Рішення

від 18.11.2019 по справі 909/752/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.11.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/752/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Масловський А. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунального підприємства виконавчого органу Київради "Київтеплоенерго",

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інекон-Сервіс",

про стягнення заборгованості в сумі 351325 грн 49 к.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 ,

від відповідача: представник не з`явився.

встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Комунальне підприємство виконавчого органу Київради "Київтеплоенерго" із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інекон-Сервіс" про стягнення заборгованості в сумі 307567 грн 18 к.

Вирішення процесуальних питань.

23.07.2019 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 11.09.2019 об 11:30 год. (ухвала від 23.07.2019).

11.09.2019 суд продовжив підготовче провадження до 23.10.2019 та в подальшому відкладав підготовче засідання на 04.10.2019 (ухвала від 11.09.2019) та на 23.10.2019 (ухвала від 04.10.2019).

26.09.2019 від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог (вх.№18538/19). Суд визнав подану заяву такою, що відповідає вимогам ст. 46 ГПК України у зв`язку з чим прийняв її до розгляду. За таких обставин позовними вимогами є стягнення заборгованості в сумі 351325 грн 49 к.

23.10.2019 суд постановив підготовче провадження у справі закрити, розгляд справи по суті призначити на 18.11.2019.

Представник позивача, який брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв"язку позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та просив суд позов задовольнити.

Відповідач у судові засідання жодного разу не з`явився, конституційним правом на захист своїх прав не скористався, причин неприбуття не повідомив, відзиву на позов не подав. Ухвали суду направлялася відповідачу, відповідно до ст.120 ГПК України, рекомендованою кореспонденцією за адресою, зазначеною у позовній заяві та у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та повернулася на адресу суду з відділення поштового зв`язку із зазначенням причини повернення: "за зазначеною адресою не числиться".

Згідно ч.2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об"єктивному встановленню всіх обставин справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, а також беручи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 18.11.2019 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав зобов»язання щодо оплати наданих послуг в терміни, передбачені договором №9588138 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 16.11.2018 внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 299116 грн 80 к. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 525, 526, 625 ЦК України. За прострочення виконання грошового зобов"язання, позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 42443 грн 35 к., 5317 грн 18 к. - інфляційних втрат та 4448 грн 16 к. - 3% річних.

Позиція відповідача.

Відповідач відзив на позов не надав, проти позову не заперечив, доказів оплати наданих послуг не подав.

Обставини справи. Оцінка доказів.

Предметом спору є матеріально - правова вимога Комунального підприємства виконавчого органу Київради "Київтеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інекон-Сервіс" про стягнення 299116 грн 80 к. основного боргу, 42443 грн 35 к. - пені, 5317 грн 18 к. - інфляційних втрат та 4448 грн 16 к. - 3% річних за порушення строку оплати наданих послуг з постачання теплової енергії.

16.11.2018 Комунальне підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (енергопостачальна організація) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНЕКОН-СЕРВІС" (абонент) уклали договір №9588138 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі договір).

При виконанні умов цього договору та при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов"язалися керуватися тарифами, затвердженими у встановленому порядку, Положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Сторони уклали договір письмово у формі єдиного документа, його підписали повноважні особи обох сторін за договором та скріпили печатками сторін. Згідно з п.8.1 договору цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 15.04.2019. Припинення дії договору не звільняє Абонента від обов"язку повної сплати спожитої теплової енергії.

Згідно з п 1.1. договору предметом цього Договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором.

01.01.2019 сторони договору уклали Додаткову угоду до договору , в якій домовились викласти додатки №1, 3 в новій редакції.

Відповідно до п.2.2.1. договору позивач зобов`язався постачати теплову енергію у гарячій воді на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно умов договору.

Пунктом 5.1.договору обумовлено, що облік споживання абонентом теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

Обсяги постачання теплової енергії абоненту визначені у додатку №1 до договору.

Абонентам, які не мають приладів обліку кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від джерел "Енергопостачальної організації" (позивача), та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання Абонента в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою Абонентом тепловою енергією сплачується ним самостійно, не пізніше 15 числа місяця наступного за розрахунковим (п. 4 Додатку 4 до Договору).

Абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в ЦОК (центр обслуговування клієнтів) за адресою: вул. Будівельників, 25

- облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період;

- акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акта звірки "Абонент" повертає в ЦОК;

- акт виконаних робіт ( п. 5 Додатку 4 до Договору).

Згідно п.2.3.2. Договору Відповідач зобов`язується виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку №4 до Договору.

Розрахунки з Абонентом за відпущену теплову енергію позивачем проводяться згідно з тарифами, затвердженими Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23.07.2018 №1294, за кожну відпущену Гігакалорію (1Гкал/грн.) без урахування ПДВ (додаток №3 до Договору).

На виконання умов договору, позивач у період з листопада 2018 року по квітень 2019 року здійснив відпуск теплової енергії у гарячій воді відповідачу на загальну суму 299116 грн 80 к., що підтверджується Актами приймання-передачі товарної продукції з теплової енергії, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Однак відповідач в порушення п. 5 Додатку № 4 до Договору, за вказаною в Додатку адресою не з`являвся, розрахункових документів не отримував.

Станом на 18.07.2019 відповідачем заборгованість не погашена, тому позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст.901ЦК України).

Відповідно до наведеного, договір укладений між позивачем і відповідачем, є договором надання послуг.

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 903 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами.

Згідно статтей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність суб"єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності: за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).

Висновок суду.

Факт порушення відповідачем свого зобов`язання щодо оплати спожитої теплової енергії у гарячій воді сумі 299116 грн 80 к. підтверджується матеріалами справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 299116 грн 80 к. основного боргу обґрунтована та належить до задоволення.

Суд перевірив правильність нарахування позивачем пені та 3% річних за період з 16.12.2018 - 31.08.2019 та інфляційних втрат за період січень 2018 року - серпень 2019 року, які згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом за допомогою ІПС "Законодавство" менші за суму пені, 3% річних та інфляційних втрат заявлених позивачем до стягнення, тому суд задовольняє вимоги щодо стягнення 42373 грн 37 к. -пені, 4017 грн 63 к. - інфляційних втрат та 4442 грн 32 к. - 3% річних. В решті нарахованих інфляційних втрат належить відмовити.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 299116 грн 80 к. - заборгованості за спожиту теплову енергію у гарячій воді, 42373 грн 37 к. -пені, 4017 грн 63 к. - інфляційних втрат, 4442 грн 32 к. - 3% річних.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 5269 грн 89 к., що підтверджується платіжними дорученнями №13798 від 17 вересня 2019 року, №13857 від 19 вересня 2019 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову судовий збір в розмірі 5249 грн 25 к., суд покладає на відповідача. Судовий збір в розмірі 20 грн 64 к. - на позивача.

Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, статтями 2, 86, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради "Київтеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інекон-Сервіс" про стягнення заборгованості в сумі 351325 грн 49 к. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інекон-Сервіс", вул.Дністровська, 26, м. Івано-Франківськ, 76018 (код 23737565) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради "Київтеплоенерго", площа Івана Франка, 5, м. Київ, 01001 (код 40538421) -299116 (двісті дев"яносто дев"ять тисяч сто шістнадцять гривень) 80 к. - заборгованості за спожиту теплову енергію у гарячій воді, 42373 (сорок дві тисячі триста сімдесят три гривні) 37 к. -пені, 4017 (чотири тисячі сімнадцять гривень) 63 к. - інфляційних втрат, 4442 (чотири тисячі чотириста сорок дві гривні) 32 к. - 3% річних, а також 5249 (п"ять тисяч двісті сорок дев"ять гривень) 25 к. судового збору.

В частині позовних вимог про стягнення 69 (шістдесят дев"ять гривень) 98 к. пені, 1299 ( одна тисяча двісті дев"яносто дев"ять гривень) 55 к. інфляційних втрат та 5 (п"ять гривень) 84 к. 3 % річних - відмовити.

Судовий збір в розмірі 20 (двадцять гривень) 64 к. покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 28.11.2019

Суддя Т.В. Максимів