Рішення

від 18.11.2019 по справі 1.380.2019.003528

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.003528

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2019 року зал судових засідань №7

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючої-судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Староста М.М.,

за участю представників:

позивача Гринихи О.М., Нички Ю.В.,

відповідача Рибака Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом ТОВ Торгова компанія РІККО до Львівської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

ТОВ Торгова компанія РІККО (місцезнаходження: вул.Івана Франка, 6/72, м.Новояворівськ, Львівська область, 81054, код ЄДРПОУ 42440179) звернулося з позовною заявою до Львівської митниці ДФС (місцезнаходження:вул.Костюшка, 1, м.Львів, 79000, код ЄДРПОУ 39420875), в якій просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2019/000234/2 від 22.04.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209200/2019/00039 від 18.04.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем, за результатами перевірки поданої позивачем митної декларації, прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/000234/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209200/2019/00039, яким митну вартість товару визначено за другорядним методом - за ціною договору щодо подібних товарів. Вважає таке рішення необґрунтованим та таким, що суперечить нормам чинного законодавства. Крім того, зазначає, що надані позивачем до митного органу документи на підтвердження вартості товару не містять розбіжностей та дають можливість визначити митну вартість товару за основним методом, виходячи з ціни контракту щодо товарів, які імпортуються, що свідчить про порушення відповідачем передбаченого ст.57 Митного кодексу України порядку визначення митної вартості товару.

Ухвалою судді від 16.07.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою суду від 16.09.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що позивачем до митного оформлення не подано специфікацію, яка обов`язково додається до контракту. Також зазначає, що платіжне доручення, подане до митного оформлення, датоване 11.04.2019, а рахунок-фактура №403/03/2019 від 16.04.2019, тобто на момент оплати за товар рахунку-фактури ще не було. У рахунку фактурі зазначено, що оплата здійснюється шляхом передоплати на підставі проформи-інвойсу, проте таку до митного оформлення не було надано, що не дає можливості ідентифікувати даний платіжний документ із задекларованим товаром. Окрім того, вказує на те, що відповідно до ч.3 ст.53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визначена, проте, наданий прайс-лист визначає ціну товару з врахуванням знижки, але в ньому не вказано умови отримання даної знижки, що не дає можливості переконатися у наданні такої ціни необмеженому колу покупців. Відтак, встановивши відсутність достатніх відомостей та документів, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості відповідно до вимог чинного законодавства, тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених в обґрунтуваннях позовної заяви та додаткових поясненнях, наданих в судовому засіданні, просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, викладені у позовній заяві по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

09.04.2019 між ТОВ Торгова компанія РІККО та Mopex HIS Spolka z graniczona odpowiedzialnoscia Spolka komandytowa було укладено контракт №01/04/2019/UA про поставку виробів для прибирання в домашньому господарстві.

18.04.2019 ТОВ Торгова компанія РІККО подано до ВМО Яворів митного поста Західний митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ №UA209200/2019/00039 для здійснення митного оформлення імпортованого товару: вироби для прибирання в домашньому господарстві: КМ005 Насадка Моп 180 г-1440 шт, КМ006 Насадка Моп 200 г-1440 шт, КМ007 Насадка Моп 220 г-1200 шт, КМ008 Насадка Моп 240 г-960 шт, КМ010 Насадка Моп 280 г-960 шт .

Згідно декларації товар імпортовано на ТОВ Торгова компанія РІККО . Митну вартість заявлено за основним методом (за ціною договору) 87 026,59 злотих.

Разом з митною декларацією декларантом подано наступні документи: специфікацію №16/04/2019/403/03 від 16.04.2019, рахунок-фактуру №403/03/2019 від 16.04.2019, movement certificate №PL/MF/AN0253424 від 16.04.2019.

Відповідно до ст.53 Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана.

