Постанова

від 28.11.2019 по справі 349/422/16-а (2-а/349/14/16)

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2019 року

Київ

справа №349/422/16-а (2-а/349/14/16)

адміністративне провадження №К/9901/17269/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Галицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на постанову Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 22 грудня 2016 року (суддя Могила Р.Г.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року (колегія суддів: Улицький В.З., Гулида Р.М., Кузьмич С.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Галицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області про визнання відмови відповідача в призначені їй пенсії за вислугу років протиправною; зобов`язання відповідача зарахувати період роботи з 08 серпня 1989 року по 01 листопада 1993 року на посаді фельдшера-лаборанта бактеріологічної лабораторії Івано-Франківської обласної дитячої консультативної поліклініки та з 02 листопада 1993 року по 14 липня 1998 року на посаді баклаборанта Рогатинської центральної районної лікарні до стажу роботи в подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України Про пенсійне забезпечення та призначити їй пенсію за вислугу років на пільгових умовах з моменту звернення за її отриманням, з 11 грудня 2015 року.

Постановою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 22 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області щодо не зарахування ОСОБА_1 періоду роботи з 08 серпня 1989 року по 01 листопада 1993 року на посаді фельдшера-лаборанта бактеріологічної лабораторії Івано-Франківської обласної дитячої консультативної поліклініки до стажу роботи у подвійному розмірі.

Зобов`язано Галицьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області зарахувати ОСОБА_1 трудовий стаж роботи на посаді фельдшера-лаборанта бактеріологічної лабораторії Івано-Франківської обласної дитячої консультативної поліклініки з 08 серпня 1989 року по 01 листопада 1993 року у подвійному розмірі відповідно до ст.60 Закону України Про пенсійне забезпечення та повторно розглянути її заяву про призначення пенсії за вислугу років. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що відсутні підстави для обрахування спірного стажу в подвійному розмірі, оскільки позивачем не надано уточнюючої довідки про умови роботи та судами не враховано, що позивач у спірний період перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку. Відтак вважає, що у позивача відсутній 25 річний стаж роботи, необхідний для призначення пенсії згідно п. е ст.55 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.03.2017 відкрито касаційне провадження.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Справу передано до Верховного Суду.

У зв`язку із відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, ця справа розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 11 грудня 2015 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до управління ПФУ в Рогатинському районі Івано-Франківської області про призначення пенсії за вислугу років, як працівнику охорони здоров`я.

Листом від 12 березня 2016 року за № 868/03 їй відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, мотивуючи тим, що з 01 січня 2016 року були внесені зміни до пенсійного законодавства, а також, згідно поданих документів в неї відсутній спеціальний стаж не менше 25 років. Згідно протоколу управління ПФУ в Рогатинському районі 1139 від 10 березня 2016 року ОСОБА_1 зараховано 23 роки 1 місяць 5 днів до стажу роботи працівника охорони здоров`я.

Не погоджуючись з отриманою відмовою, позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи частково позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що з 08 серпня 1989 року по 01 листопада 1993 року стаж позивача обчислюється у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. е ст. 55 Закону України Про пенсійне забезпечення № 1788-ХІІ ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців.

Як встановлено судами ОСОБА_1 зараховано 23 роки 1 місяць 5 днів до стажу роботи працівника охорони здоров`я. Спірним є питання зарахування періоду роботи з 08 серпня 1989 року по 01 листопада 1993 року на посаді фельдшера-лаборанта бактеріологічної лабораторії Івано-Франківської обласної дитячої консультативної поліклініки в подвійному розмірі.

Згідно ст. 60 Закону України Про пенсійне забезпечення робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

З роз`яснень МОЗ України № 05.03-18-54/973 від 27 січня 2010 року вбачається, що інфекційний заклад (відділення) є заклад (відділення), де надають медичну допомогу - хворим на інфекційні хвороби або працюють з матеріалом, який містить або потенційно інфікований збудниками інфекційних хвороб.

Згідно зі ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12 серпня 1993 р. N 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Проте в матеріалах справи уточнююча довідка відсутня.

В апеляційній та касаційній скаргах відповідач посилається, що у спірний період позивач перебувала у відпустці по догляду за дитиною до трьох років.

Так, до 01.01.2004 року до трудового стажу включалися всі періоди перебування у трудових відносинах, в тому числі у періоди відпусток для догляду за дитиною до 3-х років та у зв`язку з вагітністю та пологами.

Проте період перебування у відпустці по догляду за дитиною до трьох років не може обчислюватись в подвійному зарахуванні до пільгового стажу у відповідності до ст. 60 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Вказаним обставинам судами також не надано оцінку.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи наведене, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

При цьому, суд зазначає, що чинна стаття 20 КАС України, а саме її частина перша, визначає виключний перелік спорів, який підсудний місцевим загальним судам як адміністративним судам, до якого не включено рішення суб`єктів владних повноважень, що є предметом спору у цій справі. Проте, згідно з частиною 2 цієї статті окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Отже, спір у цій справі повинен розглядатися Івано-Франківським окружним адміністративним судом.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Галицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задовольнити частково.

Постанову Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 22 грудня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук