Ухвала

від 22.11.2019 по справі 9/362-05

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

м. Суми

22.11.2019 Справа № 9/362-05

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., за участю секретаря судового засідання Галашан І.В., розглянувши скаргу б/н від 21.10.2019 (вх. 3295(с) від 23.10.2019) громадянки Романовської (попереднє прізвище - Козир) Юлії Миколаївни на дії державного виконавця у справі № 9/362-05

за позовом: Державної податкової інспекції в м. Суми,

до відповідача: Приватного підприємця Козир Юлії Миколаївни,

про припинення підприємницької діяльності,

за участю представників:

позивач: не з`явився,

відповідач: гр. ОСОБА_1 паспорт серії НОМЕР_1 , представник Романоський В.І. згідно довіреності № 11249 від 30.10.2019.

орган ДВС: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Сумської області від 01.09.2019 № 9/362-05 (суддя Лущик М.С.) ухвалено позов задовольнити повністю; припинити підприємницьку діяльність приватного підприємця Козир Юлії Миколаївни, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_1 ; ід. номер НОМЕР_2 ), яка була зареєстрована рішенням виконавчого комітету Ковпаківської ради народних депутатів № 3445 від 18.10.2002; стягнути з приватного підприємця Козир Юлії Миколаївни, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_1 ; ід. номер НОМЕР_2 ) в доход державного бюджету України (р/р № 31118095500002 в УДК в Сумській області, МФО 837013, код 23636315, код бюджетної кваліфікації 22090200, символ - 095) державного мита 85,00 грн; зобов`язати приватного підприємця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_1 ; ід. номер НОМЕР_2 ) здійснити ліквідацію в установленому законом порядку.

12.09.2005 на примусове виконання рішення Господарського суду Сумської області від 01.09.2005 видано відповідний судовий наказ.

23.10.2019 до суду надійшла скарга б/н від 21.10.2019 (вх. 3295(с) від 23.10.2019) ОСОБА_1 на дії державного виконавця, в якій скаржник просить суд: поновити термін оскарження постанови Ковпаківського ВДВС б/н від 21.09.2005; витребувати письмовий доказ - постанову Ковпаківського ВДВС від 21.09.2005 б/н; визнати незаконною та скасувати постанову Ковпаківського ВДВС від 21.09.2015 б/н, якою накладено арешт на все нерухоме майно Романовської (Козир) Юлії Миколаївни, зняти арешт з усього нерухомого майна Романовської (Козир) Юлії Миколаївни.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду Сумської області, враховуючи необхідність вирішення питання про прийняття до розгляду скарги на дії державного виконавця, справу передано для її автоматизованого розподілу між суддями.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, сформовано новий склад суд: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Джепа Ю.А.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 28.10.2019 скаргу б/н від 21.10.2019 (вх. 3295(с) від 23.10.2019) та клопотання про поновлення строку на оскарження ОСОБА_1 дій державного виконавця прийнято до розгляду та призначено в судове засідання на 04.11.2019, 10:00.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 04.11.2019 в даній справі відкладено розгляд скарги та клопотання про поновлення строку на її подання на 22.11.2019 на 11:00 у зв`язку з відсутністю відомостей щодо повідомлення скаржника про місце, дату та час судового засідання.

Ковпаківський відділ державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області подав заперечення на скаргу від 01.11.2019 № 76672, де зазначив, що надати копію постанови від 21.09.2005 є неможливим, оскільки згідно даних АСВП на виконанні у Ковпаківському відділі державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області за позовом - Державної податкової інспекції в м. Суми, до відповідача - приватного підприємця Козир Юлії Миколаївни, про припинення підприємницької діяльності, не перебуває та зареєстрованим не значиться.

Представник позивача - ДПІ у м. Суми в судове засідання 22.11.2019 не прибув, про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, повернутого на адресу суду відділенням поштового зв`язку. Будь-яких заяв чи клопотань від позивача до суду не надходило.

Представник органу ДВС у судове засідання 22.11.2019 не прибув, проте листом від 19.11.2019 за № 11/73514 просить суд розглянути скаргу відповідача без участі представника органу ДВС та повідомляє, що заперечення на скаргу підтримує в повному обсязі.

