Рішення

від 21.11.2019 по справі 908/2610/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/179/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2019 Справа № 908/2610/19

м. Запоріжжя

За позовом: Приватного підприємства «Транспромліс» , код ЄДРПОУ 20471730 (69035, м.Запоріжжя, пер. Котельний, 2)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький інструментально-механічний завод» , код ЄДРПОУ 40081017 (69057, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 92-А)

про стягнення суми 176535,65 грн.

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Колодій А.О., ордер серія ЗП № 133406 від 11.09.2019;

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного підприємства «Транспромліс» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький інструментально-механічний завод» , про стягнення суми 145495,68 грн. основного боргу, суми 3349,92 грн. втрат від інфляції, суми 2294,74 грн. 3% річних, суми 25395,31 грн. пені. Всього загальний розмір заявлених позовних вимог становить 176535,65 грн.

Ухвалою суду від 25.09.2019 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2610/19, присвоєний номер провадження 9/179/19, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання.

21.11.2019 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом встановлено, що в позовній заяві допущено описку в частині зазначення найменування відповідача, а саме: вказано віповідачем Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький індустріально-механічний завод» , в той час як правильним найменуванням є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький інструментально -механічний завод» . При цьому, ідектифікаційний код юридичної особи, до якої заявлено позов та адреса, на яку було направлено копію позовної заяви із додатками, в позовній заяві вказані вірно.

Позовні вимоги, викладені у позовній заяві, підтримані позивачем в повному обсязі та мотивовані наступним. В період з 11.02.2019 по 18.04.2019 позивачем на підставі укладеного сторонами договору надано відповідачу послуги будівельних механізмів і автотранспорту на загальну суму 145495,68 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-прийняття робіт (надання послуг). В порушення умов п. 3.4 договору відповідач не розрахувався на надані послуги у встановлений термін. За порушення виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 25395,31 грн. згідно п.4.2 договору, а також суму 3349,92 грн. втрат інфляції та суму 2294,74 грн. 3% річних. Позов обґрунтовано ст.ст.193, 225, ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, ч. 2 ст. 625 ЦК України та умовами договору № 05/02 на надання послуг від 05.02.2018. Позивач також просив стягнути з відповідача суму 8000 грн. витрат на правову допомогу.

Відповідач відзиву на позов суду не надав, представник відповідача в судові засідання за викликом не з`являвся, причини неявки суду не повідомив. Про час та місце судових засідань відповідача повідомлено належним чином. Ухвали суду направлялись на адресу, вказану в позовній заяві та у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 69057, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 92-А. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ухвала суду від 25.09.2019 про відкриття провадження у даній справі отримана відповідачем 30.09.2019.

Із змісту ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Суд дійшов до висновку про можливість розглянути справу за наявними в ній матеріалами, за відсутністю відповідача повідомленого належним чином про судові засідання.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватним підприємством Транспромліс (Виконавець, позивач у справі) укладено із Замовником договір № 05/0-2 на надання послуг від 05.02.2018, предметом якого є виконання позивачем за дорученням Замовника послуг з надання будівельних механізмів і автотранспорту.

При цьому, судом встановлено, що у преамбулі договору помилково зазначено невірне найменування найменування Замовника. Однак, в розділі "Реквізити сторін" вказано код ЄДРПОУ Замовника: 40081017, який є кодом юридичної особи ТОВ Запорізький інструментально-механічний завод , договір містить підпис директора Замовника скріплений відбитком печатки ТОВ Запорізький інструментально-механічний завод із зазначеним кодом, тому фактично договір було укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю Запорізький інструментально-механічний завод (відповідач у справі).

За змістом п.п. 2.1, 2.2, 3.1 договору Виконавець зобов`язується за заявкою Замовника надавати будівельні механізми й автотранспорт з необхідними супровідними документами: талонами замовника, змінними рапортами за кожну зміну. Замовник оплачує вартість послуг, пред`явлених будівельних машин і механізмів, а також додаткову оплату 0,5 години подачі на об`єкт і повернення автотранспорту й спецтехніки з об`єкта та у випадку роботи за межами міста - додатково пробіг по кілометрах, згідно пред`явленого рахунку на підставі затверджених і погоджених договірних цін Виконавця (Додаток № 1).

Сторонами підписано Додаток № 1 до договору в якому погоджено договірні ціни вартості однієї години будівельних машин та механізмів та вартість пробігу за 1 км, станом на 01.01.2018.

Також сторонами підписано Додаток № 2 до договору в якому погоджено договірні ціни вартості однієї машиногодини послуг автотранспортом і спецтехнікою, станом на 01.01.2019.

