Рішення

від 19.11.2019 по справі 914/1440/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2019 справа № 914/1440/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Дочірнього підприємства «Західукргеологія» Національної акціонерної компанії «Надра України»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Енергоресурс»

про стягнення 172896,91 грн.

за участю представників :

від позивача Батьков В.В.

від відповідача не з`явився

Суть спору : Позовні вимоги заявлено Дочірнім підприємством «Західукргеологія» Національної акціонерної компанії «Надра України» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Енергоресурс» про стягнення 172 896,91 грн., з яких 146 676,27 грн. - основний борг, 18179,94 грн. - пеня, 2917,36 грн. - 5% річних та 5 123,34 грн. - інфляційні втрати.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.

Ухвалою суду від 29.10.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.11.2019р.

Представник позивача в судовому засіданні 19.11.2019р. позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити з підстав, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Поштова кореспонденція суду надсилалася на адресу відповідача, що зазначена у позовній заяві та міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 82400, Львівська область, місто Стрий, вулиця Крива, будинок 41б.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника позивача, суд встановив таке.

29 червня 2016 року між Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД ЕНЕРГОРЕСУРС» укладено Договір оренди індивідуального визначеного майна (надалі - Договір). За умовами цього Повірений (позивач) зобов`язується передати, а Орендар (відповідач) зобов`язується прийняти в строкове платне користування окреме індивідуально-визначене майно, а саме: свердловина №1 Північнозаводська (надалі - Свердловина або Майно), яка розташована за адресою: Україна, Львівська область, Стрийський район, є власністю Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» (пункт 1.1. Договору).

Згідно з пунктом 2.1. Договору Орендар вступає у строкове платне користування Майном з дати підписання Акту приймання-передачі Майна між Повіреним та Орендарем.

Відповідно до пунктів 3.1., 3.2., 3.4. Договору до моменту введення свердловини в дослідно-промислову експлуатацію/ промислову експлуатацію орендна плата визначається за домовленістю Сторін, починаючи від дати підписання Акту приймання-передачі свердловини та становить 10000,00 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за місяць оренди. В разі дефляції індексація за даний місяць не проводиться. Орендна плата перераховується Орендарем на рахунок Повіреного не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем оренди, за який проводиться оплата.

У пункті 3.3. Договору сторони домовилися, що після введення Свердловини в дослідно-промислову або промислову експлуатацію орендна плата становить 20000,00 грн. за один календарний місяць, про що Сторони підписують додаткову угоду до Договору.

Додатком №1 до Договору сторони підписали Акт прийому-пердачі від 29.06.2016. Так, Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування свердловину №1 Північнозаводська.

Як зазначив позивач, відповідач взятих на себе зобов`язань зі сплати орендної плати за договором, у встановлений строк не здійснив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість, яка станом на липень 2019р. складає 146676,27грн., що підтверджується Довідкою № 2-354 від 02.07.2019р., виданою Стрийською нафтогазорозвідувальною експедицією ДП НАК Надра України Західукргеологія та виставленими Рахунками, а саме:

- Рахунок №280 від 30.09.2018р. на суму 15 318,13грн. з ПДВ;

- Рахунок №320 від 31.10.2018р. на суму 15 874,54грн. з ПДВ;

- Рахунок №352 від 30.11.2018р. на суму 16 096,78грн. з ПДВ;

- Рахунок №393 від 31.12.рі8р. на суму 16 225,55грн. з ПДВ;

- Рахунок №25 від 31.01.2019р. на суму 16 387,80 грн. з ПДВ;

- Рахунок №70 від 28.02.2019р. на суму 16 469,74грн. з ПДВ;

- Рахунок №99 від 31.03.2019р. на суму 16 617,96грн. з ПДВ;

- Рахунок №135 від 30.04.І019р. на суму 16 784,14грн. з ПДВ;

- Рахунок №173 від 31.05.2019р. на суму 16 901,63грн. з ПДВ.

Відповідно до пункту 9.2. Договору Орендар, який прострочив виконання грошових зобов`язань, передбачених умовами цього Договору, на вимогу Повіреного/Орендодавця зобов`язаний сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення вказаних платежів, включаючи день оплати, а також сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 5 % річних від простроченої суми за кожен день прострочення.

Враховуючи факт несплати відповідачем суми орендних платежів, на підставі пункту 9.2. Договору позивач нарахував відповідачу 18179,94 грн. -- пені, 2917,36 грн. - 5 % річних та 5123,34 грн. інфляційних втрат.

Таким чином, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача 172 896,91 грн., з яких 146 676,27 грн. - основний борг, 18179,94 грн. - пеня, 2917,36 грн. - 5% річних та 5 123,34 грн. - інфляційні втрати.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи представника позивача, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Одним із основних обов`язків орендаря у зобов`язанні з оренди майна є своєчасне та у повному обсязі внесення орендної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 червня 2016 року між Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД ЕНЕРГОРЕСУРС» укладено Договір оренди індивідуального визначеного майна (надалі - Договір). За умовами цього Повірений (позивач у справі) зобов`язується передати, а Орендар (відповідач у справі) зобов`язується прийняти в строкове платне користування окреме індивідуально-визначене майно, а саме: свердловина №1 Північнозаводська (надалі - Свердловина або Майно), яка розташована за адресою: Україна, Львівська область, Стрийський район, є власністю національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» (пункт 1.1. Договору).

Згідно з пунктом 2.1. Договору Орендар вступає у строкове платне користування Майном з дати підписання Акту приймання-передачі Майна між Повіреним та Орендарем.

Додатком №1 до Договору сторони підписали Акт прийому-передачі від 29.06.2016.

Крім того, факт існування правовідносин з оренди свердловини № 1 Північнозаводівська підтверджується Рішенням суду у справі № 914/1505/18.

Відповідно до пункту 4 статті 75 Господарсько-процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до пунктів 3.1., 3.2., 3.4. Договору до моменту введення свердловини в дослідно-промислову експлуатацію/ промислову експлуатацію орендна плата визначається за домовленістю Сторін, починаючи від дати підписання Акту приймання-передачі свердловини та становить 10000,00 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за місяць оренди. В разі дефляції індексація за даний місяць не проводиться. Орендна плата перераховується на рахунок Первісного не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем оренди, за який проводиться оплата.

У пункті 3.3. Договору сторони домовилися, що після введення Свердловини в дослідно-промислову або промислову експлуатацію орендна плата становить 20000,00 грн. за один календарний місяць, про що сторони підписують додаткову угоду до Договору.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та стверджує позивач, відповідач взяті на себе зобов`язання з внесенням орендної плати не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 146687,27 грн, що підтверджується Довідкою № 2-354 від 02.07.2019р., виданою Стрийською нафтогазорозвідувальною експедицією ДП НАК Надра України Західукргеологія та рахунками (копії містяться в матеріалах справи).

Тим не менше, відповідно до п.п. 3.2., 3.4. договору, орендна плата перераховується Орендарем на рахунок Повіреного не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем оренди, за який проводиться оплата. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за місяць оренди. В разі дефляції індексація за даний місяць не проводиться.

З вищенаведеного вбачається, що орендар повинен нараховувати та перераховувати орендну плату на рахунок орендодавця самостійно без виставлення рахунку на оплату (підписання акту приймання-передачі наданих послуг).

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, суд розглянувши вимогу позивача щодо стягнення 146676,27 грн. основного боргу вважає її такою, що підлягає до задоволення.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 9.2. Договору Орендар, який прострочив виконання грошових зобов`язань, передбачених умовами цього Договору, на вимогу Повіреного/Орендодавця зобов`язаний сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення вказаних платежів, включаючи день оплати, а також сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 5 % річних від простроченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до пункту 9.2. Договору позивач нарахував відповідачу 18179,94 грн. -- пені, 2917,36 грн. - 5 % річних та 5123,34 грн. інфляційних втрат.

Як вбачається із поданого позивачем розрахунку позовних вимог, нарахування пені, інфляційних втрат та 5% річних здійснюється за період з 15.10.2018р. по 10.07.2019р.

Однак, відповідно до умов договору, орендна плата повинна перераховуватись на рахунок позивача не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем оренди, за який проводиться оплата. Тобто з умов укладеного між сторонами договору вбачається, що якщо відповідач до 15 числа включно не внесе орендну плату, то починаючи з 16 числа місяця, наступного за місяцем оренди, за який проводиться оплата, відповідач вважається таким, що прострочив оплату за договором.

Крім того, як вбачається із поданого розрахунку позовних вимог, при визначенні першого дня, з якого відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов?язання за договором, позивачем не взято до уваги і частину 5 статті 254 ЦК України.

Частиною 5 ст.254 ЦК України передбачено, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Таким чином, враховуючи, що в даній справі встановлений договором день оплати (15 число) у грудні 2018р. та у червні 2019р. припадає на вихідний (субота), то, відповідно, останнім днем для здійснення відповідачем оплати за поставлений йому товар є не 15.12.2019р. та 15.06.2019р., а 17.12.2018р. та 17.06.2019р. (перший за ним робочий день).

Здійснивши перерахунок 5% річних в межах періоду з 16.10.2018р. по 10.07.2019р., суд прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 2888,22 грн., а не 2917,36 грн.

Перевіривши розрахунок позовних вимог в частині стягнення пені, суд прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 18106,89 грн., а не 18179,94 грн.

Перевіривши розрахунок позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 5123,34 грн. інфляційних втрат є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, позовні підлягають задоволенню частково.

Щодо судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача 2593,45 грн. - судового збору.

При поданні позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2593,45 грн., що підтверджується Платіжним дорученням № 8342 від 13.08.2019р. (1,5% ціни позову).

Однак, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України суд прийшов до висновку стягнути з відповідача на користь позивача 2591,92 грн. судового збору, оскільки позов у даній справі слід задовольнити частково.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 116, 123, 126, 129, 130, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1 . Позов задовольнити частково.

2 .Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Енергоресурс» (82400, Львівська область, місто Стрий, вулиця Крива, будинок 41- б, ідентифікаційний код юридичної особи 36742729) на користь Дочірнього підприємства «Західукргеологія» Національної акціонерної компанії «Надра України» (79000, місто Львів, площа Міцкевича, будинок 8, ідентифікаційний код юридичної особи 01432606) 146676,27 грн. - основного боргу, 18106,89 грн. - пені, 2888,22 грн. - 5% річних, 5123,34 грн. - інфляційних втрат та 2591,92 грн. - судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4 . Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та у строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 29.11.2019р.

Суддя Петрашко М.М.