Представник скаржника - ОСОБА_3 та скаржник ОСОБА_1 в судовому засіданні усно пояснили, що вважають дії державного виконавця із винесення оскаржуваної постанови такими, що вчинені із порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Конституції України та статей 10, 48, 50 та 56 Закону України «Про виконавче провадження» , а саме порушення порядку накладення арешту на майно боржника та ст. 19 даного Закону в частині порушення права учасника виконавчого провадження на ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження. На підтвердження сплати 85 грн. державного мита на виконання наказу Господарського суду Сумської області від 12.09.2019 в справі № 9/362-05 скаржником надано суду дублікат квитанції № 0.0. 1500944095.1 від 21.10.2019 про перерахування зазначеної суми коштів на рахунок Господарського суду Сумської області, призначений для сплати судового збору.

Суд, розглянувши матеріали скарги, встановив наступне.

Відповідно до положень ст.ст. 339-340 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

При цьому ст. 341 ГПК України визначено, що скаргу може бути подано до суду:

а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права;

б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на оскарження дій державного виконавця щодо винесення постанови Ковпаківського ВДВС б/н від 21.09.2005 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області № 9/362-05 від 12.09.2005 відповідач зазначає, що лише у зв`язку із вчиненням цивільних дій 27.09.2019, які потребували нотаріального посвідчення, із запиту до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відповідачу стало відомо про накладення на належне їй нерухоме мано арешту на підставі постанови Ковпаківського ВДВС б/н від 21.09.2005 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області № 9/362-05 від 12.09.2005.

Виходячи з наданих скаржником та Ковпаківським відділом ДВС м. Суми копій документів, судом вбачається, що 19.10.2019 ОСОБА_1 отримано лист Ковпаківського ВДВС № 7-71227 від 14.10.2019 з інформацією щодо постанови органу ДВС та наказу Господарського суду Сумської області № 9/362-05 від 12.09.2005, а зі скаргою на дії державного виконавця відповідач звернулась до суду 23.10.2019, тому суд вважає за необхідне поновити фізичній особі ОСОБА_1 строк на оскарження постанови Ковпаківського ВДВС міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумські області від 21.09.2005.

В той же час, розглянувши матеріали скарги відповідача та заперечення органу ДВС, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги відповідача з огляду на наступні обставини.

Відповідно до ст. 343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідач вважає, що постанова Ковпаківського ВДВС б/н від 21.09.2005 є незаконною та винесена з порушенням Закону України Про виконавче провадження , оскільки, як вважає відповідач, стягнення державного мита в сумі 85,00 грн не повинно бути підставою для арешту нерухомого майна, так як таке стягнення здійснюється лише у випадку відсутності достатніх грошових коштів для виплати такого стягнення, як це визначено статтею 50 Закону України Про виконавче провадження . Відповідач зазначає, що вонамала достатні кошти для сплати держаного мита, а накладення державним виконавцем арешту на майно відповідача є порушенням вимог статей 10, 48, 50 та 56 Закону України Про виконавче провадження .

Згідно зі статтями 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно із нормами статті 45 ГПК України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної постанови 21.09.2005) господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов`язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної постанови 21.09.2005) передбачено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Закону України Про виконавче провадження , іншими законами та нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 50 вищевказаного Закону (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної постанови 21.09.2005) було визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт. У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення.

Статтею 55 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної постанови 21.09.2005) передбачено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

- винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження;

- винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах;

- винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

- проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно частин першої, другої статті 74 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, яка є чинною на час звернення до суду із скаргою на дії ДВС) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до скарги відповідача, у Ковпаківському ВДВС м. Суми знаходився на примусовому виконанні наказ № 9/362-05, виданий Господарським судом Сумської області 12.09.2005, про стягнення з неї в доход державного бюджету державного мита в сумі 85,00 грн. У ході проведення виконавчих дій по виконавчому провадженню державним виконавцем 21.09.2005 року винесено постанову про арешт майна боржника.

Як повідомив орган ДВС у письмових запереченнях на скаргу № 76672 від 01.11.2019, що згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень на виконанні у Ковпаківському відділі державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області від 12.09.2005 у справі № 9/362-05 за позовом Державної податкової інспекції в м. Суми до відповідача приватного підприємця Романовської (Козир) Юлії Миколаївни про припинення підприємницької діяльності, не перебуває та зареєстрованим не значиться, у зв`язку з чим орган ДВС не може надати суду копію оскаржуваної постанови.

Оскаржувана постанова або будь-які інші документи виконавчого провадження на підтвердження неправомірності дій конкретного державного виконавця ДВС при винесенні постанови з примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області від 12.09.2005 у справі № 9/362-05 про накладення арешту на майно боржника від 21.09.2005 ОСОБА_1 суду також не надані.

Відповідно до ст. 13, 73-79 чинного ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судове рішення, зокрема й ухвала суду за результатом розгляду скарги на дії ДВС, не може грунтуватись на припущеннях. Здійсненні судом висновки повинні бути підтверджені належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України, ст. 7 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної постанови 21.09.2005) державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб. Дії державного виконавця, його відмова від вчинення певної виконавчої дії, зволікання з вчиненням виконавчих дій, а також відмова у задоволенні заяви про відвід державного виконавця можуть бути оскаржені особами, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до виконання виконавчих дій у встановленому цим Законом порядку.

Подані скаржником, а також витребувані судом від Ковпаківського ВДВС у м. Суми докази, жодним чином не відображають порядок, підстави та мотиви вчинення державним виконавцем конкретних заходів примусового виконання, тобто правомірність або, навпаки, незаконність здійснення таких виконавчих дій, в тому числі й щодо накладення арешту на майно боржника, під час виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Сумської області від 12.09.2005 у справі № 9/362-05. Відсутність тексту оскаржуваної постанови об`єктивно унеможливлює оцінку судом як її змісту, так й дотримання порядку її винесення державним виконавцем.

За таких обставин суд позбавлений можливості здійснити аналіз правомірності вимог скаржника щодо дотримання державним виконавцем порядку здійснення заходів виконавчого провадження, на які в обґрунтування своїх вимог посилається скаржник, відповідності конкретних дій виконавця вимогам Закону України Про виконавче провадження в частині регламентації накладення арешту на майно боржника та причин незняття такого арешту в установлений даним Законом спосіб.

Доводи скаржника щодо незаконності постанови з примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області від 12.09.2005 у справі № 9/362-05 про накладення арешту на майно боржника від 21.09.2005 фактично ґрунтуються на припущеннях й не доведені в установленому чинним господарським процесуальним законодавством порядку.

Суд критично відноситься до посилання скаржника на сплату 85 грн. державного мита на виконання наказу Господарського суду Сумської області від 12.09.2019 в справі № 9/362-05, оскільки наданий скаржником дублікат квитанції № 0.0.1500944095.1 від 21.10.2019 про перерахування зазначеної суми коштів на рахунок Господарського суду Сумської області, призначений для сплати судового збору, не свідчить про своєчасне виконання вимог державного виконавця в межах відповідного виконавчого провадження. Дані кошти сплачені не в установленому для виконання судових рішень порядку та на неналежний для цього рахунок.

Щодо посилань скаржника на порушення її права на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, передбачене ст. 19 чинного Закону України Про виконавче провадження , то зазначене спростовується матеріалами скарги, зокрема, доданою до скарги копією листа-відповіді Ковпаківського ВДВС м. Суми ОСОБА_1 від 14.10.2019. Доказів інших, більш раніших, звернень, на які не було надано відповіді, скаржником суду не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про недоведеність доводів скаржника, у зв`язку з відсутністю належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів конкретних порушень при вчиненні заходів виконавчого провадження державним виконавцем та неправомірності винесення постанови від 21.09.2005 про накладення арешту на майно боржника з примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області від 12.09.2005 у справі № 9/362-05, а тому про відмову у задоволенні скарги.

В той же час, суд, враховуючи право скаржника на захист своїх законних прав, в тому числі й на належне їй нерухоме майно, у встановлений законодавством спосіб, звертає увагу, що спори, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до Цивільного процесуального кодексу України розглядаються у порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо існує спір щодо визнання права власності на майно та однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства, зокрема, господарського. Крім того, частиною першою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Керуючись статтями 119, 233-235, 255, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Поновити фізичній особі громадянці ОСОБА_4 Юлії Миколаївні строк на оскарження постанови Ковпаківського ВДВС міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумські області від 21.09.2005.

2. В задоволенні скарги б/н від 21.10.2019 (вх. 3295(с) від 23.10.2019) фізичної особи громадянки Романовської Юлії Миколаївни на дії державного виконавця у справі № 9/362-05 - відмовити.

3. Копію ухвали надіслати сторонам у справі та Ковпаківському ВДВС міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумські області.

Ухвала набирає законної сили негайно після оголошення та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки та в порядку, встановлені статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повну ухвалу складено 27 листопада 2019 року.

Суддя Ю.А. Джепа