Ухвала

від 21.11.2019 по справі 359/9600/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-сс/824/6364/2019 . Слідчий суддя в суді першої інстанції ОСОБА_1

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2019 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою директора ТОВ «УКРСКЛАДСЕРВІС» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 жовтня 2019 року,

за участю:

прокурора ОСОБА_7 ,

представника власника майна -адвоката ОСОБА_8 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 жовтня 2019 року, задоволено частково клопотання старшого слідчого СВ Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 , про арешт майна.

Накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3220882600:05:008:0067, 8000000000:90:455:0001 та 8000000000:90:754:0003.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, директор ТОВ «УКРСКЛАДСЕРВІС» ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_9 по кримінальному провадженню №12019110100001418 від 23 серпня 2019 року в межах справи № 359/9600/19 - відмовити в повному обсязі. Скасувати в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про обтяження № 33886036 від 29.10.2019р., вчинений державним виконавцем Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_10 щодо арешту земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:455:0001.

На обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги апелянт вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та такою, що винесена всупереч вимогам як Кримінального процесуального кодексу України так і Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також апелянт зазначає, що ТОВ "УКРСКЛАДСЕРВІС є добросовісним набувачемземельної ділянки кадастровий номер: 8000000000:90:455:0001, оскільки 14.03.2019р. ТОВ «УКРСКЛАДСЕРВІС» на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 придбало у ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування Пенсійних фондів «НІКО ФІНАНС» земельну ділянку загальною площею: 2,2 га, кадастровий номер: 8000000000:90:455:0001, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський район, Гнідинська сільська рада, сплатило за неї грошові кошти у розмірі 810 953,00 гривень і належним чином зареєструвало за собою право власності, що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 159576080 від 14.03.2019р.

Апелянт звертає увагу нате, що ТОВ "УКРСКЛАДСЕРВІС не має жодного відношення до первинного виділення зазначеної земельної ділянки органами місцевого самоврядування, про що зазначається в оскаржуваній ухвалі, а також не може мати відношення до будь-яких інших порушень, які можуть бути встановлені судом у майбутньому.

Крім того апелянт зазначає, що як вбачається з ухвали слідчого судді, останній дійшов помилкового висновку про наявність достатніх підстав вважати, що вказане майно, а саме земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:455:0001 відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, при цьому, прийнятого слідчим процесуального рішення про визнання вказаного майна речовим доказом у кримінальному провадженні надані матеріали не містять, а тому посилання, як органу досудового розслідування, так і суду першої інстанції на наявність правових підстав, передбачених ч. 3 ст. 170 КПК України, є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами провадження.

Про те, не зважаючи на відсутність правових підстав та будь-яких доказів, які б підтверджували реально існуючі ризики псування, знищення, пошкодження або відчуження земельної ділянки слідчим суддею всупереч ч. 1 ст. 173 КПК України накладено арешт.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, доводи прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу представника власника майна такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів справи, Слідчим відділом Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110100001418 від 23 серпня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 1 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням кримінального провадження встановлено, що державний реєстратор в супереч інтересам служби здійснив реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 80000000000:90:455:0001 та 80000000000:90:455:0003, що перебувають в межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, завдавши істотної шкоди державним інтересам.

Згідно з відповіді Департаменту земельних ресурсів КМДА встановлено, що Київською міською радою та її виконавчим органом Київською міською державною адміністрацією рішення про виділ земельних ділянок земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:90:455:0001 та 8000000000:90:754:0003 не приймалось, згода на розробку землевпорядної документації щодо цих ділянок не надавалась і відповідно не погоджувались проекти їх землеустрою.

При цьому, згідно з повідомленням Головного управління Держгеокадастру у Київській області в Управлінні відсутня технічна документація щодо землеустрою земельних ділянок з кадастровими з кадастровими номерами 3220771500:05:008:0067, 8000000000:90:455:0001 та 8000000000:90:754:0003.

Органом досудового розслідування встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3220882600:05:008:0067, 8000000000:90:455:0001 та 8000000000:90:754:0003 було створено шляхом виділу із земельної ділянки №3220882600:05:005:004 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОВІДЕНТ» (код ЄДРПОУ: 36039933).

При цьому згідно з відповіді на запит Головного управління Держгеокадастру у Київській області в останнього відсутня землевпорядна документація щодо земельної ділянки №3220882600:05:005:004, що може свідчити про незаконне заволодіння нею та про порушення державним реєстратором речових прав вимог Закону та профільної інструкції під час здійснення її державної реєстрації.

Крім того, органом досудового розслідування встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3220771500:05:008:0067, 8000000000:90:455:0001 та 8000000000:90:754:0003 у березні-квітні 2019 року протягом кількох днів декілька відчужувалась третім особам.

Згідно з витягом з Реєстру речових прав на нерухоме майно за пошуковими запитами «3220771500:05:008:0067», «8000000000:90:455:0001» та «8000000000:90:754:0003», зазначені ділянки обліковуються за:

?3220771500:05:008:0067 ТОВ "ПРОВІДЕНТ" (ЄДРПОУ 36039933), місцезнаходження03110, м.Київ, вул. ОЛЕКСІЇВСЬКА, б. 3

?8000000000:90:455:0001 ТОВ "УКРСКЛАДСЕРВІС" (ЄДРПОУ 3356589); місцезнаходження 07415, Київська обл., Броварський район, село Зазим`є, вул. РАДГОСПНА, б. 6;

?8000000000:90:754:0003 ТОВ "РЕНТА СІТІ" (ЄДРПОУ 38885986), місцезнаходження 04080, м.Київ, вул. ВІКЕНТІЯ ХВОЙКИ, б. 21.

2 вересня 2019 року за постановою слідчого земельні ділянки з кадастровими номерами 3220771500:05:008:0067, 8000000000:90:455:0001 та 8000000000:90:754:0003 - визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

11.10.2019 року старший слідчий СВ Бориспільського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_9 за погодженням з прокурором Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області із клопотанням в рамках розслідування кримінального провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України про накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220882600:05:008:0067, 8000000000:90:455:0001 та 8000000000:90:754:0003, із забороною особам, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів (щодо інших речових прав та обтяжень) стосовно земельних ділянок з кадастровими номерами 3220771500:05:008:0067, 8000000000:90:455:0001 та 00000000:90:754:0003.

Орган досудового розслідування зазначає, що існує об`єктивний ризик подальшого відчуження зазначених земельних ділянок з метою уникнення відповідальності за незаконне набуття зазначених вище земельних ділянок, в органу досудового розслідування є підстави вважати за необхідне накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220771500:05:008:0067, 8000000000:90:455:0001 та 8000000000:90:754:0003, адже вони були об`єктом протиправних посягань і відповідно відповідають ознакам, що зазначені у ст. 98 КПК України.

11 жовтня 2019 року ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області задоволено частково зазначене клопотання.

Оскільки дана ухвала оскаржена тільки в інтересах ТОВ «УКРСКЛАДСЕРВІС»,то колегія суддів, відповідно до ч. 1ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах поданої апеляційної скарги,а щодо інших товариств, на земельні ділянки яких накладено арешт вказаною ухвалою слідчого судді, то в цій частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на земельної ділянки останніх колегією суддів не вирішується.

Згідно ухвали суду, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання слідчого, та необхідність накладення арешту на вказане майно, з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

В той же час, необхідності додаткових заходів у вигляді заборони вчиняти певні дії державним реєстратором, слідчим суддею не встановлено. З цього приводу клопотання слідчого належним чином не мотивовано, а відповідних ризик можливого подальшого відчуження указаних земельних ділянок не зазначено.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Задовольняючи дане клопотання слідчого, внесене в межах кримінального провадження №12019110100001418 від 23.08.2019 року, про накладення арешту на майно, слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку про необхідність накласти арешт на майно.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, рішення слідчого судді про задоволення клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, є законним та обґрунтованим, а тому, як вважає колегія суддів, підлягає залишенню без змін.

При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог КПК України, були враховані наведені в клопотанні слідчого правові підстави для арешту майна, зокрема відповідність майна критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, враховано достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, доведеність мети застосування арешту майна, а саме збереження речових доказів, розумність та співрозмірність обмеження права власності, необхідність виконання завдань у даному кримінальному провадженні, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання слідчого про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке слідчий просить накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вказане майно.

В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Таким чином, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав відповідає вимогам КПК України. Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З урахуванням цього слідчий суддя, всупереч тверджень апелянта, встановив належні правові підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно.

Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом норм КПК України не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження. Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимог ст. 170 КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування з встановленням наявних у кримінальному провадженні доказів, які вказують на відповідність майна вимогам ст. 98 КПК України.

Стовно твердження апелянта, що прийнятого слідчим процесуального рішення про визнання вказаного майна речовим доказом у кримінальному провадженні надані матеріали не містять, а тому посилання, як органу досудового розслідування, так і суду першої інстанції на наявність правових підстав, передбачених ч. 3 ст. 170 КПК України, є безпідставним, оскільки на а.с. 10 міститься постанова про визнання речових доказів від 02.09.2019 року, в тому числі земельної ділянки з кадастровими номерами 8000000000:90:455:0001.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно.

Зважаючи на викладене в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував правомірно, а тому доводи апелянта стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Беручи до уваги викладене в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 307, 309,376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу директора ТОВ «УКРСКЛАДСЕРВІС» ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 жовтня 2019 року, якою задоволено частково клопотання старшого слідчого СВ Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 , про арешт майна, та накладено арешт в тому числі на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:455:0001, - залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3