Рішення

від 26.11.2019 по справі 914/1428/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2019 справа № 914/1428/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., секретар судового засідання Дубенюк Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Версія-Люкс» , м.Кривий Ріг

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю завод вентиляційного обладнання «Р-Вентс» , м.Золочів Львівської області

про стягнення заборгованості.

Ціна позову - 548232,49грн.

За участю представників:

від позивача: Тетерка Володимир Іванович - представник;

від відповідача: не з`явився.

Заяв про відвід не поступало, та в судових засіданнях присутніми представниками сторін не заявлено.

Розгляд справи судом.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Версія-Люкс» до Товариства з обмеженою відповідальністю завод вентиляційного обладнання «Р-Вентс» про стягнення заборгованості в сумі 548232,49грн., з якої 417591,66грн. - основний борг, 101922,54грн. - інфляційні втрати та 28718,29грн. - 3% річних.

Ухвалою суду від 22.07.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та підготовче засідання призначено на 25.07.2019 року. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.07.2019р. відкладено підготовче засідання на 19.09.2019р. та ухвалою суду від 19.09.2019р. продовжено строк розгляду підготовчого провадження у справі та відкладено підготовче засідання на 08.10.2019р. Ухвалою суду від 08.10.2019р. відкладено підготовче засідання на 22.10.2019 р. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.10.2019р. закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 12.11.2019р. та ухвалою суду від 12.11.2019р. відкладено розгляд справи по суті на 26.11.2019 р.

25.11.2019р. від позивача подано клопотання за вх.№48998/19 про доручення до матеріалів справи пояснень та документів згідно додатків.

В судове засідання 26.11.2019р. представник позивача явку забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та просить суд позов задоволити. В судовому засіданні 26.11.2019р. представник позивача, в порядку ч.8 ст.129 ГПК України, заявив про стягнення із відповідача витрат на професійну правову допомогу та зазначив, що докази понесення таких витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення.

В судове засідання 26.11.2019р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомлено, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції з повідомленнями про вручення, внесенням ухвал суду до Єдиного державного реєстру судових рішень, повідомленням №8070002829557 про вручення поштового відправлення відповідачу. Від відповідача подано відзив за вх.№38486/19 від 19.09.2019р. на позов.

Позиції учасників справи.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач у порушення умов договору поставки №14/03/17-01 від 14.03.2017р. та додатків до нього специфікацій №1, №2 від 14.03.2019р. оплати згідно видаткової накладної №1115 від 29.03.2017р. в повному обсязі не здійснив, тому в позовній заяві позивач просить суд враховуючи проведені оплати стягнути з відповідача 417591,66грн. заборгованості. Також позивач просить стягнути 3% річних в розмірі 28718,29грн. та інфляційні втрати в розмірі 101922,54грн. В поясненнях за вх.48998/19 від 25.11.2019р. позивач зазначає, що продукція (димохід), яка поставлялась за договором відповідачу, є громіздкою, тому поставка здійснювалась трьома доставками та перелік найменувань деталей, які доставлялись зазначено в товарно-транспортних накладних №ПТ1 111 від 07.04.2017р., №ПТ1 117 від 13.04.2017р., №ПТ1 130 від 24.04.2017р.

У відзиві на позовну заяву за вх.№38486/19 від 19.09.2019р. відповідач зазначає, що 14 березня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Версія-Люкс та Товариством з обмеженою відповідальністю завод вентиляційного обладнання Р-Вентс було укладено договір поставки №14/03/17-01 від 14.03.2017 року на поставку продукції виробництва позивача. 29 березня 2017 року позивачем було виставлено два рахунки на оплату №1265 та 1266 від 29 березня 2017 року, в яких була зазначена вартість товару та зазначено, що продукція виготовляється згідно ТУ45.6-30644226-002:2008 та сертифікована на відповідність ДБН В. 1.1-7-2002 «Захист від пожежі. Пожежна безпека об`єктів будівництва.» Відповідач зазначає, що на виконання умов договору, оплатив позивачу платіжним дорученням №57 від 19 квітня 2017 року 200000 грн., платіжним дорученням №133 від 5 липня 2017 року 25000грн., платіжним дорученням №12 від 8 серпня 2017 року 10000 грн. та платіжним дорученням №114 від 24 листопада 2017 року 25000 грн., тобто обов`язок по оплаті передбачених специфікаціями, виконано в повному обсязі. Відповідач зазначає, що підставою стягнення є поставка товару за видатковими накладними №1141 та 1146 від 29 березня 2017 року, але поставка по договору поставки №14/03/17-01 від 14.03.2017 року та доданих накладних здійснена не була. Фактично, як зазначає відповідач, позивачем було здійснено три поставки товару, але без договору, а саме поставка від 7 квітня 2017 року, поставка від 13 квітня 2017 року та поставка від 24 квітня 2017 року, які підтверджуються товарно-транспортними накладними №ПТ1 111 від 7 квітня 2017 року, №ПТ1 117 від 13 квітня 2017 року та №ПТ1 130 від 24 квітня 2017 року. Відповідач вказує на те, що жодного іншого товару окрім отриманого в квітні 2017 року та жодних інших документів по поставці позивачем товару в квітні 2017 року відповідачу не надавались та останнім не підписувались. Таким чином, на думку відповідача, у позивача є невиконаними зобов`язання перед відповідачем згідно договору, а саме поставка товару здійснена не була, тому строк оплати позивачем товару згідно умов договору ще не настав, оскільки така поставка повинна бути проведена лише після поставки усього передбаченого договором товару. Також відповідач зазначає, що оскільки строк повної оплати товару ще не настав, то відсутні будь-які прострочення позивачем грошових зобов`язань за договором, а тому не має підстав для нарахування та стягнення штрафних санкцій. З огляду на вказані обставини, відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Обставини, встановлені судом.

14.03.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Версія-Люкс» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю завод вентиляційного обладнання «Р-Вентс» (покупець) укладено договір №14/03/17-01 поставки, згідно із п.п. 1.1., 1.2. якого, на умовах даного договору постачальник передає продукцію власного виробництва, а покупець приймає продукцію виробника в кількості, в асортименті та за ціною згідно специфікацій на кожну партію (поставку) продукції, які є невід`ємними частинами цього договору, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити визначену продукцію. Покупець зобов`язується прийняти вказану продукцію по договору за відпускними документами: специфікація до договору, рахунок, видаткова накладна, податкова накладна (її електронна форма, через програму електронного документообігу М.Е.Doc складену та зареєстровану відповідно до вимог п.201 розділу V Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 2.1. договору №14/03/17-01 від 14.03.2017р., ціна та номенклатура продукції вказується у специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору.

За умовами п. 3.1. договору №14/03/17-01 від 14.03.2017р., форма сплати - безготівковий розрахунок. Умови оплати згідно специфікації до договору.

Згідно із п.п. 4.1., 4.3. договору №14/03/17-01 від 14.03.2017р. поставка продукції здійснюється партіями. Поставка партії продукції здійснюється в термін вказаний в специфікаціях до договору на кожну партію поставки. Поставка продукції здійснюється на палетах, які є зворотною тарою і підлягають поверненню покупцем постачальнику. Датою поставки вважається дата вказана в видатковій накладній. Моментом відправки є дата передачі продукції покупцю або перевізнику. При передачі продукції постачальник зобов`язаний передати всю необхідну документацію на продукцію, а покупець зобов`язаний прийняти продукцію та підписати всі необхідні документи, що підтверджують передачу продукції за умови відсутності зауважень до продукції.

Пунктом 9.1. договору №14/03/17-01 від 14.03.2017р. сторони дійшли згоди, що договір вступає в дію з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення їх печатками та діє до 31 грудня 2017р.

14.03.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Версія-Люкс» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю завод вентиляційного обладнання «Р-Вентс» (покупець) укладено додаток №1 специфікація №1 до договору поставки №14/03/17-01 за загальну вартість продукції 677591,66грн. та додаток №2 специфікація №2 до договору поставки №14/03/17-01 за загальну вартість продукції 19760,40грн.

Згідно із п.п. 2, 3 специфікацій №1 та №2 до договору №14/03/17-01 від 14.03.2017р., строк поставки продукції - 20 банківських днів з моменту оплати продукції. Умови оплати: форма сплати - безготівковий розрахунок у національній валюті України. Оплата здійснюється таким чином: 30% передплата на р/р постачальника, згідно рахунку, який надається постачальником, решта 70% після поставки продукції, не пізніше 3 банківських днів.

Із долученої до матеріалів справи видаткової накладної №1115 від 29.03.2017р. на суму 697352,05грн., яка підписана сторонами без жодних зауважень і заперечень та скріплена їх печатками, вбачається, що позивач на підставі замовлень та договору №14/03/17-01 від 14.03.2017р. передав, а відповідач прийняв товар.

Як вбачається матеріалів справи, зокрема переліку товару визначеного у специфікаціях №1, №2 до договору та товарно-транспортних накладних №ПТ1 111 від 07.04.2017р., №ПТ1 117 від 13.04.2017р., №ПТ1 130 від 24.04.2017р., які підписано сторонами та скріплено їх печатками, відповідачу фактично поставлено товар, згідно видаткової накладної №1115 від 29.03.2017р. на загальну суму 677591,65грн., що підтверджується позивачем. Позивачем видані рахунки на оплату по замовленню №1265 від 29.03.2019р. на суму 677591,66грн. та №1266 від 29.03.2017р. на суму 19760,40грн. із зазначенням у рахунках договору №14/03/17-01 від 14.03.2017р.

Відповідачем здійснено часткову оплату за отриманий товар на загальну суму 260000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями №57 від 19.04.2017р. на суму 200000,00грн. призначення платежу: згідно дог. №14/03/17-01 від 14.03.2017р., №12 від 08.08.2017р. на суму 10000,00грн. призначення платежу: зг. рах. №1265 від 29.03.2017р., №133 від 05.07.2107р. на суму 25000,00грн призначення платежу: зг. рах. №1265 від 29.03.2017р., №114 від 24.11.2017р. на суму 25000,00грн. призначення платежу: згідно дог. №14/03/17-01 від 14.03.2017р.

Позивач зазначає, що відповідач свої зобов`язання в повному обсязі не виконав, оплати за отриманий товар за договором №14/03/17-01 від 14.03.2017р. згідно видаткової накладної №1115 від 29.03.2017р. в повному обсязі не здійснив та станом на момент подання позовної заяви сума заборгованості становить 417591,66грн.

Позивач у позові зазначає, що звертався до відповідача з претензією №17-139 від 19.05.2017р. про сплату заборгованості. На підтвердження надіслання даної претензії позивачем долучено поштовий чек №5001101813848 від 24.05.2017р.

Відповідач стверджує, що позивачем було здійснено три бездоговірні поставки товару від 7 квітня 2017 року, 13 квітня 2017 року та від 24 квітня 2017 року, однак доказів в підтвердження зазначених обставин суду не надано. Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи, зокрема підписаними та скріпленими печатками сторін договором №14/03/17-01 від 14.03.2017р. із специфікаціями №1 та №2 до нього, видатковою накладною №1115 від 29.03.2017р., а також товарно-транспортними накладними №ПТ1 111 від 07.04.2017р., №ПТ1 117 від 13.04.2017р., №ПТ1 130 від 24.04.2017р. та проведеними частковими оплатами із покликанням у платіжних документах на спірний договір, та на рахунки у яких також міститься покликання на договір №14/03/17-01 від 14.03.2017р. Щодо покликань відповідача на те, що строк оплати позивачем товару згідно умов договору ще не настав, оскільки така поставка повинна бути проведена лише після поставки усього передбаченого договором товару, то суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Накладна - це супроводжуючий первинний документ, що використовується в бухгалтерському обліку та містить основні облікові дані про товар, що передається, відправляється, транспортується, та накладна є належним документом, що підтверджує оформлення договірних відносин між сторонами. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.05.2018р. у справі №916/1785/17. Товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг, а не реальність господарської операції в цілому. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.11.2018р. у справі №822/6312/15.

За умовами п.4.3. договору №14/03/17-01 від 14.03.2017р. датою поставки вважається дата вказана в видатковій накладній.

Як вбачається із матеріалів справи, обома сторонами складено та підписано із скріпленням печаток видаткову накладну №1115 від 29.03.2017р. на загальну суму 697352,05грн. з визначеним у ній переліком товару та його вартістю, та підписано без будь-яких застережень і заперечень. Матеріали справи не містять доказів в підтвердження заперечень відповідача щодо складення спірної видаткової накладної, та щодо переліку товару чи його вартості зазначених у видатковій накладній під час здійснення господарської операції чи після її здійснення. Окрім цього, відповідачем визнано заборгованість шляхом вчинення дій з її часткової оплати із покликанням на спірний договір та на рахунки позивача.

Долученими матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору №14/03/17-01 від 14.03.2017р. позивач фактично передав та відповідач отримав товар, враховуючи перелік товару визначений у видатковій накладній №1115 від 29.03.2017р. та його вартість (за одиницю товару -) надані суду специфікації №1, №2 до договору та долучені товарно-транспортні накладні № ПТ1 111 від 07.04.2017р., №ПТ1 117 від 13.04.2017р., №ПТ1 130 від 24.04.2017р. на загальну суму 677591,65грн., проведену відповідачем часткову оплату в розмірі 260000,00грн., заборгованість відповідача фактично складає 417591,65грн. Враховуючи встановлені обставини, основний борг в розмірі 0грн. 01коп. заявлений помилково, тому в цій частині задоволенню не підлягає.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч.2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості відповідачем не представлено, відтак заборгованість відповідача перед позивачем з основного боргу становить 417591,65грн.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст.625 ЦК України, позивачем на суму фактичної заборгованості нараховано 3% річних за період з 04.04.2017р. по 19.06.2019р. в розмірі 28718грн. 29коп. та інфляційні втрати за період з квітня 2017р. по травень 2019р. в розмірі 101922грн. 54коп. Розрахунки проведених нарахувань долучено до матеріалів справи.

Перевіривши проведені позивачем розрахунки, представлені позивачем, встановлено, що позивач припустився арифметичної помилки в нарахуванні інфляційних втрат. Відтак, в перерахунку, в межах визначеного позивачем періоду розмір інфляційних втрат становить 101903,49грн. В решті позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат належить відмовити у зв`язку із безпідставністю заявлення.

Станом на день прийняття рішення, доказів оплати проведених позивачем нарахувань інфляційних втрат, 3% річних та доказів в спростування наведених обставин суду не надано.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідача про стягнення 417591,65грн. - основного боргу, 28718,29грн. - 3% річних, 101903,49грн. - інфляційних втрат, є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню. В решті позовних вимог належить відмовити у зв`язку необґрунтованістю та безпідставністю заявлення.

На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір віднести на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю завод вентиляційного обладнання «Р-Вентс» (80700, Львівська область, м.Золочів, вул.Шашкевича, буд.44, ідентифікаційний код 38501125) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Версія-Люкс» (50011, м.Кривий Ріг, вул.Спокійна, буд.15а, ідентифікаційний код 30644226) 417591,65грн. основного боргу, 28718,29грн. - 3% річних, 101903,49грн. - інфляційних втрат та 8223,20грн. - судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повне рішення складено 29.11.2019р.

Суддя Іванчук С.В.