Рішення

від 27.11.2019 по справі 927/870/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

27 листопада 2019 року м. Чернігівсправа № 927/870/19

Господарським судом Черні гівської області у складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Дзюб Г.В., за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засідання розглянуто справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівторг ,

юридична адреса: вул. Ділова, буд. 5, корпус 2, м. Київ, 03150;

поштова адреса: вул. 77 Гвардійської дивізії, 1, м. Чернігів, 14034;

до відповідача: Сектору освіти Бахмацької районної державної адміністрації,

вул. Соборності. 42, м. Бахмач, Бахмацький район, Чернігівська область, 16500;

предмет спору: про стягнення 182325,73грн

за участю представників сторін:

від позивача: Малишенко О.М. - адвокат, ордер на надання правової допомоги серія ЧН №018969, видано 13.11.2019; свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю серія ЧН №000093, видано 13.01.2007;

від відповідача: не прибув.

У судовому засіданні 27.11.2019 Господарським судом Чернігівської області на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

16.10.2019, до Господарського суду Чернігівської області, Товариством з обмеженою відповідальністю Чернігівторг (надалі - ТОВ Чернігівторг ) подано позов до Сектору освіти Бахмацької районної державної адміністрації (надалі - Сектору освіти Бахмацької райдержадміністрації) про стягнення 182325,73грн, з яких: 172052,10грн основного боргу за товар, поставлений на виконання умов договору про закупівлю товарів за державні кошти від 23.08.2019 за №353 та додаткової угоди від 27.08.2019 №1 до нього згідно видаткової накладної від 02.09.2019 №40023963 (надалі - Договір); 8602,61грн штрафу, нарахованого у розмірі 5% від суми простроченого платежу у відповідності до п.6.5. Договору; 466,66грн трьох відсотків річних за період з 13.09.2019 по 15.10.2019 та 1204,36грн інфляційних втрат за вересень 2019 року, нарахованих у відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов зазначеного Договору, а саме несвоєчасним розрахунком за поставлений на підставі видаткової накладної від 02.09.2019 №40023963 товар.

Ухвалою суду від 18.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №927/870/19 за правилами спрощеного позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 13.11.2019 встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, а саме: відповідачу - 15-денний строк з дня вручення ухвали, але не пізніше 04.11.2019, для подання до суду та позивачу відзиву на позовну заяву; позивачу - 3-денний строк з дня отримання відзиву на позов, але не пізніше 08.11.2019, для подання відповіді на відзив; відповідачу - до початку судового засідання для подання заперечення на відповідь на відзив (у разі наявності).

Відповідач правом на подання відзиву на позов у порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) у встановлений судом строк не скористався, проти позовних вимог не заперечив.

За частиною 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

13.11.2019, судове засідання по розгляду справи №927/870/19 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

Ухвалою суду від 18.11.2019 розгляд справи №927/870/19 по суті призначено на 27.11.2019.

У судове засідання 27.11.2019 прибув повноважний представник позивача; відповідач до суду не з`явився, повноважного представника не направив, без пояснення причин, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надіслав. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №1400046163330.

Частиною 1 статті 202 ГПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Пунктом 1 частини 3 вказаної статті визначено: якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання , суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За умовами частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Судом враховано, що відкладення справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення наявного спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, однак процесуальним правом сторони на участь у судовому засіданні та подачу відзиву на позов не скористався, явку повноважного представника не забезпечив (без пояснення причин), проти заявлених позовних вимог не заперечив, суд вважає, що його неприбуття в судове засідання та неподання відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи по суті.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав наведених у позовній заяві.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

23.08.2019, між Сектором освіти Бахмацької райдержадміністрації (надалі - Замовник, відповідач у справі) та ТОВ Чернігівторг (надалі - Постачальник, відповідач у справі) укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти №353 (надалі - Договір) за п. 1.1. якого Постачальник взяв на себе зобов`язання здійснити поставку товару відповідно до п.2.1. Додатку до розпорядження голови районної державної адміністрації від 18.07.2019 №130: Придбання комплектів офісної та комп`ютерної техніки, музичного, телевізійного та аудіовізуального обладнання, комплектів меблів, магнітних та класних дошок для закладів освіти Бахмацького району Чернігівської області , який зазначений за кодом ДК 021:2015 - 32320000-2 телевізійне та аудіовізуальне обладнання (телевізори ERGO LE43CТ5520АК - 27 шт.) (надалі - Товар), а Замовник прийняти та оплатити його з урахуванням редакції додаткової угоди від 27.08.2019 №1 до Договору (надалі - додаткова угода №1).

За п.2.1., п.2.3. та п.5.3.2. Договору з урахуванням редакції додаткової угоди №1 до нього, ціна даного Договору становить: 172052,10грн з урахуванням ПДВ. Фінансування здійснюється за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій. Ціна Договору включає в себе вартість самого Товару, усі податки та збори, що сплачуються або мають бути сплачені щодо поставки Товару. Постачальник зобов`язався поставити Товар у строк до 15.09.2019.

За п.6.3. Договору днем виконання зобов`язань Постачальником вважається день відмітки про отримання товарів у видатковій накладній.

Відповідно до п.4.1, п.4.3. Договору право власності на Товар переходить до Замовника з моменту передачі Товару та підписання видаткової накладної. Транспортування виконується Постачальником за його рахунок. Місце поставки Товарів: 16500, Чернігівська область, Бахмацький район, м. Бахмач, вул. Я. Мудрого, 2 (Бахмацька ЗОШ І-ІІІ ст. №1).

Виходячи з умов п.3.3. Договору повний розрахунок проводиться Замовником в термін до 10 календарних днів з моменту передачі Товару та підписання видаткової накладної. Оплата Товару здійснюється Замовником у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (п.3.2. Договору).

Даний Договір згідно п.8.1. набирає чинності в день підписання обома сторонами та діє до 31 грудня 2019 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Судом встановлено, що Договір та додаткова угода №1 до нього підписані від імені позивача та відповідача, їх підписи скріплені печатками сторін.

Виходячи з правової природи укладеного правочину суд дійшов висновку, що між сторонами склались відносини з поставки товару, які врегульовані § 1 та § 3 Глави 54 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України).

За приписами статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом частин 1 та 2 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору та додаткової угоди №1 до нього позивачем на підставі видаткової накладної від 02.09.2019 №40023963 поставлено, а відповідачем в особі Ярмак Н.О., яка діяла згідно довіреності від 30.08.2019 №43, отримано Товар: телевізори ERGO 43CТ5520 у кількості 27 штук, загальною вартістю 172052,10грн (з ПДВ).

Видаткова накладна №40023963 від 02.09.2019 підписана обома сторонами та засвідчена печаткою позивача; оригінали видаткової накладної від 02.09.2019 №40023963 та довіреності від 30.08.2019 №43 оглянуто судом у судовому засіданні. Факт отримання товару за вказаним документом відповідачем не заперечується.

За статтею 610 ЦК України порушення зобов`язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виходячи з умов п.3.3. Договору відповідач мав розрахуватися за отриманий Товар вартістю 172052,10грн у строк по 12.09.2019.

Відповідач порушив умови Договору за поставлений Товар у встановлений строк не розрахувався. На момент винесення рішення у справі доказів оплати наявного боргу до суду не надав.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позов у частині вимоги про стягнення основного боргу в сумі 172052,10грн є обґрунтованим, правомірним, підтверджується матеріалами справи, відтак підлягає задоволенню.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 ЦК України.

За змістом частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За визначенням статей 549 та 550 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

За частиною 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У пункті п.6.5. Договору сторонами погоджено, що в разі затримання проведення оплати Товару в терміни, встановлені в розділі 3 цього Договору, Постачальник має право вимагати сплатити штраф у розмірі 5% від суми простроченого платежу та пеню у розмірі 0,5% відсотків від суми заборгованості за кожний день затримки.

Керуючись умовами п.6.5. Договору позивачем заявлено до стягнення 8602,61грн штрафу, нарахованого у розмірі 5% від вартості Товару, оплату якого прострочено.

За приписами статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на порушення відповідачем строків по оплаті вартості поставленого товару, що ним не заперечується, виходячи з погоджених сторонами умов п.6.5. Договору позов у частині стягнення штрафу підлягає задоволенню в сумі 8602,61грн.

Частиною 2 статті 625 ЦК України унормовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись приписами частини 2 статті 625 ЦК України позивачем, за прострочення відповідачем грошових зобов`язань, заявлено до стягнення 1204,36грн інфляційних втрат за вересень 2019 року та 466,66грн - трьох відсотків річних за період з 13.09.2019 по 15.10.2019.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши розрахунок позивача, приймаючи до уваги, що відповідач у порушення умов статей 525, 526 ЦК України та статті 193 ГК України взяті на себе грошові зобов`язання не виконав, за отриманий товар своєчасно в повному обсязі не розрахувався, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 1204,36грн за вересень 2019 року та трьох відсотків річних у сумі 466,66грн за період з 13.09.2019 по 15.10.2019 підлягають задоволенню в повному обсязі.

При ухвалені рішення у справі суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

У відповідності до частин 1 та 4 статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи зокрема відносяться витрати понесені учасником справи на отримання професійної правничої допомоги.

За частиною 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За змістом частини 8 статті 129 ГПК України докази на підтвердження розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити, подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частиною 2 статті 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (1); розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (2).

За приписами частини 3 статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За частиною 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) (1); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) (2); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (3); ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (4).

Виходячи зі змісту частин 5 та 6 статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Виходячи з аналізу вказаних статей для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен враховувати критерії складності справи, обсяг наданих адвокатом послуг, кваліфікації і досвіду адвоката, ціни позову, керуватися принципами розумності та справедливості.

Як вбачається з умов договору про надання правничої допомоги №15/05-194, укладеного 15.05.2019 між адвокатом Малишенко Олександром Миколайовичем, який діє на підставі свідоцтва №000093 виданого 13.01.2017 Радою адвокатів Чернігівської області за рішенням від 13.01.2017 №42, та позивачем у справі - ТОВ Чернігівторг , з урахуванням акту від 15.10.2019 приймання-передачі наданих послуг, останньому надано професійну правничу допомогу, в межах судового розгляду даного спору, що включило: усну консультацію з вивченням документів та правовим аналізом рішення замовника про визначення переможця торгів від 09.08.2019, договору про закупівлю товарів за державні кошти №353 від 23.08.2019, додаткової угоди від 27.08.2019 №1 до договору, видаткової накладної №40023963 від 02.09.2019, довіреності №43 від 30.08.2019; складання позовної заяви. За попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат на професійну правову допомогу, їх розмір склав 2000,00грн.

16.10.2019, згідно платіжного доручення від 15.10.2019 №13988, позивачем перераховано ОСОБА_1 кошти в сумі 2000,00грн у рахунок оплати адвокатських послуг згідно договору про надання правової допомоги №15/05-194 від 15.05.2019.

Європейський суд з прав людини у справі East/WestAllianceLimited проти України зазначив, що угода щодо гонорару адвоката не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Господарський суд, враховуючи ступінь складності справи, ціну позову, обсяг наданих адвокатом послуг, виходячи з принципу розумності, за відсутності заперечень відповідача відносно обґрунтованості розміру адвокатських витрат, заявлених до відшкодування, з огляду на те, що заявлений позов підлягає задоволенню в повному обсязі, вирішив покласти на відповідача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2734,89грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00грн.

Керуючись статтями 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 126, 129, частини 2 статті 178, статтями 202, 233, 236, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівторг (код ЄДРПОУ 35687180) до Сектору освіти Бахмацької районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 02147368) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сектору освіти Бахмацької районної державної адміністрації (16500, Чернігівська область, Бахмацький район, м. Бахмач, вул. Соборності, 42, код ЄДРПОУ 02147368) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівторг (03150, м. Київ, вул. Ділова, буд. 5, корпус 2, код ЄДРПОУ 35687180) -172052,10грн основного боргу, 8602,61грн штрафу, 466,66грн трьох відсотків річних, 1204,36грн інфляційних втрат, 2000,00грн витрат на правничу допомогу та 2734,89грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 27.11.2019.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя А.В. Романенко