Рішення

від 25.11.2019 по справі 911/2369/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" листопада 2019 р. Справа № 911/2369/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська пересувна механізована колона", 74113, Херсонська область, Великоолександрівський район, смт Кар`єрне, вулиця Лікарняна, будинок 10

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ-К", 08853, Київська область, Миронівський район, село Андріївка, вулиця Тараса Шевченка, будинок 50

про стягнення 298 494,33 грн за договором № 11-12/18 від 11.12.2018

суддя Н.Г. Шевчук

секретар судового засідання М.Г.Байдрелова

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився.

від відповідача: не з`явився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Одеська пересувна механізована колона (далі - ТОВ Одеська ПМК ) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Гарант-К (далі - ТОВ Гарант-К ) про стягнення заборгованості по оплаті за отриману продукцію згідно договору №11-12/18 від 11.12.2018 у сумі 237 359,11грн та нарахованих за період прострочення з 03.01.2019 пені у сумі 42 158,86грн, 3% річних у сумі 4 877,24грн, інфляційних втрат у сумі 14 099,12грн.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань, своїми процесуальними правами не скористався - відзив на позов на надав, у судові засідання не з`явився.

Справа за заявою позивача розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази суд

В С Т А Н О В И В :

ТОВ Одеська ПМК (продавець) та ТОВ Гарант-К (покупець) 11.12.2018 укладений договір №11-12/18, відповідно до якого продавець поставляє покупцю камінь вапняковий фракції 20-40 мм Білокриницького кар`єру за місцем призначення - с.Червоне Херсонської області.

Ціна на продукцію вказується у специфікації до договору; обсяг поставки - до 5000 тонн, та залежить від обсягу залишку запасів вапняку у кар`єрі продавця (пункти 1.2, 1.3 договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору оплата здійснюється покупцем на підставі виставленого продавцем рахунку шляхом перерахування грошей на поточний рахунок продавця не пізніше 5 (п`яти) банківських днів. Продавець виставляє рахунки щодекадно, виходячи з обсягу сумарно поставленої за цей період продукції.

Сума договору згідно пункту 3.2 договору визначається як загальна сума вартості кожної партії товару, поставленої покупцю, відповідно до рахунків-фактур та видаткових накладних.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що продавець залишає за собою право зміни цін на матеріали у випадку зміни законодавства України відносно ціноутворення та зміни ціни на енергоносії та матеріали, з обов`язковим узгодженням нової ціни з покупцем за 10 днів до дня зміни ціни і складання відповідної специфікації до даного договору.

До початку першої поставки покупець сплачує аванс продавцю у сумі 600 тис.грн (пункт 3.6 договору).

Відповідно до пункту 5.1 договору за кожен день прострочки оплати покупець сплачує пеню розміром подвійної облікової ставки НБУ, встановленій на цей період, на суму прострочених платежів

Згідно пунктів 7.5, 7.6 в редакції додаткової угоди №1 від 31.12.2018 даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2019 року; договір може бути пролонгований за згодою сторін.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

У відповідності до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 611 цього Кодексу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Порушенням зобов`язання згідно частини першої статті 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною першою статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно частини шостої цієї статті штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За приписом статті 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На виконання договору №11-12/18 від 11.12.2018 позивачем поставлений відповідачу товар згідно видаткових накладних №212 від 14.12.2018 на суму 55 042,82грн, №213 від 15.12.2019 на суму 32 046,00грн, №214 від 16.12.2018 на суму 166 684,98грн, №215 від 17.12.2018 на суму 158 803,19грн, № 216 від 18.12.2018 на суму 121 210,18грн, №217 від 19.12.2018 на суму 97 763,20грн, №220 від 21.12.2018 на суму 71 470,21грн, №221 від 22.12.2019 на суму 149 548,00грн, №222 від 23.12.2018 на суму 68 868,38грн, №223 від 23.12.2018 на суму 42 395,86грн, №224 від 24.12.2018 на суму 63 962,29грн, №224 від 25.12.2018 на суму 59 514,00грн, на оплату якого на відповідні суми виставлені рахунки на оплату №179 від 14.12.2018 на суму 55 042,82грн, №180 від 15.12.2019 на суму 32 046,00грн, №181 від 16.12.2018 на суму 166 684,98грн, №182 від 17.12.2018 на суму 158 803,19грн, №183 від 18.12.2018 на суму 121 210,18грн, №184 від 19.12.2018 на суму 97 763,20грн, №185 від 21.12.2018 на суму 71 470,21грн, №186 від 22.12.2019 на суму 149 548,00грн, №187 від 23.12.2018 на суму 68 868,38грн, №188 від 23.12.2018 на суму 42 395,86грн, №189 від 24.12.2018 на суму 63 962,29грн, №190 від 25.12.2018 на суму 59 514,00грн.

