Постанова

від 25.01.2010 по справі 2а-5414/09/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 січня 2010 року 10:00 № 2а-5414/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Поліщук О.А. вирішив адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Трейд ЛТД" Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгбудсервіс-М" про стягнення заборгованості в розмірі 367652,08грн. За участю представників сторін:

від позивачаКириленко М.Є. -представник за довіреністю від відповідача-1не з`явився від відповідача-2не з`явився Державна податкова інспекція у Дарницькому районі міста Києва звернулася до суду з позовом про стягнення в дохід Державного бюджету України окремо з кожного з відповідачів коштів, одержаних за договором, вчиненим з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства в сумі по 367 652 грн. (заява про уточнення позовних вимог від 12.01.2010).

Позовні вимоги мотивовані тим, що, на думку позивача, договір № 151 від 01.04.2008, вчинений відповідачами з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Відповідачі, належним чином повідомлені про дату, місце і час розгляду адміністративної справи, в жодне судове засідання не з`явилися, витребуваних документів, пояснень чи заперечень суду не надали.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега-Трейд ЛТД" (далі -відповідач - 1) засноване ОСОБА_1 та зареєстроване Дарницькою у місті Києві державною адміністрацією 18.10.2007 р. (код ЄДРПОУ 35510692).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгбудсервіс-М" (далі -відповідач -2) засноване ОСОБА_2 та зареєстроване виконкомом Дніпропетровської міської ради 24.01.2007 р. (код ЄДРПОУ 34884601).

Взаємовідносини між відповідачами виникли врегульовані договором про надання посередницьких послуг від 01.04.2008 р. № 151.

Відповідачем-1, згідно договору, як продавцем послуг, було видано податкові накладні. В розрахунок за надані послуги, відповідач-2 перерахував грошові кошти на рахунок відповідача-1.

Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва, на підставі службової ГВПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 15.04.2009 р. № 2829/7/26-2/3, була проведена невиїзна документальна перевірка щодо питань проведення взаємовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Трейд ЛТД" з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгбудсервіс-М" за періоди з квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2008 року.

У результаті перевірки було виявлено порушення норм законодавства з податку на додану вартість, а саме: п.п. 7.3.1 п.п. 7.3. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", чим занижено податок на додану вартість на загальну суму 367 335, 00 грн. за період з квітня по вересень 2008 року (квітень -200 131,52 грн., травень -107 515,72 грн., червень -29 431,09 грн., серпень -8 450,00 грн., вересень -21 806, 67 грн.), про що складено відповідний висновок від 24.04.2009 р.

З огляду на виявлені порушення позивач прийшов до висновку, що договір, яким врегульовані взаємовідносини між відповідачами, є таким, що суперечить інтересам держави і суспільства, у зв`язку з його нікчемністю.

При цьому, як вбачається з доводів позивача нікчемність правочину останній обґрунтував нормами, які регулюють недійсність оспорюваного правочину, так і нікчемність правочину (визнання якого недійсним у судовому порядку не вимагається).

Відповідно до ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов`язання пов`язує з наступним:

1) невідповідністю його змісту вимогам закону;

2) наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства;

3) укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). До оспорюваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 ЦК України).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов`язкова ознака -специфічна мета -порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов`язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника -фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставши можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Позивачем не надано доказів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання відповідачами у даній справі договору № 151 від 01.04.08.

Крім того, позивачем не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у відповідачів, як обов`язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про безпідставність позиції позивача щодо визначення спірного правочину як такого, що укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Одночасно суд звертає увагу, що наявність порушень податкового законодавства, що була встановлена позивачем під час проведення перевірки, є приводом для застосування до відповідачів відповідальності, згідно з вимогами законодавства у сфері оподаткування.

Відповідно до ч.1 ст.208 Господарського кодексу України передбачено, якщо господарське зобов`язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов`язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов`язанням, а у разі виконання зобов`язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Позивачем не надано суду доказів визнання недійсним у судовому порядку договору № 151 від 01.04.08, укладеного між відповідачами 1 та 2.

Отже, заявлена позивачем вимога про застосування наслідків визнання недійсним спірного правочину викладена без урахування приписів зазначеної вище норми, а також належним чином не обґрунтована, що підтверджується обставинами, які встановлені судом та викладені вище.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач по справі, як суб`єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов`язку щодо доказування.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об`єктивно, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представника позивача по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ :

У позові Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києві відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Р.О. Арсірій