Рішення

від 12.11.2019 по справі 910/10145/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

12.11.2019Справа № 910/10145/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Росущан К.О., розглядаючи у відкритому судовому засіданні

справу № 910/10145/19

за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СУЧАСНІ БУДІВЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ (код 32212424, 01001, м. Київ, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ МИХАЙЛІВСЬКА/МАЛА ЖИТОМИРСЬКА, будинок 5/6)

до КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (код 22883141, 01044, м. Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 36)

третя особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код 34926981, 3680, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31 корпус 2; 04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 21)

про відшкодування 945 090,00 грн,

за участю представників:

позивача, Гладун А.І., довіреність № б/н від 30.07.18;

відповідача, не з`явилися;

третьої особи, Ходорич О.М., довіреність № 064-87 від 09.01.19.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

30.07.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні будівельні технології (далі - Товариство) до КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (далі - КМР), у якому просить на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) відшкодувати матеріальну шкоду у розмірі 945 090 грн. завданої незаконними рішеннями і діями Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації; далі - Департамент) від 14.03.2017 та від 21.03.2017, які визнано незаконними судовими рішеннями адміністративного суду

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2019 позовну заяву залишено без руху із встановленням Товариству строку для усунення недоліків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що: 19.04.2017 співробітниками Департаменту було прийнято незаконні рішення та за допомогою спеціальної техніки були знесені тимчасова огорожа та об`єкт капітального будівництва ІІІ категорії складності, будівництво якого здійснювалось відповідно до Декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої 01.02.2012 №КВ08312014831, чим спричинено Товариству матеріальні збитки.

14.08.2019 позивач усунув недоліки шляхом подання відповідних документів.

Позивачем як треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача були визначені Департамент та Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві (далі - Управління).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі № 910/10145/19; розгляд справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 24.09.2019; залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Департамент.

11.09.2019 представником Департаменту подані до суду пояснення у справі, в яких останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог, які прийняті судом як пояснення третьої особи щодо позову.

Представником Департаменту у підготовчому засіданні 24.09.2019 подано клопотання про залучення у як третьої особи КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА КИЇВБЛАГОУСТРІЙ ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) на стороні відповідача Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); своє клопотання мотивував тим, що саме КП Благоустрій є виконавцем за дорученням Департаменту демонтажу спірного об`єкту; у судовому засіданні копію вказаного клопотання надано представникам позивача і третьої особи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відхилив заявлене клопотання про залучення третьої особи; представником не доведено ймовірний вплив рішення суду у даній справі на права і обов`язки КП Благоустрій .

Представником позивача у підготовчому засіданні 24.09.2019 надано суду оригінали документів, копії яких були додані до позовної заяви; які були йому повернуті судом після огляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/10145/19 до судового розгляду по суті на 05.11.2019.

27.09.2019 відповідач подав суду клопотання про повернення у підготовче засідання, яке було відхилено судом, у зв`язку з його необґрунтованістю.

10.10.2019 до Господарського суду міста Києва від Управління надійшли пояснення на позовну заяву.

У судовому засіданні 05.11.2019 було оголошено перерву до 12.11.2019.

11.11.2019 відповідач подав суду письмові пояснення, в яких заперечив проти доводів позивача та просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Представники відповідача у судове засідання 12.11.2019 не з`явилися; про причини неявки не повідомили; про дату, час і місце проведення КМР повідомлена належним чином. Отже, відсутні підстави для відкладення судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні 12.11.2019 оголосив вступне слово, підтримав позовні вимоги у повному обсязі; представник третьої особи оголосили вступне слово та проти задоволення позовних вимог заперечили повністю.

Суд, заслухавши вступне слово представників позивача та третьої особи, з`ясувавши обставини, на які посилається позивач і відповідач, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

Представники сторін виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази досліджені у судовому засіданні.

У судовому засіданні 12.11.2019 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, відповідно до вимог статей 222-223 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, пояснення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

19 квітня 2017 року співробітниками Департаменту за допомогою спеціальної техніки знесені тимчасова огорожа та об`єкт капітального будівництва ІІІ категорії складності, будівництво якого позивачем здійснювалось відповідно до Декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої 01.02.2012 №КВ08312014831.

Товариство вказує, що такі дії спричинили матеріальні збитки у сумі 945 090 грн.

Позивач вказує на те, що саме позивач є особою, яка має відшкодувати шкоду, посилаючись на те, що особа, яка безпосередньо знесла огорожу та об`єкт будівництва (Департамент) є створеним та підконтрольним органом виконавчої влади КМР, який втілює та реалізує рішення та стратегію органу місцевого самоврядування.

Слід зазначити, що підставою для знесення тимчасової огорожі та об`єкта капітального будівництва були рішення (приписи від 14.03.2017) прийняті Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації; далі - Департамент АБК).

Товариство звернулося з позовом до Окружного адміністративного міста Києва про визнання протиправним та скасування припису, наказу, постанови про накладення штрафу та визнання дій протиправними.

Постановою Окружного адміністративного міста Києва від 26.06.2017 зі справи № 826/4724/17, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017, адміністративний позов Товариства задоволено частково; визнано протиправним та скасовано Припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правових актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт від 14.03.2017, винесений Департаментом АБК; визнано протиправним та скасовано Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 14.03.2017, винесений Департаментом АБК; визнано протиправним та скасовано Наказ Департаменту від 14.03.2017 № 58 Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт ; визнано протиправною та скасовано Постанову від 21.03.2017 № 17/17/073-2351 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 144 000 грн.; зобов`язано Департамент АБК вжити передбачених Порядком ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 24.06.2011 № 92 (у редакції наказу від 16.07.2015 року № 165) заходів для поновлення запису про реєстрацію декларації № КВ 08312014831 від 01.02.2012 в Єдиному державному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівельних об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів шляхом подання Державній архітектурно-будівельній інспекції України необхідних даних.

Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Під час розгляду адміністративної справи № 826/4742/17 було встановлено, зокрема таке:

- згідно договору оренди земельної ділянки від 27.04.2004, КМР на підставі пункту 16 рішення КМР від 29.05.2003 № 486-2/646 та за актом приймання-передачі позивачу передана в оренду на 25 років земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:88:168:0032) площею 2875 кв.м. за адресою: прос. Перемоги, біля будинку № 9-б у Шевченківському районі м. Києва для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі закладів: торгових, офісних, культурних, розважальних, громадського харчування, побутового обслуговування і автомобільного паркінгу;

- Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА 09.11.2004 позивачу затверджено архітектурно-планувальне завдання (АПЗ) № 04-0399 на проектування будівництва відповідного об`єкта (терміном дії на два роки), термін дії якого продовжувався додатком від 12.12.2006 № 20-1258 (на один рік) та додатком від 07.03.2008 № 20-154 (на один рік);

- протягом строку дії АПЗ позивачем було розроблено проектну документацію на об`єкт будівництва, яка була погоджена Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА 18.10.2007 (лист-погодження № 15-11801) та пройшла обов`язкову на момент затвердження комплексну державну експертизу, що підтверджується висновком ДП Укрдержбудекспертиза від 21.10.2008 № 65-а. У 2012 році проектна документація на об`єкт будівництва була затверджена позивачем;

- на підставі вказаних документів, Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві 01.02.2012 зареєстровано позивачу декларацію про початок будівельних робіт № КВ08312014831;

- також, позивачем було отримано Контрольну картку № 16100247-Шв на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв`язку з встановленням тимчасової огорожі на період будівництва відповідного об`єкту (з урахуванням продовження терміну її дії), відповідно до якої заявлений термін виконання робіт визначено наступним чином: початок - 30.09.2016; закінчення 31.08.2017;

- Департаментом АБК проведена позапланова перевірка дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва: Будівництво багатофункціонального комплексу у складі закладів: торгівлі, офісних, культурних, розважальних, громадського харчування, побутового обслуговування і автомобільного паркінгу по просп. Перемоги, біля будинку 9-б у Шевченківському районі м. Києва (далі - об`єкт будівництва), за результатами якої складений акт від 14.03.2017, яким зафіксовані результати перевірки.

- враховуючи викладені в акті перевірки від 14.03.2017 обставини та виявлене порушення частини восьмої статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , відповідачем були складені спірні акти індивідуальної дії;

- Департаментом АБК як правонаступником прав та обов`язків державної архітектурно-будівельної інспекції, поставлено під сумнів законність реєстрації вказаної декларації попереднім органом державного архітектурно-будівельного контролю;

- суд також не залишає поза увагою той факт, що на підставі звернень інших фізичних осіб у листопаді 2016 року та лютому 2017 року, відповідачем проводились позапланові перевірки на спірному об`єкті позивача, в ході яких досліджувалися дані декларації про початок виконання будівельних робіт від 01.02.2012 № КВ 08312014831, проте порушень частини восьмої статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено не було;

- з огляду на зазначене, суд вважає, що така ситуація вказує на зловживання суб`єктом владних повноважень, своїми правами та створює передумови для протиправного втручання в діяльність суб`єкта господарювання, яким було отримано дозвіл уповноваженого органу на початок здійснення будівельних робіт у порядку, встановленому діючим на момент такого отримання законодавством;

- при цьому, висновки вказаної перевірки, яка, як встановлено судом, проведена з порушенням вимог діючого законодавства, отже є протиправною, покладені в основу прийняття спірних актів індивідуальної дії - приписів, постанови та наказу, які відповідно, також є протиправними;

- системний аналіз наведених обставин та норм права дає суду підстави зробити висновок про протиправність спірних приписів, постанови та наказу Департаменту АБК, а отже, про наявність підстав для їх скасування.

Отже, судом були встановлені обставини щодо неправомірності дій Департаменту АБК.

Разом з тим, КМР і Департамент не були учасниками справи № 826/4742/17 і їх дії не оцінювалися адміністративним судом.

Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки відповідач не вчиняв дій щодо знесення огорожі та об`єкту будівництва, а третя особа є самостійною юридичною особою, і хоча є підзвітною КМР, проте самостійно несе відповідальність за дії своїх службових/посадових осіб.

Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до положень частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1173 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Отже, у розумінні положень статті 1173 ЦК України, яку позивач зокрема визначає як підставу позову, відшкодування шкоди відбувається незалежно від вини органу місцевого самоврядування та його посадової або службової особи.

Необхідною підставою для притягнення органу місцевого самоврядування до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі ГарсіяРуїз проти Іспанії , від 22 лютого 2007 року в справі Красуля проти Росії , від 5 травня 2011 року в справі Ільяді проти Росії , від 28 жовтня 2010 року в справі Трофимчук проти України , від 9 грудня 1994 року в справі ХіроБалані проти Іспанії , від 1 липня 2003 року в справі Суомінен проти Фінляндії , від 7 червня 2008 року в справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та МесропМовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії ) свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі РуїсТоріха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Всебічно, повно та об`єктивно досліджені докази та встановлені на підставі них обставини дають суду змогу дійти висновку, що відсутні такі елементи правопорушення як неправомірні дії КМР та причинний зв`язок між діями та завданою шкодою, тобто КМР не є особою, яка має відшкодовувати позивачу шкоду у сумі 945 090 грн.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У частині першій статті 74 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За вказаних обставин, суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б стали підставою для висновку про вчинення КМР неправомірних дій чи бездіяльності. З огляду на те, що неправомірні дії (рішення, бездіяльність) є обов`язковим елементом цивільного правопорушення, його відсутність виключає притягнення органу місцевого самоврядування до відповідальності у вигляді відшкодування шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.

За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України, у позові слід відмовити.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СУЧАСНІ БУДІВЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ (код 32212424, 01001, м. Київ, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ МИХАЙЛІВСЬКА/МАЛА ЖИТОМИРСЬКА, будинок 5/6) до КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (код 22883141, 01044, м. Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 36), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код 34926981, 3680, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31 корпус 2; 04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 21), про відшкодування 945 090 грн. відмовити повністю.

2. Судовий збір покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29.11.2019

Суддя І.Д. Курдельчук