22.04.2019 позивач листом скерував відповідачу додаткові документи, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) №01/04/2019/UA від 09.04.2019, банківський платіжний документ №101 від 11.04.2019, CMR б/н від 16.04.2019, калькуляцію транспортних витрат №3/04 від 18.04.2019, висновок експертного товарознавчого дослідження №19/1/132 від 19.04.2019, митну декларацію країни відправлення №MRN 19PL381010Е0054611 від 16.04.2019.

22.04.2019 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2019/000234/2, відповідно до графи 30 рішення, відкоригована вартість товару склала 4006,92 євро, товар - вироби для прибирання в домашньому господарстві: КМ005 Насадка Моп 180 г-1440 шт, КМ006 Насадка Моп 200 г-1440 шт, КМ007 Насадка Моп 220 г-1200 шт, КМ008 Насадка Моп 240 г-960 шт, КМ010 Насадка Моп 280 г-960 шт. У графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів митним органом зазначено наступні розбіжності:

Митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-3 ст.53 МК України (не подано специфікацію до контракту, проформу-інвойс, експертний висновок не відповідає вимогам ПКМУ №1440 документи що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (калькуляція вартості перевезення).

Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України, здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. Під час розгляду документів було виявлено наступне - до митного оформлення не подано Специфікацію. Відповідно до п.1.2. контракту асортимент кількість і ціна товару в рамках цього контракту визначається в Специфікаціях, що додаються до даного контракту і являються його невідємною частиною. У п.6.1 контракту вказано, що покупець оплачує товар на основі рахунку інвойсу продавця шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця у наступному порядку: 100% перед поставкою товару. Платіжне доручення подане до митного оформлення датоване 11.04.2019 однак рахунок-фактура №403/03/2019 від 16.04.2019, тобто на момент оплати товару рахунку-фактури не було. У рахунку-фактурі зазначено, що оплата здійснюється шляхом передоплати на підставі проформи-інвойсу. Проформа-інвойс до митного оформлення не недана, що не дає можливості ідентифікувати даний платіжний документ із задекларованим товаром - калькуляція транспортних витрат №3/04 від 18.04.2019 не відповідає вимогам наказу №599 від 24.05.2012. Калькуляція не містить відомостей про особу яка її видала.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: зовнішньоекономічний договір (контракт), або документ який його замінює та додатки до нього у разі їх наявності якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. За результатами вивчення додатково наданих декларантом документів встановлено: у висновку експертного товарознавчого дослідження №19/1/132 від 19.04.19, експертом проведено розрахунок значення вартості товару з врахуванням цін зовнішнього та внутрішнього ринків. Під час проведення даних розрахунків експертом застосовано коефіцієнт відповідно до п.16 ч.2 (джерело 3), що враховує уторгування зазвичай ціни фактичних угод нижчі цін пропозиції, згідно з інформацією мережі Інтернет. При цьому у таблиці №4 на даний тип товару знижка складає 10-30,11 % (експертом застосовано знижку 30%) а у таблиці №8 на даний тип товару знижка складає 16-40 % (експертом застосовано знижку 40%), Експертом не обґрунтовано застосування різних значень знижки при обчисленні одного й того ж коефіцієнту. Відповідно до пп. 52, 54 Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого ПКМУ від 10.09.2018 №1440, оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків, а також зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього із забезпеченням режиму конфіденційності згідно з умовами договору на проведення оцінки майна та дотриманням вимог законодавства; наданий прайс-лист (Oferta AGD 2019) визначає ціну товару з врахуванням знижки (DISCOUNT). Однак умови отримання даної знижки не вказані, що не дає можливості переконатися у наданні такої ціни необмеженому колу покупців.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 МКУ, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 57 МКУ Львівською митницею ДФС було проведено консультацію з декларантом.

Послідовно розглянувши можливість застосування методів визначення митної вартості митниця встановила неможливість застосування методу визначення митної вартості 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні товари .

Разом з рішенням про коригування митної вартості 22.04.2019 відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209200/2019/00039.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач з вказаними рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що суперечать поданим декларантом документам та нормам чинного законодавства, а тому звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України № 4495-VІ від 13.03.2012 року (надалі за текстом - МК України).

Положеннями ст. 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Положення ст. 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як встановлено судом, разом з митною декларацією декларантом для митного оформлення подано специфікацію №16/04/2019/403/03 від 16.04.2019, рахунок-фактуру №403/03/2019 від 16.04.2019 та movement certificate №PL/MF/AN0253424 від 16.04.2019.

Разом з тим, під час здійснення митного контролю за МД №UA209200/2019/008756 від 18.04.2019 було встановлено, що специфікацію до митного оформлення подано не було.

Як слідує з п.1.2 контракту асортимент, кількість і ціна товару визначається в Специфікаціях, що додаються до контракту і являються невід`ємною його частиною .

Суд звертає увагу на те, що документ за №16/04/2019/403/03 від 16.04.2019, що був поданий до митного оформлення не відповідає п.1.2 контракту, оскільки в такому відсутня інформація щодо ціни товару та відсутнє посилання на контракт, тобто не є специфікацією до контракту.

Окрім того, у п.1.6 контракту вказано, що покупець оплачує товар на основі рахунку інвойсу продавця шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця в наступному порядку: 100% перед поставкою товару .

З матеріалів справи судом встановлено, що платіжне доручення, подане до митного оформлення, датоване 11.04.2019, а рахунок-фактура №403/03/2019 від 16.04.2019, тобто на момент оплати товару, рахунку-фактури не було.

Також у рахунку-фактурі зазначено, що оплата здійснюється шляхом передоплати на підставі проформи-інвойсу, проте такий документ декларантом не було подано.

Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача, що за наявними вищевикладеними розбіжностями у документах, які були виявлені посадовою особою митниці під час митного оформлення, у відповідача виникли підстави для сумнівів з приводу достовірності задекларованої позивачем митної вартості товарів.

Згідно зі ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідно до частини 5 статті 54 МК України має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до п.2 р.2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, вивчення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом ДФС України від 11.09.2015 року №689 (далі - Методичні рекомендації), робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється шляхом: вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості; перевірки документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування; перевірки включення/не включення складових митної вартості, у тому числі, на підставі наявної в органу доходів і зборів інформації щодо наявності таких складових митної вартості (результати документальних перевірок, відповіді на запити для встановлення автентичності тощо); порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в органу доходів і зборів інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; перевірки наявності взаємозв`язку продавця та покупця; перевірки інформації, наданої декларантом або уповноваженою особою, при продажу товарів між пов`язаними особами щодо наближеності митної вартості товарів, визначеної основним методом до однієї з операцій, які наведені у частині вісімнадцятій статті 58 Кодексу; перевірки особливостей формування вартості окремих видів товарів відповідно до розділу 3 Методичних рекомендацій; перевірки рівня заявленої митної вартості товарів при наявності знижок/нарахувань з/до ціни оцінюваних товарів та їх обґрунтування і документальне підтвердження; перевірки наявності продажу оцінюваних товарів на експорт в Україну; перевірки наявності ознак підробки документів, які підтверджують митну вартість товарів; перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів; перевірки наявності прийнятих іншими митницями рішень про коригування митної вартості товарів, що ввозились на виконання того ж зовнішньоекономічного договору (контракту) або документа, який його замінює, що й оцінювані товари за результатами спрацювання критерію автоматизованої системи аналізу та управління ризиками; перевірки та аналізу документів, додатково поданих органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до статті 53 Кодексу.

Таким чином, керуючись ч. 3, ч. 5 ст. 53 МК України, з метою перевірки обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товару, Львівською митницею ДФС повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як встановлено судом, декларантом було подано додатково наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) №01/04/2019/UA від 09.04.2019, банківський платіжний документ №101 від 11.04.2019, CMR б/н від 16.04.2019, калькуляцію транспортних витрат №3/04 від 18.04.2019, висновок експертного товарознавчого дослідження №19/1/132 від 19.04.2019, митну декларацію країни відправлення №MRN 19PL381010Е0054611 від 16.04.2019.

У висновку експертного товарознавчого дослідження №19/1/132 від 19.04.19, експертом проведено розрахунок значення вартості товару з врахуванням цін зовнішнього та внутрішнього ринків. Під час проведення даних розрахунків експертом застосовано коефіцієнт відповідно до п.16 ч.2 (джерело 3), що враховує уторгування зазвичай ціни фактичних угод нижчі цін пропозиції, згідно з інформацією мережі Інтернет.

Як встановлено судом з висновку експертного товарознавчого дослідження, у таблиці №4 на даний тип товару знижка складає 10-30,11 % (експертом застосовано знижку 30%), а у таблиці №8 на даний тип товару знижка складає 16-40 % (експертом застосовано знижку 40%).

Проте, експертом не було обґрунтовано застосування різних значень знижки при обчисленні одного й того ж коефіцієнту.

Суд також враховує надані в судовому засіданні покази експерта ОСОБА_1 , який складав висновок експертного товарознавчого дослідження №19/1/132 від 19.04.2019, останній не зміг пояснити підстав застосування максимальних знижок 30% і 40% на митну вартість товару, а саме Насадки МОР артикул - КМ005, КМ006, КМ007, КМ008, КМ010, код товару згідно УККТЗЕД - 6307109000.

Окрім того, щодо поданої декларантом додатково калькуляції транспортних витрат №3/04 від 18.04.2019, суд встановив, що така не містить відомостей про особу, яка її видала.

А щодо наданого прайс-листа, такий визначає ціну товару з врахуванням знижки, однак умови отримання такої знижки не були встановлені, що не дає можливості переконатись у наданні такої ціни необмеженому колу покупців.

Також, суд звертає увагу на те, що декларантом, при вимозі митного органу додати додаткові документи, так і не було подано проформи-інвойсу.

В судовому засіданні також було допитано декларанта ОСОБА_2 , який пояснив, що ним було подано для митного оформлення всі документи, які йому були надані ТОВ Торгова компанія РІККО . Також зазначив, що на вимогу митного органу було подано додаткові документи.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У зв`язку з вищевикладеним встановлені передбачені ч. 6 статті 54 МК України підстави для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 МК України, декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Також згідно з ч.4 статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, які затверджені наказ Міністерства фінансів України 24.05.2012 року № 598 у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів вказується про проведення процедури консультацій між органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів.

Судом встановлено, що з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості з урахуванням інформації, яка наявна в органі доходів і зборів, між декларантом та митним органом була проведена консультація, про що наявні записи у рішенні про коригування митної вартості товарів.

Згідно частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 коментованої статті Кодексу основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Відповідно до ст.59 МКУ, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Враховуючи вказані вище вимоги митним органом для визначення митної вартості використано метод 2б (ст.60 МКУ). Як джерело інформації для коригування митної вартості використано вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, тобто з товарами, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів. Митна вартість подібних (аналогічних) товарів, відповідно до наявної у митного органу інформації, становила 3,06 євро/кг (митна декларація №UA125250/2019/803697, згідно якої на митну територію України 04.04.2019 ввозився товар, а саме запаски для швабр бавовняні загальною вагою 1 061,96 кг).

Так, судом встановлено, що оскільки митну вартість товарів не можна було визначити шляхом використання методу, зазначеного у ст.58 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та за результатом проведеної консультації між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано метод 2б за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Крім того, у рішенні про коригування митної вартості зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Разом з тим, суд зазначає, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосований у зв`язку з відсутністю в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні товари.

Враховуючи вищевикладене, та те, що декларантом не надано у повному обсязі додаткових документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів, суд приходить висновку про правомірність оскаржуваного рішення та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що оскаржувані ТОВ Торгова компанія РІККО рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2019/000234/2 від 22.04.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209200/2019/00039 від 22.04.2019 року винесені Львівською митницею ДФС відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому не підлягають скасуванню.

Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

у задоволенні позову - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 28.11.2019 року.

Суддя ОСОБА_3 Уляна Володимирівна