Рішення
від 19.11.2019 по справі 914/1449/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2019 справа № 914/1449/19

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Леоблу , м. Львів,

до відповідача: Приватного підприємства Зелений гай , с. Розвадів Миколаївського району Львівської області,

про: стягнення 31 370,98 грн.

Суддя Козак І.Б.

При секретарі Пришляк Ю.-М.В.

Представники:

Від позивача: Сиротюк О.С. - директор,

Від відповідача: не з`явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю Леоблу подано позов до Приватного підприємства Зелений гай про стягнення 31 370,98 грн.

Ухвалою суду від 24.07.2019р. залишено позов без руху для усунення недоліків. 07.08.2019р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та розгляд справи у підготовчому судовому засіданні призначено на 03.09.2019р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду по даній справі. Ухвалою суду від 29.10.2019р. закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 19.11.2019р.

Позиція позивача.

У судове засідання 19.11.2019р. позивач з`явився, позовні вимоги підтримав. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем у порушення умов договору постачання №302 від 08.02.2018р. не здійснено повної оплати отриманого товару, внаслідок чого існує заборгованість в розмірі 21' 000,00грн. основного боргу. Крім того, позивачем нараховано відповідачу 7' 861,48 грн. пені, 1827,00 грн. інфляційних втрат, 682,50грн. 3% річних станом на 01.07.2019р.

Позиція відповідача.

Відповідач у судове засідання 19.11.2019р. не з`явився, проти позову не заперечив, відзиву на позов не подав.

Обставини справи.

08.02.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Леоблу та Приватним підприємством Зелений гай укладено договір постачання №302, відповідно до умов якого постачальник (позивач у справі) зобов`язується в порядку та на умовах, визначених договором, доставити товари в асортименті згідно виставлених накладних, а покупець (відповідач у справі) зобов`язується в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти і оплатити таку продукцію.

На виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 35' 951,00 грн. з ПДВ, що підтверджується:

· Видатковою накладною №282 від 29.03.2018р. на суму 30' 551,00 грн.,

· Видатковою накладною №246 від 16.03.2018р. на суму 5' 400,00 грн.,

Відповідачем частково оплачено вартість отриманого товару на суму:

· 5' 551,00 грн. (11.04.2018р.)

· 5' 400,00 грн. (06.11.2018р.)

· 4' 000,00 грн. (25.05.2019р.).

Неоплаченою станом на дату прийняття рішення залишається 21' 000,00 грн. основного боргу.

Оцінка суду.

Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору поставки.

Відповідно до ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст.692 ЦК України).

В силу вимог статті 610, частини першої статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Позивач свої обов`язки по поставці товару виконав, відповідач отримав товар, проте не оплатив повністю його вартості, тому суд встановив правомірність до стягнення з відповідача 21000,00 грн. основного боргу.

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми. На підставі ст.625 ЦК України позивач правомірно нарахував відповідачу 1' 827,00грн. інфляційних втрат, 682,50грн. 3% річних за період з червень 2018р. по червень 2019р.

Також позивачем нараховано відповідачу 7' 861,48 грн. пені на підставі п.8.3 договору у зв`язку з простроченням оплати отриманого товару. Однак, суд звертає увагу позивача на те, що Позивачем не було враховано ч. 6 ст. 232 ГК України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. І оскільки Договором між сторонами не погоджено вихід за указаний 6ти місячний строк нарахування пені, то судом визнається обгрунтованою пеня, нарахована позивачем у межах цього 6ти місячного строку, а саме, пеня в сумі 3' 709.81 грн. У іншій частині вимоги про стягнення пені суд визнає необґрунтованими у зв`язку з необґрунтованість строку нарахування, що наведено вище.

Судові витрати.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У позовній заяві позивач зазначив про попередній розрахунок судових витрат в такому розмірі:

- Судовий збір в розмірі 1' 921,00грн.;

- Попередні витрати -2' 000,00 грн.

Детального розрахунку та доказів понесення 2' 000,00 грн. попередніх витрат позивачем суду не подано.

Відповідно до ст.221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Сплачений позивачем судовий збір в силу вимог ст. 129 ГПК України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково .

2. Стягнути з Приватного підприємства Зелений гай (адреса: 81634, Львівська обл., Миколаївський р-н, с. Розвадів, вул..Сагайдачного, 72, код ЄДРПОУ 30418517) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Леоблу (адреса: 79040, м. Львів, вул.Городоцька, буд.355, к.367, код ЄДРПОУ 39467946 ) 21' 000,00грн. заборгованості, 3' 709.81 грн. пені, 1' 827,00грн. інфляційних втрат, 682,50грн. 3% річних та 1' 666,65 грн. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

6. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 28.11.2019р.

Суддя Козак І.Б.

СудГосподарський суд Львівської області
Дата ухвалення рішення19.11.2019
Оприлюднено29.11.2019
Номер документу85937012
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —914/1449/19

Рішення від 19.11.2019

Господарське

Господарський суд Львівської області

Козак І.Б.

Ухвала від 29.10.2019

Господарське

Господарський суд Львівської області

Козак І.Б.

Ухвала від 01.10.2019

Господарське

Господарський суд Львівської області

Козак І.Б.

Ухвала від 03.09.2019

Господарське

Господарський суд Львівської області

Козак І.Б.

Ухвала від 03.09.2019

Господарське

Господарський суд Львівської області

Козак І.Б.

Ухвала від 07.08.2019

Господарське

Господарський суд Львівської області

Козак І.Б.

Ухвала від 24.07.2019

Господарське

Господарський суд Львівської області

Козак І.Б.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні