Постанова

від 26.11.2019 по справі 761/43320/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№22ц/824/12628/19 Головуючий у 1 інстанції - Савицький О.А.

Унікальний №761/43320/17 Доповідач - Панченко М.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2019 року м.Київ

Київський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача - Панченка М.М.

суддів - Білич І.М., Іванченка М.М.

при секретарі - Кемському В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 13 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства Європейський страховий союз , ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування та відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року адвокат Конюшко Денис Борисович, який діє за дорученням ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до відповідачів Приватного акціонерного товариства Європейський страховий союз (далі - ПрАТ Європейський страховий союз ) та ОСОБА_1 і просив винести рішення, яким стягнути з ПрАТ Європейський страховий союз страхове відшкодування у розмірі 37.970 грн.39 коп. та витрати на проведення оцінки транспортного засобу у розмірі 800 грн.

Також просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 різницю між розміром відновлювального ремонту (тобто, збитків без врахування зносу) та сумою страхового відшкодування, що складає суму реального збитку згідно автотоварознавчого дослідження, проведеного за ініціативою позивача, що складає 42.475грн. 62 коп.

Послався на те, що згідно Звіту №306/2017 дослідження спеціаліста-автотоварознавця від 10.09.2017 року, матеріальний збиток, який заподіяний позивачу протиправними діями відповідача ОСОБА_1 в ході ДТП, становить 37.970,39 грн., а вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля позивача визначено у сумі 80.446,01 грн./а.с.16/.

Оскільки, в силу ст.988 ЦК України, страховик цивільної відповідальності ОСОБА_1 - ПрАТ Європейський страховий союз повинен відповідати в розмірі реального збитку, тобто, з врахуванням зносу пошкоджених деталей, у сумі 37.970,39грн., тому різницю між страховою виплатою та вартістю відновлювального ремонту, повинен нести відповідач ОСОБА_1 як винна в ДТП особа відповідно до ст.1194 ЦК України.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 13 червня 2019 року позов задоволено.

Судовим рішенням стягнуто з ПрАТ Європейський страховий союз на користь позивача страхове відшкодування у сумі 37.970,39 грн., а також витрати на проведення автотоварознавчого звіту у сумі 800 грн. та судовий збір у сумі 387,70 грн.

Також стягнуто з винної в ДТП особи ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_2 42.900,38грн., з яких : 42.475,62 грн. - матеріальна шкода; 424,76 - судові витрати по сплаті судового збору.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 13 червня 2019 року в частині стягнутої з нього суми 42.900,38грн., та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові у цій частині.

Скаржник послався на те, що ПрАТ Європейський страховий союз повинен відповідати, як страховик, у розмірі ліміту його відповідальності - 100.000 грн., що охоплює розмір, як суми реального збитку - 37.970,39 грн., так і додатковий розмір, необхідний для здійснення відновлювального ремонту - 42.475 грн.62коп.

Крім того, на думку скаржника, суд ухвалив рішення без врахування того, що позивач не здійснив ремонт пошкодженого автомобіля, а тому безпідставно вимагає стягнення коштів, які не витрачені на ремонт автомобіля.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, в судове засідання не з`явилися, клопотань про відкладення судового засідання не подавали, у зв`язку з чим колегія суддів в силу положень ст. 372 ЦПК України провела розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши доповідь по справі, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити, а рішення залишити без змін з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог до ПрАТ Європейський страховий союз сторонами не оскаржується, колегія суддів вважає за можливе переглянути в апеляційному порядку рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 13 червня 2019 року лише в частині позовних вимог до ОСОБА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 15 липня 2017 року о 16 год. 10 хв. на вулиці Академіка Павлова біля будинку № 120 в місті Харкові мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки ВАЗ , модель 2102 , номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у ПрАТ Європейський страховий союз згідно полісу № АК/3431079 та транспортного засобу марки Mitsubishi , модель Lancer , номерний знак НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_2 та під керуванням останнього.

Зазначена ДТП мала місце з вини водія ОСОБА_1 , що підтверджується постановою Московського районного суду м. Харкова від 13.10.2017 року в справі про адміністративне правопорушення № 643/9384/17. Внаслідок ДТП, транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Відповідно до звіту № 306/2017 дослідження спеціаліста-автотоварознавця від 19.09.2017 року, складеного ФОП ОСОБА_4 на замовлення позивача, вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу марки Mitsubishi , модель Lancer , номерний знак НОМЕР_2 , з урахуванням фізичного зносу деталей становить 37970,39 грн., а вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля складає 80.446,01 грн.

17.07.2017 року позивач звернувся до ПрАТ Європейський страховий союз з повідомленням про подію, що може бути визнана страховим випадком, однак у встановленому законом порядку страховик огляд пошкодженого транспортного засобу не здійснив, страхове відшкодування не виплатив.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 , суд першої інстанції, з висновками якого погоджується колегія суддів, виходив з того, що позивач зазнав матеріальних збитків на суму 80 446,01 грн., з яких 37 970,39 грн. охоплюється обсягом відповідальності страховика винної особи, а різницю між вказаними сумами має компенсувати позивачу ОСОБА_1 на підставі положень ст. 1194 ЦК України.

Згідно із частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Відповідно пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Крім того, згідно до ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відносини між винною у ДТП особою - ОСОБА_1 та його страховиком - ПрАТ Європейський страховий союз регулюються Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , ЦК України, а також договором(полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК/3431079, який був чинним на момент ДТП 15.07.2017 року /а.с. 35/.

Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Відповідно до статті 6 Закону України Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - Закон № 1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Статтями 28, 29 Закону № 1961-ІV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27 березня 1992 року № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди , якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок, з яким погодився Верховний Суд у постанові по справі №686/17155/15-ц від 03.10.2018 року, про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від ліміту страхового відшкодування (страхової виплати).

Відносини між винною особою та її страховиком регулюються умовами, визначеними у договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та правилами статті 29 Закону № 1961-IV, згідно з якою у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, оскільки з ПрАТ Європейський страховий союз стягнуто страхове відшкодування у розмірі 37 970,39 грн., визначеному статтею 29 Закону № 1961-IV, тобто з урахуванням фізичного зносу, то у страховика не виникло обов`язку з відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди(вартістю відновлювального ремонту) - 80 446,01 грн. і страховою виплатою, незважаючи на те, що збитки є меншими від страхової суми (ліміту відповідальності), а тому відповідна різниця(вартість фізичного зносу) у сумі 42.475 грн. 62 коп. підлягає стягненню з винної особи. - ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги про необхідність позивачем відремонтувати автомобіль та надати акт виконаних робіт у підтвердження понесених збитків суперечать положенням статті 22 ЦК України, відповідно до якої збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Зі змісту вказаної норми вбачається, що до збитків належать і витрати, які особа понесе у майбутньому. Крім того, жодним нормативно-правовим актом України не передбачено обов`язок потерпілого надати акт виконаних робіт, тоді як розмір понесених збитків підтверджується висновком дослідження спеціаліста-автотоварознавця, який відповідачем не спростовано.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові 22.04.2019 року по справі №761/14285/16-ц.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін як ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 червня 2019 року - без змін.

Постанова набирає чинності з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 27 листопада 2019 року.

Головуючий

Судді