Постанова

від 28.11.2019 по справі 916/832/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2019 року м. ОдесаСправа № 916/832/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання: Федорончук Д.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Гольчановський Г.С., ордер КВ № 824202, дата видачі: 26.11.2019р.; від відповідача: Парапан Є.В., ордер ОД № 346576, дата видачі : 14.05.2019р.; Найдьонов І.В. - директор, витяг з ЕРДПОУ дата видачі : 23.05.2019р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі відокремленого підрозділу - Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»

на рішення Господарського суду Одеської області від „06» серпня 2019р., повний текст якого складено та підписано „09» серпня 2019р.

у справі № 916/832/19

за позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі відокремленого підрозділу - Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»

до відповідача Приватного підприємства «ПРОЕКТ»

про стягнення штрафу у розмірі 102 535,00 грн. та зобов`язання вчинити певні дії, головуючий суддя - Смелянець Г.Є.

місце прийняття рішення: Господарський суд Одеської області

В судовому засіданні 28.11.2019 згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

В березні 2019 року Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі відокремленого підрозділу - Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства «ПРОЕКТ» про:

- стягнення суми штрафу за порушення зобов`язань щодо якості наданих послуг за договорами від 21.08.2017р. № 2045-В-ОДФ-17, № 2046-В-ОДФ-17, № 2047-В-ОДФ-17 у розмірі 102 536,00 грн.;

- зобов`язання виконати обов`язки, передбачені договорами від 21.08.2017р. № 2045-В-ОДФ-17, № 2046-В-ОДФ-17, № 2047-В-ОДФ-17, що полягають у здійсненні коригування технічної документації (технічних паспортів).

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договорами про надання послуг від 21.08.2017р. № 2045-В-ОДФ-17, № 2046-В-ОДФ-17, № 2047-В-ОДФ-17.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.08.2019 року у справі №916/832/19 (суддя Смелянець Г.Є.) відмовлено Державному підприємству «Адміністрація морських портів України» в особі відокремленого підрозділу - Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) у задоволенні позову в повному обсязі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено обставин неякісного надання послуг відповідачем.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача виконати обов`язки передбачені договорами, судом зазначено, що ДП „АМПУ» у цій частині позовних вимог обрано неналежний спосіб захисту, враховуючи, що коригування технічної документації передбачено Договорами.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі відокремленого підрозділу - Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) звернулось через місцевий господарський суд до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 06.08.2019р. і ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Скаржник вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, та таким, що не відповідає обставинам справи, у зв`язку з чим зазначене рішення підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

За твердженням апелянта, суд першої інстанції штучно та неправомірно звузив поняття надання неякісних послуг за Договором до суто порушень вимог Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна. Суд оцінював наданні докази, вочевидь, тільки з позиції наявності конкретного пункту Інструкції, що був порушений Підприємством при наданні послуг.

Скаржник зазначає, що судом у рішенні визнається той факт, що Підприємством допущенні недоліки у технічних паспортах, які, між іншим є безпосередньою перешкодою у здійсненні реєстрації відповідних прав на нерухоме майно, проте суд не бере вказане до уваги, аргументуючи недоведеністю обставин порушення Інструкції.

Суд зазначаючи про невідповідність Інструкції, оминає у своїх висновках той факт, що помилки допущені підприємством мають змістовний характер щодо самих даних, відображених у технічних паспортах. Тобто, при формальному виконанні Інструкції, наявне допущення посилок ( що є недоліками), а отже послуги надано неякісно, складені технічні паспорти є непридатними для подальшого використання.

Крім того, скаржник зазначає, що метою договору є реєстрація прав на нерухоме майно. Так, якісь послуг з виготовлення технічних паспортів на об`єкти нерухомості повинна відповідати такому рівню, який би забезпечив досягнення мети договору. Не дивлячись на вищезазначене, Підприємство не тільки не надало послуги належної якості, а й відмовляється від усунення недоліків своєї роботи, що і спричинило звернення Адміністрації до суду.

Таким чином, скаржник вважає, висновок суду про недоведеність обставин неякісного надання послуг Підприємством є необґрунтованим, та таким, що суперечить нормам чинного законодавства та іншим обставинам, встановленим самим же судом (наявність допущених у технічних паспортах помилок/недоліків та невідповідностей), адже не можна визнавати роботу, виконану з недоліками такою, що виконана якісно. Таке рішення суду є порушенням ст. 236 ГПК України.

Також скаржник зазначає, що виходячи із можливих способів захисту своїх прав Адміністрацією було обрано визначений першочерговим (ч.1 ст. 858 ЦК України) та найбільш ефективний спосіб, тобто такий, що дозволить мінімізувати негативні наслідки від порушеного права, уникнути додаткових витрат та зменшити обсяг витрачених ресурсів на відновлення порушеного права.

Більш того, у судовому рішенні засвідчується, що відповідач фактично визнав позов та свій обов`язок щодо виправлення недоліків. Разом з цим, суд першої інстанції у своєму рішенні пропонує Адміністрації усунути недоліки в документації своїми силами або силами третіх осіб з подальшим зверненням відшкодування збитків на Підприємство.

При цьому, скаржник зазначає, що суд зовсім не враховує, що Адміністрація позбавлена можливості усунути недоліки в технічній документації самостійно, оскільки вона не є суб`єктом господарювання, що має право на виконання робіт із технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна відповідно до Інструкції та ЗУ Про архітектурну діяльність .

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі відокремленого підрозділу - Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на рішення Господарського суду Одеської області від „06» серпня 2019р. у справі № 916/832/19.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.2019р. призначено розгляд апеляційної скарги Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі відокремленого підрозділу - Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на 31 жовтня 2019 року о 10:00 год.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 30.10.2019р. №708 та витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2019р. апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі відокремленого підрозділу - Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Колоколова С.І., суддів Разюк Г.П., Савицького Я.Ф., у зв`язку з перебуванням судді-учасника колегії Діброви Г.І. у відрядженні з 27.10.2019р. по 31.10.2019р. (включно).

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.10.2019р. прийнято справу № 916/832/19 до провадження та розпочати апеляційний розгляд справи колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Колоколова С.І., суддів Разюк Г.П., Савицького Я.Ф. Призначено розгляд апеляційної скарги Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі відокремленого підрозділу - Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на 28 листопада 2019 року о 12:00 год.

У судовому засіданні, 28.11.2019 року представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до ст.269 ГПК України (в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 21.08.2017р. між ДП „АМПУ» (Замовник) і ПП „Проект» (Виконавець) були укладені Договори про надання послуг (№ 2045-В-ОДФ-17, № 2046-В-ОДФ-17, № 2047-В-ОДФ-17) з аналогічними умовами, окрім умов щодо об`єктів нерухомості у відношенні до яких підлягають виготовленню технічні паспорти та вартості послуг.

Так, відповідно до умов Договору №2045-В-ОДФ-17 Замовник доручає .а Виконавець зобов`язується надати послуги щодо виготовлення технічного паспорту на будівлі і споруди, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Митна, 1/4, вартістю 80 980 грн.

Відповідно до умов Договору №2046-В-ОДФ-17 Замовник доручає .а Виконавець зобов`язується надати послуги щодо виготовлення технічного паспорту на будівлі і споруди, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Митна, 1/3, вартістю 128 200 грн.

Відповідно до умов договору №2047-В-ОДФ-17 Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується надати послуги щодо виготовлення технічного паспорту на будівлі і споруди, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Митна, 1/2, вартістю 303 500 грн.

Згідно з умовами п.п.3.2.,3.3.,3.4. Договорів оплата виконавцю за надані ним послуги, зазначені у п.2.1 договору здійснюється замовником у розмірі 70% від вартості послуг вказаної у п.3.1 договору на підставі акту приймання-передачі наданих послуг відповідно до вимог, зазначених у п.6.4 договору. Остаточний розрахунок у розмірі 30% від вартості послуг вказаної у п.3.1 договору здійснюється після реєстрації замовником у відповідній службі права власності за державою Україна в особі Міністерства інфраструктури України та права господарського відання за Державним підприємством „Адміністрація морських портів України» на будівлі та споруди вказані у додатку № 1 до договору. Оплата наданих послуг здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 7 банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг (технічний паспорт) на підставі оформлених належним чином рахунків виконавця.

Умовами п.4.5. договорів встановлено, що склад та якість оформленої за результатами технічної інвентаризації технічної документації повинні відповідати вимогам, встановленим „Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна» , затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.01 р. № 127 „Про затвердження інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна» , затвердженої в Міністерстві юстиції України 10.07.02 р. № 582/5773 зі змінами) і чинним нормам і правилам.

Згідно з умовами п.5.1.7 договорів Замовник зобов`язаний після реєстрації у відповідній службі права власності за державою Україна в особі Міністерства інфраструктури України та права господарського відання за ДП „АМПУ» на будівлі та споруди вказані у додатку № 1 до договору, письмово повідомити виконавця та на підставі розрахунку здійснити остаточний розрахунок вартості, що вказана у п.3.3 договорів.

Замовник має право: повернути рахунок виконавця без оплати, у випадку неналежного оформлення документів, (відсутність печатки, за наявності її у виконавця, підписів тощо); вимагати безкоштовного усунення недоліків, допущених виконавцем при надані послуг за даним договором, або відшкодування витрат, зазначених замовником під час усунення недоліків, допущених виконавцем при надані послуг за даним договором; відмовитися від приймання наданих послуг, у разі наявності недоліків у послугах, наданих виконавцем за даним договором; у разі надання зауважень під час реєстрації у відповідній службі права власності за державою Україна в особі Міністерства інфраструктури України та права господарського відання за ДП „АМПУ» на будівлі та споруди вказані у додатку № 1 до договору, звернутися до виконавця стосовно коригування технічної документації (технічного паспорту) (п.п.5.2.3, 5.2.4, 5.2.5, 5.2.6 договорів).

Виконавець зобов`язується: надавати замовнику по завершенні надання послуг з виготовлення технічного паспорту належним чином оформлені акт приймання-передачі наданих послуг, рахунок; на вимогу замовника, при настанні підстав зазначених у п.5.2.6 договорів, здійснити коригування технічної документації (технічного паспорту) (п.п. 5.3.7, 5.3.8 договорів).

Замовник зобов`язаний розглянути отриману технічну документацію (технічний паспорт) протягом 5 (п`яти) робочих днів. Після закінчення цього терміну замовник повідомляє виконавця про прийняття результату наданих послуг і готовність підписати акт приймання-передачі наданих послуг або заявляє мотивовану відмову від їх прийняття у письмовій формі із зазначенням вимоги про усунення недоробок, неточностей та інших недоліків, допущених з вини виконавця. У разі прийняття результату наданих послуг виконавець надає замовнику акти приймання-передачі наданих послуг у 2-х примірниках, підписаних виконавцем та засвідчених печаткою і рахунок на оплату наданих послуг. Протягом 7 днів з дня підписання актів приймання-передачі наданих послуг у 2-х примірниках і засвідченням печаткою підприємства (за наявності печатки) та отримання рахунку замовник перераховує вартість послуг на розрахунковий рахунок виконавця. Оформлення таких документів як акти приймання-передачі послуг і рахунок є обов`язковими (п.п.6.4, 6.8., 6.9, 6.11 договорів).

Договір набуває чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за їх наявності) і діє до 31.12.18 р., але в будь якому випадку до повного та належного виконання сторонами зобов`язань за договором, а в частині розрахунків - до їх повного виконання. Виконавець несе повну відповідальність за надання послуг за даним договором і гарантує: якісне надання послуг, що передбачені даним договором в повному обсязі; своєчасне усунення за власний рахунок усіх недоліків та дефектів, які виявлено у наданих послугах, що є предметом даного договору. Виконавець несе відповідальність за правильність визначення параметрів (площ і об`ємів), об`єктів перелічених у додатку № 1 до цього договору. У разі виявлення недоліків у технічній документації (технічному паспорті), що є предметом даного договору, виконавець на вимогу замовника зобов`язаний безоплатно переробити (доопрацювати) технічну документацію (технічний паспорт) або надати додаткові послуги, а також відшкодувати завдані збитки замовнику. До договору додаються і є його невід`ємною частиною: додаток 1. Перелік будівель і споруд; додаток 2. Календарний план (п.п. 7.1, 8.1, 8.7, 8.8, 11.2 договорів).

У додатках №1 та №2 до договорів встановлено Перелік будівель та споруд, а також Календарний план з терміном виконання 1 місяць.

З матеріалів справи вбачається, що 24.10.2017р. між сторонами підписані Акти приймання-передачі наданих послуг щодо виготовлення технічного паспорту на будівлі та споруди, що розташовані за адресою м. Одеса, пл. Митна 1/4 та виготовлення технічного паспорту на будівлі та споруди, що розташовані за адресою м. Одеса, пл. Митна 1/3.

15.12.2017р. між сторонами підписані Акти приймання-передачі наданих послуг щодо виготовлення технічного паспорту на будівлі та споруди, що розташовані за адресою м. Одеса, пл. Митна 1/2.

26.11.2018р. ДП „АМПУ» одержаний супровідний лист Фонду держаного майна України Щодо надання витягів на майно за місцезнаходженнями: м. Одеса, пл. Митна, 1/2, 1/3, ? із відповідними витягами з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо окремого нерухомого державного майна.

28.11.2018р. державними реєстраторами прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Одеської міської ради розглянуто заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо проведення державної реєстрації права власності на виробничі будівлі та споруди, що розташовані за адресою: м. Одеса, Митна площа, буд.1/2; м. Одеса, Митна площа, буд.1/3; м. Одеса. Митна площа, буд.1/4 та 04.12.2018р. прийняті рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень:

-№44397951 від 04.12.2018р. щодо об`єктів нерухомості розташованих за адресою м. Одеса, Митна площа,1/2 , оскільки характеристика виробничих будівель та споруд, що відображені у поданому технічному паспорті не відповідає поданому витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна №10-15-22948;

-№44400753 від 04.12.2018р. щодо об`єктів нерухомості розташованих за адресою м. Одеса, Митна площа,1/3, оскільки наявні розбіжності між даними технічного паспорту та наданого витягу;

-№44394063 від 04.12.2018р. щодо об`єктів нерухомості розташованих за адресою м. Одеса, Митна площа,1/4 ,оскільки характеристика виробничих будівель та споруд, що відображені у поданому технічному паспорті не відповідає поданому витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна №10-15-22948.

Також, рішення про відмову позивачу у державній реєстрації прав та їх обтяжень прийняті державними реєстраторами ДП „Центр обслуговування громадян» , а саме:

-26.12.2018р. державним реєстратором прав на нерухоме майно ДП „Центр обслуговування громадян» розглянуто заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо проведення держаної реєстрації права власності на виробничі будівлі та споруди розташовані за адресою м. Одеса, Митна площа,1/2 та 21.01.2019р. прийнято рішення про відмову у державній реєстрації права власності №45140534, оскільки характеристика виробничих будівель та споруд, що відображені у поданому технічному паспорті не відповідає поданому витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна №10-15-22948;

-26.12.2018р. державним реєстратором прав на нерухоме майно ДП „Центр обслуговування громадян» розглянуто заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо проведення держаної реєстрації права власності на виробничі будівлі та споруди розташовані за адресою м. Одеса, Митна площа,1/3 та 21.01.2019р. прийнято рішення про відмову у державній реєстрації права власності №44907980, оскільки технічна характеристика об`єкту, що розташований за адресою м. Одеса, площа Митна, буд1/3 згідно поданого технічного паспорту від 17.10.2017р. року не збігається з технічною характеристикою вказаною в наданому Витязі з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна №10-15-22948 від 13.11.2018р;

-09.01.2019р. державним реєстратором прав на нерухоме майно ДП „Центр обслуговування громадян» розглянуто заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо проведення держаної реєстрації права власності на виробничі будівлі та споруди розташовані за адресою м. Одеса, Митна площа,1/4 та 10.01.2019р. прийнято рішення про відмову у державній реєстрації права власності №45007843, оскільки технічна характеристика об`єкту, що розташований за адресою м. Одеса, площа Митна, буд.1/4 згідно поданого технічного паспорту від 17.10.2017р. року не збігається з технічною характеристикою вказаною в наданому Витязі з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна №10-15-22948 від 13.11.2018р.

01.02.2019р. позивач звернувся до відповідача з листом №125/19-01-06/вих/19 щодо об`єктів нерухомого майна, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , в якому повідомив відповідача про відмову у реєстрації права власності та просив внести наступні зміни у технічний паспорт:

на схематичному плані стор.1 видалити частину експлікації в якій відображені зареєстровані об`єкти (літери А.А1, А2, Б, В,В1, Г, Д, Е,Ж,Ж1,З,З1,И,И1,Й,К,Л,М,Н,Н1,О,П,П1,Р,С,С1,Т,Т1,У,Ф,Х,Ц,Ц1,Ц2,Ш,Ш1,Щ,Щ1,Ы,Є,Ю,Я);

видалити з техпаспорту сторінки, на яких відображені плани будівель стор. 13-33;

в експлікації стор.35. літ. ХІ виправити назву об`єкту, замінити „шпара артезіанська 10 Деволанівська» на „Шпара атрезінаська-3 полікліники»

у таблиці характеристика виробничих будівель та споруд видалити сторінку 37,38 (окрім рядка по літ. Й) на стор. 38 видалити рядки в яких відображені характеристики об`єктів під літерами Ю,Б.Ш.

15.01.2019р. позивач звернувся до відповідача з листом №17/19-01-06/вих/19, щодо об`єктів нерухомого майна, розташованих за адресою АДРЕСА_2 , в якому повідомив відповідача про відмову у реєстрації права власності та просив внести наступні зміни у технічний паспорт:

на схематичному плані стор.1 видалити частину експлікації в якій відображені зареєстровані об`єкти (літери А,Б,Б1,Г,Г1,Г2,Г3,Д,Ж,З,М,И,С,Е,К,ХХVІІ, ХХVІІІ), підправити огорожу літ. №1 (подовжити до будівлі вхідного павільйону);

видалити з техпаспорту сторінки, на яких відображені плани цих будівель (стор. 12,13,14,15);

в експлікації стор.16 виправити загальну площу і допоміжну площу по літ. Т, на креслені стор.11 літ. Т, підвал має площу 11,6 кв.м., а в експлікації підвал літ. Т має площу 11,9 кв.м. Виправити площу в експлікації на 11,6 кв.м. відповідно змінити загальну площу по літ. Т;

у тарілці Характеристика виробничих будівль та споруд видалити на сторінках 18 і 19 об`єкти під літерами А,Б,Б1,Г,Г1, Г2, Г3,Д,Ж,З,М,И,С,Е,К, ХХVІІ, ХХVІІІ);

зробити виправлення на стор.19, літера ІV. У назві об`єкту „Майданчик легкого транспорту, 650 кв.м., видалити, 650 кв.м.

01.02.2019р. позивач звернувся до відповідача з листом №122/19-01-06/вих/19 щодо об`єктів нерухомого майна, розташованого за адресою АДРЕСА_3 , в якому повідомив відповідача про відмову у реєстрації права власності та просив внести наступні зміни у технічний паспорт:

на схематичному плані стор.1 видалити частину експлікації в якій відображені зареєстровані об`єкти (літери А,Б,В,Г,Г1,Д,Е.Ж,G, І,ІІ.ІІІ, №1-3). В назві лі. М1 видалити слова „з навісом»

видалити з технічного паспорту сторінки, на яких відображені плани цих будівель (стор.2,3)

у таблиці Характеристики виробничих будівель та споруд видалити на сторінках 6 і 7 рядки у яких відображені об`єкти під літерами А,Б,В,Г,Г1,Д,Е.Ж,G, І,ІІ.ІІІ, №1-3 В назві літ. М1 видалити слова „з навісом» .

Позивач зазначає, що наразі Адміністрація позбавлена можливості знову подати документи на реєстрацію прав власності на нерухоме майно у зв`язку з необхідністю отримати від відповідача належним чином відкориговані технічні паспорти на об`єкти нерухомості.

Відмова відповідача від виправлення недоліків в технічних паспортах стала підставою для звернення позивача із позовом до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду частково не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Кожна особа у відповідності до приписів статті 15 Цивільного кодексу України, має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до статті 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Як роз`яснив Конституційний Суд України у Рішенні від 01.12.2004 №18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" має один і той же зміст.

У цьому Рішенні Конституційного Суду України надано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто інтерес особи має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині зазначеного Рішення Конституційного Суду України.

При цьому колегія суддів зазначає, що захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Тобто вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Лише у разі встановлення наявності порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу позивача та відповідності обраного останнім способу захисту такому порушенню або оспоренню суд може прийняти рішення про задоволення позову.

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, або компенсація витрати, що виникли у зв`язку з порушенням прав, чи в інший спосіб нівелює негативні наслідки такого порушення.

Так, колегія суддів зазначає, що між сторонами у справі укладені договори про надання послуг, згідно з якими відповідач зобов`язався надати послуги з виготовлення технічних паспортів на об`єкти нерухомості (п.2.1.), склад та якість яких повинні відповідати вимогам, вказаних у п.4.5. договору. (п.5.3.1.)

У п.4.5. договору вказано, що склад та якість оформлюваної за результатами технічної інвентаризації технічної документації повинні відповідати вимогам, встановленим Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна» , затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2011р. №127 „Про затвердження Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.07.2001р. за №582/5773 (зі змінами) і чинними нормам і правилам.

Водночас предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача штрафу, який нарахований позивачем на підставі п.8.5. договорів за порушення відповідачем зобов`язань з якості наданих послуг. Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Також, за змістом ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч.1 ст.14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з вірним висновком господарського суду, що предметом доказування у даній справі є надання відповідачем неякісних послуг , а належними і допустимим доказами, які підтверджують такі обставини, є докази, які свідчать про виготовлення відповідачем технічних паспортів з порушенням вимог Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, та чинних норм і правил. Позивачем не надано до суду належних доказів на підтвердження виготовлення відповідачем технічних паспортів, які розроблені з порушенням вимог Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна. Посилання скаржника на те, що суд зазначаючи про невідповідність Інструкції, оминає у своїх висновках той факт, що помилки допущені підприємством мають змістовний характер щодо самих даних, відображених у технічних паспортах, тобто, при формальному виконанні Інструкції, наявне допущення помилок (що є недоліками), а отже послуги надано неякісно, складені технічні паспорти є непридатними для подальшого використання до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки, невідповідність характеристик об`єктів нерухомості у розроблених відповідачем технічних паспортах, витягам з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо держаного майна не свідчить про невідповідність технічних паспортів вимогам Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, а відтак, і не доводять обставин неякісного надання послуг відповідачем.

Виявлені позивачем недоліки у технічних паспортах, які позивач просить відповідача виправити у відповідних листах, також не доводять обставин виготовлення технічних паспортів з порушенням вимог Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача виконати обов`язки передбачені договорами, колегія суддів зазначає наступне.

Як вказано вище, на підставі укладених між сторонами договорів про надання послуг відповідач зобов`язався на вимогу позивача, при настанні підстав зазначених у п.5.2.6. договорів, здійснити коригування технічної документації (технічного паспорту) (п.5.3.8.).

У п.5.2.6. договорів зазначено, що у разі надання зауважень під час реєстрації у відповідній службі права власності за державою Україна в особі Міністерства інфраструктури України та права господарського відання за ДП „АМПУ» на будівлі та споруди вказані у додатку № 1 до договору, звернутися до виконавця стосовно коригування технічної документації (технічного паспорту).

Згідно з п.8.8. договорів у разі виявлення недоліків у технічній документації (технічному паспорті), що є предметом даного договору, виконавець на вимогу замовника зобов`язаний безоплатно переробити (доопрацювати) технічну документацію (технічний паспорт) або надати додаткові послуги, а також відшкодувати завдані збитки замовнику.

Матеріалами справи підтверджено, що після відмови у державній реєстрації права власності на об`єкти нерухомості позивач звернувся до відповідача з листами вимогами про усунення виявлених зауважень, але відповідач відповіді позивачу не надав та зауваження не усунув.