Видаткові накладні підписані обома сторонами та скріплені їхніми печатками.

Загальна сума поставки становить 1 087 309,11грн.

Позивач стверджує, що відповідачем за отриманий товар сплачено 849 950,00грн, заборгованість складає 237 359,11грн.

Зазначене відображено сторонами в акті звірки взаємних розрахунків за період з 01.12.2018 по 25.06.2019, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

В цьому акті звірки відображено, що відповідачем було здійснено оплати 25.03.2019 на суму 500 000,00грн, 03.05.2019 на суму 239 950,00грн, 60 000,00грн і 50 000,00грн.

Зазначені обставини відповідачем не спростовані.

А тому вимога позивача про стягнення заборгованості у сумі 237 359,11грн є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлена до стягнення пеня у сумі 42 158,86грн, 3% річних у сумі 4 877,24грн, інфляційних втрат у сумі 14 099,12грн, які нараховані на суму заборгованості 237 359,11грн за період прострочення, починаючи з 03.01.2019 по 09.09.2019.

Як вбачається з наданих позивачем розрахунків, ним нараховані пеня, 3% річних і інфляційні втрати за прострочення оплати по рахунках №186 від 22.12.2019 на суму заборгованості 2 618,58грн, №187 від 23.12.2018 на суму 68 868,38грн, №188 від 23.12.2018 на суму 42 395,86грн, №189 від 24.12.2018 на суму 63 962,29грн, №190 від 25.12.2018 на суму 59 514,00грн.

Однак, судом встановлено, що оплата по рахунках №186 від 22.12.2019, №187 від 23.12.2018, №188 від 23.12.2018 мала бути здійснена відповідачем не пізніше 28.12.2018, а тому початком періоду прострочення є 29.12.2018, а не 03.01.2019, як то вказано позивачем; оплата по рахунку №189 від 24.12.2019 повинна відбутись не пізніше 31.12.2018, а тому початком періоду прострочення є 01.01.2019, а не 03.01.2019, як то вказано позивачем; по рахунку №190 від 25.12.2018 повинна відбутись не пізніше 02.01.2019, а тому початком періоду прострочення є 03.01.2019.

Відповідно встановлений законом шестимісячний період нарахування пені по рахунках №186 від 22.12.2019, №187 від 23.12.2018, №188 від 23.12.2018 завершився 28.06.2019, а не 29.06.2019, як то вказано позивачем; по рахунку №189 від 24.12.2019 -30.06.2019, а не 01.07.2019, як то вказано позивачем; по рахунку №190 від 25.12.2018 - 02.07.2019, а не 03.07.2019, як вказано позивачем.

Оскільки позивачем, якому згідно Господарського процесуального кодексу України належить виключне право визначати позовні вимоги, змінювати їх, збільшувати, зменшувати їх розмір, початком періоду прострочення оплати визначено 03.01.2019, то задоволенню підлягають вимоги про стягнення пені за період прострочення по рахунках №186 від 22.12.2019, №187 від 23.12.2018, №188 від 23.12.2018 на загальну суму 113 882,82грн за період з 03.01.2019 по 28.06.2019; по рахунку №189 від 24.12.2019 на суму 63 962,29грн за період з 03.01.2019 по 30.06.2019; по рахунку №190 від 25.12.2018 на суму 59 514,00грн за період з 93.01.2019 по 02.07.2019.

