Рішення

від 28.11.2019 по справі 910/12105/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.11.2019Справа № 910/12105/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Будівельної Техніки"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВМ КОМПАНІ"

про стягнення 53746,98 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ Будівельної Техніки" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВМ КОМПАНІ" про стягнення боргу у сумі 33000,24 грн, збитків у сумі 20746,74 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди обладнання №СБ000300 від 17.09.2018.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 09.09.2019 вказану позовну заяву залишив без руху, встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

18.09.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 23.09.2019 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/12105/19, постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 23.09.2019, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також, у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 23.09.2019 повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку.

За змістом пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

17.09.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Світ Будівельної Техніки" (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОПАНТЕХНОСЕРВІС" (орендар, відповідач) укладено договір №СБ000300 оренди обладнання (надалі - договір), відповідно до умов якого орендодавець протягом дії договору надає орендарю в оренду (тимчасове оплатне користування) будівельне та інше обладнання (надалі - обладнання ), яке є об`єктом власності орендодавця.

Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2018 р. або до повного виконання сторонами обов`язків за даним договором, якщо обов`язки виникли в 2018 році (п. 7.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору, перелік обладнання, що може бути передано в оренду, його короткі технічні характеристики, вартість орендної плати за добу зазначаються орендодавцем у рахунках та цінових листах. Перелік може бути розширений або скорочений орендодавцем без обов`язкового сповіщення орендар.

Згідно з договору п. 2.1. договору, обладнання передається в оренду виключно після попередньої оплати орендної плати згідно умов даного договору. Орендар зобов`язується прийняти, а орендодавець передати орендарю в оренду узгоджений перелік обладнання у термін до 1-го (одного) робочого дня здати здійснення попередньої оплати. Резервування обладнання для отримання у термін більше ніж 1 (один) робочий день після оплати повинно бути обумовлено додатковою угодою.

За змістом пункту 2.4. договору, при передачі обладнання в оренду, орендодавець, в присутності уповноваженого представника орендаря проводить оцінку технічного стану обладнання та вимірює кількість палива в баці, якщо обладнання оснащено двигунами внутрішнього згоряння (далі ДВЗ). Результати оцінки та вимірювань заносяться в Акт передачі обладнання в оренду і завіряються сторонами.

Згідно з п.4.1. договору, орендна плата, за користування орендованим обладнанням, розраховується добутком кількості діб в терміні оренди на ціну оренди обладнання за добу, зазначену у попередньо виставленому рахунку. Сплата рахунку орендарем означає згоду з тим, що ціна є звичайною та узгодженною.

Відповідно до п.4.2. договору, орендар проводить передплату у розмірі 100% орендної плати на підставі виставленого орендодавцем рахунку, шляхом перерахування вказаної суми на поточний рахунок орендодавця не пізніше 2 (двох) банківських днів з моменту отримання орендарем вищевказаного рахунку, якщо інше не зазначено в рахунку.

За умовами п.2.8.3 договору оренди обладнання за результатами сумісного огляду обладнання представниками орендодавця та орендаря складається Акт огляду та оцінки технічного стану обладнання. У вказаному акті огляду та оцінки технічного стану обладнання відображається характер поломки, а також причини в результаті яких відбулася поломка.

Як стверджує позивач, у період дії договору, відповідачем отримано у користування обладнання, заборгованість з орендної плати за користування яким згідно розрахунку позивача становить 33000,24 грн.

Крім того, в обґрунтування заявленого позову, позивач стверджує, що при передачі обладнання орендодавцю було виявлено ряд дефектів обладнання, вартість відновлення яких становить 20746,74 грн, в підтвердження чого позивачем надано акт №1 від 12.10.2018 огляду та оцінки технічного стану обладнання.

Позивач звернувся до відповідача із претензією від 02.08.2019, в якій вимагав сплатити заборгованість з орендної плати у сумі 33000,24 грн та вартість відновлення дефектів обладнання у сумі 20746,74 грн.

Оскільки відповідач вимог позивача не задовольнив, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВМ КОМПАНІ" боргу у сумі 33000,24 грн та збитків у сумі 20746,74 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як підтверджено наявним в матеріалах справи актами передачі обладнання в оренду від 19.09.2018, позивач передав відповідачу обладнання у користування, а саме: фрезерувальна машина BEF 250 (№80377), віброплиту SRP-3013 GX160, заводський номер №301312026.

На виконання умов договору сторонами підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-803095 від 24.09.2018, №ОУ-803097 від 24.09.2018, №ОУ-803113 від 28.09.2018, №ОУ-803091 від 24.09.2018, №ОУ-803108 від 28.09.2018, №ОУ-803106 від 28.09.2018, №ОУ-803117 від 28.09.2018, №ОУ-803115 від 28.09.2018, №ОУ-803126 від 19.10.2018, №ОУ-803110 від 28.09.2018, №ОУ-803128 від 19.10.2018, №ОУ-803121 від 19.10.2018, №ОУ-803138 від 19.10.2018, №ОУ-803147 від 19.10.2018, №ОУ-803140 від 19.10.2018.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

В пункті п. 4.2. договору передбачено, що відповідач проводить передплату у розмірі 100% орендної плати на підставі виставленого позивачем рахунку, шляхом перерахування вказаної суми на поточний рахунок орендодавця не пізніше 2 (двох) банківських днів з моменту отримання відповідачем вищевказаного рахунку, якщо інше не зазначено в рахунку.

Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) складені на підтвердження факту користування відповідачем орендованим обладнанням, орендна плата за яке визначена у відповідних рахунках на оплату, на які містяться посилання в актах. Зазначене підтверджує факт отримання відповідачем рахунків на оплату.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За розрахунком позивача сума заборгованості відповідача перед позивачем з орендної плати за користування обладнанням становить 33000,24 грн.