Такі обставини свідчать про порушення відповідачем зобов`язань, встановлених умовами договорів щодо коригування технічних паспортів у разі надання зауважень під час реєстрації у відповідній службі права власності.

Разом з тим, господарський суд дійшов висновку, що позивачем у цій частині позовних вимог обрано неналежний спосіб захисту, враховуючи, що таке коригування технічної документації передбачено умовами Договорів.

Крім того, господарський суд послався на умови п.6.5 договорів, яким встановлено, якщо виконавець не хоче або не може усунути виявлені недоліки, Замовник має право, попередньо повідомивши Виконавця, усунути їх своїми силами або залучити інших осіб. Витрати, що Замовник зазнав у зв`язку з усуненням недоліків, виявлених у наданих послугах, компенсуються Виконавцем.

Колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість правової позиції господарського суду про відмову в задоволенні вимоги позивача про зобов`язання відповідача виконати обов`язки передбачені договорами, та додатково зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до відповідача з листами, в яких були перелічені зауваження до виготовлених технічних паспортів на об`єкти нерухомості.

За переконанням колегії суддів, зауваження, які вказані у листах мають суб`єктивний характер, оскільки в них не наводяться об`єктивні факти та посилання на нормативні документи, дані експертних досліджень, або на пункти договорів та різночитання з ними, котрі підтверджують факт відхилення виготовленої документації від діючих норм у сфері інвентаризації.

Крім того, в рішенні Господарського суду Одеської області по справі №916/2708/18 від 04.04.2019р. (копія наявна в матеріалах справи) підтверджено та встановлено, що листи ДП АМПУ не являються обставинами доведеними допустимих, достовірними достатніми доказами стосовно відомостей щодо невідповідності технічних характеристик об`єктів, зазначених у технічних паспортах, виготовлених позивачем, з технічною характеристикою об`єктів, вказаних у поданих ФДМУ відповідачу витягах з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна, відмовою державними реєстраторами на цій підставі в реєстрації права власності.

Відсутні у листах зауваженнях визначення кінцевої мети відповідача після усунення недоліків з приводу видалення певних об`єктів нерухомості, відсутні відомості чи потрібно відповідачу скласти іншу нову технічну документацію об`єктів, або виконати будь-які інші дії.

Також, судом у вказаному рішенні підтверджено, що є незрозумілими такі вимоги ДМ АМПУ щодо відповідності технічних характеристик об`єктів, зазначених у технічних паспортах, виготовлених позивачем витягам з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна виданих ФДМУ у відношенні до об`єктів, що складають предмет договору, а відповідно і правомірність таких вимог є сумнівною.

При цьому, відповідно до п.5.1.6 Договорів від 21.08.2017р. передбачено у зобов`язаннях ДП АМПУ подати виконавцю ПП Проект до надання послуг наявні у замовника документи (правовстановлюючі, проектну і технічну документацію об`єктів нерухомого майна, що інвентаризується), необхідні виконавцю для належного надання послуг за договором.

В Договорах від 21.08.2017р. відсутня така безумовна умова для реєстрації права власності на об`єкти нерухомості як їх відповідність до об`єктів нерухомості, що належать Міністерству інфраструктури України та перебувають на праві господарського відання у ДП АМПУ відображених у Єдиному реєстрі об`єктів державної власності щодо державного майна зазначених у витягах виданих ФДМУ, за якими державними реєстраторами при прийнятті рішень про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень пов`язано відмову в такій реєстрації.

Крім того, Інструкція про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна не передбачає, що у разі, коли технічна характеристика у техпаспорті не збігається із іншою документацією - інвентаризатор повинен шляхом фальсифікацій, чи іншим шляхом добитися цієї відповідності. Інвентаризація проходить за результатом натурних замірів, не беручи до уваги надання власника, наявність в нього документів та інш.

За таких обставин, перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції об`єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із чим дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення у справі "Серявін та інші проти України", пункт 58).

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Відповідно до п. в ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги), покладаються на Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі відокремленого підрозділу - Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» , оскільки доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі відокремленого підрозділу - Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 06.08.2019р. у справі №916/832/19 залишити без змін.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови

складено „29» листопада 2019 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Я.Ф. Савицький