Ухвала

від 28.11.2019 по справі 320/3135/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

28 листопада 2019 року м. Київ 320/3135/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Черниш А.І.,

за участю представників сторін:

від позивача - Золотарьова М.К.,

від відповідача - Коваленко О.А.,

від прокуратури - Слабковська О.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні клопотання Рокитнянської районної державної адміністрації про закриття провадження в адміністративній справі

за позовом Приватного підприємства «Надра-Сервіс»

до Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області

за участю: Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області

про визнання протиправним та скасування розпорядження,

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство Надра-Сервіс з позовом до Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправним та скасування Розпорядження Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області від 28.12.2018 № 440 Про затвердження акту комісії з визначення та відшкодування збитків у зв`язку з тимчасовим зайняттям (використанням) земельної ділянки ПП Надра-Сервіс від 28.12.2018 б/н .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 відкрито провадження у справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 суд продовжив строк проведення підготовчого провадження в адміністративній справі № 320/3135/19 терміном на тридцять днів.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 суд задовольнив клопотання про вступ до участі в розгляді справи Кагарлицької місцевої прокуратури.

29.10.2019 на адресу суду надійшло клопотання Рокитнянської районної державної адміністрації про закриття провадження у справі. В обґрунтування вказаного клопотання відповідач зазначив, що правова природа актів про визначення та відшкодування збитків власникам землі унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його протиправним та скасування; ці позовні вимоги не можуть розглядатися у судах (ВП ВС, №917/902/18, 27.03.2019). Відповідач також зазначив, що колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України в постанові від 18.10.2016 по справі №500/2776/14-а сформувала правову позицію,що має застосовуватись у подібних справах, а саме: повноваження відповідачів у цьому випадку обмежуються лише обчисленням розміру збитків у встановленому порядку. Що стосується відшкодування виявлених збитків, то вони не можуть бути примусово відшкодовані на підставі рішення міської ради. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. За таких обставин оскаржуване рішення не порушує права, обов`язки чи інтереси позивача, а відтак, на думку колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, необхідно відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вони є необґрунтованими. При цьому, суд вважав правильним відмовити землекористувачеві у позові. Додаткового відповідач зауважив, що у справі № 917/902/18 Велика Палата Верховного Суду в цілому підтримала позицію Верховного Суду України, прямо не вказавши про це, і зазначила, що рішення Виконкому про затвердження акта щодо визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також розміру таких збитків, завданих внаслідок користування земельною ділянкою, не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України і не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача. Отже, встановлена правова природа оспорюваного рішення унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його протиправним та скасування, у зв`язку з чим ці позовні вимоги не можуть розглядатися у судах. Наведе виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Таким чином правильним є закриття провадження у справі.

04.11.2019 до суду надійшли пояснення Кагарлицької місцевої прокуратури щодо позовної заяви ПП Надра-Сервіс у справі № 320/3135/19, де представник прокуратури посилаючись на позицію колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України викладену в постанові від 18.10.2016 по справі № 500/2776/14-а та постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 917/902/18 просив залишити позов без розгляду.

Також, 12.11.2019 на адресу суду надійшли письмові пояснення ПП Надра-Сервіс щодо клопотання Рокитнянської РДА про закриття провадження у справі та пояснень Кагарлицької місцевої прокуратури. Позивач зазначив, що Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993 року (далі - Порядок).

За змістом п. 2, З Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам № 284 розміри збитків визначаються Комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи Комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці Комісії.

У свою чергу відповідна Комісія, яка розрахувала збитки, нібито завдані позивачем, не є юридичною особою та суб`єктом владних повноважень у розумінні КАСУ.

Оскаржуваним Розпорядженням № 440, затверджено акт Комісії від 28.12.2018 року про визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам за час фактичного користування ПП Надра-Сервіс земельною ділянкою з порушенням земельного законодавства.

Згідно статті 6 Закону України Про місцеві державні адміністрації на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов`язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Посилаючись на постанову Верховного Суду у справі № 820/2639/18 від 11.06.2019 року, де предметом позовних було визнання протиправною бездіяльності Кечигівської РДА Харківської області, яка полягає у не нарахуванні збитків, завданих Кегичівській селищній раді Харківської області використанням без правовстановлюючих документів земельної ділянки, вказав що Верховним Судом встановлено, що Кегичівська РДА відповідно до Постанови 284 уповноважена нараховувати збитки, які завдані Кегичівській селищній раді Харківської області використанням без правовстановлюючих документів земельної ділянки площею 1046 м2, розташованої за адресою; АДРЕСА_1 93 протягом 2015-2017 років.

Зазначені висновки узгоджуються із позицією Великої Палати Верховного Суду висловленою у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 802/2474/17-а, в якій суд зазначив, що РДА мала право та повноваження скласти акт про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також затвердити його рішенням.

Відтак, враховуючи викладені обставини позивач просить у задоволенні клопотань відповідача та заступника керівника Кагарлицької міської прокуратури про закриття провадження відмовити.

У підготовче судове засідання призначене у справі на 28.11.2019 з`явилися уповноважені представники сторін та прокурор.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи клопотання про закриття провадження у справі.

Прокурор підтримав доводи клопотання про закриття провадження у справі.

Представник позивача заперечувала щодо задоволення клопотання, висловила позицію яка викладена у письмових поясненнях.

Дослідивши доводи клопотання Рокитнянської районної державної адміністрації, пояснення прокурора, заслухавши думку представників сторін, дійшов висновку, що заявлене клопотання про закриття провадження у справі підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у п.24 рішення від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України зазначив, що фраза встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін судом, встановленим законом у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів .

Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони , за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень ; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років .

Пунктом 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Предметом спору у цій справі є питання щодо правомірності дій відповідача при ухваленні рішення щодо затвердження розміру визначених збитків, завданих позивачем як землекористувачем.

У частині другій статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 157 Земельного кодексу України встановлено, що порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За змістом пункту 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що Рокитнянська РДА, вважаючи, що позивач завдав органу місцевого самоврядування збитків у вигляді неодержаних доходів, мав право та повноваження скласти акт про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також затвердити його відповідним рішенням.

Однак обов`язковою умовою надання правового захисту позивачу судом є наявність відповідного порушення відповідачем прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Оспорюваним рішенням Рокитнянської РДА, зокрема, затверджено акт комісії по визначенню та відшкодуванню збитків у зв`язку з тимчасовим зайняттям (використанням) земельної ділянки ПП Надра-Сервіс від 28.12.2018 б/н, складений комісією з визначення та відшкодування збитків у зв`язку з тимчасовим зайняттям (використанням) земельних ділянок. Підставою для визначення і відшкодування збитків є недодержання Бирюківською сільською радою Рокитнянського району Київської області доходів за час фактичного користування ПП Надра-Сервіс земельною ділянкою (з 01.08.2016 по 11.09.2017) площею 9,2000 га. яка розташована на території Бирюківської сільської ради Рокитнянського району Київської області, кадастровий номер:3223780500:03:005:0006, без оформлення відповідного документа, що посвідчує право користування нею на умовах оренди, та його державної реєстрації.

Ураховуючи наведене, повноваження відповідача обмежуються лише обчисленням розміру збитків у встановленому порядку. Що стосується відшкодування виявлених збитків, то вони не можуть бути примусово відшкодовані на підставі рішення Виконкому. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом, який і має в ході розгляду справи дослідити та встановити чи обгрунтовано нараховані такі збитки. Таким чином, оскаржуване рішення Виконкому не створює жодних правових наслідків для позивача, тому не може порушувати його прав чи охоронюваних законом інтересів.

Відтак, розпорядження Рокитнянської РДА не є рішенням суб`єкта владних повноважень яке створює для позивача правові наслідки, які порушують права останнього, а тому у відповідності до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України не може бути оскаржене до суду, оскільки не зумовлює прав і обов`язків для ПП Надра-Сервіс .

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 917/902/18 (провадження №12-18гс19), де суд вказав, що на думку Великої Палати Верховного Суду, рішення Виконкому про затвердження акта щодо визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також розміру таких збитків, завданих внаслідок користування земельною ділянкою, не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України і не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для ПП Нафтопром .

Так, судом в межах вказаного провадження встановлено, що оспорюваним рішенням Виконкому, зокрема, затверджено акт комісії по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства, за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2 , відповідно до якого розмір збитків за користування ділянкою без правовстановлюючих документів з 29 березня 2015 року по 29 березня 2018 року становить 922 705,40 грн. Термін, що встановлений для сплати завданих збитків, становить 1 місяць. Ураховуючи наведене, повноваження відповідача обмежуються лише обчисленням розміру збитків у встановленому порядку. Що стосується відшкодування виявлених збитків, то вони не можуть бути примусово відшкодовані на підставі рішення Виконкому. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Таким чином, оскаржуване рішення Виконкому не створює жодних правових наслідків для ПП Нафтопром , тому не може порушувати його прав чи охоронюваних законом інтересів.

Наведене виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про визнання протиправним та скасування рішення Виконкому про затвердження акта щодо визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також розміру таких збитків, завданих внаслідок користування земельною ділянкою, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.

Отже, встановлена правова природа оспорюваного рішення унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його протиправним та скасування, у зв`язку з чим ці позовні вимоги не можуть розглядатися у судах.

Також Великою Палатою Верховного Суду зазначено, таким чином закриття провадження у справі є правильним саме з цих мотивів. Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду відповідає викладеним у раніше ухвалених постановах від 12 грудня 2018 року у справах № 501/463/15-а, 802/2474/17-а висновкам, відступати від яких немає підстав.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу господарського судочинства.

Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що провадження у справі № 320/3135/19 підлягає закриттю.

Керуючись статтями 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

1. Закрити провадження в адміністративній справі № 320/3135/19 за позовом Приватного підприємства «Надра-Сервіс» до Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області, за участю Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області про визнання протиправним та скасування розпорядження.

2. Копію ухвали видати (надіслати) особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 29.11.2019.