ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.11.2019 справа № 914/1678/19
Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. за участю секретаря судового засідання Волоцюги М.А., розглянув матеріали позовної заяви
за позовом: Дочірнього підприємства Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України, м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ШЕД-5 , смт Івано-Франкове, Львівська область
про стягнення 576 886,25 грн
за участю представників:
від позивача: Рісний М.Б. - представник
від відповідача: не з`явився
Обставини розгляду справи.
19.08.2019 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Дочірнього підприємства Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України в особі філії Стрийська ДЕД , м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю ШЕД-5 , смт Івано-Франкове, Львівська область про стягнення 576 886,25 грн.
19.08.2019 через канцелярію суду від Дочірнього підприємства Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України надійшло клопотання про витребування доказів (вх. №34423/19 від 19.08.2019).
Ухвалою суду від 23.08.2019 позовну заяву було залишено без руху.
10.09.2019 через канцелярію суду від Дочірнього підприємства Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України надійшла заява про усунення недоліків (вх. №37581/19 від 10.09.2019).
Ухвалою від 17.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.10.2019.
Ухвалою від 07.10.2019 суд відклав підготовче засідання на 28.10.2019.
28.10.2019 через канцелярію суду від Дочірнього підприємства Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України надійшла заява про виправлення описки (вх. №44177/19 від 28.10.2019).
З огляду на те, що за результатами підготовчого провадження було вирішено усі необхідні завдання, стороною зазначено, що нею подані усі докази, які доводять обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, суд ухвалою від 28.10.2019 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 18.11.2019.
Стороні роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 42, 46 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.
Суть спору та правова позиція сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар. Однак, відповідач свої зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару не виконав, заборгованість становить 390 089,60 грн. У зв`язку з порушенням строків оплати відповідачу нараховано 3% річних в сумі 34 583,69 грн, інфляційні в сумі 152 212,96 грн. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, становить 576 886,25 грн.
Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, відзив на позовну заяву не надав, доказів погашення заборгованості не представив, вимог ухвал суду не виконав, виклики у судове засідання надсилалися за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві та зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказані ухвали також були розміщені на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади України.
Відповідно до вимог ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представників відповідачів та їх відзивів на позовну заяву.
У процесі розгляду справи суд встановив наступне.
10.06.2016 між відокремленим підрозділом Дочірнього підприємства Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ШЕД-5 (покупець) було укладено договір поставки №17.
За цим договором постачальник (позивач) зобов`язувався передавати у власність покупцеві (відповідачу) асфальтобетон (надалі - товар), а покупець зобов`язувався приймати і оплачувати вартість вказаного товару на умовах цього договору.
На виконання умов вищевказаного договору, позивач поставив відповідачу згідно накладних та товарно-транспортних накладних №306 від 11.06.2016, №314 від 11.06.2016, №338 від 13.06.2016, №334 від 10.07.2016, №163 від 09.08.2016, №164 від 09.08.2016, №165 від 09.08.2016, №204 від 10.08.2016, №206 від 10.08.2016, №207 від 10.08.2016, №208 від 10.08.2016, №234 від 12.08.2016, №326 від 18.08.2016, №328 від 18.08.2016, №345 від 18.08.2016, №346 від 13.06.2016, акту №4/08 від 31.08.2016 товар на загальну суму 430 089,60 грн.
Відповідно до п. 6.3.1. договору постачальник повинен надавати покупцю рахунки для оплати вартості партій товару за цим договором. Розрахунки за цим договором здійснюються у національній валюті України у безготівковій формі шляхом банківського переказу грошових коштів на рахунок постачальника в такому порядку: 100% не пізніше п`яти днів після дати пред`явлення рахунку.
14.04.2019 позивач надіслав відповідачу претензію за вих. №14-07/876 від 11.04.2019 про оплату заборгованості у розмірі 390 089,60 грн. Відповідачем вказана претензія залишена без розгляду та задоволення.
23.07.2019 позивач надіслав відповідачу вимогу за вих. №14-07/1465 від 22.07.2019 про оплату заборгованості у розмірі 390 089,60 грн, яка також залишена відповідачем без розгляду та задоволення.
У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо оплати вартості товару, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 390 089,60 грн основного боргу, 34 583,69 грн 3% річних, 152 212,96 грн інфляційних.
Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною другою статті 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).
З огляду на викладене, обов`язок по оплаті поставленого товару виникає у відповідача безпосередньо із самого факту поставки та не залежить від факту виставлення позивачем відповідачу рахунків на оплату.
Ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 ЦК України, тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов`язку з оплати поставленого товару.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №923/712/17 та від 21.01.2019 у справі №925/2028/15
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов`язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З врахуванням цих положень позивачем нараховано 34 583,69 грн 3% річних, 152 212,96 грн інфляційних.
Судом перевірено розрахунок та встановлено, що суми 3% річних та інфляційних нараховані позивачем правильно.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 390 089,60 грн основного боргу, 34 583,69 грн 3% річних, 152 212,96 грн інфляційних.
Оскільки спір виник з вини позивача, судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на позивача.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ШЕД-5 , смт Івано-Франкове, вул. Яворівська, 32, Львівська область (ідентифікаційний код 39279464) на користь Дочірнього підприємства Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України, м. Львів, вул. Володимира Великого, 54 (ідентифікаційний код 31978981) 390 089,60 грн основного боргу, 34 583,69 грн 3% річних, 152 212,96 грн інфляційних, 8 653,29 грн судового збору.
3. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
В судовому засіданні 18.11.2019 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 27.11.2019.
Суддя Мазовіта А.Б.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 18.11.2019 |
Оприлюднено | 02.12.2019 |
Номер документу | 85971982 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Мазовіта А.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні