Вирок

від 29.11.2019 по справі 621/3178/19

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 621/3178/19

Пр. № 1-кп/621/328/19

ВИРОК

Іменем України

29 листопада 2019 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Зміїв кримінальне провадження, внесене 02.10.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220300000869, відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Шелудьківка Зміївського району Харківської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, інвалід ІІ-ї групи, освіта неповна середня, одружений, має малолітню дитину - ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працює, раніше не судимий, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочин проти охоронюваних кримінальним законом суспільних відносин власності за таких обставин.

22.09.2019 о 18 годині 00 хвилин у ОСОБА_4 , який перебував на пасовище, що розташоване поблизу вул. Донецької в с. Геніївка Зміївського району Харківської області, виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме телиці, яка перебувала на даному пасовищі, що належить фермерському господарству «Русіна Івана Михайловича», що розташоване за адресою: Харківська область, Зміївський район, Геніївська сільська рада, комплекс будівель і споруд №1.

З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_4 , 22.09.2019 о 18 годині 00 хвилин, перебуваючи на пасовищі, що розташоване поблизу вул. Донецької в с. Геніївка Зміївського району Харківської області, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою наживи, здійснив крадіжку телиці породи 21 Української чорно - рябої молочної, вага якої 270 кг, що належить фермерському господарству «Русіна Івана Михайловича», що розташоване за адресою: Харківська область, Зміївський район, Геніївська сільська рада, комплекс будівель і споруд №1, вартістю, згідно з висновком судово - товарознавчої експертизи №3454/19 від 18.10.2019, 10 800 гривень.

Викраденим майном ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв фермерському господарству «Русіна Івана Михайловича», матеріальну шкоду на загальну суму 10 800 гривень.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжки) визнав повністю, обставини скоєння кримінального правопорушення навів аналогічні викладеним в установочній частині вироку та в обвинувальному акті, та зазначив, що телицю фермерського господарства «Русіна Івана Михайловича», яку він вкрав 22.09.2019 за обставин наведених вище, він продав, але станом на дату розгляду справи матеріальна шкода, завдана потерпілому, ним відшкодована. Обвинувачений також зазначив, що розкаюється у скоєному, засуджує себе, висновки зробив та більше такого не допустить, виловив готовність понести покарання за ч.1 ст.185 КК України, зауважив, що має на утриманні дитину та дружину.

Крім того, обвинувачений вважав недоцільним дослідження доказів у даному кримінальному провадженні, так як повністю погоджується з досудовим розслідуванням справи та обставини скоєння кримінального правопорушення не оспорює.

Суд зазначає, що показання обвинуваченого, надані в судовому засіданні, є послідовними та логічними, а тому не викликають у суду сумніву в правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

За таких обставин, переконавшись, що учасники судового провадження вірно розуміють зміст обставин провадження, сумніви в добровільності їх позицій відсутні, роз`яснивши учасникам, що вони будуть позбавлені права оскаржити такі обставини в апеляційному порядку, суд відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, що характеризують його особу, проти чого учасники судового провадження прокурор, обвинувачений та його захисник не заперечували.

29.11.2019 потерпілий ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, надав заяву, за змістом якої просить провести судове засідання за його відсутністю, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, матеріальну шкоду йому відшкодовано, що, враховуючи положення ст.325 КПК України та думку прокурора, обвинуваченого й захисника, не перешкоджає проведенню судового розгляду без потерпілого.

З огляду на викладене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні ним таємного викрадення чужого майна (крадіжки). Такі дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.1 ст.185 КК України.

При обранні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України, в тому числі враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, приймає до уваги роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, а також відшкодування потерпілому завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога не перебуває, має інвалідність ІІ групи, перебуває на обліку у лікаря психіатра, за висновком судово-психіатричної експертизи від 29.10.2019 №664 ОСОБА_4 страждає на хронічне психічне захворювання у формі органічного розладу особистості; може усвідомлювати свої дії та керувати ними; у період час, якому відповідає правопорушення, обвинувачений перебував у стані зазначеного хронічного психічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, на теперішній час обвинувачений застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Обвинувачений одружений, має малолітню дитину - ІНФОРМАЦІЯ_2 , зі слів обвинуваченого працює на підробітках, за довідкою Геніївської сільської ради від 07.10.2019 скарг на обвинуваченого від населення та сусідів не надходило. За заявою дружини обвинуваченого ОСОБА_7 остання характеризує обвинуваченого позитивно, як особу, яка не п`є та наркотичні засоби не вживає.

На підставі викладеного, враховуючи щире каяття обвинуваченого, який критично оцінює свою протиправну поведінку, засуджує себе, готовий понести кримінальну відповідальність та, бажаючи виправити ситуацію, відшкодував потерпілому матеріальну шкоду, що підтверджується останнім, а також наявність на утриманні в обвинуваченого дружини та малолітньої дитини та відсутність обставин, що істотно підвищують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.185 КК України.

На переконання суду призначення обвинуваченому саме такого покарання буде необхідним та достатнім і досягне мети не лише кари останнього за вчинене, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами.

На стадії досудового розслідування та судового розгляду справи запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався. Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили судом не встановлено.

Речові докази за даними обвинувального акту відсутні.

Процесуальні витрати на підставі ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлявся.

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 грн (вісімсот п`ятдесят гривень).

До набрання вироком законної сили заходи забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_4 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати за залучення експерта в розмірі 400 (чотириста) гривень, перерахувавши їх на користь держави.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1