Рішення

від 26.11.2019 по справі 910/12231/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" листопада 2019 р. м. Вінниця Cправа № 910/12231/19

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.

при секретарі Незамай Д.Д.

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Володар-Роз", вул. Зрошувальна, буд. 15, м. Київ, 02099, код - 21701113

до: Обслуговуючого кооперативу "Житлово-Будівельний кооператив "Райдужний район", вул. М.Берлінського, буд. 20, оф. 4, м. Київ, 04060; вул. Хмельницьке шосе, буд. 13, м. Вінниця, 21036, код - 40722221

про стягнення 6 706, 66 грн.

В С Т А Н О В И В :

30.09.2019 року до Господарського суду Вінницької області за підсудністю від Господарського суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Володар-Роз" до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-Будівельний кооператив "Райдужний район" про стягнення 6 706, 66 грн заборгованості, з яких 4 500,00 грн основного боргу, 1 606,07 грн пені, 464,85 грн інфляційних втрат та 135,74 грн 3% річних за договором № 01/10/17 від 01.10.2017 року.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Міліціанову Р.В.

В якості правових підстав звернення до суду із вказаним позовом позивач посилається на неналежне виконання Обслуговуючим кооперативом "Житлово-Будівельний кооператив "Райдужний район" грошових зобов`язань за договором № 01/10/17 від 01.10.2017 року про надання послуг з вивезення великогабаритних відходів в останнього утворилась заборгованість з оплати за виконанні роботи в сумі 6 706,66 грн.

В зв`язку з чим позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 4 500,00 грн основного боргу, 1 606,07 грн пені, 464,85 грн інфляційних втрат та 135,74 грн 3% річних за договором № 01/10/17 від 01.10.2017 року.

Ухвалою суду від 07.10.2019 року відкрито провадження у справі № 910/12231/19 у порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду по суті на 05.11.2019 року.

В судовому засіданні 05.11.2019 року судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 26.11.2019 року, на підставі ч. 1 ст. 216 ГПК України, яка занесена до протоколу судового засідання від 05.11.2019 року.

Ухвалою суду від 05.11.2019 року повідомлено сторін про дату наступного судового засідання.

11.11.2019 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання (вих. № 349 від 07.11.2019 року), в якому останній просить суд проводити розгляд справи за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Володар-Роз". Також у клопотанні останній зазначає, що підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд задовольнити позов.

В судове засідання 26.11.2019 року представники сторін не з`явилися, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином ухвалою суду від 05.11.2019 року, яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією.

При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи наявне клопотання позивача (вих. № 349 від 07.11.2019 року) про розгляд справи за його відсутності.

Крім того, надіслана на адресу відповідача ухвала суду від 05.11.2019 року на дату проведення судового засідання повернулась до суду з відміткою "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення".

При цьому суд зважає на положення ст. 242 ГПК України, п.п. 4 та 5 ч. 6 якої визначено, що днем вручення судового рішення є: день поставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день поставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ч. 10 ст. 242 ГПК України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Крім того, суд наголошує на тому, що копії ухвали суду були надіслані відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, та Господарського процесуального кодексу України, що також підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.

Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвали Господарського суду Вінницької області у справі № 910/12231/19 були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач не був позбавлений права та можливості з ними ознайомитись.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але відповідач не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

Ст. 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При цьому, ст.ст. 42, 46 ГПК України зобов`язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми ст.ст. 182, 183 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Положеннями ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України визначено, що, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.

У зв`язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Суд розглянув матеріали справи, з`ясував фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, та встановив наступне.

Як вбачається із позовної заяви позивач в якості підстави позовних вимог посилається на укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Володар-Роз" (Перевізник) та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-Будівельний кооператив "Райдужний район" (Замовник) договору № 01/10/17 від 01.10.2017 року про надання послуг з вивезення великогабаритних відходів, відповідно до умов якого Перевізник зобов`язувався надавати послуги з вивезення великогабаритних відходів, а Замовник зобов`язується приймати надані Перевізником Послуги в строки, визначені даним Договором та оплатити їх.

В зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором № 01/10/17 від 01.10.2017 року про надання послуг з вивезення великогабаритних відходів в останнього утворилась заборгованість з оплати за виконанні роботи в сумі 6 706,66 грн.

В зв`язку з чим позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 4 500,00 грн основного боргу, 1 606,07 грн пені, 464,85 грн інфляційних втрат та 135,74 грн 3% річних за договором № 01/10/17 від 01.10.2017 року.

Матеріали справи не містять відзиву ані будь-якої іншої заяви по суті справи зі сторони відповідача, в яких було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 01.10.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Володар-Роз" (Перевізник) та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-Будівельний кооператив "Райдужний район" (Замовник) договору № 01/10/17 про надання послуг з вивезення великогабаритних відходів (а.с.8-9, т.1).

Відповідно п. 1.1. Договору Замовник доручає, а Перевізник надає Замовнику послуги з вивезення великогабаритних відходів з території Замовника, або з території вказаної Замовником, а Замовник зобов`язується приймати надані Перевізником послуги та оплачувати їх в порядку та у строки визначені договором.

Послуга, що надається Перевізником і оплачується Замовником включає в себе наступні дії:

- Замовник замовляє менеджеру Перевізника за телефоном встановлення контейнеру (-рів) під завантаження або вивезення заповненого контейнеру;

- автомобіль Перевізника встановлює контейнер (-ри) за вказаною Замовником адресою під завантаження або замінює наповнений (-ні) (п. 1.2. Договору).

Вартість договору визначається сумою виконаних замовлень Перевізником (п. 2.1. Договору).

Перевізник не пізніше 7 (сьомого) числа кожного календарного місяця надає Замовнику акт наданих послуг у двох примірниках за послуги надані у попередньому місці для підписання. Замовник підписує та повертає отриманий від Перевізника один примірник акту наданих послуг не пізніше 20 числа місяця в якому ним його отримано. В разі неповернення направлених Замовнику актів наданих послуг у строк встановлений даним пунктом договору, акт вважається підписаний у редакції перевізника (п. 2.3. Договору).

За змістом п. 2.4. Договору оплата послуг Замовника за договором здійснюється на умовах попередньої оплати на підставі виставленого Перевізником рахунку.

Перевізник приступає до надання послуг лише після отримання від Замовника попередньої оплати (п. 2.5. Договору).

Відповідно п. 4.1 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

У разі затримки оплати за надані послуги Замовник сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення оплати. При цьому сторони домовились, згідно ст. 232 ГПК України, штрафні санкції, що передбачені пунктом даного договору, нараховуються Перевізником протягом 3 років від дня, коли зобов`язання мало бути виконане Замовником. Сплата пені не звільняє від сплати основного зобов`язання (п. 4.2 Договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2017 року (п. 5.1 Договору).

01.10.2017 року між сторонами підписано додаткову угоду № 1 до договору № 01/10/17 від 01.10.2017 року, відповідно до якої сторони дійшли згоди і погодили доповнити розділ 2 Договору "Вартість договору та порядок розрахунків", саме п.2.6. наступного змісту: "2.6. Якщо послуги були надані Замовнику без здійснення передоплати, послуги вважаються поставленим на умовах відстрочення платежу. При наданні послуг з відстроченням платежу Замовник сплачує вартість наданих послуг протягом 3-х днів, з дня отримання акта наданих послуг" (а.с.10, т.1).

На виконання умов договору № 01/10/17 від 01.10.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Володар - Роз" (Перевізник) надавав послуги належним чином Обслуговуючим кооперативом "Житлово-Будівельний кооператив "Райдужний район" (Замовнику).

В підтвердження чого до матеріалів додано обопільно підписаний та скріплений печатками сторін акт наданих послуг № 6562 від 31.08.2018 року, відповідно до якого позивачем було надано послуги з вивозу великогабаритних відходів (25 м3) за серпень - 2018 року - по вул. Райдужна, 60, на загальну суму 4 500,00 грн разом з ПДВ (а.с.11, т.1).

Однак, відповідач за вказаним атом не провів розрахунку за надані послуги.

20.02.2019 року позивачем на адресу відповідача надіслано претензію № 74 від 18.02.2019 року з вимогою погашення заборгованості в сумі 4 500,00 грн (а.с.12-14, т.1).

Непроведення відповідачем розрахунків за роботи пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектричних засобів слугувало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

На підставі встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Відповідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

З моменту укладення сторонами Договору № 01/10/17 від 01.10.2017 року між ними виникли зобов`язання, які мають правову природу договору надання послуг.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами п. 2.2. Договору вартість послуг з вивезення контейнеру з відходами погоджена сторонами і становить:

- об`єм 15 м3 - 3 300,00 грн, в тому числі ПДВ - 550,00 грн;

- об`ємом 25 м3 - 4 500,00 грн, в тому числі ПДВ - 750,00 грн.

Перевізник не пізніше 7 (сьомого) числа кожного календарного місяця надає Замовнику акт наданих послуг у двох примірниках за послуги надані у попередньому місці для підписання. Замовник підписує та повертає отриманий від Перевізника один примірник акту наданих послуг не пізніше 20 числа місяця в якому ним його отримано. В разі неповернення направлених Замовнику актів наданих послуг у строк встановлений даним пунктом договору, акт вважається підписаний у редакції перевізника (п. 2.3. Договору).

За змістом п. 2.4. Договору оплата послуг Замовника за договором здійснюється на умовах попередньої оплати на підставі виставленого Перевізником рахунку.

Перевізник приступає до надання послуг лише після отримання від Замовника попередньої оплати (п. 2.5. Договору).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до переконливого висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт надання позивачем послуг з вивезення великогабаритних відходів (25 куб.м) та несплату зі сторони останнього за надані послуги.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 4 500,00 грн заборгованості за виконані послуги з вивезення великогабаритних відходів правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Судом розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 606,07 грн пені (за період з 04.09.2018 по 05.09.2019 рр.), 464,85 грн інфляційних втрат (за період з серпня 2018 року по липень 2019 року) та 135,74 грн 3% річних (за період з 04.09.2018 року по 05.09.2019 року), за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних є правомірними та обґрунтованими, оскільки відповідають вимогам чинного законодавства України.

Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора сум 3% річних помилок не виявлено, в зв`язку з чим 3% річних в сумі 135,74 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

В той же час, детально досліджуючи наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено наявність помилок при встановленні періоду їх нарахування, так позивачем визначено період нарахування інфляційних втрат з серпня 2018 року по липень 2019 року, тоді як необхідно починати рахувати період з вересня 2018 року по липень 2019 року (в межах визначеного позивачем періоду, що визначає предмет позову в частині стягнення інфляційних втрат), оскільки акт наданих послуг підписано сторонами 31.08.2018 року, прострочення мало місце зі спливом трьох днів, тобто з 04.09.2018 року.

В зв`язку з чим, здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора сум інфляційних втрат, судом визначено розмір інфляційних втрат в сумі 410,72 грн, який є меншим ніж той, який заявлений позивачем (464,85 грн інфляційні втрати), тому заявлені до стягнення вимоги в сумі 54,13 грн інфляційних втрат задоволенню не підлягають.

Також, судом розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 606,07 грн пені, нарахованих у період наявності зобов`язальних відносин.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушення зобов`язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із ч. 4 ст. 231 ГК України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Розділом 4 договору сторонами погоджено відповідальність сторін.

Зокрема п. 4.2. Договору у разі затримки оплати за надані послуги Замовник сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення оплати. При цьому сторони домовились, згідно ст. 232 ГПК України, штрафні санкції, що передбачені пунктом даного договору, нараховуються Перевізником протягом 3 років від дня, коли зобов`язання мало бути виконане Замовником. Сплата пені не звільняє від сплати основного зобов`язання.

Перевіркою за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора обрахунку пені, судом встановлено, що він виконаний позивачем арифметично вірно з огляду на що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Володар-Роз" в цій частині підлягають задоволенню судом у заявленому розмірі.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

При цьому ч. 1 ст. 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).

Натомість відповідачем не надано суду належних доказів на спростовування заявлених позовних вимог, в тому числі щодо проведення розрахунків, не надано власного розрахунку заборгованості, доказів повної сплати боргу тощо.

Як визначає ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За вказаних обставин у своїй сукупності, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Володар-Роз" підлягає частковому задоволенню, з урахуванням наведених вище мотивів щодо часткового стягнення інфляційних втрат.

Оскільки, позов задоволено частково, витрати позивача зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Позивачем заявлено до стягнення 6 706,66 грн., судом задоволено вимоги частково в розмірі 6 652,53 грн, що складає 99,19 %, тому підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 905,44 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-Будівельний кооператив "Райдужний район" (вул. М.Берлінського, буд. 20, оф. 4, м. Київ, 04060; вул. Хмельницьке шосе, буд. 13, м. Вінниця, 21036, код - 40722221) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Володар-Роз" (вул. Зрошувальна, буд. 15, м. Київ, 02099, код - 21701113) - 4 500,00 грн - основного боргу за Договором про надання послуг з вивезення великогабаритних відходів № 01/10/17 від 01.10.2017 року, 1 606,07 грн - пені, нарахованої за період з 04.09.2018 по 05.09.2019 рр., 410,72 грн - інфляційних втрат, нарахованих за період з вересня 2018 року по липень 2019 року, 135,74 грн - 3% річних, нарахованих за період з 04.09.2018 по 05.09.2019 рр., та 1 905,44 грн - відшкодування витрат по сплаті судового збору

3. Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-Будівельний кооператив "Райдужний район" (вул. М. Берлінського, буд. 20, оф. 4, м. Київ, 04060; вул. Хмельницьке шосе, буд. 13, м. Вінниця, 21036, код - 40722221) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Володар-Роз" (вул. Зрошувальна, буд. 15, м. Київ, 02099, код - 21701113) - інфляційних втрат в сумі 54,13 грн.

4. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 15,56 грн - залишити за позивачем.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.

Повний текст судового рішення складено 29 листопада 2019 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Зрошувальна, буд. 15, м. Київ, 02099)

3, 4 - відповідачу (вул. М. Берлінського, буд. 20, оф. 4, м. Київ, 04060; вул. Хмельницьке шосе, буд. 13, м. Вінниця, 21036)