За розрахунком суду загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 41 371,80грн (19681,45 + 11176,75 +10513,60) згідно наступного:

Розрахунок суми пені

по рахунках №186 від 22.12.2019, №187 від 23.12.2018, №188 від 23.12.201

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 113882.82 03.01.2019 - 31.01.2019 29 18.0000 % 0.099 %* 3257.36 113882.82 01.02.2019 - 14.03.2019 42 18.0000 % 0.099 %* 4717.56 113882.82 15.03.2019 - 25.04.2019 42 18.0000 % 0.099 %* 4717.56 113882.82 26.04.2019 - 06.06.2019 42 17.5000 % 0.096 %* 4586.51 113882.82 07.06.2019 - 28.06.2019 22 17.5000 % 0.096 %* 2402.46 Таким чином, загальна сума пені за прострочення оплати по цих рахунках складає 19681,45 грн.

Розрахунок суми пені по рахунку №189 від 24.12.2019

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 63962.29 03.01.2019 - 31.01.2019 29 18.0000 % 0.099 %* 1829.50 63962.29 01.02.2019 - 14.03.2019 42 18.0000 % 0.099 %* 2649.62 63962.29 15.03.2019 - 25.04.2019 42 18.0000 % 0.099 %* 2649.62 63962.29 26.04.2019 - 06.06.2019 42 17.5000 % 0.096 %* 2576.02 63962.29 07.06.2019 - 30.06.2019 24 17.5000 % 0.096 %* 1472.01 Таким чином, загальна сума пені за прострочення оплати по цьому рахунку складає 11176,75 грн.

Розрахунок суми пені по рахунку №190 від 25.12.2018

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 59514.00 03.01.2019 - 31.01.2019 29 18.0000 % 0.099 %* 1702.26 59514.00 01.02.2019 - 14.03.2019 42 18.0000 % 0.099 %* 2465.35 59514.00 15.03.2019 - 25.04.2019 42 18.0000 % 0.099 %* 2465.35 59514.00 26.04.2019 - 06.06.2019 42 17.5000 % 0.096 %* 2396.87 59514.00 07.06.2019 - 02.07.2019 26 17.5000 % 0.096 %* 1483.77 Таким чином, загальна сума пені за прострочення оплати по цьому рахунку складає 10513,60 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних і інфляційних втрат за період з 03.01.2019 по 09.09.2019, суд вважає їх такими, що не суперечать вимогам закону та виконані арифметично вірно, а тому вимоги про стягнення 3% річних у сумі 4 877,24грн, інфляційних втрат у сумі 14 099,12грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Позивачем у позовній заяві зазначено, що сума судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом справи, орієнтовно складає 7 477,41грн, з яких 4477,41грн судового збору і 3 000,00грн витрат на проїзд (поїзд Одеса-Київ-Одеса, добові).

До матеріалів справи надані лише докази сплати судового збору у сумі 4477,41грн, які відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Докази понесення позивачем інших судових витрат не надані.

Керуючись статтями 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ГАРАНТ-К (08853, Київська область, Миронівський район, село Андріївка, вулиця Тараса Шевченка, будинок 50, код ЄДРПОУ 41480556) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська пересувна механізована колона (74113, Херсонська область, Великоолександрівський район, смт Кар`єрне, вулиця Лікарняна, будинок 10, код ЄДРПОУ 38437055) 297 707 (двісті дев`яносто сім тисяч сімсот сім) грн 27 коп., з яких: заборгованість у сумі 237 359,11 грн, пеня у сумі 41 371,80 грн, 3% річних у сумі 4 877,24 грн, інфляційні втрати у сумі 14 099,12 грн; судовий збір у сумі 4 465 (чотири тисячі чотириста шістдесят п`ять) грн 61 коп.

3. В іншій частині вимог у позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повне рішення складено та підписано: 27.11.2019