Рішення

від 27.11.2019 по справі 120/3430/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 р. Справа № 120/3430/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

23.10.2019 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 , подана від імені та інтересах позивачки ОСОБА_1 , до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про:

- визнання протиправним рішення відповідача № 10 від 30.07.2019 щодо відмови позивачці в зарахуванні пільгового стажу роботи відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

- зобов`язання відповідача призначити та виплачувати позивачці пенсію відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 05.06.2019.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивачка більше 12 років пропрацювала ливарником пластмас на різних підприємствах, а відтак має пільговий стаж роботи по Списку № 2 та досягла необхідного віку, що дає їй право на призначення пільгової пенсії відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Однак відповідач відмовив позивачці в призначенні вказаної пенсії, прийнявши рішення за № 10 від 30.07.2019. Позивачка вважає відмову протиправною, а тому за захистом своїх прав та інтересів звертається до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 28.10.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтею 263 КАС України. Відповідачу встановлено 15-денний строк з дня отримання копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

18.11.2019 до суду надійшов відзив, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову. При цьому відповідач зазначає, що рішенням № 023830007046 від 16.09.2019 позивачці відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2, оскільки у неї відсутній достатній стаж роботи в шкідливих умовах праці, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Відповідач вказує на те, що період з 16.09.1991 по 30.10.1991 позивачка працювала ученицею ливарника пластмас і ця посада не відповідає тим, які дають право на призначення пільгової пенсії. Крім того, позивачці було відмовлено в підтвердженні періоду роботи з 22.08.1992 по 30.09.1997 на підприємстві ВАТ "Завод "Термінал", оскільки відсутні дані про проведення та результати атестації робочих місць. Також до спеціального стажу не зараховано період роботи позивачки на НВК "Приладобудівельний завод" з 01.10.1997 по 31.03.1998 та на НВК "Терпласт" з 01.04.1998 по 01.09.2004, оскільки у відповідача відсутні дані про ліквідацію правонаступника вказаних підприємств та дані про результати проведення атестації робочих місць. Відтак спеціальний стаж роботи позивачки по Списку № 2 становить 9 місяців 21 день, що не дає права на призначення пенсії на пільгових умовах згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та просить суд відмовити у їх задоволенні.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

При цьому частиною четвертою статті 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності та оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив, що з 01.11.1991 до 22.11.2004 позивачка працювала на посаді ливарника пластмас (виробів з пластмаси), що підтверджується записами у її трудовій книжці та додатково довідкою ВАТ "Завод Термінал" № 22/51 від 15.11.2005, що уточнює особливий характер роботи, необхідний для призначення пільгової пенсії, висновком № 09-02-140 від 09.12.2004 за результатами атестації робочих місць на ПП "Інтерпласт", довідками про отриману заробітну плату за 1986-1994 рр.

Так, з наявних у справі доказів вбачається, що 01.11.1991 позивачка прийнята на посаду ливарника ВАТ "Завод Термінал". У зв`язку реструктуризацією ВАТ "Завод Термінал" і цеху № 15 з 01.10.1997 до 31.03.1998 працювала на посаді ливарника пластмас 1 розряду НВК "Приладобудівельний завод". Крім того, внаслідок подальшої реструктуризації підприємства та створення НВК "Терпласт" на базі цеху № 15 і дільниці кабельної продукції НВК "Приладобудівельний завод", в період з 01.04.1998 до 01.09.2004 позивачка виконувала роботу ливарника пластмас 1 розряду НВК "Терпласт". Також в період з 02.09.2004 до 22.11.2004 позивачка працювала ливарником пластмасових виробів на ПП "Інтерпласт".

05.06.2019, у зв`язку з досягнення встановленого законом пенсійного віку, позивачка звернулась до відповідача з заявою щодо призначення їй пільгової пенсії по Списку № 2 відповідно до ст. 13 "Про пенсійне забезпечення".

Для підтвердження стажу роботи на шкідливих та важких роботах, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, позивачка окрім трудової книжки надала відповідачу вищезазначені додаткові документи: довідку № 22/51 від 15.11.2005, висновок № 09-02-140 від 09.12.2004, довідку про заробіток за 1986-1991 рр. для обчислення пенсії, архівну довідку від 07.05.2019 про суми отриманої заробітної плати за 1983-1985, 1992-1994 рр., а також витяг з ЄДРПОУ щодо юридичної особи ВАТ "Завод Термінал" (код 14312660).

Рішенням про результати розгляду заяви № 10 від 30.07.2019 комісією при Головному управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області вирішено підтвердити позивачці пільговий стаж роботи за період з 01.11.1991 до 21.08.1992. Водночас відмовлено у підтвердженні періодів роботи з 16.09.1991 до 30.10.1991, з 22.08.1992 до 30.09.1997, з 01.10.1997 до 31.03.1998 та з 01.04.1998 до 01.09.2004 як такого, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

На підставі цього рішенням за № 023830007046 від 16.09.2019 відповідач відмовив позивачці у призначенні пільгової пенсії згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". В рішенні, зокрема, зазначено, що до пільгового стажу роботи позивачки не зараховано період роботи з 16.09.1991 до 30.10.1991, враховуючи те, що позивачка працювала ученицею ливарника пластмас у цеху № 15 , а учні не користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення. Крім того, в рішенні відповідач вказує на те, що позивачці не зараховано період роботи з 22.08.1992 до 30.09.1997, оскільки відсутні дані про результати проведення атестації робочих місць, з 01.10.1997 до 31.03.1998 на НВК "Приладобудівельний завод" та з 01.04.1998 до 01.09.2004 на НВК "Терпласт", оскільки позивачкою не надані документи про ліквідацію зазначених підприємств, а також відсутні дані про результати проведення атестації робочих місць.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що у позивачки відсутній спеціальний стаж роботи в шкідливих та важких умовах праці, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Вважаючи незаконною відмову відповідача у призначенні пільгової пенсії, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з Європейською соціальною хартією (переглянута) від 03 травня 1996 року, що ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V та набрала чинності для України з 01 лютого 2007 року (далі - Хартія), кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи:

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування":

жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Ідентичні норми закріплено у п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Крім того, згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Суд зауважує, що на час звернення з заявою до відповідача щодо призначення пільгової пенсії, позивачка досягла встановленого законом віку та мала достатній страховий (більше 24 років) та спеціальний стаж (більше 12 років) для призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Це, насамперед, підтверджується записами в трудовій книжці позивачки, як основного документу про трудовий стаж особи.

До того ж, як видно з довідки № 22/51 від 15.11.2005 ВАТ "Завод Термінал" про уточнення особливого характеру роботи, який необхідний для призначення позивачці пільгової пенсії, у період з 06.11.1991 до 01.09.2004 позивачка працювала повний робочий день ливарником на одному підприємстві, яке змінювало свої назви, та була зайнята на роботах із застосуванням шкідливих та важких умов праці, а саме з 01.11.1991 до 01.10.1997 у Вінницькому ВО "Термінал", з 01.11.1991 до 01.10.1997 у ВАТ "Завод"Термінал", з 01.10.1997 до 31.03.1998 у НВК "Приладобудівельний завод", з 01.04.1998 до 01.09.2004 у НВК "Терпласт".

Водночас вказана посада передбачена Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Так, посада, на якій працювала позивачка "ливарник пластмас" передбачена Списком № 2 виробництв, цехів, професій та посад з тяжкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію та пільгових умовах та в пільгових розмірах, правом на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 "Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах".

Крім того, вищезазначена посада була віднесена до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і тяжкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію по віку (по старості) на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СССР № 10 від 26.01.1991 та Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах".

Отже, робота позивачки на ВАТ "Завод"Термінал", НВК "Приладобудівельний завод" та НВК "Терпласт" в період з 01.11.1991 по 02.09.2004 повністю підтверджується як записами в трудовій книжці, так й іншими належними та достовірними документами, зокрема довідкою № 22/51 від 15.11.2005 про підтвердження трудового стажу.

При цьому суд зазначає, що підприємство, на якому працювала позивачка, протягом вказаного періоду не ліквідовувалось, а фактично лише змінювало свою організаційно-правову форму та назву у зв`язку з проведенням реструктуризації. Натомість посада та суть роботи, яку виконувала позивачка, не змінювалися.

Відтак суд критично оцінює посилання відповідача на те, що позивачка не надала документи про ліквідацію підприємств НВК "Приладобудівельний завод" та НВК "Терпласт". Крім того, на думку суду, така вимога пенсійного органу неправомірно направлена до особи, яка до цих процесів немає жодного відношення.

Також матеріалами справи підтверджується те, що в період з 02.09.2004 до 22.11.2004 позивачка працювала ливарником виробів з пластмаси на ПП "Інтерпласт", де було проведено атестацію робочих місць за професією "ливарник пластмас" та надано висновок про віднесення цієї посади до Списку № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.

Натомість відповідач вказаний стаж роботи взагалі залишив поза увагою та безпідставно не врахував при обчисленні пільгового стажу позивачки та прийнятті оспорюваного рішення.

Відповідач також посилається на те, що не може бути зарахований до спеціального стаж роботи позивачки в період з 16.09.1991 до 30.10.1991 на посаді учня ливарника, оскільки ця посада не дає права на пільгове пенсійне забезпечення.

Суд зазначає, що вказаний факт слід вважати безспірним, адже сама позивачка це визнає. Разом з тим, навіть без урахування такого періоду як пільгового, позивачка має достатній стаж роботи на посаді ливарника пластмас для призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

При вирішенні справи суд також відхиляє доводи відповідача про відсутність відомостей про проведення атестації робочих місць на ВАТ "Завод"Термінал", НВК "Приладобудівельний завод" та НВК "Терпласт" в період з 22.08.1992 по 02.09.2004, як на підставу для відмови у призначенні позивачці пільгової пенсії.

Так, відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383), до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку проведення атестації відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Системний аналіз норм Закону України № 1788-ХІІ від 05.11.1991 "Про пенсійне забезпечення" та Порядку проведення атестації дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст. 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у чинному на період роботи Списку виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Отже, норми вищевказаних нормативно-правових актів визначають, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є сукупність обставин, а саме: наявність професії у відповідному Списку, зайнятість в умовах, передбачених Списком, повний робочий день та атестацію робочого місця за умовами праці. Відсутність вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права викладено в постановах Верховного Суду, зокрема від 23.01.2018 у справі № 732/2003/14, від 06.09.2018 у справі № 599/1425/16-а, від 05.03.2019 у справі № 679/774/16.

Водночас, як вже зазначалось, у спірний період посада ливарника пластмас (пластмасових виробів), яку займала позивачка, була передбачена відповідним Списком № 2. При цьому позивачка повний робочий день була зайнята на таких шкідливих та небезпечних роботах, що відповідачем не заперечується.

Більше того, довідкою ВАТ "Завод"Термінал" № 22/51 від 15.11.2005, яка була у розпорядженні відповідача, уточнюється особливий характер роботи позивачки, необхідний для призначення пільгової пенсії. Також у довідці зазначено, що атестація робочих місць на підприємстві проводилась 21.08.1996 згідно з наказом № 67-а.

Отже, під час розгляду справи судом встановлено, що звертаючись до відповідача з заявою про призначення пільгової пенсії на підставі ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до заяви позивачка додала усі необхідні документи (копії трудової книжки серії НОМЕР_2 , довідки № 22/51 від 15.11.2005, висновку № 09-02-140 від 09.12.2004, архівних та інших довідок тощо), які у своїй сукупності давали відповідачу змогу прийняти об`єктивне рішення щодо підтвердження стажу роботи позивачки на посадах, що дають право на призначення пільгової пенсії, чого, однак, зроблено не було.

Водночас суд наголошує, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Якщо ж у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Таким чином, записи у трудовій книжці та документи, які містяться у матеріалах справи та надавалися відповідачу, на переконання суду, підтверджують характер роботи позивачки у спірний період за Списком № 2 та дають підстави для зарахування цього періоду до спеціального стажу, що надає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Частинами першою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши доводи позивача, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності та беручи до уваги неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов, суд приходить до переконання про протиправність відмови відповідача у призначенні та виплаті позивачці пільгової пенсії. При цьому суд зазначає, що така відмова оформлена рішенням відповідача за № 023830007046 від 16.09.2019. Втім, позивачка помилково просить скасувати рішення про результати розгляду заяви № 10 від 30.07.2019, яке стало підставою для прийняття першого. Тому суд, керуючись положеннями ч. 2 ст. 9 КАС України, вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та з метою ефективного захисту порушених прав позивачки визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України № 023830007046 від 16.09.2019 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.

Відтак, у зв`язку з прийняттям вказаного рішення, належним способом захисту прав та законних інтересів позивачки є зобов`язання пенсійного органу призначити та виплачувати позивачці пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування") з 05.06.2019, тобто з дня звернення за пенсією (як просить позивачка і що не суперечить вимогам цього Закону).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа

Таким чином, у зв`язку з повним задоволенням позову, судові витрати позивачки на сплату судового збору в розмірі 768,40 грн належить стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 023830007046 від 16 вересня 2019 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 05 червня 2019 року призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

1) позивачка: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 );

2) відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100).

Судове рішення складено 27.11.2019.

Суддя Сало Павло Ігорович Ігорович