Доказів у спростування заборгованості по договору №СБ000300 оренди обладнання від 17.09.2018 у загальному розмірі 33000,24 грн відповідачем не надано.

Враховуючи викладене вище, оскільки невиконане зобов`язання з оплати орендних платежів на виконання договору №СБ000300 оренди обладнання від 17.09.2018 у розмірі 33000,24 грн підтверджується матеріалами справи, доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 33000,24 грн.

Позивачем заявлено до стягнення 20746,74 грн збитків, що становлять вартість відновлення обладнання.

Відповідно до частини 1 статті Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Згідно із п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способами захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Аналогічні норми містяться також в статті 20 Господарського кодексу України, якою встановлено, що кожний суб`єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.

Застосування цього способу захисту визначається положенням ст. 22 ЦК і проводиться як у договірних зобов`язаннях (ст. 611 ЦК), так і в позадоговірних зобов`язаннях (гл. 82 ЦК), якщо порушенням цивільного права особи їй завдано майнову шкоду, призведено до збитків.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 2 статті 224 Господарського кодексу України, передбачено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила правопорушення, в силу ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, включаються: - вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

З наведеного випливає, що збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Відповідно до п.2.8.3. договору оренди обладнання за результатами сумісного огляду обладнання представниками орендодавця та орендаря складається Акт огляду та оцінки технічного стану обладнання. У вказаному акті огляду та оцінки технічного стану обладнання відображається характер поломки, а також причини в результаті яких відбулася поломка.

Згідно із п. 2.8.4. договору, якщо поломка стала наслідком неправильного використання обладнання, самовільного втручання, ремонту та інших обставин, які свідчать про вину орендаря у поломці обладнання, відповідні дані заносяться до Акту огляду та оцінки технічного стану обладнання. Цей Акт огляду та оцінки технічного стану обладнання є підставою для покладення на орендаря обов`язку відшкодування збитків орендодавця в порядку, встановленому законом та даним договором.

За змістом п. 2.9. договору, відсутність представника орендаря при поверненні обладнання з оренди або відмова від підпису Акту огляду та оцінки технічного стану обладнання з боку орендаря дає право орендодавцеві запросити для огляду та складання Акту незалежного фахівця та/або двох своїх робітників та скласти Акт огляду та оцінки технічного стану обладнання за його/іх участю і підписом.

Згідно з наявним у матеріалах справи актом №1 огляду та оцінки технічного стану обладнання від 12.10.2018 в орендованому обладнання виявлені дефекти та вказано перелік робіт, які необхідно провести для усунення дефектів. Загальна вартість робіт, необхідних для відновлення обладнання становить 20746,74 грн.

За поясненнями позивача представник орендаря - директор ТОВ "ТВМ КОМПАНІ" Маліновський Т.В. відмовився від підпису на акті огляду та оцінки технічного стану обладнання №1 від 12.10.2018, у зв`язку із чим, на підставі п.2.9. договору вказаний акт був підписаний двома представниками орендодавця.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач наведених позивачем обставин щодо виявлених дефектів обладнання та завданих позивачу збитків у розмірі 20746,74 грн не спростував. Належних доказів у спростування позовних вимог не надав.

Враховуючи вище викладене, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що заявлена до стягнення сума збитків в розмірі 20746,74 грн є обґрунтованою, у зв`язку із чим, суд задовольняє вимоги у цій частині.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи встановлені вище обставини, оскільки вимоги позивача є обґрунтованими, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Будівельної Техніки" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВМ КОМПАНІ" про стягнення боргу у сумі 33000,24 грн та збитків у сумі 20746,74 грн.

Щодо витрат позивача на правову допомогу у розмірі 5700,00 грн.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, окрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Згідно із ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

Як підтверджено матеріалами справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Світ Будівельної Техніки" та Адвокатом Кобилецьким Вячеславом Вікторовичем укладений договір про надання правової допомоги від 20.08.2019, відповідно до якого адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу, в тому числі за окремими дорученнями клієнта. та на умовах, передбачених даним договором.

У відповідності п. 2.1. договору про надання правової допомоги від 20.08.2019 адвокат приймає на себе обов`язки представляти права та інтереси клієнта в господарському суді з приводу вирішення справ про стягнення боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВМ КОМПАНІ".

Згідно із звітом про виконання доручення за договором про надання правової допомоги від 22.10.2019, загальна вартість наданої позивачу правової допомоги становить 5700,00 грн. Оплата вартості правової допомоги у сумі 5700,00 грн підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №2/10 від 22.10.2019.

З урахуванням наведеного, позивачем подано до матеріалів справи достатньо доказів на підтвердження факту надання Адвокатом Кобилецьким Вячеславом Вікторовичем правничої допомоги ТОВ "Світ Будівельної Техніки" на суму 5700,00 грн.

Відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі. Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами відповідачем не заявлялося.

З огляду на наведене, згідно із приписів ст. 129 ГПК України, витрати на правову допомогу у сумі 5700,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВМ КОМПАНІ" (03124, м. Київ, ВУЛИЦЯ МИКОЛИ ВАСИЛЕНКА , будинок 14, офіс 3, ідентифікаційний код 39110484) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Будівельної Техніки" (03115, м. Київ, ПРОСП. ПЕРЕМОГИ, будинок 67, ідентифікаційний код 37012886) борг у сумі 33000,24 грн, збитки у сумі 20746,74 грн, витрати на правову допомогу у сумі 5700,00 грн та судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 28.11.2019 .

Суддя О.В. Гулевець