Справа № 567/511/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 листопада 2019 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Назарук В.А.
при секретарі - Гічиновська Я.В.
з участю
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Вельбівненська сільська рада Острозького району Рівненської області до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди
встановив:
Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області звернулось до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду завдану внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, а саме: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням в сумі 671,56 грн., шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки з кадастровим номером 5624281201:01:008:0028 площею 0,17 га в сумі 238,29 грн., шкоди заподіяної державі внаслідок зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу в сумі 8930,70 грн., а також судовий збір.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області на підставі наказу від 24.01.2018 №82-ДК «Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності» було проведено позапланову перевірку дотримання вимог земельного законодавства на земельній ділянці з кадастровим номером 5624281201:01:008:0028 площею 0,8425 га, яка розташована на території Вельбівненської сільської ради Острозького району Рівненської області та перебуває у власності ОСОБА_2 .
Зазначає, що державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Рівненської області за участю сільського голови Вельбівненської сільської ради, землевпорядника цієї ж ради та з дозволу власника земельної ділянки ОСОБА_2 19.02.2018 року проведено обстеження земельної ділянки, в результаті якого було встановлено, що на земельній ділянці, яка належить до земель сільськогосподарського призначення (для ведення особистого селянського господарства) власник влаштував водойму, площею 0,47 га. При облаштуванні водойми було знято грунт на площі 0,30 га без спеціального дозволу, що є порушенням ст.168 ЗК України, в порушення ст.ст.19-21 ЗК України щодо використання земельної ділянки не за цільовим призначенням розширено водойму в межах земельної ділянки на 0,13 га, а також встановлено знищення межових знаків (згідно проекту землеустрою в точках 100 та 6), вийшовши за межі власної ділянки та самовільно зайнявши землі сільськогосподарського призначення Вельбівненської сільської ради на площі 0,17 га, що є порушенням ст.125-126 ЗК України.
Зазначені вище факти порушення вимог земельного законодавства зафіксовано у акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства №82-ДК/103/АП/09/01/-18 від 19.02.2018 та протоколах про адміністративні правопорушення від 22.02.2018 №82-ДК/0000164П/07/01/-18, №82- ДК/0000163/П/07/01/-18 та №82-ДК/0000049П/07/01/-18 .
17.04.2018 року за результатом повторного розгляду справ старшим державним інспектором винесено постанови про накладення адміністративного стягнення №82-ДК/0000175По/08/01/-18, №82-ДК/0000174По/08/01/-18, №82-ДК/0000173По/08/01/-18, відповідно до яких ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ст.ст.53, 53-1, 53-3 КУпАП.
ОСОБА_2 дані постанови не оскаржувались, а відтак вони набрали законної сили .
Посилається на те, що даними правопорушеннями було заподіяно матеріальну шкоду, яка була розрахована відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963 та яка відповідно до розрахунків становить 9840,55 грн., з яких: 8930,70 грн. - шкода, заподіяна внаслідок зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу; 238,29 грн. - шкода, заподіяна внаслідок самовільно зайнятої земельної ділянки; 671,56 грн. - шкода, заподіяна внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Листами від 22.02.2018 року Головним управлінням Держгеокадастру в Рівненській області було направлено претензії відповідачу про сплату розрахованої шкоди на загальну суму 9840,55 грн., однак заподіяна земельним ресурсам шкода залишається несплаченою.
Посилаючись на наявність протиправної поведінки, вини відповідача, факту заподіяння шкоди земельним ресурсам та причинно-наслідкового зв"язку між завданою шкодою та діями відповідача, а також на те, що відповідач добровільно завдані державі збитки не відшкодував, просить стягнути з відповідача в рахунок відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони і використання земельних ресурсів в розмірі 9840,55 грн.
Ухвалою Острозького районного суду від 29.05.2019 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, відповідачу було встановлено строк протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження для подачі відзиву на позовну заяву та заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався.
Ухвалою суду від 22.08.2019 залучено до участі в справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Вельбівненську сільську раду Острозького району Рівненської області та встановлено третій особі строк для подання пояснень щодо позову.
30.09.2019 на адресу суду надійшла заява від Вельбівненської сільської ради про розгляд справи за відсутності третьої особи.
Заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження сторони не подавали.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, визначивши юридичну природу правовідносин і закон який їх регулює, дослідивши подані письмові докази в їх сукупності та взаємозв"язку, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві, просив його задоволити.
Пояснив, що відповідно до Положення про Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, затвердженого начальником Головного управління 01.03.2017 року, ст.10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель уповноважені подавати позови про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони і використання земельних ресурсів.
Зазначив, що вина ОСОБА_2 є доведеною згідно постанов про накладення адміністративного стягнення №82-ДК/0000175По/08/01/-18, №82-ДК/0000174По/08/01/-18, №82-ДК/0000173По/08/01/-18, відповідно до яких ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень за ст.53, 53-1, 53-3 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу.
Вказує, що згідно розрахунку матеріальної шкоди, розмір шкоди, заподіяної державі ОСОБА_2 внаслідок використання земельної ділянки приватної власності сільськогосподарського призначення (для ведення особистого селянського господарства), не за цільовим призначенням, визначено відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу , затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963 та становить 9840,55 грн., з яких: 671 грн. 56 коп. шкоди, завданої внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; 238 грн. 29 коп. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки; 8930 грн. 70 коп. шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.
У зв`язку з цим просить стягнути з ОСОБА_2 шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства в галузі охорони і використання земель, в розмірі 9840,55 грн., яку необхідно сплатити на користь Вельбівненської сільської ради Острозького району Рівненської області та судові витрати в розмірі 1921 грн.
Відповідач в судове засідання не з"явився без повідомлення причин, про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник відповідача ОСОБА_3 В.В. в судовому засіданні позов не визнав. В подальшому, подав на адресу суду заяву з проханням завершувати розгляд справи в його відсутності. Водночас вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки згідно ст.23 Кодексу України про надра, землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних), для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.
Вказує, що у відповідності до вказаної норми законодавства, з метою осушення власної земельної ділянки сільськогосподарського призначення та можливості її використання за прямим призначенням, відповідач відібрав шар піску на частині власної земельної ділянки на місці старого русла річки ОСОБА_4 , де не було родючого грунту, який використав для влаштування дамби, що захищає від підтоплення основну частину його земельної ділянки.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглядаючи позов в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією .
Також Конституцією України та діючим законодавством гарантується відновлення порушеного права та відшкодування завданої протиправними діями шкоди особами, що її заподіяли, а особливо щодо землі, яка перебуває під особливою охороною держави, що регламентується Земельним кодексом України та Законом України Про охорону земель .
Статтею 152 ЗК України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.
Аналогічні повноваження закріплені у ст.ст. 5 , 6 , 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель та ст.5, 19 Закону України Про охорону земель .
Відповідно до ст.5 Закону України Про охорону земель , державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Відповідно ст.3 Закону України Про охорону земель , основними принципами здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, зокрема, є: забезпечення раціонального використання та охорони земель як основного національного багатства, що перебуває під особливою охороною держави; пріоритет вимог екологічної безпеки у використанні земельних ресурсів над економічними інтересами; повне відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю внаслідок порушення земельного законодавства України.
Відповідно до статті 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин при проведенні моніторингу родючості ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення належать, зокрема: давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
Згідно п.3 ч.6 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 №308, посадові особи Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області в межах своїх повноважень мають право звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
На підставі статті 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель, Положення про Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області та в порядку ст.56 ЦПК України, Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.
Згідно із статтею 9 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом проведення перевірок, тощо.
Положеннями ст.10 вищезазначеного Закону визначено повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, зокрема прямо передбачені права стосовно обстеження земельних ділянок, складання матеріалів перевірки (приписи, акти тощо) та передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення.
Реалізація вищевикладених прав та обов`язків законодавчо закріплена за Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, що підтверджується постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 №482 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України , постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру . Зокрема Держгеокадастр, відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.
Вищезазначене свідчить, що забезпечення та реалізація державного контролю, зокрема шляхом проведення перевірок, є прямим обов`язком Держгеокадастру, визначений законодавством.
Відповідно до п.п.5 п.4 Положення про Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, затвердженого начальником Головного управління 01.03.2017, Управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, а саме: використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення; за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.
В судовому засіданні встановлено, що на підставі наказу від 24.01.2018 №82-ДК Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності , 19.02.2018 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Рівненської області за участю сільського голови Вельбівненської сільської ради, землевпорядника цієї ж ради та з дозволу власника земельної ділянки ОСОБА_2 було проведено позапланову перевірку дотримання вимог земельного законодавства на земельній ділянці з кадастровим номером 5624281201:01:008:0028 площею 0,8425 га, яка розташована на території Вельбівненської сільської ради Острозького району Рівненської області та перебуває у власності ОСОБА_2 .
В результаті проведеного обстеження земельної ділянки встановлено, що на земельній ділянці, яка належить до земель сільськогосподарського призначення (для ведення особистого селянського господарства), власник влаштував водойму, площею 0,47 га. При облаштуванні водойми було знято грунт на площі 0, 30 га без спеціального дозволу, в порушення ст.19-21 ЗК України щодо використання земельної ділянки не за цільовим призначенням , розширено водойму в межах земельної ділянки на 0,13 га, а також встановлено знищення межових знаків (згідно проекту землеустрою в точках 100 та 6), вийшовши за межі власної ділянки та самовільно зайнявши землі сільськогосподарського призначення Вельбівненської сільської ради на площі 0,17 га, чим було порушено ст.125-126 ЗК України .
За результатом обстеження земельної ділянки, на підставі акту обстеження державним інспектором та відповідно до ст.6, 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель в присутності Вельбівненського сільського голови, землевпорядника вказаної сільської ради та в присутності власника земельної ділянки було складено акт перевірки з дотримання вимог земельного законодавства №82-ДК/103/АП/09/01/-18 від 19.02.2018 та протоколи про адміністративні правопорушення від 22.02.2018 року №82-ДК/0000164П/07/01/-18, №82-ДК/0000163/П/07/01/-18 №82-ДК/0000049П/07/01/-18, якими було зафіксовано вищевказані порушення земельного законодавства.
На підставі зазначених протоколів постановами старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Рівненської області від 17.04.2018 року №82-ДК/0000175По/08/01/-18, №82-ДК/0000174По/08/01/-18, №82-ДК/0000173По/08/01/-18, ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ст.ст. 53, 53-1, 53-3 КУпАП.
ОСОБА_2 дані постанови не оскаржувались, а відтак вони набрали законної сили .
При прийнятті рішення щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності питання про стягнення з нього завданих державі збитків не вирішувалось.
Одночасно, розглядаючи дану справу, що стосується правових наслідків дій відповідача ОСОБА_2 , з врахуванням постанов про накладення адміністративного стягнення від 17.04.2019, доказуванню та встановленню підлягає також розмір, завданих відповідачем матеріальних збитків, що заподіяні внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, і використання земельних ресурсів.
Відповідно до п.п.34 п.4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 №308, Головне управління згідно покладених на нього завдань розраховує розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання їх не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу та вживає заходи щодо її відшкодування в установленому законодавством порядку.
Згідно з п.7 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963 , розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться Держекоінспекцією та її територіальними органами або Держгеокадастром та його територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держгеокадастру на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 №1619 .
Відповідно до розрахунку Головного управління Держгекадастру у Рівненській області, розмір шкоди завданої ОСОБА_2 , розрахованої відповідно до вказаної Методики, становить 9840,55 грн., з яких: 8930,70 грн. - шкода, заподіяна внаслідок зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу; 238,29 грн. - шкода, заподіяна внаслідок самовільно зайнятої земельної ділянки; 671,56 грн. - шкода, заподіяна внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Розрахунок здійснено позивачем відповідно до нормативно-правових актів, які регулюють дані відносини та відповідачем не надано доказів помилковості чи неправильності даного розрахунку, в зв`язку в чим суд вважає його достовірним.
Таким чином, суд вважає встановленим, що своєю протиправною поведінкою відповідачем було заподіяно шкоду у вище вказаному розмірі.
Частина 1 статті 211 ЗК України передбачає, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, у тому числі, за самовільне зайняття земельних ділянок та порушення земельного законодавства.
Згідно зі ст.1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Відповідно до ч. 1 ст. 91 ЗК України, власники земельних ділянок зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням, підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі, за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки та зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.
