Ухвала

від 26.11.2019 по справі 910/16499/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

26.11.2019Справа № 910/16499/19

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Скайтранс про забезпечення позову до пред`явлення позову у справі

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Скайтранс

до Товариства з обмеженою відповідальністю Рінекант Агро

про стягнення 2 107 540, 48 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Без виклику представників учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Скайтранс звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про забезпечення позову до пред`явлення позову, в якій просило суд забезпечити позов шляхом винесення ухвали, якою накласти арешт на :

- грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю Рінекант Агро в межах суми 2 107 540, 48 грн.;

- рахунок № НОМЕР_1 у банку АБ УКРГАЗБАНК МФО 320478;

- інші рахунки у банку АБ УКРГАЗБАНК МФО 320478;

- чи в будь - якій іншій установі банку, в якій відкритий чи буде відкритий будь- який банківський рахунок на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю Рінекант Агро .

Розглянувши подану Товариством з обмеженою відповідальністю Скайтранс заяву про забезпечення позову суд вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову заявник вказує на те, що у зв`язку із невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю Рінекант Агро взятих на себе зобов`язань за Договором № 29/2019 про транспортно - експедиторське обслуговування перевезень вантажів залізничним транспортом від 27.02.2019 щодо своєчасної оплати за надані послуги, Товариство з обмеженою відповідальністю Скайтранс готує позов до суду про стягнення заборгованості у розмірі 2 107 540, 48 грн.

Як вказує заявник, Товариство з обмеженою відповідальністю Рінекант Агро починаючи з 31.07.2019 не сплачує суму заборгованості у розмірі 2 107 540, 48 грн. на підставі виставлених рахунків № 78 від 03.06.2019 та № 75 від 31.07.2019 року.

Станом на дату подання заяви про забезпечення позову сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальності Рінекант Агро в розмірі 2 107 540 (два мільйони сто сім тисяч п`ятсот сорок) гривень 48 коп. складається із витрат Експедитора (Товариства з обмеженою відповідальністю Скайтранс ) за послуги з організації та здійснення перевезень вантажів залізничним транспортом, яку Товариство з обмеженою відповідальністю Скайтранс сплатило на користь перевізників за Договорами про перевезення вантажів залізничним транспортом, чим понесло витрати перед третіми особами за невиконання Товариством з обмеженою відповідальності Рінекант Агро зобов`язань у розмірі 2 107 540, 48 грн., докази чого надані до заяви про забезпечення позову.

Крім того, заявником в заяві про забезпечення позову зазначається про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю Рінекант Агро планує відчужити (перевести) всі активи товариства на інших суб`єктів господарювання та продати частки у статутному капіталі, на підтвердження чого заявником надані нотаріально засвідчені заяви свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 01.11.2019 року.

Недобросовісність дій Товариства з обмеженою відповідальністю Рінекант Агро , яка полягає у відсутності своєчасної оплати за надані послуги, відмові останнього в підписанні акту № 62 від 31.07.2019, на думку заявника, є обґрунтованими підставами вважати, що вищевказані дії Товариства з обмеженою відповідальністю Рінекант Агро унеможливлять виконання рішення суду та поновлення порушених прав заявника, за захистом яких він має намір звернутись.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів до забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Суд також звертає увагу на те, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Як зазначається заявником предметом його позову до Товариства з обмеженою відповідальністю Рінекант Агро будуть вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 2 107 540, 48 грн. за Договором № 29/2019 про транспортно - експедиторське обслуговування перевезень вантажів залізничним транспортом від 27.02.2019.

Частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти , що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. Відтак, чинне процесуальне законодавство України не містить прямої заборони в частині накладення арешту на грошові кошти та майно боржників.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Крім того, суд звертає увагу, що у Рішенні Європейського Суду з прав людини "Продан проти Молдови" Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини ( 995_004 ), буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін . Не може бути й мови, щоб закріплені в пункті 1 статті 6 процесуальні гарантії, що надаються сторонам, - справедливий, відкритий та швидкий судовий розгляд - не передбачали виконання судових рішень. Тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно доступу до суду та провадження у справі, скоріш за все призвело б до виникнення ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, який держави зобов`язалися поважати, підписавши Конвенцію. Таким чином, виконання рішення, постановленого судом, мало вважатися невіддільним складником "судового розгляду", передбаченого у статті 6.

При цьому, сфера зобов`язань Договірних держав за статтею 13 коливається в залежності від природи скарги заявника; проте засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як на практиці, так і за законом (порівняйте: "Кудла проти Польщі" [GC], N 30210/96, п. 157, ECHR 2000-XI). Існування такого засобу повинно бути достатнім не тільки в теорії, але й на практиці, без чого йому бракуватиме необхідної доступності та ефективності (див., крім іншого, "Міфсуд проти Франції" [GC], N 57220/00, ECHR 2002-VIII) (Рішення ЄСПЛ у справі "Пантелеєнко проти України").

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

З огляду на викладене, суд вбачає наявність зв`язку між заявленими Товариством з обмеженою відповідальністю Скайтранс заходами забезпечення позову щодо накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Рінекант Агро , і предметом спору, співмірність та адекватність заходів із позовними вимогами, оскільки, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективно захистити та поновити порушені чи оспорювані права або інтереси позивача, за захистом яких він має намір звернутись до суду.

Щодо зустрічного забезпечення, то суд не вбачає підстав для вчинення такої процесуальної дії.

На підставі викладеного та керуючись статтями 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Скайтранс про забезпечення позову задовольнити.

2. Накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю Рінекант Агро в межах суми 2 107 540 (два мільйони сто сім тисяч п`ятсот сорок гривень) 48 коп., що знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю Рінекант Агро (ідентифікаційний код 40320049; місцезнаходження: 01601, місто Київ, вулиця Мечнікова, будинок 3), а саме:

- рахунок № НОМЕР_1 у банку АБ УКРГАЗБАНК МФО 320478;

- інші рахунки у банку АБ УКРГАЗБАНК МФО 320478;

- чи в будь - якій іншій установі банку, в якій відкритий чи буде відкритий будь- який банківський рахунок на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю Рінекант Агро (ідентифікаційний код 40320049; місцезнаходження: 01601, місто Київ, вулиця Мечнікова, будинок 3).

3. Дана ухвала є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років із наступного дня після набрання нею законної сили, тобто до 26.11.2022 року.

4. Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю Скайтранс (ідентифікаційний код 39268578; місцезнаходження: 03150, місто Київ, вулиця Тверська, будинок 6).

5. Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю Рінекант Агро (ідентифікаційний код 40320049; місцезнаходження: 01601, місто Київ, вулиця Мечнікова, будинок 3).

6. Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повний текст ухвали складено та підписано 26.11.2019 року.

Суддя М.Є. Літвінова