заборгованість з орендної плати у розмірі 198984 (сто дев`яносто вісім тисяч дев`ятсот вісімдесят чотири) грн 33 коп., заборгованість за комплексне обслуговування приміщення у розмірі 8354 (вісім тисяч триста п`ятдесят чотири) грн 60 коп., пеню у розмірі 16686 (шістнадцять тисяч шістсот вісімдесят шість) грн 34 коп., 3% річних у розмірі 1399 (одна тисяча триста дев`яносто дев`ять) грн 64 коп., інфляційні втрати у розмірі 3041 (три тисячі сорок одна) грн 18 коп. та судовий збір у розмірі 3426 (три тисячі чотириста двадцять шість) грн 95 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п.17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено: 26.11.2019.

Суддя Ю.М. Смирнова