Рішення

від 06.11.2019 по справі 160/7616/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2019 року Справа № 160/7616/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боженко Н.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРІВАН" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРІВАН" (далі - ТОВ "ТЕРІВАН", підприємство, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України, в якому позивач просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Комісії головного управління ДФС в Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1197097/42833079, №1197091/42833079, №1197087/42833079, №1197088/42833079, №1197095/42833079, №1197092/42833079, №1197090/42833079, №1197096/42833079, №1197089/42833079, №1197093/42833079, №1197098/42833079, №1197121/42833079, №1197103/42833079, №1197105/42833079, №1197101/42833079, №1197122/42833079, №1197104/42833079, №1197110/42833079, №1197102/42833079, №1197109/42833079 від 19.06.2019р. про відмову в реєстрації податкових накладних, складених Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕРІВАН" за №1 від 02.05.2019р., за №2 від 02.05.2019р., за №3 від 02.05.2019р., за №4 від 02.05.2019р., за №5 від 02.05.2019р., за №6 від 03.05.2019р., за №7 від 03.05.2019р., за №8 від 03.05.2019р., за №9 від 03.05.2019р., за №10 від 03.05.2019р., за №11 від 06.05.2019р., за №13 від 08.05.2019р., за №14 від 09.05.2019р., за №15 від 10.05.2019р., за №16 від 10.05.2019р., за №17 від 12.05.2019р., за №18 від 12.05.2019р., за №20 від 13.05.2019р., за №21 від 15.05.2019р., за №22 від 15.05.2019р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

-зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕРІВАН" за №1 від 02.05.2019р., за №2 від 02.05.2019р., за №3 від 02.05.2019р., за №4 від 02.05.2019р., за №5 від 02.05.2019р., за №6 від 03.05.2019р., за №7 від 03.05.2019р., за №8 від 03.05.2019р., за №9 від 03.05.2019р., за №10 від 03.05.2019р., за №11 від 06.05.2019р., за №13 від 08.05.2019р., за №14 від 09.05.2019р., за №15 від 10.05.2019р., за №16 від 10.05.2019р., за №17 від 12.05.2019р., за №18 від 12.05.2019р., за №20 від 13.05.2019р., за №21 від 15.05.2019р., за №22 від 15.05.2019р. датою їх фактичного подання.

Позовна заява обґрунтована тим, що ТОВ "ТЕРІВАН" було подано на реєстрацію до податкового органу податкові накладні, які згідно з квитанціями контролюючого органу були отримано, але їх реєстрацію зупинено та запропоновано платнику податків подати додаткові документи та пояснення, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Позивач стверджує, що пояснення разом з усіма первинними документами були подані до податкового органу. Вказані документи, на думку позивача, повністю підтверджують реальність господарських операцій ТОВ "ТЕРІВАН", за результатами яких підприємством виписано відповідні податкові накладні, які надіслано для реєстрації. Натомість, відповідач в спірних рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних вказано в якості підстави для відмови: ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційний опис), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити) та Надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Додаткова інформація (вказати конкретні документи) ненадання тех.паспортів , тобто, законних підстав для відмови не вбачається. При цьому, позивач зауважив, що усі первинні документи були надані до контролюючого органу на підтвердження здійснення господарської операції, після зупинення реєстрації податкових накладних, разом із поясненнями, у зв`язку з чим оскаржувані рішення є такими, що винесено протиправно та підлягають скасуванню, а відповідні податкові накладні підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) датою їх фактичного подання до податкового органу.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/7616/19 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019р. позовну заяву ТОВ "ТЕРІВАН" було залишено без руху.

На виконання ухвали суду від 12 серпня 2019 року позивач виправив вказані недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2019р. прийнято зазначену вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі №160/7616/19 за вищезазначеним позовом, ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

17 жовтня 2019р. до суду надійшов від представника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відзив на адміністративний позов, в якому відповідач 1 заперечив проти задоволення заявлених підприємством до суду вимог та зазначив, що у відповідності до виписаних позивачем податкових накладних ТОВ "ТЕРІВАН" надавало ТОВ Автолюкс Експрес Пошта транспортні послуги. Зі змісту поданих договорів суборенди контролюючим органом встановлено, що позивач орендує транспортні засоби у ТОВ Теріван Сервіс , однак, як зауважив відповідач, підприємством не було надано акти приймання-передачі, технічні паспорти на авто, у зв`язку з чим встановити власників транспортних засобів не вбачається за можливе, та, як наслідок, неможливо підтвердити реальність господарської операції з перевезення вантажів. Крім того, відповідач звернув увагу суду на відсутність інформації стосовно автостоянки відповідних транспортних засобів. З огляду на викладене, контролюючий орган вважає оскаржувані рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації - правомірними, обґрунтованими та такими, що прийнято виключно в межах чинного законодавства.

17 жовтня 2019р. до суду надійшов відзив на адміністративний позов Державної фіскальної служби України, в якому відповідач 2 зазначив, що позовні вимоги щодо зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних виписаної позивачем податкової накладної - задоволенню не підлягають, оскільки вчинення дій по реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування в ЄРПН є дискреційними повноваженнями Державної фіскальної служби України, в які не допускається будь-яке втручання, оскільки є виключною компетенцією уповноваженого органу. Крім того, відповідач зазначив, що з урахуванням змісту та доводів, викладених у позовній заяві, зважаючи на те, що оскаржувані рішення про відмову у реєстрації складених позивачем податкових накладних прийняте відповідною комісією, що створена у контролюючому органі на регіональному рівні у Дніпропетровській області, а зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкові накладні ЄРПН є похідною вимогою від вимоги щодо скасування спірних рішень про відмову у реєстрації відповідних накладних, а, отже, є самостійною підставою для реєстрації таких в ЄРПН, у зв`язку з чим у задоволенні адміністративного позову ТОВ "ТЕРІВАН" слід відмовити.

25 жовтня 2019р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив на адміністративний позов, в якій позивач зазначив, що згідно квитанцій контролюючого органу реєстрацію поданих підприємством податкових накладних зупинено з посиланням на п. 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, які визначено у листі Державної фіскальної служби України №3104/4/99-99-07-05-04-13 від 29.10.2018р., однак, як наголосив позивач, даний лист не зареєстрований у Міністерстві юстиції України, а, отже, не є нормативно-правовим актом. З огляду на викладене, позивач вважає, що підстави для зупинення реєстрації виписаних підприємством податкових накладних були відсутні. Крім того, позивач звернув увагу суду на те, що ТОВ "ТЕРІВАН" разом із поясненнями до контролюючого органу також були направлені в тому числі договори оренди, суборенди і купівлі-продажу транспортних засобів із відповідними актами приймання-передачі таких транспортних засобів, однак спірними рішеннями відповідачем 1 відмовлено у реєстрації поданих позивачем податкових накладних. При цьому, позивач зауважив, що пакет поданий до податкового органу документів був ідентичним за винятком актів виконаних робіт та товарно-транспортних накладних, що складались за різними датами, однак в оскаржуваних рішеннях контролюючим органом зазначено відмінні між собою підстави для відмови у реєстрації складених ТОВ "ТЕРІВАН" податкових накладних, а до поданих контролюючому органу раніше на реєстрацію податкових накладних із аналогічними документами в органу ДФС не виникло жодних претензій та податкові накладні були зареєстровані. Доводи ж щодо не зазначення власників транспортних засобів у поданих документах позивач вважає безпідставними, оскільки такі відомості наявні у п. 1.2 договорів суборенди. Позивач зауважує, що ним було подано до контролюючого органу всі необхідні копії первинних документів із пояснення по господарським операціям, по яким підприємством складались відповідні податкові накладні.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "ТЕРІВАН" (код ЄДРПОУ 42833079) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 20.02.2019р. за №1 206 102 0000 000913.

Згідно з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, видами діяльності позивача є:

Код КВЕД 29.32 Виробництво інших вузлів, деталей і приладдя для автотранспортних засобів;

Код КВЕД 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів;

Код КВЕД 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів;

Код КВЕД 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів;

Код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту;

Код КВЕД 82.19 Фотокопіювання, підготування документів та інша спеціалізована допоміжна офісна діяльність;

Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;

Код КВЕД 47.62 Роздрібна торгівля газетами та канцелярськими товарами в спеціалізованих магазинах;

Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний).

01.04.2019р. між ТОВ "ТЕРІВАН" (Виконавець) та ТОВ Автолюкс Експрес пошта (замовник) було укладено договір перевезення вантажу №010419-1.

Згідно п.2.1 Договору, за цим Договором Виконавець зобов`язується на свій ризик та за завданням Замовника здійснити організацію перевезення та/або перевезення вантажу автомобільним транспортом, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги.

Відповідно до п.2.2 Договору Виконавець здійснює організацію перевезень та/або перевезення вантажу як власними транспортними засобами (далі - ТЗ), так і ТЗ, залучених третіх осіб.

У відповідності до п.4.4.10. Договору, Виконавець зобов`язаний щомісячно до 10 (десятого) числа поточного місяця надавати (повертати) замовнику оригінали документів ( Актів наданих послуг, податкові накладні тощо) за звітний період з підписом та печаткою Виконавця.

За змістом п.4.4.10 Договору вбачається, що первинними документами, які свідчать про надані послуги є транспортні накладні, Акти наданих послуг, податкові накладні.

Протягом квітня-травня 2019 року Виконавцем було здійснено ряд перевезень відповідно до замовлень Замовника, що підтверджується копіям документів: договору оренди транспортних засобів №02 від 08.04.2019р.; договору оренди транспортного засобу від 28.03.2019р.; договору суборенди транспортного засобу №3 від 01.04.2019р.; відомості про нарахування коштів №1 від 15.05.2019р.; відомості про нарахування коштів №2 від 15.05.2019р.; наказів №1-14-К про прийняття на роботу; наказу №02/05-1 від 02.05.2019р.; штатного розпису від 02.05.2019р.; договору купівлі-продажу транспортних засобів №3 від 03.04.2019р.; договору купівлі-продажу транспортних засобів №4 від 03.04.2019р.; договору купівлі-продажу транспортних засобів №5 від 03.04.2019р.; платіжних доручень; акту здачі-приймання робіт №767 від 30.04.2019р.; акту надання послуг №4 від 30.04.2019р.; акту надання послуг №7 від 30.04.2019р.; акту надання послуг №2 від 31.03.2019р.; договору відпуску нафтопродуктів №3 від 20.04.2019р.; накладних №51 від 20.04.2019р., №52 від 02.05.2019р., №53 від 06.05.2019р., №58 від 13.05.2019р.; договору суборенди транспортного засобу №4 від 09.04.2019р.; договору оренди транспортного засобу №3 від 01.04.2019р.; актів здачі-приймання робіт за договором; товарно-транспортних накладних, виписаних за період квітень-травень 2019р.

За фактом здійснення перевезень, між ТОВ "ТЕРІВАН" виписало та подало на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 02.05.2019р., №2 від 02.05.2019р., №3 від 02.05.2019р., №4 від 02.05.2019р., №5 від 02.05.2019р., №6 від 03.05.2019р., №7 від 03.05.2019р., №8 від 03.05.2019р., №9 від 03.05.2019р., №10 від 03.05.2019р., №11 від 06.05.2019р., №13 від 08.05.2019р., №14 від 09.05.2019р., №15 від 10.05.2019р., №16 від 10.05.2019р., №17 від 12.05.2019р., №18 від 12.05.2019р., №20 від 13.05.2019р., №21 від 15.05.2019р., №22 від 15.05.2019р.

Вищезазначені податкові накладні згідно квитанцій від 30.05.2019р та 31.05.2019р. було доставлено до Державної фіскальної служби України, однак їх реєстрацію було зупинено з посиланням на п.п. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій: обсяг постачання товару/послуги 49.41 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу постачання.

Також у даних квитанціях контролюючим органом запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

З метою реєстрації відповідних податкових накладних в ЄРПН позивачем було направлено до Державної фіскальної служби України повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, та відповідний пакет первинної документації, а саме: пояснення щодо обставин та специфіки здійснення позивачем господарської діяльності; копії виписки з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; копія витягу з реєстру платників податку на додану вартість; копія відомостей з ЄДРПОУ; копія наказу №1 від 20.02.2019р.; копія рішення №1 засновника від 20.02.2019р.; копія договору на перевезення вантажу №010419-1 від 01.04.2019р.; копія договору оренди транспортних засобів №02 від 08.04.2019р.; копія договору оренди транспортного засобу від 28.03.2019р.; копія договору суборенди транспортного засобу №3 від 01.04.2019р.; копія відомості про нарахування коштів №1 від 15.05.2019р.; копія відомості про нарахування коштів №2 від 15.05.2019р.; копії наказів №1-14-К про прийняття на роботу; копія наказу №02/05-1 від 02.05.2019р.; копія штатного розпису від 02.05.2019р.; копія договору купівлі-продажу транспортних засобів №3 від 03.04.2019р.; копія договору купівлі-продажу транспортних засобів №4 від 03.04.2019р.; копія договору купівлі-продажу транспортних засобів №5 від 03.04.2019р.; копії платіжних доручень; копія акту здачі-приймання робіт №767 від 30.04.2019р.; копія акту надання послуг №4 від 30.04.2019р.; копія акту надання послуг №7 від 30.04.2019р.; копія акту надання послуг №2 від 31.03.2019р.; копія договору відпуску нафтопродуктів №3 від 20.04.2019р.; копії накладних №51 від 20.04.2019р., №52 від 02.05.2019р., №53 від 06.05.2019р., №58 від 13.05.2019р.; копія договору суборенди транспортного засобу №4 від 09.04.2019р.; копія договору оренди транспортного засобу №3 від 01.04.2019р.; копії актів здачі-приймання робіт за договором; копії товарно-транспортних накладних, виписаних за період квітень-травень 2019р.

19 червня 2019р. за результатами розгляду поданих підприємств документів Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації були прийняті рішення про відмову у реєстрації вищезазначених податкових накладних за №№1197087/42833079, 1197088/42833079, 1197095/42833079, 1197092/42833079, 1197090/42833079, 1197096/42833079, 1197089/42833079, 1197093/42833079, 1197098/42833079, 1197097/42833079, 1197091/42833079, 1197105/42833079, 1197101/42833079, 1197122/42833079, 1197104/42833079, 1197110/42833079, 1197102/42833079, 1197109/42833079, 1197121/42833079, 1197103/42833079, в яких в якості підстави для відмови реєстрації поданих позивачем податкових зазначено: ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційний опис), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити) , а також Надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Додаткова інформація (вказати конкретні документи): ненадання тех. паспортів .

Не погодившись із вищезазначеними рішеннями Комісій при Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області, ТОВ "ТЕРІВАН" звернулось до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків та зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із п.п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних (далі - ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до положень статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з підпунктами а , б пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню;

б) дата відвантаження товарів;

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України).

Згідно із приписами п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України - на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

За таких обставин, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов`язком постачальника товарів чи послуг.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010р. (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пунктів 13, 14, 15 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Зазначеним нормам порядку №1246 кореспондують приписи п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Слід зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №117 від 21 лютого 2018р. (далі - Порядок №117), підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

-ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

-ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

-надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

При цьому, суд зауважує, що Критерії ризиковості операцій, на які посилався у позовній заяві позивач та викладені у листі Державної фіскальної служби України №3104/4/99-99-07-05-04-13 від 29.10.2018р., як слідує зі змісту листа Міністерства фінансів України №26010-06-5/28170 від 31.10.2018р. не були погоджені Мінфіном.

Натомість, судом встановлено, що 13 листопада 2018р. Відповідачем 2 було оприлюднено лист в.о. голови Державної фіскальної служби України О. Власовим №4065/99-99-07-05-04-18 від 05 листопада 2018р., яким затверджено Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій.

Негативні наслідки для платника податків у розглянутій справі настали у зв`язку із застосуванням відповідачем Критеріїв ризиковості здійснення операцій, встановлених листом Державної фіскальної служби України №4065/99-99-07-05-04-18 від 05.11.2018р., які не відноситься до нормативних актів та не можуть встановлювати нові правила поведінки для платника податку або обмежувати існуючі.

Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація спірних податкових накладних була зупинена у зв`язку з її відповідністю, як зазначено контролюючим органом, підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості платника податку.

У пп. 2.1. п.2 листа Державної фіскальної служби України Критерії ризиковості платника податку за №4065/99-99-07-05-04-18 від 05 листопада 2018р., зокрема, зазначено: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється) .

Вказані Критерії ризиковості платника податку не затверджено нормативним актом ДФС України та не погоджено Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам п. 10 Порядку №117.

Таким чином, негативні наслідки для платника податків у розглянутій справі настали у зв`язку із застосуванням відповідачем Критеріїв ризиковості платника податку, які не відносяться до нормативних актів та не може встановлювати нові правила поведінки для платника податку або обмежувати існуючі.

Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Частиною п`ятою вказаної норми встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року у справі № 822/1878/18 (адміністративне провадження № К/9901/4668/19) зазначив, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Таким чином, посилання контролюючого органу на правомірність зупинення реєстрації на підставі Критеріїв, визначених листом, є протиправними.

Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної визначено ненадання платником податку копій документів.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування Єдиному реєстрі податкових накладних передбачає у разі прийняття відмови з підстав ненадання платником податку копій документів підкреслення яких саме документів не було надано.

Також, у пунктах 18-21 Порядку №117, передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства .

Згідно з пунктом 2 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №566 від 13 червня 2017р., зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16 червня 2017р. за №752/30620 (далі - Порядок №566), комісія є постійно діючим колегіальним органом при ДФС, що діє в межах повноважень, визначених пунктом 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації за №190 від 29 березня 2017р.

Як зазначено у пункті 18 Порядку №566, Комісія може перевірити подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отриманні з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, в тому числі електронні, одержані від інших платників податків, засобів масової інформації тощо).

Водночас, відповідачами не надано до суду доказів додержання вимог пункту 21 Порядку №566, пункту 18 Порядку №117, результатів проведених звірок/перевірок інформаційних джерел та наданих позивачем документів.

Крім того, контролюючим органом не висувалась вимога щодо надання позивачем конкретних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

В той час як фактичні обставини справи свідчать, у відповідачів були наявні документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Однак відповідачами не наведено жодних обставин та не надано суду доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій ТОВ ТЕРІВАН та ТОВ Автолюкс Експрес пошта цілям та завданням статутної діяльності позивача та його контрагента, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю учасників зазначених операцій, фіктивність вчинених операції, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії учасників операцій були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Крім того, відповідачами не надано будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про юридичну дефектність первинних документів за спірними операціями.

При цьому, ТОВ "ТЕРІВАН" на виконання п.14 Порядку №117 надано органу Державної фіскальної служби пояснення та запитувані первинні документи, що засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань.

Зауважень до документів, їх розміру, формату або інших зауважень, які пояснювали неможливість оброблення документів ГУ ДФС у Дніпропетровській області не зазначено.

При цьому у рішенні відповідача 1 відсутні послання на те, які документи необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню про відмову в реєстрації податкової накладної суд зазначає, що рішення є необґрунтованим, з останнього не вбачається дійсних та об`єктивних підстав для відмови у реєстрації податкових накладних, що підтверджували б відсутність у платника податків права на відображення у податковому обліку з ПДВ заявленої операції, а, отже, й підтверджували б правомірність відмови в такій реєстрації. Наявність таких обставин судом з матеріалів справи не встановлено.

Отже, з урахуванням вищевикладених обставин, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 23.10.2018р. у справі №822/1817/18 та від 02.04.2019р. у справі №822/1878/18, суд дійшов висновку, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області рішення прийняті необґрунтовано, а отже відповідачем 1 не доведено правомірність оскаржуваних рішень, у зв`язку з чим у суду наявні підстави для визнання спірних рішень Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації протиправними та їх скасування.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Державної фіскальної України зареєструвати виписані позивачем податкові накладні датою їх фактичного подання, суд зазначає наступне.

Реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

В свою чергу, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Так, у відповідності до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про судове рішення в адміністративній справі №7 від 20 травня 2013р., суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень за межами перевірки за названими критеріями.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України - кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За приписами статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

З системного аналізу вищевказаних положень Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи пункту 28 Порядку № 117, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема:

- прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, якими, зокрема, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України, Порядку № 1246, Порядку № 117 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідних податкових накладних та зазначення дат їх реєстрації.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що постановою Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року №21-1465а15 встановлено, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Суд також враховує, що чинним законодавством покладено на Комісію обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, свобода розсуду фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, ефективним способом захисту порушеного права позивача буде саме зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладку.

Також, слід зазначити, що за приписами ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі Чуйкіна проти України констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені. (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п.45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п.25, ECHR 2002-II)".

Суд також враховує, що чинним законодавством покладено на комісію обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, свобода розсуду фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, слід дійти висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в ЄРПН поданих позивачем податкових накладних.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, абз. 2 ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат в порядку ст.ст. 143 та 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із приписами ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду ТОВ "ТЕРІВАН" понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду на загальну суму 3842, 00 грн., що документально підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №279 від 01 серпня 2019р. на суму 3842, 00 грн.

Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем - у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на те, що адміністративний позов ТОВ "ТЕРІВАН" - задоволено, суд доходить до висновку, що сума сплаченого позивачем судового збору за подачу адміністративного позову до суду в сумі 3842, 00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів - суб`єктів владних повноважень.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРІВАН" (51105, Дніпропетровська область, Магдалинівський район, село Оленівка, вул. Леніна, буд. 22Б; код ЄДРПОУ 42833079) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а; код ЄДРПОУ 39394856), Державної фіскальної служби України (04053, м.Київ, площа Львівська, буд. 8; код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1197097/42833079, №1197091/42833079, №1197087/42833079, №1197088/42833079, №1197095/42833079, №1197092/42833079, №1197090/42833079, №1197096/42833079, №1197089/42833079, №1197093/42833079, №1197098/42833079, №1197121/42833079, №1197103/42833079, №1197105/42833079, №1197101/42833079, №1197122/42833079, №1197104/42833079, №1197110/42833079, №1197102/42833079, №1197109/42833079 від 19.06.2019р. про відмову в реєстрації податкових накладних, складених Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕРІВАН" за №1 від 02.05.2019р., за №2 від 02.05.2019р., за №3 від 02.05.2019р., за №4 від 02.05.2019р., за №5 від 02.05.2019р., за №6 від 03.05.2019р., за №7 від 03.05.2019р., за №8 від 03.05.2019р., за №9 від 03.05.2019р., за №10 від 03.05.2019р., за №11 від 06.05.2019р., за №13 від 08.05.2019р., за №14 від 09.05.2019р., за №15 від 10.05.2019р., за №16 від 10.05.2019р., за №17 від 12.05.2019р., за №18 від 12.05.2019р., за №20 від 13.05.2019р., за №21 від 15.05.2019р., за №22 від 15.05.2019р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕРІВАН" податкові накладні за №1 від 02.05.2019р., за №2 від 02.05.2019р., за №3 від 02.05.2019р., за №4 від 02.05.2019р., за №5 від 02.05.2019р., за №6 від 03.05.2019р., за №7 від 03.05.2019р., за №8 від 03.05.2019р., за №9 від 03.05.2019р., за №10 від 03.05.2019р., за №11 від 06.05.2019р., за №13 від 08.05.2019р., за №14 від 09.05.2019р., за №15 від 10.05.2019р., за №16 від 10.05.2019р., за №17 від 12.05.2019р., за №18 від 12.05.2019р., за №20 від 13.05.2019р., за №21 від 15.05.2019р., за №22 від 15.05.2019р., в порядку встановленому чинним законодавством.

Стягнути з Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а; код ЄДРПОУ 39394856) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРІВАН" (51105, Дніпропетровська область, Магдалинівський район, село Оленівка, вул. Леніна, буд. 22Б; код ЄДРПОУ 42833079) сплачений судовий збір у розмірі 1921,00 гривень (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

Стягнути з Державної фіскальної служби України (04053, м.Київ, площа Львівська, буд. 8; код ЄДРПОУ 39292197) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРІВАН"(51105, Дніпропетровська область, Магдалинівський район, село Оленівка, вул. Леніна, буд. 22Б; код ЄДРПОУ 42833079) сплачений судовий збір у розмірі 1921,00 гривень (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко