Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/1254/19
У Х В А Л А
29.11.2019 року м. Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого-судді Трагнюк В.Р., секретар судового засідання Конар В.М., за участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства "Сетам" м. Київ, ТзОВ "Орлекс" м.Виноградів, приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Д.А., ОСОБА_4 про визнання недійсними торгів, визнання недійсним та скасування акт реалізації предмета іпотеки від 24 квітня 2019 року, третя особа без самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ТРАСТ ФІНАНС",
В С Т А Н О В И В:
У провадженні суду перебуває вказана вище цивільна справа.
В судовому засіданні представником позивача заявлено відвід судді Трагнюк В.Р. з огляду на наявність сумнівів в його неупередженості. У заяві вказано про допущення суддею порушень вимог цивільно-процесуального кодексу при розгляді справи, вирішенню клопотання про витребування доказів.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
16 жовтня 2019 року на адресу суду було скеровано заяву про витребування доказів а саме: витребувати від відповідача ДП СЕТАМ код ЄДРПОУ 3995850, місто Київ вул. Стрілецька, 4-6 належним чином засвідчені копії документів що підтверджують інформацію про лот 337050 нежитлове приміщення, торговий комплекс в АДРЕСА_1 власником якого є ТОВ "Орлекс" код ЄДРПОУ 33129856 яке передавалося на реалізацію у 2019 році в межах виконавчого провадження № 57352935 в т.ч. копію договору з виконавцем на реалізацію нерухомого майна, копії документів які стосувалися підготовки лота до торгів (перших, других та третіх) інформацію про оцінку, переоцінку, інформація яка публікувалася на сайті інформація про зареєстрованих та допущених до участі у торгах учасників, докази оплати учасниками гарантійних внесків за реєстрацію тощо та особливі ставки учасників, інформацію про алгоритм визначення переможця торгів тощо.
Ухвалою суду від 17 жовтня 2019 року у задоволенні заяви про витребування доказів було відмовлено та констатовано що позивачка вправі самостійно надати необхідні докази, а підготовче судове засідання було закрито, а справу призначено на 07 листопада 2019 року.
Окрім того стало відомо, що суддя Трагнюк В.Р. як слідчий суддя 11 жовтня 2019 року розглядав клопотання органу досудового слідства у кримінальному провадженні № 12019070080000581 за заявою ТОВ "ОРЛЕКС", яка у даній справі має статус сторони щодо нерухомого майна в АДРЕСА_1 .
Так у задоволенні клопотання органу досудового слідства було відмовлено. Ухвала суду під номером справи 299/3256/19 з`явилася у ЄРДР 18.01.2019, а тому про дані обставини не могло бути відомо раніше. У цій справі суддя, як слідчий суддя, висловив свою позицію яка може вплинути на його неупередженість при розгляді даної справи.
Про існування обставин, що є підставою для відводу судді, заявнику стало відомо після 18 жовтня, тобто після закінчення підготовчого судового засідання у даній справі, а отже він був позбавлений можливості заявити відвід судді раніше.
Представник позивача заяву про відвід підтримав, зазначив, що в нього є обґрунтовувані припущення про упередженість судді. Про обставини викладені у заяві стало відомо перед початком судового засідання.
Представник відповідача проти задоволення заяви заперечив.
Суд за наслідками розгляду заяви про відвід встановив наступне.
У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 36 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Поряд з цим, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді,... не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 ЦПК).
Враховуючи, обставини та мотиви заяви про відвід, відповідно до якої сторона не погоджується з процесуальними рішеннями судді, суд приходить до переконання, що заява в цій частині є безпідставною.
Поряд з цим, суд погоджується доводами заяви про те, що суддя Трагнюк В.Р., як слідчий суддя, 11 жовтня 2019 року розглядав клопотання органу досудового слідства у кримінальному провадженні ЄРДР № 12019070080000581 за заявою ТОВ "ОРЛЕКС", яка у даній цивільній справі має статус відповідача щодо нерухомого майна в АДРЕСА_1 , яке було реалізовано на прилюдних торгах. У задоволенні клопотання органу досудового слідства було відмовлено. Слідчий суддя у кримінальному провадженні висловив свою позицію яка може вплинути на його неупередженість при розгляді даної справи.
Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.9 Конституції України, ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участь у розгляді справи, оскільки є обставини, які викликають сумнів в його безсторонності, а отже і об`єктивності.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 сг. 6 Конвенції повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.
Згідно п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судці повинні бути безсторонніми, а саме: вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає - або може сприйматися як таке, що впливає - на здатність судді приймати незалежні рішення. В цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: ніхто не може бути суддею у власній справі. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони в будь-якій суперечці.
Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін по конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.
Вимога безсторонності , згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах Білуха проти України , Салов проти України , Мироненко і Мартенко проти України , Фельдман проти України ) характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.
У своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, неодноразово звертав увагу на дотримання правил неупередженості (безсторонності) судами, як складової права на справедливий судовий розгляд, визначеного ст. 6 Європейської конвенції з прав людини.
Так, у справі "Пєрсак проти Бельгії" від 01.10.1982 р. Європейський суд уточнив зміст поняття неупереджений суд , зазначивши, що для того, щоб суди могли вселяти громадськості необхідну довіру, слід враховувати також і питання їх внутрішньої організації. Правова позиція Суду по цій справі полягає в тому, що суб`єктивний підхід до неупередженості відображає особисті переконання цього судді у конкретній справі, об`єктивний визначає, чи мали місце достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Презумпція особистої неупередженості діє до тих пір, поки не доведено інше. Будь-який суддя, відносно неупередженості якого є законні сумніви, повинен вийти зі складу суду, який розглядає справу. Інакше підривається довіра, якою у демократичному суспільстві мають користуватися суди.
Таким чином, наявні інші обставини, що викликають сумнів у сторони в неупредженості або об»єктивності судді, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України є підставою для відводу судді.
Керуючись ст.ст. 36, 40, 260 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Клопотання представника позивача про відвід головуючого-судді Трагнюк В.Р. задоволити.
Справу передати відповідальній особі Виноградівського районного суду Закарпатської області для розгляду іншому судді, якого визначити у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Р. Трагнюк
Повний текст ухвали
складено 29.11.2019 року
Суд | Виноградівський районний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 29.11.2019 |
Оприлюднено | 01.12.2019 |
Номер документу | 85980478 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні