Рішення

від 29.11.2019 по справі 910/13637/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.11.2019Справа № 910/13637/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Телесвіт , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Журавка Торг , м. Київ

про стягнення 12 425,83 грн,

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Телесвіт звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Журавка Торг про стягнення сплачених грошових коштів у розмірі 12 425,83 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №20082018-1 від 20.08.2018, згідно якого позивачем було перераховано аванс, проте відповідач поставив товар неналежної якості, у зв`язку з чим позивачем було повернуто частину товару. Отже, у відповідача виник обов`язок щодо повернення частини сплаченого авансового платежу.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 02.10.2019 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, визначив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, при цьому, був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі.

Приписами статті 248 ГПК передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Приймаючи до уваги наведене вище, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.08.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Телесвіт (далі - покупець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Журавка Торг (далі - постачальник/відповідач) було укладено договір №20082018-1, відповідно до якого постачальник зобов`язався виготовити та поставити покупцю, а покупець відповідно прийняти і оплатити на умовах та в порядку визначених даним договором спеціальний одяг в асортименті (номенклатурі), кількості, якості та за цінами згідно специфікації, яка після підписання сторонами є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 1.3. договору постачальник зобов`язується виготовити та поставити покупцю якісні вироби, що відповідають вимогам, що звичайно ставляться до відповідних виробів, згідно ескізів, вказаних у додатку №2, який після підписання сторонами є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 2.2. договору оплата здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахування грошей на поточний рахунок постачальника. Якщо інше не вказано у відповідному додатку до договору, протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами відповідного додатку до договору покупець здійснює авансовий платіж у розмірі 50% від вартості виробів, що вказана у відповідній специфікації до договору, на підставі оригіналу рахунку постачальника. Протягом 5 банківських днів з моменту отримання письмового повідомлення постачальника про виготовлення виробів у повному обсязі і до відвантаження продукції на склад покупця, покупець виконує остаточний платіж у розмірі 50% від вартості виробів що вказана у відповідній специфікації цього договору на підставі оригіналу рахунку постачальника.

Пунктом 3.5. договору встановлено, що постачальник дає гарантію, що всі вироби, які постачаються згідно договору та специфікації, є новими, якісними та комплектними, не мають дефектів, пов`язаних з матеріалом, з якого вони виготовлені, чи з процесом їх виготовлення, і відповідають по якості, комплектності і сумісності специфікаціям виробників такого роду виробів, а також вимогам державних та міжнародних стандартів та умовам даного договору.

Відповідно до п. 4.4. договору у випадку поставки виробів неналежної якості постачальник зобов`язаний за свій рахунок протягом 10 робочих днів з дати отримання повідомлення покупця про неналежну якість виробів поставити вироби належної якості та сплатити на вимогу покупця штраф у розмірі 10 відсотків від вартості таких виробів.

Згідно з п. 4.5. договору у випадку поставки виробів в асортименті, який не відповідає умовам договору та/або додатків до договору, зокрема, технічним вимогам, характеристикам, вимогам щодо розміру та зросту, ескізам, тощо, постачальник зобов`язаний сплатити на вимогу покупця штраф у розмірі 10 відсотків від вартості поставлених виробів неналежного асортименту та протягом 30 робочих днів з дати отримання повідомлення покупця про неналежний асортимент виробів за свій рахунок поставити вироби в належному асортименті.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 20 серпня 2019 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань по даному договору.

Також між сторонами були підписані додатки до договору, зокрема в додатку №1 сторони погодили зразок специфікації, а в додатку №2 погодили технічні умови, яким готові вироби повинні відповідати.

Так, 26.11.2018 між сторонами було підписано специфікацію № 1 до договору, якою сторони погодили кількість та розміри виробів.

На виконання умов договору позивач здійснив авансовий платіж в розмірі 38 370,95 грн, що підтверджується платіжним дорученням №46444 від 05.12.2018.

У свою чергу, відповідач на виконання умов договору поставив позивачу товар на загальну суму 83 384,16 грн. Проте, більшість виробів були неналежної якості, у зв`язку з чим позивач повернув відповідачу вироби на загальну суму 57 439,04 грн, що підтверджується накладними на повернення постачальнику виробів.

08.04.2019 позивач звернувся до відповідача з вимогою, в якій просив повернути попередньо сплачені грошові кошти в розмірі 12 425,83 грн.

