Рішення

від 28.11.2019 по справі 724/1641/19

ХОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 724/1641/19 Провадження № 2/724/577/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2019 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Руснак А.І.

секретаря судового засідання: Татарчук Л.А.

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хотині Чернівецької області справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Ставробільської районної державної адміністрації, Служба у справах дітей виконкому Центрально-Міської районної в місті ради про надання дозволу на зняття з реєстрації місця проживання та реєстрації місця проживання дитини без згоди батька, -

В С Т А Н О В И В:

16 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Хотинського районного суду Чернівецької області з позовною заявою до ОСОБА_2 про надання дозволу на зняття з реєстрації місця проживання та реєстрації місця проживання дитини без згоди батька.

В обґрунтування позову посилається на те, що з 29 квітня 2015 року по 17 січня 2018 року перебувала з відповідачем ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі. В період шлюбу в них народилася донька: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказує, що рішенням Старобільського районного суду від 17.01.2018 року їх шлюб було розірвано. Крім того, у неї є дитина від першого шлюбу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають разом із нею.

Зазначає, що на даний час разом із дітьми вона переїхала до м. Кривий Ріг, до будинку родича ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 . Власник житла ОСОБА_5 не заперечує проти реєстрації її та її дітей у його домоволодінні. Факт проживання за цією адресою підтверджується довідками від 14.08.2019 року.

При цьому позивач вказує, що має змінити місце проживання за цією адресою, але існує перешкода у зв?язку із тим, що для зняття з реєстрації дитини та реєстрації за новим місцем проживання, необхідна згода батька, місце знаходження якого їй не відомо. Із батьком дитини вона не спілкується, засоби зв?язку окрім, поштових їй не відомі.

У Центрі надання адміністративних послуг їй було не просто відмовлено з підстав відсутності у неї письмової згоди батька дитини на реєстрацію місця проживання, а взагалі з цих підстав не прийнято жодних документів.

На підставі викладеного зазначає, що існує спір між нею та відповідачем ОСОБА_2 із приводу відсутності дозволу батька на зняття з реєстрації та реєстрацію дитини за певною адресою, тому просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, однак надала суду заяву, в якій просить слухати справу в її відсутності, у зв?язку із далекою віддаленістю, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином була повідомлений про час та місце слухання справи, про причину своєї неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

Третя особа - представник Служби у справах дітей Ставробільської районної державної адміністрації, Калінін О. в судове засідання не з`явився, проте надав суду клопотання про розгляд справи у відсутності представника служби, проти позовних вимог не заперечує.

Третя особа - представник Служби у справах дітей виконкому Центрально-міської районної в місті ради в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, про причину своєї неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, при цьому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 29 квітня 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували свій шлюб у Відділі ДРАЦ РС Старобільського РУЮ в Луганській області, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 9).

Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 04 лютого 2016 року вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у позивачки ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 12).

Однак, відповідно до рішення Старобільського районного суду Луганської області від 17 січня 2018 року було розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Крім того, було стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі ? частини всіх видів доходів, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку (а.с. 10-11).

Як вбачається із довідки Центрально-міської районної в місті ради м. Кривий Ріг від 04.09.2019 року, ОСОБА_3 разом із своєю матір`ю ОСОБА_1 проживають без реєстрації в АДРЕСА_2 (а.с. 14).

При цьому, відпвідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 01.08.2019 року, станом на 01.08.2019 року борг ОСОБА_2 зі сплати аліментів становить 23767,50 гривень (а.с. 15).

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи, ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: с. Половинкине, Старобільського району, Луганської області (а.с. 14).

Як встановлено в судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 13 серпня 2019 року зверталася до Відділу реєстрації місця проживання громадян виконкому Центрально-Міської районної у місті ради із заявою про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 за новою адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 16), однак їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю письмової згоди батька дитини.

Крім того, ОСОБА_5 , що є власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 не заперечує проти реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 - ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с. 17).

Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України Про охорону дитинства кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 29 ЦК України передбачено, що місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Згідно ч. 1 ст. 242 ЦК України, батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Частиною 1 статті 33 Конституції України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ч.5 ст.6 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні , реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

Статтею 7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

Відповідно до п 2.2. Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.11.2012 року № 1077, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 року за №2109/22421, для реєстрації місця проживання особа або її законний представник подає до територіального підрозділу ДМС, а після утворення центрів надання адміністративних послуг - до відповідного центру, окрім інших документів, документи, що підтверджують: право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника, співвласників житла, наймача та членів його сім`ї на реєстрацію місця проживання; свідоцтво про народження, якщо реєструється місце проживання дитини, яка не досягла 16-річного віку. Пунктом 2.3 вказаного Порядку встановлено, що відомості про дітей до 14 років, місце проживання яких реєструється з батьками, вноситься до заяви одного з них. При проживанні батьків за різними адресами для реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, разом з одним з батьків надається письмова згода другого з батьків та довідка територіального підрозділу або адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС України за місцем його проживання про те, що дитина не зареєстрована разом з ним.

Пунктом 18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №207 також передбачено, що у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому законом порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування). Орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, якщо, зокрема, особа не подала необхідних документів або інформації. Рішення про відмову в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення у заяві про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання підстав відмови. Зазначена заява повертається особі або її представнику (п.11 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №207).

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789ХII (78912) від 27.02.1991 року та набрала чинності для України 27.09.1991 року, встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (пункт 1 статті 18 цієї Конвенції). У принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і у всякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості, малолітня дитини, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір`ю. Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки та інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Отже, з урахуванням положень Конвенції про права дитини пріоритети повинні надаватися якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Основним законом, який визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток, встановлює основні засади державної політики у цій сфері є Закон України Про охорону дитинства . За змістом статей 11, 18 вказаного Закону кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Відповідно до вимог ст.ст.150, 155 СК України, здійснюючи свої права та виконуючи обов`язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дитини, усупереч яким не можуть здійснюватись батьківські права. З аналізу вище зазначених норм та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, в рішеннях стосовно дітей їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_2 , який є батьком малолітньої дитини, однією сім`єю з матір`ю дитини позивачем ОСОБА_1 не проживає, аліменти на утримання доньки не сплачує, позивачка не має можливості отримати від відповідача письмову згоду зняття з реєстрації місця проживання на реєстрацію дитини за місцем фактичного проживання. Будь-яких обставин, які б свідчили про наявність спору між батьком та матір`ю дитини щодо визначення її місця проживання, судом не встановлено. Разом з тим, відсутність реєстрації місця проживання дитини за місцем фактичного проживання суперечить інтересам дитини та суттєво обмежує реалізацію її права, що гарантовані Конституцією та законами України, зокрема, права на охорону здоров`я, на освіту та соціальний захист.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Так, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, відповідачем ОСОБА_2 не надано суду жодного доказу, який би спростовував би заявлені позовні вимоги.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч.5 ст.81 ЦПК України).

Частиною 1 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 33 Конституції України, ст.ст. 11, 18 Закону України Про охорону дитинства , ст.ст. 141, 150, 155, 160 СК України, ст.ст. 29, 242 ЦК України, ст.ст. 6, 7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні , ст.ст. 12, 13, 76, 77, 81, 89, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 282, 284, 289 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жительки АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , ІПН НОМЕР_4 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_5 , треті особи: Служба у справах дітей Ставробільської районної державної адміністрації, адреса: с. Старобільськ, вул. Центральна, буд. 36, Луганської області, код ЄДРПОУ 34341443, Служба у справах дітей виконкому Центрально-Міської районної в місті ради, адреса: м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, 27, Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 36608314 про надання дозволу на зняття з реєстрації місця проживання та реєстрації місця проживання дитини без згоди батька - задовольнити.

Надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт серії НОМЕР_3 , ІПН НОМЕР_4 , за місцем їх фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з одночасним зняттям з попереднього місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , без письмової згоди батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_5 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28.11.2019 року.

Суддя: А.І. Руснак