27.12.2018 сторонами підписано додаткову угоду № 1 до договору на надання послуг, згідно з якою сторони дійшли згоди викласти п. 6.2 в редакції, яка передбачає, що договір набирає чинності з моменту його укладення та діє до 31 грудня 2019 року, а в частині розрахунків - до повного їх здійснення.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами за вищевказаним договором було підписано та скріплено печатками Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0000109 від 28.02.2019 на суму 62168,40 грн., № ОУ-0000110 від 28.02.2019 на суму 38239,28 грн., № ОУ-0000137 від 12.03.2019 на суму 27339,84 грн., № ОУ-0000147 від 14.03.2019 на суму 12986,56 грн., № ОУ-0000224 від 18.04.2019 на суму 4761,60 грн. Всього загальна сума послуг за актами склала 145495,68 грн. Відповідно до змісту зазначених актів вони підписані без зауважень, претензій одна до одної сторони не мали. До актів додано талони Замовника про заявки із заявками на автотранспорт та спецтехніку із зазначенням часу їх використання та пробігу. ПП Транспромліс відповідачу виставлено відповідні рахунки-фактури на оплату послуг.

В порушення умов договору, відповідач оплату за надані послуги не здійснив. У зв`язку із цим позивач звернувся до господарського суду з даним позовом про стягнення з відповідача суми 145495,68 грн. основного боргу, а також пені, нарахованої на підставі п. 4.2, втрат від інфляції та 3% річних.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.13, ч.1, 2 ст.14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Відповідно до ч. 1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення зобов`язань (цивільних прав та обов`язків) є, зокрема, договір. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 903 цього Кодексу якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 3.4 укладеного сторонами договору остаточний розрахунок за зроблені послуги Замовник проводить протягом 5-ти банківських днів після надання рахунку, акту виконаних робіт з додатком талонів замовника, змінних рапортів за кожну відправлену машину, підписаних обома сторонами.

Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів виконання зобов`язання щодо оплати вартості послуг з надання будівельних механізмів та автотранспорту суду не надав. За таких обставин, позовні вимоги про стягнення суми 145495,68 грн. заборгованості є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами та підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми 25395,31 грн. пені, нарахованої за просрочення оплати окремо за кожним актом за загальний період з 08.03.2019 по 20.09.2019.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В пункті 4.2 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати Замовник оплачує Виконавцеві пеню в розмірі подвійної дисконтної ставки НБУ, що діє на день виникнення заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 № 5510570/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Факт порушення відповідачем умов договору щодо оплати наданих послуг підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростовано.

Суд перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, не виходячи при цьому за межі зазначеного позивачем періоду та максимального розміру нарахувань, дійшов до висновку, що вимоги в частині стягнення суми 25395,31 грн. пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню в заявленому розмірі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму 3349,92 грн. інфляційних витрат за загальний період: березень - травень 2019 та суму 2294,74 грн. - 3% річних за загальний період з 08.03.2019 по 20.09.2019.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений судом факт прострочення виконання грошового зобов`язання, вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних є законними та обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму 2648,03 грн. витрат зі сплати судового збору.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч.ч. 2, 5 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Таким чином, надмірно сплачена за подачу позовної заяви сума судового збору в розмірі 120,01 грн. може бути повернута з Державного бюджету України позивачу ухвалою суду за його клопотанням.

Позивач також просить стягнути з відповідача суму 8000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ч.1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Частиною 8 ст.129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається з матеріалів справи, представництво інтересів позивача в суді здійснювалося адвокатом Колодій А.О. на підставі ордеру серія ЗП № 133406, виданого ПП Транспромліс 11.09.2019 та договору про надання правової допомоги № 2 від 11.09.2019, укладеного з позивачем, в додатку № 1 до якого визначено перелік та вартість послуг. На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу надано копію рахунку № 4 від 17.09.2019, виставленого на підставі вказаного договору на суму 8000 грн. та копію платіжного доручення № 7402 від 19.09.2019 про перерахування позивачем вказаної суми на рахунок адвоката.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, які понесені позивачем, доведений, підтверджений належними доказами та є співрозмірним, враховуючи обсяг виконаних робіт (наданих послуг), витрачений адвокатом час, складність справи та ціну позову, тому підлягають відшкодуванню відповідачем на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький інструментально-механічний завод» , код ЄДРПОУ 40081017 (69057, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 92-А) на користь Приватного підприємства «Транспромліс» , код ЄДРПОУ 20471730 (69035, м. Запоріжжя, пер. Котельний, 2) суму 145495 (сто сорок п`ять тисяч чотириста дев`яносто п`ять) грн. 68 коп. основного боргу, суму 3349 (три тисячі триста сорок дев`ять) грн. 92 коп. втрат від інфляції, суму 2294 (дві тисячі двісті дев`яносто чотири) грн. 74 коп. 3% річних, суму 25395 (двадцять п`ять тисяч триста дев`яносто п`ять) грн. 31 коп. пені, суму 2648 (дві тисячі шістсот сорок вісім) грн. 03 коп. витрат зі сплати судового збору та суму 8000 (вісім тисяч) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 28.11.2019.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва