Ухвала

від 28.11.2019 по справі 916/1908/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 916/1908/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Совагро" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 (головуючий суддя Мишкіна М.А., судді Будішевська Л.О., Таран С.В.) про зупинення провадження у справі № 916/1908/17 Господарського суду Одеської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Совагро" та Селянського (фермерського) господарства "Павел"

про стягнення солідарно 104 907,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

04.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Совагро" через Південно - західний апеляційний господарський суд подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 916/1908/17.

Перевіривши матеріали касаційної скарги на відповідність вимогам параграфу 1 глави 2 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Суд зазначає таке.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваною ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 зупинено апеляційне провадження у справі № 916/1908/17 до перегляду ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 у цій же справі в порядку касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Совагро" .

Зупиняючи апеляційне провадження у даній справі, суд апеляційної інстанції зазначив, що у зв`язку надходженням касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Совагро" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 у справі № 916/1908/17, то матеріали справи підлягають направленню до суду касаційної інстанції.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд керуючись приписами підпунктами 17.10, 17.12 підпункту 17 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, зупинив апеляційне провадження у даній справі.

Відповідно до підпункту 17.10 підпункту 17 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України у разі подання касаційної скарги на ухвалу суду апеляційної інстанції (крім ухвал щодо забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремих ухвал) - до суду касаційної інстанції передаються усі матеріали.

Згідно з підпунктом 17.12 підпункту 17 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі до перегляду ухвали у справі в порядку апеляційного чи касаційного провадження, якщо відповідно до підпункту 17.10 до суду апеляційної інстанції чи касаційної інстанції направляються всі матеріали справи.

Таким чином, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що суд апеляційної інстанції, керуючись підпунктами 17.10, 17.12 підпункту 17 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, правомірно зупинив апеляційне провадження у даній справі з дотриманням зазначених процесуальних норм чинного законодавства.

Для Верховного Суду правильне застосування Південно-західним апеляційним господарським судом норм права при зупиненні провадження у справі № 916/1908/17 є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Совагро" в поданій касаційній скарзі не спростовано наведених висновків апеляційного господарського суду та не доведено неправильного застосування ним норм процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого ним судового рішення в частині зупинення провадження у справі.

При цьому, касаційна скарга взагалі не містить доводів порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права під час прийняття оскарженої ухвали суду.

Відповідно до частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: 1) Верховний Суд вже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку; або 2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Колегія суддів зазначає, що зупинення провадження у даній справі на час вирішення питання щодо перегляду ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 в касаційному порядку є обов`язком господарського суду, що зумовлено неможливістю вирішення спору по суті до вирішення вказаного питання.

Враховуючи те, що матеріали передаються до Касаційного господарського суду і в цей період неможливо проводити будь-які процесуальні дії, суд в обов`язковому порядку зупиняє провадження у справі.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про необхідність зупинення апеляційного провадження, а тому правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Таким чином описані у цій ухвалі обставини могли би стати підставою для відмови у відкриті касаційного провадження на підставі частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки правильне застосування норм процесуального права судом апеляційної інстанції під час прийняття оскарженої ухвали є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, однак Суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без розгляду з підстав передбачених статтею 43 Господарського процесуального кодексу України через те, що розцінює її подання зловживанням процесуальними правами і в обґрунтування своєї позиції зазначає таке.

За приписами частин 1, 2, 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Судом встановлено, що під час розгляду цієї справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Совагро" неодноразово зверталося до Верховного Суду з безпідставними касаційними скаргами, що підтверджується наступним.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Верховного Суду від 15.06.2018 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Совагро" на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 у справі № 916/1908/17 на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ухвалою Верховного Суду від 12.09.2018 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Совагро" на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 01.08.2018 у справі № 916/1908/17 на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України , оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ухвалою Верховного Суду від 12.11.2018 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Совагро" на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 01.08.2018 у справі № 916/1908/17 на підставі пункту 3 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України , оскільки ухвалою Верховного Суду від 12.09.2018 вже було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Совагро" на те саме судове рішення.

Ухвалою Верховного Суду від 07.03.2019 визнано подання касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Совагро" на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 01.08.2018 у справі № 916/1908/17 зловживанням процесуальними правами та повернуто на підставі частини 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, при цьому, до скаржника застосовано захід процесуального примусу у вигляді штрафу.

Ухвалою Верховного Суду від 18.03.2019 визнано подання касаційної скарги подання касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Совагро" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2019 у справі № 916/1908/17 зловживанням процесуальними правами та повернуто на підставі частини 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Верховного Суду від 01.08.2019 визнано подання касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Совагро" на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 01.08.2018 у справі № 916/1908/17 зловживанням процесуальними правами та повернуто на підставі частини 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, при цьому, до скаржника застосовано захід процесуального примусу у вигляді штрафу.

Ухвалою Верховного Суду від 19.09.2019 визнано подання касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Совагро" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2019 у справі № 916/1908/17 зловживанням процесуальними правами та повернуто на підставі частини 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, при цьому, застосовано захід процесуального примусу у вигляді штрафу.

Ухвалою Верховного Суду від 28.10.2019 визнано подання касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Совагро" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 про зупинення провадження у справі у справі № 916/1908/17 зловживанням процесуальними правами та повернуто на підставі частини 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, при цьому, застосовано захід процесуального примусу у вигляді штрафу.

В даному випадку, Товариство з обмеженою відповідальністю "Совагро" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 про зупинення провадження у справі № 916/1908/17 до перегляду ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 в порядку касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Совагро" .

Однак, як зазначалось вище, правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм процесуального права під час прийняття оскарженої ухвали від 03.10.2019 є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Окрім цього, перевіривши матеріали касаційної скарги на відповідність вимог статей 288, 290, 291 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив таке.

Відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Строк на касаційне оскарження ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 сплив 23.10.2019, а з даною касаційною скаргою, як же зазначалося, скаржник звернувся до Суду лише 04.11.2019, тобто з пропуском, встановленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження і при цьому клопотання про поновлення такого строку скаржником не заявлено.

Разом з тим, статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

За приписами пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень.

Зміст касаційної скарги по суті являє собою набір не пов`язаних між собою логікою та змістом речень з вкрапленнями загальних норм цивільного законодавства та положень попередньої редакції Господарського процесуального кодексу України, суть яких в кінці зводиться до того, що Верховний Суд просто повинен скасувати ухвалу апеляційного господарського суду.

З огляду на викладене, Суд не може визнати такі обґрунтування належним виконанням вимог пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з цим, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В порушення наведених приписів до поданої касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору або документів, що підтверджують підстави звільнення від такої сплати, про що Південно-західним апеляційний господарським судом складено Акт від 07.11.2019.

Крім того, статтею 291 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особа яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником до поданої касаційної скарги не надано доказів надсилання копії касаційної скарги з додатками іншим учасникам даної справи, що також підтверджується Актом від 07.11.2019.

За таких обставин, чергове подання Товариством з обмеженою відповідальністю "Совагро" завідомо безпідставної касаційної скарги на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 з численними недоліками, враховуючи поведінку скаржника, Суд визнає зловживанням процесуальними правами, що спрямоване на свідоме, невиправдане затягування судового процесу, яке можна кваліфікувати через критерій відсутності серйозного законного інтересу, тобто легітимного прагнення до отримання певних переваг, передбачених процесуальним законом.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).

Згідно з частино 2 статті 135 Господарського процесуального кодексу України у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п`яти до п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Совагро" за неодноразове зловживання процесуальними правами заходу процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 38 420, 00 грн.

Керуючись статтями 43, 131, 135, 234, 290, 314 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати подання касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Совагро" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 916/1908/17 зловживанням процесуальними правами.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Совагро" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 916/1908/17 залишити без розгляду.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Совагро" - боржник (65012, Одеська область, місто Одеса, вул. Мала Арнаутська, 2-А, код ЄДРПОУ 33494460) в дохід Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України, 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) за неодноразове зловживання процесуальними правами штраф у розмірі 38 420,00 грн (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять гривень).

4. Ухвала може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її прийняття.

Ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з моменту її підписання, не може бути оскаржена та підлягає негайному виконанню.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.