Рішення

від 20.11.2019 по справі 922/3063/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3063/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Платан-Агро" (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Тараса Шевченка, буд. 22, офіс 213; ідент. код 40048781)

до Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 1; ідент. код 37243279) в особі філії АТ "ДПЗКУ" "Ізюмський комбінат хлібопродуктів" (64319, Харківська обл., Ізюмський район, село Капитолівка; код ЄДРПОУ ВП: 37506096)

про стягнення 90416,48 грн.

за участю представників:

позивача - не з`явився

відповідача - Таволжанський М.В.

ВСТАНОВИВ:

Позивач 23.09.2019 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії АТ "ДПЗКУ" "Ізюмський комбінат хлібопродуктів" заборгованості у розмірі 90416,48 грн. Свої вимоги обґрунтовує неналежним виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати за поставлений товар у обумовлені сторонами строки за договором постачання зернової сировини № 14082019, укладеним між сторонами 14.08.2019 року. Згідно позовної заяви заявлена до стягнення сума складається з суми основного боргу в розмірі 89095,92 грн., пені в сумі 1210,72 грн. та 3% річних в розмірі 109,84 грн. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.09.2019 р. прийнято позовну заяву ТОВ "Торговий Дім "Платан-Агро" до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/3063/19, яку, керуючись ч. 1 ст. 247 ГПК України, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У судовому засіданні 29.10.2019 р., керуючись приписами ст. 252 ГПК України, суд перейшов до розгляду справи по суті в порядку спрощеного провадження та було постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 20.11.2019 р. о 10:30, в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України.

18.11.2019 р. на адресу суду від відповідача надійшов відзив, згідно з яким відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на умови п.4.1, 9.1 укладеного між сторонами договору, та наголошуючи, що позивачем не надано підтверджуючих документів отримання відповідачем рахунку-фактури та документів, що підтверджують якість товару, а саме: якісних посвідчень, ветеринарних свідоцтв ф. № 2, експертних висновків, а відтак зобов`язання з оплати поставленого товару у відповідача не виникло.

В свою чергу, позивачем на адресу суду 20.11.2019 року надано відповідь на відзив, в якій позивач не погоджується з твердженнями та доводами відповідача та просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, наголошуючи, зокрема, що відповідно до приписів п. 5.5 договору, строк оплати за товар пов`язаний не з передачею рахунку-фактури, а саме з фактом отримання товару, який підтверджується підписами уповноважених представників сторін видаткових накладних. При цьому, при поставці товару відповідачу був переданий повний комплект документів, у тому числі й рахунок на оплату. Відповідач не пред`являв жодних претензій щодо якості товару ані при прийнятті товару, ані пізніше. Крім того, відповідач не лише прийняв товар, але й здійснив очищення зерна, виставив рахунок № 232 від 29.08.2019 р. за виконані роботи на суму 296,11 грн., які були оплачені позивачем.

У судове засідання 20.11.2019 р. позивач участь свого повноважного представника не забезпечив, не явка останнього не перешкоджає розгляду справи по суті.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві на позов, наголошуючи, що строк виконання взятих на себе відповідачем зобов`язань акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії АТ "ДПЗКУ" "Ізюмський комбінат хлібопродуктів" не був прострочений.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази надані до суду, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

14.08.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Платан-Агро" (позивач, постачальник) та Акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії АТ "ДПЗКУ" "Ізюмський комбінат хлібопродуктів" (відповідач, покупець) був укладений договір постачання зернової сировини №14082019, у відповідності до умов якого, позивач зобов`язався поставити та передати відповідачу у власність зернову сировину для виготовлення комбікормів (надалі - Товар ) на філію ПАТ "ДПЗКУ" "Ізюмський КХП", яка знаходиться за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Капитолівка, вул. Моросівська, 1, а відповідач зобов`язався прийняти товар та оплатити його вартість на умовах Договору.

Згідно з п. 1.2. Договору перелік та обсяг переданого Покупцеві Товару наводиться в Специфікаціях (надалі - Специфікації ) за формою, встановленою в Додатках до Договору, що є невід`ємною його частиною.

Відповідно до розділу 2 договору, в якому сторонами обумовлено якість товару, сторонами погоджено, що постачальник повинен поставити покупцю товар, якість якого відповідає державним стандартам, тощо. Покупець має право повернути постачальнику та(або) не приймати від постачальника неякісний товар (п. 2.1-2.2. договору).

Пунктом 4.1. Договору закріплено, що розрахунки за товар проводяться на підставі отриманого рахунку-фактури постачальника та за наявності оригіналів товаро-супровідних документів на відповідну партію товару і виключно після реєстрації постачальником податкових накладних на відповідні партії товару в ЄДРПН, шляхом оплати покупцем товару протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати поставки Товару.

За приписами п. 5.3 Договору місце передачі (відвантаження) Товару здійснюється за адресою: Україна, Харківська область, Ізюмський район, с. Капитолівка, вул. Моросівська, 1.

У відповідності з п. 5.5. Договору датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної на приймання товару та/або підписання акту прийому-передачі товару уповноваженими представниками обох сторін.

На підставі п. 5.6. Договору представник покупця при прийнятті товару зобов`язаний звірити відповідність кількості і асортименту товару, вказаному в видатковій накладній з специфікацією, розписатися за отримання товару та видати представнику постачальника довіреність на отримання товару.

Відповідно до п. 5.7. Договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати поставки товару згідно п.5.5 даного договору.

Пунктом 7.1. Договору закріплені обов`язки покупця, до яких належать: своєчасно та в повному обсязі проводити оплату за поставлений товар, з урахуванням пунктів 4.1 та 4.2 цього договору; приймати поставлений товар згідно з видатковою накладною, з урахуванням розділу 5 цього Договору.

У п. 7.2. Договору закріплені обов`язки постачальника, до яких належать: забезпечити поставку товару у строки, встановлені Договором; забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам, установленим розділом 2 Договору; забезпечити поставку товару до місця передачі (відвантаження) товару, яке зазначене у п. 5.3. Договору.

Відповідно до п. 16.1 договору, він набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Як зазначає позивач, на виконання своїх зобов`язань за спірним договором ним відповідно до видаткової накладної № 10 від 28.08.2019 р., товарно-транспортної накладної № 1 від 27.08.2019 р. було поставлено відповідачу товар (пшениця 4 класу) кількістю 20,72 тони на загальну суму 89095,92 грн. включаючи ПДВ 14849,32 грн. (а.с 32-36). Одночасно позивач зауважує, що у товарно-транспортній накладній вказана кількість товару 20,98 тон, проте після очищення кількість чистого товару склала 20,72 тони, про що і зазначено у видатковій накладній та інших документах.

При цьому, податкова накладна № 8 від 28.08.2019 р. була зареєстрована в установленому порядку, про що свідчить квитанція №1 від 05.09.2019 р. (а.с. 37-38).

Всі перелічені вище документи видані на підставі договору постачання зернової сировини № 14082019 від 14.08.2019 р., про що прямо зазначено у вищевказаних документах.

Таким чином, за твердженням позивача, відповідач поставлений товар на суму 89095,92 грн. отримав, від відповідача не надходило жодних претензій щодо якості, кількості товару або невідповідності наданих документів, були відсутні такі зауваження чи претензії відповідача й під час прийняття товару, проте оплату обумовлену сторонами останній не здійснив, у зв`язку з чим, у Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії АТ "ДПЗКУ" "Ізюмський комбінат хлібопродуктів" виникла перед позивачем заборгованість за поставлений за договором постачання зернової сировини № 14082019 від 14.08.2019 р., яка станом на час звернення з позовом становить 89095,92 грн.

Обставини щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором в сумі 89095,92 грн. стали підставою для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

Крім того, в зв`язку з простроченням відповідачем своїх зобов`язань за загальний період з 05.09.2019 по 19.09.2019 (включно) позивачем нараховано до стягнення з відповідача пеню у розмірі 1210,72 грн. та 3% річних у розмірі 109,84 грн.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов п. 4.1. договору закріплено, що розрахунки за товар проводяться на підставі отриманого рахунку-фактури постачальника та за наявності оригіналів товаро-супровідних документів на відповідну партію товару і виключно після реєстрації постачальником податкових накладних на відповідні партії товару в ЄДРПН, шляхом оплати покупцем товару протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати поставки Товару.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов`язки. Обов`язки позивача виразились у передачі товару та наданні послуг відповідачу, а обов`язки відповідача - в оплаті цього товару та послуг.

Надана позивачем видаткова накладна № 10 від 28.08.2019 на суму 89095,92 грн. та довіреність № 00280 від 16.08.2019 р. (а.с. 32, 36) визнаються судом належними первинними документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в яких зафіксовано факт здійснення господарської операції і встановлено виконання договірних відносин з боку позивач та які є підставою виникнення кореспондуючого обов`язку у відповідача щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Одночасно при встановленні дійсних правовідносин, які склались між сторонами спору, судом враховано умови п. 9.1 договору, за яким сторонами узгоджено, що приймання товару здійснюється покупцем при наявності оригіналів товаро-супровідних документів: товарно-транспортної, видаткової накладної або акту приймання-передачі товару з обов`язковим вказуванням місця складання первинного документа, податкової накладної на товар, рахунку-фактури, документів, підтверджуючих якість товару (якісне посвідчення, ветеринарне свідоцтво ф.№ 2, експертні висновки, та п. 9.5., за яким підтвердженням одержання товару покупцем є підписані уповноваженими представниками обох сторін документи про отримання товару.

Враховуючи підписання уповноваженою особою покупця видаткової накладної № 10 від 28.08.2019 на суму 89095,92 грн., керуючись вищенаведеними умовами договору, відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів щодо наявності у покупця зауважень щодо отриманого у власність товару та надання відповідних супроводжуючих документів до нього, суд визнає, що позивачем виконані належним чином взяті на себе зобов`язань щодо постачання спірної партії товару, натомість заперечення відповідача є безпідставними.

Згідно з ч.1ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що товар був прийнятим відповідачем 28.08.2019, не надання відповідачем доказів здійснення своєчасної оплати поставленого товару, яка повинна була здійснена покупцем відповідно до п. 4.1 договору протягом 5 банківських днів з дати поставки товару, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати поставленого позивачем товару на підставі видаткової накладної № 10 від 28.08.2019 на суму 89095,92 грн. - з 05.09.2019 р.

З приписами статей 13, 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, матеріали справи містять належні докази виконання позивачем взятих на себе зобов`язань за договором щодо своєчасної поставки відповідачу товару та надання послуг на загальну суму 89095,92 грн., та не містять доказів в підтвердження оплати відповідачем вказаної суми, що є предметом позову, при цьому учасниками справи не зазначено про існування таких доказів.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду належних доказів виконання домовленості або вмотивованих заперечень проти неї, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, вимоги позивача у вищезазначеній сумі основного боргу у розмірі 89095,92 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1210,72 грн. пені.

За змістом ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) за яким передбачено правові наслідки, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 10.2. договору у разі несвоєчасної оплати рахунку за поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, що діяла на період, за який нараховується пеня, від несплаченої суми.

Господарським кодексом України закріплено право сторін на власний розсуд формулювати умову договору про штрафні санкції (з дотриманням правил ч.1 ст. 231), їх розмір, спосіб обчислення, підстави застосування, співвідношення із збитками.

Оскільки фактичні обставини справи свідчать про порушення відповідачем умов договору щодо термінів оплати поставленого товару, то суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача передбаченої пунктом 10.2 договору неустойки.

Перевіривши, здійснених позивачем розрахунок заявленої до стягнення пені, заявлені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1210,72 грн. пені, нарахованої на суму заборгованості у розмірі 89095,92 грн. за період з 05.09.2019 по 19.09.2019 р., визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 109,84 грн. суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, здійснений позивачем, з урахуванням фактів встановлених вище, судом визнано, що він відповідає вимогам законодавства та правовідносинам, що склались між сторонами, а відтак позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Слід зазначити, що позивач належними та допустимими доказами обґрунтував в суді правомірність заявлених ним до відповідача вимог, в той час як відповідачем не було спростовано факти доведені позивачем, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані належним чином, заявлені відповідно до чинного законодавства та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відтак судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у повному об`ємі у розмірі 1921,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статями 124, 129-1 Конституції України, статями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 165, 202, 233, 236-238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 1; ідент. код 37243279) в особі філії Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Ізюмський комбінат хлібопродуктів" (64319, Харківська область, Ізюмський район, село Капитолівка; код ЄДРПОУ ВП: 37506096) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Платан-Агро" (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Тараса Шевченка, буд. 22, офіс 213; ідент. код 40048781) 89095,92 грн. основного боргу, 1210,72 грн. пені, 109,84 грн. 3 % річних та 1921,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "25" листопада 2019 р.

Суддя М.І. Шатерніков