У відповідь на вказану вимогу ТзОВ Журавка Торг направило позивачу лист №52 від 24.04.2019, в якому повідомило, що повернення грошових коштів розмірі 12 425,83 грн буде здійснено в травні, у зв`язку із заборгованістю перед відповідачем інших замовників.

25.04.2019 позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення грошових коштів у строк не пізніше 31.05.2019.

06.06.2019 позивач направив відповідачу претензію щодо повернення сплачених грошових коштів у розмірі 12 425,83 грн, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором №20082018-1 від 20.08.2018.

Проте, як вбачається із наявних матеріалів справи, відповідач на претензію відповіді не надав, заборгованість не погасив.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. (ч. 2 ст. 509 ЦК України)

За приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч. 1 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами.

За приписами статті 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами частини 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

В силу вимог частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

В силу вимог статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

При цьому, відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За змістом частини 2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір №20082018-1 від 20.08.2018, відповідно до якого позивачем було здійснено передоплату 50% вартості товару на загальну суму 38 370,95 грн, що підтверджується відповідним платіжним дорученням.

Відповідачем відповідно до видаткових накладних було поставлено товар на загальну суму 83 384,16 грн, з яких позивач повернув товар вартістю 57 439,04 грн, у зв`язку з його неналежною якістю.

Відповідно до п. 4.4. договору у випадку поставки виробів неналежної якості постачальник зобов`язаний за свій рахунок протягом 10 робочих днів з дати отримання повідомлення покупця про неналежну якість виробів поставити вироби належної якості та сплатити на вимогу покупця штраф у розмірі 10 відсотків від вартості таких виробів.

Згідно з п. 4.5. договору у випадку поставки виробів в асортименті, який не відповідає умовам договору та/або додатків до договору, зокрема, технічним вимогам, характеристикам, вимогам щодо розміру та зросту, ескізам, тощо, постачальник зобов`язаний сплатити на вимогу покупця штраф у розмірі 10 відсотків від вартості поставлених виробів неналежного асортименту та протягом 30 робочих днів з дати отримання повідомлення покупця про неналежний асортимент виробів за свій рахунок поставити вироби в належному асортименті.

За змістом п. 4.6. договору у випадку порушення передбачених пунктами 4.4., 4.5. договору строків поставки виробів відповідно належної якості та/або неналежного асортименту більш ніж 14 календарних днів покупець має право відмовитися від приймання та оплати таких виробів, а також розірвати договір в односторонньому порядку шляхом направлення письмового повідомлення постачальнику. У випадку відмови покупця від приймання та оплати виробів та/або розірвання покупцем договору в односторонньому порядку з підстав, передбачених цим пунктом договору, постачальник протягом 5 банківських днів з моменту одержання відповідної вимоги покупця зобов`язаний повернути на рахунок покупця сплачену покупцем в якості передоплати вартість виробів, строк поставки яких порушено постачальником.

Отже, судом вище встановлено, що позивач відмовився від прийняття частини виробів, які виявились неякісними, та повернув їх відповідачу, внаслідок чого ТзОВ Телесвіт звернулось до ТзОВ Журавка Торг з вимогами №086/ТС від 08.04.2019 та №105/ТС від 25.04.2019, а також претензією №140/ТС від 06.06.2019 про повернення грошових коштів, сплачених в якості попередньої оплати за вказаний товар, однак відповідач в порушення вказаних умов договору зобов`язання з повернення передоплати не виконав.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, ураховуючи, що строк виконання обов`язку з повернення попередньої оплати настав, сума боргу відповідача у розмірі 12 425,83 грн підтверджена належними в матеріалах справи доказами, при цьому, відповідач на час прийняття рішення не спростував заявлених вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову ТзОВ Телесвіт про стягнення з ТзОВ Журавка Торг сплачених грошових коштів у розмірі 12 425,83 грн.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Телесвіт задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Журавка Торг (04114, м. Київ, вулиця Дубровицька, будинок 28; ідентифікаційний код 40126602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Телесвіт (02094, м. Київ, вулиця Магнітогорська, будинок 1, 3 поверх; ідентифікаційний код 33103969) 12 425 (дванадцять тисяч чотириста двадцять п`ять) грн 83 коп - заборгованості та 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн 00 коп - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Бондарчук