Постанова

від 28.11.2019 по справі 240/7385/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/7385/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстренко Н.М.

Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.

28 листопада 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Мацького Є.М. Смілянця Е. С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем" про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

в травні 2019 року Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем" на користь Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції та пеню в сумі 26226,28 грн.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04 липня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає про те, що відповідач не вжив всіх необхідних заходів, визначених законом щодо працевлаштування особи з інвалідністю.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її доводів і зазначив, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що в лютому 2019 року відповідач подав звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік (за формою №10-ПІ), згідно з яким середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача впродовж 2018 року становила 13 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - відомості відсутні, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 1 (а.с. 10).

Відповідно до копій звітів форми №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", в ТОВ "Тандем" протягом 2017 року - 2019 року були створені та наявні наступні вакансії для осіб з обмеженими фізичними можливостями:

- на серпень 2017 року: посада - верстатник деревообробних верстатів, робітник - 1 (а.с. 20 та зворот);

- на липень 2018 року: посада - підсобний робітник, робітник - 1 (а.с. 21 та зворот);

- на січень 2019 року: посада - підсобний робітник, робітник - 1 (а.с. 22 та зворот);

- на квітень 2019 року: посада - прибиральник виробничих приміщень, робітник - 1 (а.с. 23 та зворот).

Вказані звіти у встановленому законом порядку надсилалися до Малинського міського центру зайнятості, що підтверджується наявними на звітності відповідними відмітками Малинської міської філії Житомирського обласного центру зайнятості про реєстрацію вхідної кореспонденції (а.с.20-23).

28.03.2019 року Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів направило на адресу відповідача претензію №04-45/284 за невиконання нормативу робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю у 2018 році, відповідно до якої відповідач зобов`язаний сплатити на користь Фонду соціального захисту інвалідів суму основного боргу у розмірі 25884,62 грн (а.с. 12). У зв`язку із несплатою нарахованої товариству суми адміністративно-господарських санкцій в строки, визначені законодавством, нараховано пеню в сумі 341,66 грн. (а.с. 11) Загальна сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем" перед Житомирським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів складає 26226,28 грн.

У зв`язку з тим, що відповідач не сплатив суму адміністративно-господарської санкціїв добровільному порядку, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про її стягнення.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "Тандем" виконало обов`язок, визначений законом, про сприяння ефективної реалізації своїх прав особам з інвалідністю. Разом з тим, відсутність вакантних посад або попиту на вільні робочі місця не є підставою до притягнення підприємства до юридичної або фінансової відповідальності

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 №875-XII (далі - Закон №875-XII), інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний.

Положеннями ст.18 Закону №875-XII визначено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 20 Закону №875-XII, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 №5067-VI, роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Пунктом 2.1 Порядку надання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 №316 (далі - Порядок №316) встановлено, що інформація за даною формою подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії (й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Згідно з п. 3 Порядку № 316 форма № 3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця.

Таким чином, для виконання вимог чинного законодавства щодо працевлаштування осіб з інвалідністю підприємства, установи, організації зобов`язані окрім створення відповідних робочих місць, подавати Державній службі зайнятості у встановленій законом формі інформацію про вакансії для осіб з інвалідністю.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку про те, що підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів за умови підтвердження вчинення ним передбачених чинним законодавством заходів, спрямованих на працевлаштування інвалідів, а саме - розроблення необхідних заходів по створенню робочих місць для інвалідів, інформування відповідні установи про вакантні посади для інвалідів, проте не працевлаштувало інвалідів з незалежних від нього причин, у зв`язку з відсутністю інвалідів, відмовою інваліда від працевлаштування на підприємстві та бездіяльністю державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню інвалідів.

З матеріалів справи встановлено, що 25 липня 2018 року ТОВ "Тандем" подало до Малинської міської філії Житомирського обласного центру зайнятості звіт форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу" (а.с.21), що свідчить про те, що відповідач інформував центр зайнятості про наявність вакансій для працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями.

Отже, вказане свідчить про те, що відповідачем були виконані вимоги Закону № 875 щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів.

Водночас, доказів того, що підприємство не створило робочі місця для інвалідів, відмовляло інвалідам у прийнятті на роботу, несвоєчасно надавало державній службі зайнятості інформацію щодо наявності вакансій, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, або несвоєчасно звітувало Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, позивач не надав. При цьому, причини відсутності працевлаштування інвалідів на заявлену вакансію не залежали від самого роботодавця, тому в його діях відсутній склад правопорушення і на нього не може бути покладена відповідальність за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Таким чином, обов`язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування, відтак, оскільки у діях відповідача відсутній склад правопорушення, на нього не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування, відсутність у населеному пункті за місцем знаходження відповідача інвалідів, які бажають працевлаштуватися.

Така позиція узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 14.02.2018 у справі № 820/2124/16, від 12.07.2018 у справі №820/2371/16, від 31.10.2018 у справі №812/1136/18.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що в період з 01 січня 2018 року по 25 липня 20118 року відповідач не здійснював жодних заходів щодо створення робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю, колегія суддів вважає їх необґрунтованими та виходить з наступного.

Звітним періодом відповідно до положень ч.1 ст.19 Закону №875-XII є період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року.

При цьому адміністративно-господарські санкції сплачуються щороку, сума цих санкцій визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві.

З урахуванням встановлених у справі обставин колегія суддів вважає, що в 2018 році ТОВ "Тандем" виконало свій обов`язок щодо створення робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю та подання відповідної звітності до Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування до ТОВ "Тандем" адміністративно-господарських санкцій, а доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 липня 2019 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 липня 2019 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку з підстав, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Постанова суду складена в повному обсязі 28 листопада 2019 року.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Мацький Є.М. Смілянець Е. С.