Постанова

від 28.11.2019 по справі 823/1830/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 823/1830/17 Суддя (судді) першої інстанції: Добрянська Я.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу приватного підприємства Архбуд на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2019 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: не зазначена) у справі за позовом приватного підприємства Архбуд до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови від 21 серпня 2017 року, -

В С Т А Н О В И В :

ПП Архбуд звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державно-будівельної інспекції у Черкаській області Безкровної Катерини Василівни від 21 серпня 2017 року № 28/1023-5.5/910 про визнання приватного підприємства Архбуд винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладення штрафу в розмірі 151560, 00 гривень.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2019 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити, вважаючи, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що акт разом з приписом ПП Архбуд до 09.09.2017 року не було вручено, що фактично позбавило можливості його виконати.

Також апелянт зазначає, що з оскаржуваної постанови інспектора та рішення суду першої інстанції незрозуміло, з яких міркувань визначено розмір штрафу саме 151560, 00 гривень.

Позивач вважає, що розмір штрафу повинен складати 46320, 00 грн (1544 х 30 = 46320).

До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив, зареєстрований 25.11.2019 р. за вх. № 42843, у якому відповідач зауважує, що управлінням було надіслано рекомендованим листом 1800207755168 (фіскальний чек про поштове відправлення від 14.07.2017 р. № 00009092500074) на юридичну адресу приватного підприємства Архбуд повідомлення про проведення планового заходу на об`єкті з 27.07.2017 р. до 09.08.2017 р.

Повідомлення про проведення планової перевірки вручено адресату особисто 04.08.2017 р.

Також відповідач зазначає, що головному інженеру проекту - Буряку Ігорю Миколайовичу повідомлено про проведення планової перевірки на об`єкті телефоном, зазначеним у декларації про початок виконання будівельних робіт від 25.05.2017 р. № ЧК 082171450673.

Будь-яких пояснень щодо неможливості бути присутнім під час здійснення планової перевірки та складання матеріалів перевірки від ПП Архбуд до управління не надходило. З огляду на що, зауваження ПП Архбуд щодо позбавлення права отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки відповідач вважає необґрунтованими.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явилися.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 28.11.2019 р. постановлено про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем 13 липня 2017 року направлено повідомлення № 1023-5.8/719 про проведення планового заходу, а саме у період з 27.07.2017 року по 09.08.2017 року здійснення планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкти будівництва за адресою: Будівництво магазину промислових товарів Олімп , вул . Свободи , 22, м. Корсунь-Шевченківський, Черкаська область.

З метою проведення перевірки інспектори державного архітектурно-будівельного контролю 09 серпня 2017 року прибули на об`єкт перевірки.

За результатами планового контрольного заходу було виявлено ряд порушень законодавства з боку проектної організації:

- в декларації зазначений наказ ПП Архбуд від 28.04.2017 р. № 3 Про проектування та призначення особи відповідальної за авторський нагляд , проте на перевірку наданий наказ ПП Архбуд від 28.04.2017 р. № 3 про призначення головного інженера проекту;

- в декларації особою, відповідальною за здійснення авторського нагляду, зазначено Буряка Ігоря Миколайовича , проте на перевірку надано наказ від 05.06.2017 р. № 7 про призначення особи, відповідальної за здійснення авторського нагляду, Педченко Галини Олександрівни ;

- договір підряду з ТОВ Торговий дім СОМ від 30.05.2017 р., договір на надання послуг по авторському нагляду з ПП Архбуд від 30.05.2017 р., наказ ПП Архбуд № 7 від 05.06.2017 р. складені після подання та реєстрації декларації;

- в декларації зазначено, що загальна площа складає 350,1 м 2 , корисна площа складає 325, 4 м 2 , проте за наданим на перевірку робочим проектом загальна площа складає 389,4 м 2 , площа торгівельної зали (корисної площі) складає 347, 1 м 2 ;

- робочий проект розроблений без врахування вихідних даних, а саме:

- завдання на проектування не визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об`єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва, вимог щодо створення доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;

- завдання на проектування затверджене як додаток № 1 до договору від 26.05.2017 р. № 44.5 (даний договір на перевірку не надано), тобто після розробки проекту та подання і реєстрації декларації;

- згідно технічних умов № 74-12/2016 від 29.08.2016 р. стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок необхідно запроектувати та встановити ГРП-0,4 кВ, запроектувати та побудувати ЛЕП-0,4 кВ, проте на перевірку надано проект без розроблення розділу електропостачання;

- робочий проект розроблений без дотримання вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, а саме:

- склад проектної документації не є достатнім для оцінки проектних рішень та їх реалізації - відсутні розділи проекту генеральний план, опалення-вентиляції, водопостачання-каналізації, пожежогасіння, проект організації будівництва, у специфікаціях відсутнє маркування бетону, конструктивні рішення з влаштування залізобетонних монолітних конструкцій;

- в пояснювальній записці відсутнє підтвердження ГІПа про відповідність чинним нормам, правилам та стандартам;

- титульний аркуш загальної пояснювальної записки та титульний аркуш робочого проекту (альбому з робочими кресленнями) не завірені персональною печаткою ГІПа;

- зміни до проекту здійснюються не у відповідності до вимог розділу 8 ДСТУ Б А.2.4-4:2009 Основні вимоги до проектної та робочої документації ;

- не забезпечено розроблення в проекті заходів щодо доступності будинку для маломобільних груп населення (відсутній пандус у вхідній групі).

Директор замовника будівництва та керівник підрядника від підписання акту відмовився. Представник позивача на перевірку не з`явився.

09 серпня 2017 року головними інспекторами будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Держархбудінспекції у Черкаській області Безкровною К. В. та Товкес Н. В. складено відносно позивача протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №151, яким представнику позивача, повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Крім того, 09 серпня 2017 року головними інспекторами будівельного нагляду інспекційного відділу управління Держархбудінспекції у Черкаській області Безкровною Катериною Василівною та Товкес Наталією Василівною винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 136, яким від позивача вимагалось розробити проектну документацію згідно вимог державних будівельних стандартів до 09.09.2017 р.

Матеріали перевірки (в тому числі, припис та протокол № 151) направлено на адресу позивача 11.08.2017 р., що підтверджується фіскальним чеком (а. с. 98 Т. 1).

21 серпня 2017 року відповідачем відносно позивача прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 28/1023-5.5/910, якою на позивача накладено штраф у розмірі 151560, 00 грн за порушення вимог абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності (а. с. 99-100 Т. 1).

Надаючи правову оцінку обставин справи, колегія суддів звертає увагу на таке.

Предметом перегляду судом апеляційної інстанції в межах доводів апеляційної скарги є доводи суду першої інстанції щодо своєчасності отримання позивачем припису № 136 в розрізі можливості усунення виявлених недоліків з метою запобігання винесенню оскаржуваної постанови та правильність здійснення відповідачем розрахунку штрафних санкцій.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок № 553) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно пункту 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Частиною 3 статті 41 Закону № 3038, пунктом 11 Порядку № 553 визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію;

10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки;

11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об`єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

Відповідно до п. 14 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний:

- допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

- одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу;

- виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 17 Порядку № 533 визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Згідно пункту 19 Порядку № 533 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

У відповідності до ч. 3 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою КМ України від 6 квітня 1995 р. № 244, штрафи накладаються на суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб`єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Як свідчать вищепроцитовані норми, припис та штраф за порушення норм у сфері містобудівної діяльності є різними актами, перший з яких спрямований ініціювати усунення порушень норм законодавства, а другий - притягнення позивача до відповідальності.

При цьому, як свідчать матеріали справи, приписом № 136 позивача зобов`язано усунути виявлені порушення до 09.09.2017 р., в той час як оскаржувана постанова винесена 21.08.2017 р.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає доводи позивача про необхідність дослідження питання своєчасності отримання припису як підстави для скасування оскаржуваної постанови необґрунтованими, оскільки виконання припису позивачем та складення відносно нього оскаржуваної постанови не перебувають у причинно - наслідковому зв`язку та є самостійними заходами впливу на порушника.

В частині правомірності визначення суми накладення штрафу колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР суб`єкти містобудування, які здійснюють проектування об`єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев`яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відтак доводи апелянта в частині невірного обрахунку відповідачем штрафу у оскаржуваній постанові спростовуться вказаною нормою.

Таким чином, доводи апеляційної скарги відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства Архбуд на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2019 року у справі за позовом приватного підприємства Архбуд до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови від 21 серпня 2017 року залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя В. Ю. Ключкович Суддя А. Б. Парінов

(Повний текст постанови складено 28.11.2019 р.)