Рішення

від 21.11.2019 по справі 909/1065/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.11.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1065/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.

секретар судового засідання Клапків Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго"

вул. Індустріальна , 34, м. Івано-Франківськ,76014

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРА АМЕРИКА"

вул. Чрновола,23, м. Івано-Франківськ,76018;

про стягнення заборгованості в сумі 125 232 грн 48 коп.

учасники судового процесу:

від позивача: ОСОБА_1 ;

від відповідача: представник не з"явився

ВСТАНОВИВ: приватне акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРА АМЕРИКА" про стягнення заборгованості в сумі 125 232 грн 48 коп.

Позовні вимоги мотивовано тим, що в порушення договірних зобов"язань додаткової угоди про порядок погашення заборгованості до договору про постачання електричної енергії, відповідачем порушено строки та порядок погашення оплати за необліковану електроенергію, у зв"язку з чим допущено заборгованість в сумі 125 232 грн 48 коп.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 02.10.2019, суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, встановив сторонам строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення; судовий розгляд справи по суті призначив на 31.10.2019.

31.10.2019 від позивача надійшло клопотання (вх.№18893/19) про приєднання до матеріалів справи договору про надання професійної правничої допомоги №2019/11 від 02.01.2019, акту приймання-передачі послуг від 22.10.2019 до договору про надання правової допомоги №2019/11 від 02.09.2019, платіжного доручення №27690 від 24.10.2019.

В судовому засіданні 31.10.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач не скористався передбаченим ГПК України правом на участь представника у судовому засіданні, хоча, у відповідності до ст.ст.120, 242 Господарського процесуального кодексу України, належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи.

Так, ухвала про відкриття провадження у справі від 02.10.2019, направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за його місцезнаходженням, зазначеним в позовній заяві, що відповідає даним з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - вул. Чорновола, 23, м.Івано-Франківськ, 76018, однак ухвала повернулися до суду 19.19.2019 з відміткою Укрпошти 07.10.2019 "Адресат вибув".

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Суд розцінює відмітку Укрпошти "Адресат вибув", датовану 07.10.2019, як відсутність особи за адресою місцезнаходження, а тому днем вручення ухвали від 02.10.2019, згідно 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, є 07.10.2019.

Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно з приписами ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

За приписами ч. 1ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Правом на надання відзиву на позов відповідач не скористався.

В судовому засіданні 31.10.2019 суд постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про оголошення перерви в судовому засіданні до 21.11.2019, про що представник позивача повідомлений під розписку, а відповідач - ухвалою.

В судове засідання 21.11.2019 представник відповідача також не з"явився, причин неявки повноважного представника відповідач суду не повідомив, хоча належним чином повідомлений судом про час і місце розгляду спору.

Ухвала від 31.10.2019, якою суд повідомив відповідача про судове засідання 21.11.2019, також повернулася до суду з відміткою Укрпошти, "Адресат вибув", датована 04.11.2019, а тому днем вручення ухвали від 31.10.2019, згідно п.5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, є 04.11.2019.

В судовому засіданні 21.11.2019 суд з"ясовував обставини справи, досліджував докази та після закінчення з"ясування обставин та перевірки їх доказами вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення суду, оголосивши орієнтовний час його оголошення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

18.04.2018 між АТ "Прикарпаттяобленерго" (Постачальник) та ТОВ "Стара Америка" (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №2405784, предметом якого, згідно р.1, є продаж постачальником електричної енергії споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 25,0 кВт, за що споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

У розділі 2 договору сторони обумовили свої зобов"язання за цим договором.

Відповідно до п.2.1 договору, сторони визначили, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов"язуються керуватися чинним законодавством України, Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).

Споживач зобов"язується виконувати умови цього договору (п..2.3.1 договору); дотримуватись режиму споживання електроенергії згідно з р.5 договору та режиму роботи електроустановок в нежитлових приміщеннях по вул.Чорновола, 23 в м. Івано-Франківську (п.2.3.2 договору).

02.04.2019 між АТ "Прикарпаттяобленерго" (Оператор системи розподілу) та ТОВ "Стара Америка" (Споживач) укладено Додаткову угоду про порядок погашення заборгованості до Договору №2405784 від 18.04.2018, предметом якої, згідно п.1.1, є умови і порядок сплати споживачем оператору системи розподілу своєї заборгованості відповідно до договору.

У п.1.2 Договору визначено, що Споживач визнає перед оператором системи розподілу свої боргові зобов"язання станом на 02.04.2019 по необлікованій електричній енергії в сумі 151 232 грн 48 коп та зобов"язується розрахуватися відповідно до наведеного графіку: до 02.05.2019 - 30246 грн 50 коп; до 02.06.2019 -30246 грн 50 коп; до 02.07.2019 -30246 грн 50 коп; до 02.08.2019 - 30246 грн 50 коп; до 02.09.2019 - 30246 грн 50 коп.

Відповідно до п.1.3 додаткової угоди споживач зобов"язався дотримуватись умов здійснення кожного платежу відповідно до цього договору та графіку платежів.

Згідно розрахунку позивача заборгованості за необліковану електроенергію по ТОВ "Стара Америка" за Додатковою угодою до договору №2405784, відповідачем внесено наступні платежі: 03.05.2019 - 9000 грн; 21.05.2019 - 7000 грн; 01.08.2019 - 5000 грн; 04.09.2019 - 5000 грн - всього 26000 грн; станом на 27.09.2019 заборгованість ТОВ "Стара Америка" за Додатковою угодою склала 125232 грн 48 коп.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД, ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

У ч.1 ст.174 ГК України закріплено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Згідно із положеннями ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про електроенергетику" споживачі енергії - суб`єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Частинами 1 - 4 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов`язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. ч. 1, 2 ст. 275 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказів виконання відповідачему повному обсязі зобов"язань, визнаних у додатковій угоді від 02.04.2019 до договору №2405784 від 18.04.2018 у розмірі 125 232 грн, матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими і належать до задоволення.

Відповідно до приписів, встановлених ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір слід покласти на відповідача.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права (Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009, № 23-рп/2009 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу).

Господарським процесуальним законодавством передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, у свою чергу, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Представником позивача надано суду докази, якими підтверджується надання адвокатом Іванишиним В.І. позивачу професійної правничої допомоги в Господарському суді Івано-Франківської області, зокрема:

- договір про надання професійної правничої допомоги №2019/11 від 02.01.2019;

- акт приймання-передачі послуг від 22.10.2019;

- платіжне доручення №27690 від 24.10.2019 на суму 12 600 грн.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Дослідивши поданий позивачем акт приймання-передачі послуг, суд встановив, що витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12 600 грн складаються з: проведення попереднього аналізу справи, у т.ч. ознайомлення з матеріалами справи, збір інформації та документів з розрахунку 2 годин -1400 грн; складання позовної заяви - 6 год - 4200 грн; участь адвоката у судових засіданнях суду першої інстанції - 10 год -7000 грн.

Клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги до суду матеріали справи не містять. Разом з тим, суд вважає за правильне зменшити витрати на оплату послуг адвоката позивача з розрахунку участі у 2 судових засіданнях, у розмірі 1400 грн.

За наведених обставин та правових норм, слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.

Керуючись ст.ст.126, 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРА АМЕРИКА" (вул. Чрновола, 23, м. Івано-Франківськ,76018, код 39833111) на користь приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" (вул. Індустріальна , 34, м. Івано-Франківськ,76014, код 00131564) 125 232 (сто двадцять п"ять тисяч двісті тридцять дві) грн 48 коп заборгованості, 1921 (одну тисячу дев"ятсот двадцять одну) гривню 00 коп судового збору та 7000 (сім тисяч) гривень 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28.11.2019

Суддя О.В. Рочняк