Рішення

від 25.11.2019 по справі 365/458/19

ЗГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 365/458/19

Номер провадження: 2/365/288/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.11.2019 року смт. Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі :

головуючого - судді ХИЖНОГО Р.В.

за участю

секретаря судового засідання НОСОВОЇ О.О.

представника позивача КОСТЕНКА О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Старооржицької сільської ради Згурівского району Київської області, про встановлення юридичних фактів та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Костенко О.М. звернувся до Згурівського районного суду Київської області із вищезазначеною позовною заявою посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дядько позивач - ОСОБА_2 . В свідоцтві про народження дядька позивача та батька позивача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості про батька записані зі слів матері та в графі батьком зазначено - ОСОБА_5 . Їх біологічним батьком був ОСОБА_5 , з яким бабуся позивача одружилась лише у 1970 році. Після смерті ОСОБА_2 спадщину фактичними діями прийняв ОСОБА_5 . За життя ОСОБА_5 склав заповіт, посвідчений Старооржицькою сільською радою від 29 травня 1998 року, яким все своє майно заповів позивачу. Позивач спадщину прийняв. До складу спадщини входить право на земельну частку (пай) розміром 3,67 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка перебувала в колективній власності КСП Оржиця на території Старооржицької сільської ради Згурівського району Київської області, що належало ОСОБА_2 на підставі Сертифікату серії КВ № 0301268, виданого на підставі розпорядження Згурівської районної державної адміністрації № 313 від 13 жовтня 1997 року та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 450 від 22.12.1997 року. В Сертифікаті прізвище ОСОБА_2 зазначено за прізвищем батька - ОСОБА_6 , хоча офіційно він прізвища не змінював. Така особа як ОСОБА_7 ніколи не працював в КСП Оржиця , не брав участі у розпаюванні та не мав права на земельну частку (пай). Сертифікат було втрачено. Позивачу було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину на право на земельну частку (пай), у зв`язку із ненаданням оригіналу Сертифікату та ненаданням доказів родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . В досудовому порядку вирішити питання оформлення спадкових прав позивач не має можливості, тому представник позивача просить суд встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , встановити факт належності Сертифікату ОСОБА_2 , визнати за позивачем в порядку спадкування право на земельну частку (пай), а також не стягувати з відповідача судові витрати.

В судове засідання не з`явився представник Старооржицької сільської ради, про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлений у встановленому законом порядку. Сільський голова Коваль Л.С. направила до суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги не визнала. Невизнання позову обґрунтовувала тим, що померлий ОСОБА_2 не отримав сертифікат, а тому земельна частка (пай) за розпорядження голови Згурівської райдержадміністрації була передана іншому члену колишнього КСП Оржиця , яким було оформлено право власності.

Суд визнав можливим розглядати справу без участі представника відповідача, оскільки у справі є достатньо матеріалів про права та правовідносини сторін та його неявка не перешкоджає розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - Костенко О.М. позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Оцінюючи добуті в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Обставини, викладені в позові підтверджуються наступними доказами.

Показами свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підтверджено, що ОСОБА_5 був рідним батьком ОСОБА_2 , в свідоцтві про народження він не зазначений, оскільки на час народження сина ОСОБА_5 проживав у цивільному шлюбі з його матір`ю. Одружились вони вже після народження спільних дітей, зокрема і ОСОБА_2 В Сертифікаті на право на земельну частку (пай) прізвище ОСОБА_2 записали як ОСОБА_6 , оскільки для всіх мешканців села був відомий факт, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 батько та син. ОСОБА_2 був членом КСП Оржиця , приймав участь у розпаюванні земель. В свою чергу ОСОБА_7 ніколи не працював в КСП Оржиця , не брав участі у розпаюванні та не мав права на земельну частку (пай).

Дослідженими судом письмовими доказами встановлено, що ОСОБА_2 згідно Сертифікату серії КВ № 0301268 належало право на земельну частку (пай) розміром 3,67 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка перебувала в колективній власності КСП Оржиця на території Старооржицької сільської ради Згурівського району Київської області. В Сертифікаті та документах, на підставі яких він виданий, допущено помилку та прізвище ОСОБА_2 зазначено з помилкою як ОСОБА_6 . Сертифікат був втрачений (копія Сертифікату - а.с.10, оголошення в газету Панорама від 26 липня 2019 року - а.с.20).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Аналогічні положення передбачені п. 17 Перехідних положень ЗК України (Розділ Х).

Після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина за законом, до складу якої входить право на земельну частку (пай) згідно Сертифікату серії КВ № 0301268. Спадкоємець першої черги за законом, батько померлого ОСОБА_5 спадщину у встановленому законом порядку прийняв, шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, а саме проживанням у спадковому будинку. Спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заводилась, заповіти ним не складались, що встановлено з копії свідоцтва про смерть (а.с.7), повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження (а.с.11), витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126,135 Сімейного кодексу України (а.с.12), витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища в частині підтвердження укладення шлюбу між батьками ОСОБА_2 (а.с.13), довідки Старооржицької сільської ради (а.с.17), інформаційних довідок із Спадкового реєстру (а.с.47,49).

На час відкриття спадщини чинним був ЦК УРСР 1963 року, тому саме норми зазначеного Кодексу підлягають до застосування до даних спадкових правовідносин, зокрема в частині визначення порядку прийняття спадщини та визначення належності до спадкоємців.

В силу ч. 1 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 ЦК України якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Положеннями п. 4 Прикінцевих і Перехідних положень ЦК України передбачено, що даний Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 року № 8 відносини спадкування регулюються правилами ЦК України якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР.

Відповідно до ч.ч. 1.2 ст. 524 ЦК України 1963 року, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК України 1963 року, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК України 1963 року, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Згідно положення п. 1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 якщо спадщина відкрилась у період чинності ЦК УРСР, застосовуванню підлягають норми ЦК УРСР про належність спадщини спадкоємцеві з часу відкриття спадщини незалежно від оформлення права на спадщину.

В пункті 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 року N 7 передбачено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Пуктом 3.5 Листа ВССУ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 визначено, що належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після його смерті позивачу ОСОБА_1 , як онуку померлого, відкрилась спадщина за заповітом, посвідченим Старооржицькою сільською радою від 29 травня 1998 року, на все майно померлого. До складу спадщини входить право на земельну частку (пай) згідно Сертифікату серії КВ № 0301268, яке було успадковане ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_2 . Позивач спадщину прийняв, інші спадкоємці відсутні (копії свідоцтв про народження - а.с.14,15, копія рішення Згурівського районного суду Київської області від 11.01.2013 року у справі № 1011/1268/12, згідно якого за позивачем було визнано в порядку спадкування за заповітом право власності на спадковий житловий будинок - а.с.16, копія спадкової справи № 361/2003 року до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 - а.с.30-45).

До вказаних правовідносин спадкування також застосовуються норми ЦК УРСР 1963 року, який був чинним на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 534 ЦК України 1963 року кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Позивачу було відмовлено державним нотаріусом Саркісян Л.М. у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай), у зв"язку з ненаданням правовстановлюючого документу на право на земельну частку (пай) - Сертифікату, а також ненаданням доказів родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (нотаріальна відмова - а.с.6).

Відповідно до ст. 560 ЦК України 1963 року спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину.

Згідно з п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 . Позивач спадщину прийняв, інші спадкоємці відсутні, встановлений законом строк для прийняття спадщини закінчився. До складу спадщини входить право на земельну частку (пай) розміром 3,67 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка перебувала в колективній власності КСП Оржиця на території Старооржицької сільської ради Згурівського району Київської області, згідно Сертифікату серії КВ № 0301268. Право на земельну частку (пай) було успадковане ОСОБА_5 після смерті сина ОСОБА_2 . Факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 повністю підтверджується показами свідків, наданими в судовому засіданні. Право на земельну частку (пай) належало ОСОБА_5 не залежно від оформлення спадщини. В Сертифікаті було допущено помилку та прізвище власника зазначено з помилкою. На даний час Сертифікат втрачено. Позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права в нотаріальних органах через відсутність правовстановлюючого документу - Сертифікату серії КВ № 0301268, наявність у ньому помилки та ненаданням доказів родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , а тому його порушені спадкові права підлягають судовому захисту.

Суд не приймає до уваги, як підставу для відмови в задоволенні позову, посилання відповідача на неотримання ОСОБА_2 сертифікату. Доказів, які б спростовували право ОСОБА_2 на земельну частку (пай) відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сертифікату на право на земельну частку (пай)серії КВ № 0301268 виданий на підставі розпорядження Згурівської районної державної адміністрації № 313 від 13 жовтня 1997 року та зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 450 від 22.12.1997 року.

Відповідно до Указу Президента України від 08.08.1995 № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Список громадян, як додаток до державного акта, формується самим підприємством відповідно до статуту, розглядається і затверджується загальними зборами (зборами уповноважених) членів підприємства та підписується головою сільськогосподарського підприємства та головою місцевої ради.

Враховуючи вищевикладене, головним критерієм для одержання права на земельну частку (пай) є факт членства громадянина в колективному сільськогосподарському підприємстві на момент реєстрації державного акта на право колективної власності на землю.

Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай) (стаття 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) ).

Так, відповідно до пункту 15 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України право на земельну частку (пай), яке посвідчене сертифікатом, може бути успадковано.

При неотриманні сертифікату право спадкоємця на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до абзацу 4 пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 був членом КСП "Оржиця" на час реєстрації державного акта на право колективної власності на землю, був внесений до списку осіб, що додається до відповідного державного акта та на його ім`я було видано Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0301268.

Суд вважає за необхідне встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , встановити факт належності Сертифікату серії КВ № 0301268 ОСОБА_2 та визнати за позивачем ОСОБА_1 в порядку спадкування право на земельну частку (пай) згідно Сертифікату серії КВ № 0301268.

Враховуючи клопотання представника позивача, суд вважає за можливе не застосовувати до відповідача Старооржицької сільської ради ст. 141 ЦПК України та не стягувати з відповідача судові витрати на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 524,529,534,549 ЦК України 1963 року, ст. 5 ЦК України, ст.ст.19,81,141, 263,265,273 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 до Старооржицької сільської ради Згурівского району Київської області, місцезнаходження: вул. Центральна, 22, с. Стара Оржиця Згурівського району Київської області, код ЄДРПОУ 04360505, про встановлення юридичних фактів та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування - задовольнити повністю.

Встановити, що ОСОБА_5 був батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Встановити, що сертифікат серії КВ № 0301268 на право на земельну частку (пай) у землі, що перебувала у колективній власності КСП Оржиця розміром 3,67 в умовних кадастрових гектарах, виданий на ім`я ОСОБА_7 в дійсності належить ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , як спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП Оржиця з місцезнаходженням на території Старооржицької сільської ради Згурівського району Київської області, розміром 3,67 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) згідно Сертифікату серії КВ № 0301268, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) від 22 грудня 1997 року за №450.

Не застосовувати до Старооржицької сільської ради Згурівского району Київської області ст. 141 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 29.11.2019 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ Р.В. ХИЖНИЙ