Рішення

від 30.10.2019 по справі 562/4379/18

ЗДОЛБУНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 562/4379/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н

30.10.2019 року Здолбунівський районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді Шуляка А.С.

при секретарі Солдатовій О.Д.

розглянувши у приміщенні Здолбунівського районного суду Рівненської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бущанської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання незаконними та скасування рішень Бущанської сільської ради -

встановив:

Позивач ОСОБА_5 звернулася з позовом до Бущанської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області в якому просила суд ухвалити рішення, яким визнати незаконними та скасувати рішення Бущанської сільської ради народних депутатів Здолбунівського району № 20 від 01.06.1995 року та № 32 від 08.10.1996 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка у розмірі 0,96 га станом на 01.06.1988 року належало до типу колгоспного двору, головою якого був її покійний чоловік ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та члени колгоспного двору: вона, як дружина, дочки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та покійний син ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 які постійно проживали з батьком за вказаною адресою. Всі вони були зареєстровані за вказаною адресою до вступу Закону України Про власність , тобто до 15.04.1991р. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Згідно рішення Бущанської сільської ради народних депутатів № 20 від 01.06.1995р. передано у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства у розмірі 0,60 га, а для обслуговування житлового будинку та господарських будівель земельну ділянку площею 0,25 га по АДРЕСА_1 для її покійного чоловіка ОСОБА_6 , а рішенням № 32 від 08.10.1996р. передано покійному сину ОСОБА_9 земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства у розмірі 0,57 га по АДРЕСА_1 . Вважає, що сільською радою незаконно було передано земельні ділянки, які відносяться до колгоспного двору лише вказаним особам, чим було порушено її законне право на отримання частини земельної ділянки, як співвласника колгоспного двору, який має рівні права з іншими членами колгоспного двору.

Ухвалою Здолбунівського районного суду від 04.12.2018р. було відкрито провадження у справі.

Відповідачем Бущанською сільською радою Здолбунівського району було подано відзив на позов, в якому позовні вимоги вважає безпідставними, зазначивши, що після смерті ОСОБА_6 спадкоємцем був його син ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадкомцями ОСОБА_9 були позивачка по справі, а також його дружина ОСОБА_2 та син ОСОБА_3 , а отже вирішення даної справи також впливає на їх права та інтереси. Крім того, позивачка просить скасувати рішення сільської ради про передачу земельних ділянок у власніть, так як вона є співвласником житлового будинку. Проте, у власність передавалися земельні ділянки не лише для обслуговування житлового будинку, але і для ведення особистого підсобного господарства. Просять суд в позові відмовити.

Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 04.06.2019р. було залучено до участі у справі в якості співвідповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та направлено їм копії всіх матеріалів справи, які були отримані ними 27.06.2019р. про, що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Відзив на позов не подавався.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися. В заявах поданих суду справу просять розглянути без їх участі, позовні вимоги підтримують повністю та просять задовільнити їх.

Представник Бущанської сільської ради Здолбунівського району в судові засідання не з`являвся. В заявах поданих суду справу просить розглянути без участі представника.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судові засідання не з`являлися, хоча повідомлялися про час і місце розгляду справи.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін за наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Дослідивши докази по справі суд приходить до наступних висновків.

Так, колгоспний двір, за положеннями Цивільного кодексу Української РСР, визначався як сімейно-трудове об`єднання осіб, всі або частина яких є членами колгоспу, брали участь у суспільному виробництві колгоспу та спільно вели підсобне господарство на присадибній ділянці. За нормами ст.ст.120, 123 ЦК УРСР кожен з членів колгоспного двору мали рівне право на майно колгоспного двору. У зв`язку з введенням у дію Закону України Про власність 15.04.1991 року така організаційно-правова форма як колгоспи, а відповідно, і колгоспний двір - були припинені.

Як роз`яснено у п.6 постанови Пленум Верховного Суду "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" від 22.12.95 N 20, до правовідносин, що виникли до прийняття 15.04.1991 Закону України "Про власність", застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991року, мають вирішуватися за нормами, що регулюють власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15.04.1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба). Розмір частки члена двору визначається, виходячи з рівності усіх його членів, включаючи неповнолітніх.

З погосподарських книг № 5 та № 11 особовий рахунок № НОМЕР_1 за 1986-1990р.р., особовий рахунок № НОМЕР_2 за 1991-1995р.р. будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яке складалося з житлового цегляного будинку та господарських будівель - погріб, сарай, земельна ділянка у розмірі 0,96 га станом 01.06.1988 року належало до типу колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Членами колгоспного двору були дружина ОСОБА_1 , дочка ОСОБА_7 , дочка ОСОБА_8 , та покійний син ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Виходячи з положень ст.123 ЦК УРСР в редакції 1963 року кожен з них мав рівні долі у колгоспному дворі, тобто по 1/5 частці домоволодіння.

Вказані особи були зареєстровані за вказаною адресою до вступу Закону України Про власність тобто до 15.04.1991р., що підтверджується листом Бущансьої сільсько сільської ради від 29.10.2018р. вих.№ 485/02-21/18.

Згідно ч.1 ст.58 ЗК УРСР (редакція 1970р.), яка підлягає застосуванню на час виникнення спірних правовідносин (набуття у власність домоволодіння) присадибні землі використовуються для надання присадибних земельних ділянок колгоспним дворам, а також сім`ям робітників і службовців та інших громадян, які проживають на території колгоспу.

Відповідно ст.63 ЗК УРСР колгоспний двір має право на присадибну земельну ділянку, яка надається в порядку і в межах норм, передбачених статутом колгоспу.

Присадибна земельна ділянка надається для будівництва житлового будинку, господарських будівель, під огород, сад та на інші потреби.

У відповідності ч.2 ст.70 ЗК УРСР надання присадибних земельних ділянок членам колгоспу, які набули право власності на жилий будинок і господарські будівлі, провадиться в порядку, визначеному статтями 63,64 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, за колгоспним двором станом на 01.06.1988р. рахувалась земельна ділянка 0,96 га.

Колгоспний двір був припинений 15 квітня 1991 року з часу введення в дію Закон України Про власність , а тому позивач мала право спільної сумісної власності на спірні земельні ділянки, як член колгоспного двору, що не втратив права на частку в його майні.

Проте, згідно рішення Бущанської сільської ради народних депутатів № 20 від 01.06.1995р. передано у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства у розмірі 0,60га, а для обслуговування житлового будинку та господарських будівель земельну ділянку площею 0,25 га по АДРЕСА_1 для чоловіка позивачки ОСОБА_6 , а рішенням № 32 від 08.10.1996р. передано покійному сину ОСОБА_9 земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства у розмірі 0,57 га по АДРЕСА_1 .

Таким чином, Бущанською сільською радою незаконно було передано земельні ділянки, які відносяться до колгоспного двору лише ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , чим було порушено законне право позивача на отримання частини земельної ділянки, як співвласника колгоспного двору, який має рівні права з іншими членами колгоспного двору.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 82, 258, 263, 265, 268 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовільнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Бущанської сільської ради народних депутатів Здолбунівського району № 20 від 01.06.1995 року про передачу у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства у розмірі 0,60 га, та для обслуговування житлового будинку та господарських будівель земельну ділянку площею 0,25 га. по АДРЕСА_1 для ОСОБА_6 .

Визнати незаконним та скасувати рішення Бущанської сільської ради народних депутатів Здолбунівського району № 32 від 08.10.1996 року про передачу ОСОБА_9 земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства у розмірі 0,57 га. по АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскарженим в Рівненський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається в Рівненський апеляційний суд через Здолбунівський районний суд Рівненської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст виготовлено 07.11.2019р.

Суддя