Ухвала

від 26.11.2019 по справі 914/413/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.11.2019 р. Справа № 914/413/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Малого приватного підприємства «Західтранс»

до відповідача Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області

за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Малого колективного підприємства «Транс-Екіпаж»

про визнання недійсним рішення конкурсного комітету Дрогобицької РДА, оформленого протоколом від 28.09.2018р. в частині визнання переможцем конкурсу перевізника МКП «Транс-Екіпаж» ; визнання недійсним розпорядження Дрогобицької РДА; визнання недійсними договорів про організацію перевезень на автобусних маршрутах загального користування

за участю представників :

від позивача не з`явився

від відповідача Венгжин О.Я.

від третьої особи не з'явився

ВСТАНОВИВ

У провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Малого приватного підприємства «Західтранс» до відповідача Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області, за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Малого колективного підприємства «Транс-Екіпаж» про визнання недійсним рішення конкурсного комітету Дрогобицької РДА, оформленого протоколом від 28.09.2018р. в частині визнання переможцем конкурсу перевізника МКП «Транс-Екіпаж» ; визнання недійсним розпорядження Дрогобицької РДА; визнання недійсними договорів про організацію перевезень на автобусних маршрутах загального користування

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено в протоколах судового засідання.

Ухвалою суду від 07.05.2019р. зупинено провадження у справі № 914/413/19 до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 819/781/18. Ухвалою суду від 18.10.2019р. провадження у справі поновлено.

12.11.2019р. відповідачем через канцелярію суду подано клопотання про закриття провадження у справі (№ 46805/19) у зв`язку з висновками викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 819/781/19.

В судове засідання 26.11.2019р. з'явився представник відповідача та підтримав клопотання про закриття провадження у справі з підстав, викладених у клопотанні.

Представник позивача в судове засідання 26.11.2019р. не з'явився, однак, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності (вх.№ 49340/19 від 26.11.2019р.).

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача не з'явився, причини неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату і час судового засідання.

Розглянувши клопотання про закриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до змісту позовних вимог, позивач просить визнати недійсними :

- рішення конкурсного комітету Дрогобицької РДА, оформлене протоколом від 28.09.2018 року в частині визначення переможцем конкурсу перевізника МКП Транс-Екіпаж , щодо об`єктів конкурсу №2 (автобусні маршрути №129 Дрогобич АС - Ролів, №124 Дрогобич АС - Верхній Дорожів ч/з Грушів) та №3 (автобусні маршрути №111 Дрогобич АС - Винники, №112 Дрогобич АС - Нагуєвичі);

- розпорядження Дрогобицької РДА № 537 Про введення в дію розпорядження конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі Дрогобицького району від 09.10.2018 року;

- укладені між ОСОБА_1 та МКП Транс -Екіпаж відповідні договори про організацію перевезень на автобусних маршрутах загального користування №104 від 12.10.2018 року, №105 від 12.10.2018 року, №106 від 12.10.2018 року, №107 від 12.10.2018 року.

Відповідно до частини 1 пункту 10 Господарсько-процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень , прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 2, 7 частини 1 статті 4 цього Кодексу публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій.

Пункт 16 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України формулює поняття адміністративного договору як спільного правового акта суб`єктів владних повноважень або правового акта за участю суб`єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має певне розмаїття форм, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері і укладається на підставі закону.

Стаття 3 Закону України Про автомобільний транспорт установлює, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до положень статті 7 Закону України Про автомобільний транспорт забезпечення організації пасажирських перевезень на міських автобусних маршрутах загального користування покладається на виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту, а на приміських і міжміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території Автономної Республіки Крим чи області (внутрішньообласні маршрути), - на Раду міністрів Автономної Республіки Крим або обласні державні адміністрації.

Вказані повноваження обласних державних адміністрацій кореспондуються з повноваженнями, зазначеними у пункті 2 статті 20 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" , який передбачає, що місцева державна адміністрація забезпечує організацію обслуговування населення підприємствами, установами та організаціями житлово-комунального господарства, зв`язку, телебачення, радіомовлення, торгівлі та громадського харчування, побутового і транспортного обслуговування незалежно від форм власності.

Частина 1 статті 44 Закону України Про автомобільний транспорт указує, що організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Пунктом 1 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 №1081 (в редакції, чинній на час укладання договору №120708-15) передбачено, що цей Порядок визначає процедуру підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування і є обов`язковим для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами (організаціями), залученими на договірних умовах для організації забезпечення проведення конкурсів, конкурсними комітетами та автомобільними перевізниками.

Відповідно до змісту абзацу 3 та 4 пункту 2 Порядку організатор - орган виконавчої влади, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, який самостійно або із залученням робочого органу проводить конкурс; конкурсний комітет - це постійний або тимчасовий орган, утворений організатором для розгляду конкурсних пропозицій та прийняття рішення про визначення переможця.

За змістом пункту 4 Порядку організатором на автобусному маршруті загального користування є, зокрема, обласні держадміністрації - на міжміському і приміському маршрутах, які не виходять за межі області (внутрішньообласний маршрут), у тому числі, які проходять від м. Києва до населених пунктів Київської області.

Метою визначення автомобільного перевізника на конкурсних засадах є: реалізація основних напрямів розвитку галузі автомобільного транспорту; створення безпечних умов для перевезення пасажирів автомобільним транспортом; покращення якості пасажирських перевезень; створення конкурентного середовища; забезпечення оновлення рухомого складу; підвищення рівня безпеки перевезень пасажирів; забезпечення виконання соціально значущих перевезень (п. 5 Порядку).

Таким чином, з огляду на вказані приписи норм матеріального та процесуального права, слід зазначити, що на органи виконавчої влади та місцевого самоврядування покладені повноваження із забезпечення обслуговування населення засобами транспорту, в тому числі із залученням з цією метою на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності. Орган виконавчої влади - це суб`єкт владних повноважень, що виступає у правовідносинах щодо організації та проведення конкурсу з перевезення пасажирів як організатор та контролюючий орган у цій сфері, відповідно й правовідносини, що складаються між організатором та учасниками конкурсу під час його організації та проведення містять ознаки публічно-правових відносин у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України , а договір про організацію перевезень, укладений за наслідками проведення такого конкурсу, відповідає ознакам адміністративного договору.

У даній справі позивачем заявлено вимоги про : визнання недійсним рішення конкурсного комітету Дрогобицької РДА, оформленого протоколом від 28.09.2018р. в частині визнання переможцем конкурсу перевізника МКП «Транс-Екіпаж» ; визнання недійсним розпорядження Дрогобицької РДА; визнання недійсними договорів про організацію перевезень на автобусних маршрутах загального користування № 104 від 12.10.2018р., № 105 від 12.10.2018р., № 106 від 12.10.2018р., № 107 від 12.10.2018р.

Тобто предметом розгляду в даній справі є дії адміністрації як суб`єкта владних повноважень і перевірка результату дій такого органу під час реалізації покладених на нього управлінських функцій, а також відповідність приписам чинного законодавства договору, укладеного сторонами за результатами таких дій, що в цілому свідчить про публічно-правовий характер спірних правовідносин.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Отже, зважаючи на суб`єктний склад учасників правовідносин, предмет та зміст позовних вимог, суд дійшов висновку, що справа №914/413/19 не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 819/781/18, висновки якої є обов`язковими при винесенні рішення (частина 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України ).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Відповідно до частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (частина 4 статті 231 ГПК України ).

У відповідності до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України , розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

З огляду на викладене, судовий збір, сплачений при зверненні до суду, підлягає поверненню у разі звернення позивача до суду з відповідним клопотанням.

Керуючись статтями 231, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ

1 . Закрити провадження у справі №914/413/19.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу може бути оскаржено відповідно до розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Петрашко М.М.