Частиною 2 ст. 168 ЗК України , передбачено, що власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, крім випадків: а) проведення робіт із буріння та облаштування нафтових і газових свердловин, будівництва, технічного обслуговування, ремонту і реконструкції нафтових і газових свердловин та пов`язаних з їх обслуговуванням об`єктів трубопровідного транспорту, виробничих споруд, під`їзних доріг, ліній електропередачі та зв`язку, підземних кабельних мереж енергозабезпечення; б) проведення робіт, пов`язаних з ліквідацією та запобіганням аварійним ситуаціям на нафтових і газових свердловинах та пов`язаних з їх експлуатацією об`єктах трубопровідного транспорту, виробничих спорудах, під`їзних дорогах, лініях електропередачі та зв`язку, підземних кабельних мережах енергозабезпечення. Пунктами ґ), е), и) частини 1 статті 211 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням, знищення межових знаків, невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту.
Згідно із ст.125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до статті 126 ЗК України , право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .
Згідно з приписами ст.1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).
Обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки за цільовим призначенням є використання земельної ділянки, яке відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність.
Будь-яких доказів, які б підтверджували надання відповідачу права на зміну цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5624281201:01:008:0028 , яка розташована на території Вельбівненської сільської ради Острозького району Рівненської області, зміну її площі, а також доказів, які б підтверджували законність права використання земельної ділянки за іншим цільовим призначенням відповідачем надані не були.
Окрім того, в своїй заяві представник відповідача підтвердив факт зняття відповідачем шару грунту на зазначеній земельній ділянці.
Згідно зі ст.1166 ЦК України , майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.1192 ЦК України , з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Відповідно до ч.3 ст. 56 Закону України Про охорону земель шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Згідно з п.п. 12, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211 , 212 ЗК України , статей 22 , 623 , 1166 , 1172 , 1192 ЦК України особами, що її заподіяли. Вирішуючи спори про відшкодування власникам землі й землекористувачам шкоди, заподіяної самовільним зайняттям або забрудненням земельних ділянок та іншими порушеннями земельного законодавства, суди мають виходити з того, що відповідно до статті 156 ЗК України , статті 1166 ЦК України така шкода відшкодовується у повному обсязі.
Статтею 56 Закону України Про охорону земель визначено, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
В судовому засіданні встановлено наявність протиправної поведінки, вини відповідача, факту заподіяння шкоди внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, завдану внаслідок зняття та перенесення ґрунтового покриву без спеціального дозволу та нецільове використання земельної ділянки, та причинно-наслідкового зв`язку між завданою шкодою та діями відповідача.
Представником відповідача, доказів на спростування фактів, викладених у позові суду не надано, а також не надано доказів оплати розміру шкоди, яку позивач просить суд стягнути з відповідача до місцевого бюджету.
З огляду на викладене, а також враховуючи встановлені у справі обставини, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача майнову шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства України про охорону земель у розмірі 9840,55 грн.
Згідно ст. 16 , 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , органи місцевого самоврядування є юридичними особами і від імені та в інтересах територіальних громад, відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції.
Отже, органи місцевого самоврядування в межах своєї території є самостійними суб`єктами права власності на природні ресурси.
Відповідно до ст.47 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища зараховуються у місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.
В даному випадку правопорушення були вчинені на території Вельбівненської сільської ради Острозького району Рівненської області, а тому сума збитку підлягає сплаті до місцевого бюджету зазначеної сільської ради.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1921 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 19, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд
вирішив :
позов Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (місцезнаходження: м.Рівне, вул.Симона Петлюри, 37, ЄДРПОУ 39768252), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Вельбівненська сільської ради Острозького району Рівненської області (місцезнаходження: с.Вельбівно, вул.Гагаріна, 16 Острозького району Рівненської області, ЄДРПОУ 04386947) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про відшкодування шкоди задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Вельбівненської сільської ради Острозького району Рівненської області 9840 грн. 55 коп. на відшкодування шкоди, з яких: 671 грн. 56 коп. на відшкодування шкоди, завданої внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; 238 грн. 29 коп. на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки; 8930 грн. 70 коп. на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області 1921 грн. на відшкодування витрат на сплату судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 29.11.2019.
Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.
Суд | Острозький районний суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 29.11.2019 |
Оприлюднено | 01.12.2019 |
Номер документу | 85989966 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Острозький районний суд Рівненської області
Назарук В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні