Постанова

від 02.11.2009 по справі 2а-5653/09/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № 24/140

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 листопада 2009 року 14:41 № 2а-5653/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Власенкової О.О. при секретарі судового засідання Чернишевій О.В. вирішив у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва до відповідача 1Товариства з обмеженою відповідальністю Екотехнології (далі -ТОВ Екотехнології , відповідач 1) до відповідача 2Товариства з обмеженою відповідальністю Технопоставка (далі -ТОВ Технопоставка , відповідач 2) про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочином за участю представників :

від позивача: Федоров С.Ф. (за довіреністю) від відповідача 1:Маматов О.В. (директор), Яновицький Є.О. (за довіреністю) від відповідача 2:не прибув

Обставини справи:

Позивач - Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідачів про стягнення з кожного з них в доход держави вартості отриманого внаслідок виконання господарських зобов`язань за нікчемними правочинами, в розмірі 34 128,52 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у період з 01 грудня 2005 року по 30 вересня 2006 року між відповідачами вчинено низку усних правочинів щодо поставки товару (комплектуючих), які, на думку позивача, є нікчемними, оскільки вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та порушують публічний порядок.

Зокрема, позивач посилається на письмові пояснення засновника та генерального директора ТОВ Технопоставка`ОСОБА_1, відібрані співробітниками ГВПМ ДПІ у Деснянському районі м.Києва, який стверджує, що не вчиняв жодних дій щодо створення названого товариства, не здійснював господарську діяльність цього товариства, а тому всі правочини, вчинені відповідачами, вчинені всупереч волевиявленню ОСОБА_1 , а отже не відповідають законодавству, порушують конституційні права і свободи ОСОБА_1, порушують публічний порядок та заподіюють шкоду державі шляхом ненадходження податків у повному обсязі до Державного бюджету України.

Представники відповідача 1 вважають позов необґрунтованим і безпідставним з огляду на те, що вчинені правочини не суперечать вимогам закону та інтересам держави, укладені в межах правосуб`єктності сторін та виконані сторонами повністю. Вказують на те, що при вчиненні правочинів відповідач 1 використовував інформацію щодо відповідача 2, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також у відкритому доступі на web-сайті ДПА України за адресою www.sta.gov.ua .

Зокрема, на час вчинення правочинів відповідач 2 значився у Єдиному державному реєстрі підприємств, установ та організацій України. Відповідно до частини 2 статті 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Відповідно до відомостей про платників податку на додану вартість, розміщених на web-сайті ДПА www.sta.gov.ua відповідач 2 на час вчинення правочинів в установленому порядку був зареєстрований платником податку на додану вартість, одержав свідоцтво платника податку на додану вартість за № 36395462 та йому присвоєно податковий номер НОМЕР_1.

Відповідач 2 заперечень на позовну заяву не надав, у судове засідання представника не направив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином -за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі підприємств, установ та організацій України. Судові повістки, направлені за цією адресою, повертались на адресу суду з відмітками на поштових повідомленнях про відсутність відповідача 2.

На підставі частини 3 статі 160 КАС України в судовому засіданні 02 листопада 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Протягом 01 грудня 2005 року -30 вересня 2006 року між відповідачами укладено низку усних правочинів щодо поставки товару (комплектуючих), на що виписані податкові накладні, які містяться в матеріалах справи.

Податкова накладнаНоменклатураОдин. виміруКількістьСума, грн.у т.ч. ПДВ, грн..Період включення до податкового кредиту номердата 21 01.12.2005комплектуючішт. 585 51854,02 8642,34грудень 2005 р. 24 10.01.2006комплектуючішт. 44 12626,34 2104,39січень 2006 р. 114 01.02.2006комплектуючішт. 190 20684,98 3447,50лютий 2006 р. 239 01.03.2006комплектуючішт. 282 22219,08 3703,18березень 2006 р. 304 20.03.2006комплектуючішт. 96 22052,06 3675,34березень 2006 р. 369 03.04.2006комплектуючішт. 369 7153,22 1192,20квітень 2006 р. 424 17.04.2006комплектуючішт. 354 15916,10 2652,68квітень 2006 р. 481 04.05.2006комплектуючішт. 127 16542,48 2757,08травень 2006 р. 525 18.05.2006комплектуючішт. 78 20622,50 3437,08травень 2006 р. 587 01.06.2006комплектуючішт. 97 33022,74 5503,79червень 2006 р. 642 15.06.2006комплектуючішт. 348 38850,97 6475,16червень 2006 р. 732 05.07.2006комплектуючішт. 365 30005,78 5000,96липень 2006 р. 783 17.07.2006комплектуючішт. 429 20858,36 3476,39липень 2006 р. 847 01.08.2006комплектуючішт. 767 50470,79 8411,80серпень 2006 р. 953 01.09.2006комплектуючішт. 205 31562,53 5260,42вересень 2006 р. Разом: 394 441,96 65 740,33

Фактичне отримання товару ТОВ Екотехнологія підтверджується видатковими накладними:

Видаткова накладнаНоменклатураОдин. виміруКількістьСума без ПДВ, грн.у т.ч. ПДВ, грн..Сума з ПДВ, грн.. номердата 21 01.12.2005комплектуючішт. 585 43211,68 8642,34 51854,02 24 10.01.2006комплектуючішт. 44 10521,96 2104,39 12626,35 114 01.02.2006комплектуючішт. 190 17237,48 3447,50 20684,98 239 01.03.2006комплектуючішт. 282 18515,90 3703,18 22219,08 304 20.03.2006комплектуючішт. 96 18376,72 3675,34 22052,06 369 03.04.2006комплектуючішт. 369 5961,02 1192,20 7153,22 424 17.04.2006комплектуючішт. 354 13263,42 2652,68 15916,10 481 04.05.2006комплектуючішт. 127 13785,40 2757,08 16542,48 525 18.05.2006комплектуючішт. 78 17185,42 3437,08 20622,50 587 01.06.2006комплектуючішт. 97 27518,95 5503,79 33022,74 642 15.06.206комплектуючішт. 348 32375,81 6475,16 38850,97 732 05.07.2006комплектуючішт. 365 25004,82 5000,96 30005,78 783 17.07.2006комплектуючішт. 429 17381,97 3476,39 20858,36 847 01.08.2006комплектуючішт. 767 42058,99 8411,80 50470,79 953 01.09.2006комплектуючішт. 205 26302,11 5260,42 31562,53 Разом: 328701,63 65740,33 394441,96

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок між відповідачами -контрагентами за зобов`язаннями проведений у повному обсязі, а саме ТОВ Екотехнології`сплатило на розрахунковий рахунок ТОВ Технопоставка`в АКБ Легбанк № НОМЕР_2, МФО 300056 кошти в сумі 394 441,96 грн., в т.ч. ПДВ -65 740,33 грн.

Відповідач 1 надалі реалізував придбаний у відповідача 2 товар, про що свідчать видаткові накладні, які містяться в матеріалах справи.

Суд не вбачає правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов`язання пов`язує з наступним:

1) невідповідністю його змісту вимогам закону;

2) наявністю мети , що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства;

3) укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності).

Відповідно до частини 1 статті 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов`язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін -у разі виконання обома сторонами -в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов`язанням, а в разі виконання зобов`язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Положення статей 207 та 208 Господарського кодексу України слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до статі 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а тому згідно з частиною 1 статті 203, частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Вирішуючи цей спір, суд повинен з`ясувати наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання правочину нікчемним і настання відповідних юридичних наслідків.

Зокрема, позивач має довести суду у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета вчинення правочинів, а також умисну вину сторін (сторони) правочинів.

Наявність у сторін (сторони) правочину мети завідомо суперечної інтересам держави або суспільства означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність чиненого правочину, а також суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Протиправність мети має безпосередній зв`язок з умислом, як однією з форм вини. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що вчинила правочин від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження. За відсутності таких повноважень наявність умислу у юридичної особи не може вважатися встановленою.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців засновником та керівником Товариства з обмеженою відповідальністю Технопоставка`зазначено ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 ).

З письмових пояснень ОСОБА_1 , відібраних співробітниками ГВПМ ДПІ у Деснянському районі м. Києва, вбачається що останній жодних дій щодо створення ТОВ Технопоставка`не вчиняв, господарської діяльності від імені товариства не здійснював.

ОСОБА_1 викликався у судове засідання як свідок, однак в судове засідання не прибув, а тому, ураховуючи наявність в матеріалах справи вищевказаних письмових пояснень названої особи, суд вбачає за можливе розглядати справу з урахуванням цих письмових пояснень.

Таким чином у особи, яка від імені ТОВ Технопоставка`вчинила правочини з ТОВ Екотехнологї , таких повноважень не було, а тому наявність умислу у ТОВ Технопоставка`не може вважатися встановленим.

Водночас суд не вбачає умислу в діях ТОВ Екотехнології , який при вчиненні правочинів з ТОВ Технопоставка`керувався інформацією щодо останнього, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також у відкритому доступі на web-сайті ДПА України за адресою www.sta.gov.ua

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" , якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

На момент вчинення правочинів протягом 01 грудня 2005 року -30 вересня 2006 року між відповідачами ТОВ Технопоставка`значилось у Єдиному державному реєстрі, мало свідоцтво платника податку на додану вартість, код ЄДРПОУ 33788949, було зареєстроване Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією 21 листопада 2005 року за № 10001092540. Отже, відповідач 1 використовував вищевказану інформацію, яку обґрунтовано вважав достовірною.

Ураховуючи те, що позивачем не надано доказів існування та форми прояву мети, завідомо суперечної інтересам держави та суспільства, неможливим є й встановлення форми вини відповідачів при вчиненні правочинів.

Виходячи з недоведеності позивачем наявності у відповідачів мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, відсутні обставини, які б свідчили про існування умислу у відповідачів, як обов`язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування щодо них адміністративно-господарських санкцій, суд вважає позов необґрунтованим.

Окрім того, санкція, передбачена частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України є адміністративно-господарською в розумінні статі 238 цього ж Кодексу, а, отже, може застосовуватись з дотриманням строків, встановлених статтею 250 цього Кодексу -протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Так, відповідно до частини статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Санкція, передбачена частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України відповідає цьому визначенню.

Органом державної влади, уповноваженим застосовувати таку санкцію, згідно з частиною 6 статті 41 Конституції України, частини 1 статті 208 Господарського кодексу України є суд.

Відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України, частини 3 статті 217 Господарського кодексу України така санкція може застосовуватись лише до тих суб`єктів господарювання, які скоїли порушення.

У спірному випадку правочини вчинені та виконано сторонами у період з 01 грудня 2005 року по 30 вересня 2006 року, отже строки застосування санкції пропущені.

За наведених обставин та правових норм у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 206, 228, 250 Господарського кодексу України, частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України, статтями 69-71, 94, 158-11163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст.254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Власенкова О.О.